Ухвала

від 10.03.2021 по справі 480/2183/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 березня 2021 року

м. Київ

справа № 480/2183/20

адміністративне провадження № К/9901/3301/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №480/2183/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінфорс , про визнання протиправними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

28 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №480/2183/20.

Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2021 року визнано неповажними причини пропуску Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною строку на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №480/2183/20. Касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів (конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку, довідки відділення поштового зв`язку ПАТ Укрпошта тощо).

Одночасно скаржнику було роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк в частині подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 11 лютого 2021 року скаржником отримано ухвалу Верховного Суду від 08 лютого 2021 року.

22 лютого 2021 року на адресу Верховного Суду від Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни надійшла заява про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржниця повторно вказує, що рішення суду апеляційної інстанції на її адресу не надходило, про вказане рішення суду дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень. Крім того, в обґрунтування підстав поновлення строку на касаційне оскарження скаржник посилається на практику ЄСПЛ та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18 щодо поновлення пропущених строків на апеляційне чи касаційне оскарження судових рішень.

Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

При цьому, відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.

ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (§ 35 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії , № 11681/85).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (§ 34 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України , № 17160/06 та № 35548/06).

В ухвалі Верховного Суду від 08 лютого 2021 року про залишення касаційної скарги без руху Судом уже надавалася оцінка доводам скаржника щодо неотримання рішення суду апеляційної інстанції та про ознайомлення з оскаржуваним судовим рішенням з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, Судом було зазначено, що посилання скаржника на обчислення строку на касаційне оскарження з дня ознайомлення з судовим рішенням в Єдиному державному реєстрі судових рішень є безпідставними, оскільки приписами статті 329 КАС визначено, що обчислення такого строку здійснюється виключно з дня проголошення судового рішення; з дня складання повного судового рішення; з дня вручення судового рішення учаснику справи судового рішення.

Як слідує з оскаржуваних рішень, апеляційне провадження було відкрито за апеляційною скаргою скаржника - Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни. Щодо неповідомлення про розгляд її апеляційної скарги судом апеляційної інстанції скаржниця не зазначає, а тому є підстави вважати, що їй було відомо про дату розгляду справи №480/2183/20 судом апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 2 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV Про доступ до судових рішень (далі - Закон № 3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 Закону № 3262-IV).

Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону № 3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Олександр Шевченко проти України , заява №8371/02, від 26 квітня 2007 року, Трух проти України , заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Судові рішення апеляційного суду, у тому числі щодо відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду, були своєчасно оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з інформацією, що міститься в Реєстрі постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року була оприлюднена 11 листопада 2020 року.

Крім того, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції обов`язку суду щодо своєчасного направлення копій судових рішень учасникам справи, не можна вважати поважними підставами поважності пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки скаржник не надає будь-яких належних доказів порушення апеляційним судом порядку вручення/надсилання оскаржуваної постанови (довідка суду, тощо).

Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Водночас, суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі №9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі №9901/95/19, від 08 квітня 2019 року у справі №9901/138/19 та від 03 червня 2019 року у справі №640/3940/19.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії права на суд , може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Водночас у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржником повторно зазначено доводи, яким було надано оцінку при залишенні касаційної скарги без руху та не наведено належних обґрунтувань поважності причин пропуску такого строку, як і не надано належних доказів поважності причин пропуску такого строку.

Щодо посилання скаржника на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 9901/736/18, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки у вказаній справі надавалася оцінка правомірності застосування судом пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України при поверненні позовної зави позивачу, оскільки позов підписано особою, яка не має права її підписувати.

З урахуванням наведеного, відсутні підстави для визнавання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та підстави для поновлення такого строку.

Станом на день постановлення цієї ухвали року інших документів на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 лютого 2021 року не надходило.

Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, відсутність відповідних доказів щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України за наслідками розгляду заяви скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.

Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №480/2183/20.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 18 травня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року у справі №480/2183/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Фінфорс , про визнання протиправними та скасування постанов.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк