Рішення

від 19.05.2020 по справі 642/1507/18

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"19" травня 2020 р.

Ленінський районний суд м.Харкова

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 травня 2020р. Справа №642/1507/18 Провадження №2/642/137/20 Суд у складі: Головуючого судді Секретаря Євтіфієв В.М.; Пшенична Т.М.;

За відсутності позивачки ОСОБА_1 , третя особа на боці позивача - ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Харківської міської ради;

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , до Харківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення земельного сервітуту, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звертаючись до суду, заявляє позовні вимоги, а саме:

- встановити на користь ОСОБА_1 з правом користування з боку ОСОБА_2 , земельний сервітут, який полягає у праві проходу та встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів, з метою ремонту належного позивачу домоволодіння, щодо земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності державі, та розпорядником якої є Харківська міська Рада, у якій вказана земельна ділянка є в повному господарському введені, та користувачами якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а семе: земельний сервітут має поширюватись на частину земельної ділянки, у відстані в 1 метр від межі в бік земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за власні кошти демонтувати бетонну споруду, у вигляді секції - забору, яка була встановлена ними безпосередньо перед вікном, яке належнить ОСОБА_1 домоволодіння, на земельній ділянці, на якій ОСОБА_1 просить встановити право земельного сервітуту.

У мотивуванні позовних вимог, позивач вказав: 06.10.016 року позивачка набула права власності на житловий будинок надвірними будівлями та на земельну ділянку під ним, площею 0,1000 і кадастровий номер земельної ділянки - 6310137200:04:024:0005, з цільові призначенням земельної ділянки - для будівництва та обслуговувані житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться адресою: АДРЕСА_1 .

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , має розміри, згідно до плану меж земельної ділянки. Так зліва розташова земельна ділянка АДРЕСА_1 (згідно плану АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 ); з прав: земельна ділянка АДРЕСА_4 (згідно плану АДРЕСА_5 )

Належна мені земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , надана у власність на підставі рішення 14 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 4 липня 2007 року № 143/07, площею 0,1000 га.

Суміжна земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить державі, розпорядником по якій є відповідач 1, та використовується відповідачами - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідно.

При цьому відповідачі, не будучи власниками суміжної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а тільки використовуючи своє право на користування вказаною ділянкою, забороняють позивачки та членом її сім`ї (третя особа по справі), прохід та користування земельною ділянкою у відстані в 1 метр, від стіні належного позивачки домоволодіння, яка у свою чергу межує з земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином відповідачі фактично лишають позивачку та членів її сім`ї права обслуговування частини належного позивачки будинку, а саме стіни, яка межує із земельною ділянкою відповідача 1.

У зв`язку з тим, що іншого, ніж користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , у відстані в 1 метр від домоволодіння позивачки в бік земельної ділянки по АДРЕСА_1 ні у позивачки, ні у членів її сім`ї ( ОСОБА_2 ) немає, вона заявляє позовні вимоги.

Сторони до суду не з`явились надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Судом встановлені наступні факти та обставини:

Вимогами статті 12 ч.3 ЦПК України визначено: Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги статті 13 ЦПК України: Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд вважає, що позивачкою суду доведені наступне: 06.10.2016 року позивачка набула права власності на житловий будинок надвірними будівлями та на земельну ділянку під ним, площею 0,1000 і кадастровий номер земельної ділянки - 6310137200:04:024:0005, з цільові призначенням земельної ділянки - для будівництва та обслуговувані житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться адресою: АДРЕСА_1 , що свідчить копія договору купівлі - продажу житлового будинку та земельної ділянки.

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , моє розміри, згідно до плану меж земельної ділянки. Так; зліва розташована земельна ділянка АДРЕСА_1 (згідно плану АДРЕСА_2 - АДРЕСА_3 ); з прав: земельна ділянка АДРЕСА_4 (згідно плану А АДРЕСА_5 ), що підтверджено, копію плану меж земельної ділянки.

Належна позивачки земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , надана у власність на підставі рішення 14 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 4 липня 2007 року № 143/07, площею 0,1000 га. Згідно державного акту на право власності, серії НОМЕР_1 № 059018.

Суміжна земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить державі, розпорядником по якій є відповідачі, та використовувавсь відповідачами - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на час звернення до суду та правоприємником прав та обов`язків яких стали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно договору купівлі- продажу від 26 березня 2020р.

Відповідачами порушується право користування позивачем як власника нерухомого майна: домоволодіння АДРЕСА_1 , в частині обслуговування вказаного майна з боку користування земельною ділянкою відповідачами.

За висновком експерта № НОМЕР_2 від 30.01.2020, встановлено один варіант встановлення земельного сервітуту для догляду за будинком і здійснення поточного ремонту стіни житлового будинки літ. А-1 домоволодіння АДРЕСА_1 , за рахунок земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 , а саме:

Межі земельного сервітуту площею 24,0кв.м, пропонується встановити на користь гр. ОСОБА_1 , для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту, на відстані їм від стіни житлового будинку літ. А-1 з прибудовою. Для можливості облаштування проходу з боку домоволодіння АДРЕСА_6 , пропонується подовжити межі сервітуту від т.З по прямій лінії розміром 3,1м до точки Т.4 і з`єднати її з т.5 огорожі, яка розташована в створі з стіною господарської будівлі літ. Л (альтанка) на відстані 3,44м (відстань по огорожі) від кута житлового будинку літ. А-1 .

Для користування земельним сервітутом гр. ОСОБА_1 , в районі розташування господарської будівлі літ. Л (альтанка), необхідно улаштувати прохід (хвіртку) в огорожі, та демонтувати ту частину сумісної огорожі з домоволодінням АДРЕСА_1 , яка встановлена вздовж стіни на відстані 0,30м від житлового будинку літ. А-1 , розташованого на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_6 .

Графічно варіант встановлення земельного сервітуту наведено в додатку № 2 до висновку експертизи. Межі земельного сервітуту показані зеленим кольором.

Дослідив та оцінив сукупності докази матеріалів справи, суд вважає:

Вимогами статті 3 ЗК Україні визначено: Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 401 Цивільного кодексу України:

1. Право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Частиною першою статті 98 Земельного кодексу України визначено, що: право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) .

Пунктом а та ж частини першої статті 99 Земельного кодексу України встановлено, що: Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

Частиною першою статті 402 Цивільного кодексу України визначено, що: сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду . Частина перша статті 100 Земельного кодексу України говорить, про те, що: сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду .

Відповідно до частини четвертої статті 98 Земельного кодексу України: земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений .

Отже, на думку суду, земельний сервітут, полягає у наданні позивачу права проходу та право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту належного позивачу домоволодіння через земельну ділянку відповідачів та має бути поширений на частину земельної ділянки відповідача, у відстань в 1 метр від межі земельної ділянки. Такий спосіб встановлення земельного сервітуту є найменш обтяжливим для відповідача, оскільки на даній частині земельної ділянки розташований фундамент та відмостка належного позивачки домоволодіння, що в свою чергу відповідає висновку експерта з цього питання.

Щодо вимог позивача встановлення сервітуту з правом користування з боку третьої особи - ОСОБА_2 , суд вважає, що вказані вимоги суперечать вимогам ст.4 ЦПК України: Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В даному випадку третя особа не є власником майна, вимог у виконання статті 4 ЦПК України, до суду не заявляє, що свідчить про відсутність порушеного прав третьої особи.

Керуючись ст.11, 15, 62, 81, 169, 203, 213, 215, 223. 226, 263, 265, 282-284, 289, ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , третя особа на боці позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , до Харківської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення земельного сервітуту, задовольнити частково.

Встановити на користь ОСОБА_1 , земельний сервітут, який полягає у праві проходу та встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів, з метою ремонту належного позивачу домоволодіння, щодо земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , користувачами якої є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а саме:

- межі земельного сервітуту площею 24,0кв.м, пропонується встановити на користь гр. ОСОБА_1 , для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту, на відстані 1м від стіни житлового будинку літ. А-1 з прибудовою. Для можливості облаштування проходу з боку домоволодіння АДРЕСА_6 , пропонується подовжити межі сервітуту від т.3 по прямій лінії розміром 3,1м до точки Т.4 і з`єднати її з т.5 огорожі, яка розташована в створі з стіною господарської будівлі літ. Л (альтанка) на відстані 3,44м (відстань по огорожі) від кута житлового будинку літ. А-1 .

- для користування земельним сервітутом гр. ОСОБА_1 , в районі розташування господарської будівлі літ. Л (альтанка), необхідно улаштувати прохід (хвіртку) в огорожі, та демонтувати ту частину сумісної огорожі з домоволодінням АДРЕСА_1 , яка встановлена вздовж стіни на відстані 0,30м від житлового будинку літ. А-1 , розташованого на земельній ділянці домоволодіння АДРЕСА_6 .

Зобов`язати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 демонтувати бетонну споруду, у вигляді секції - забору, яка була встановлена безпосередньо перед вікном, яке належнить ОСОБА_1 домоволодіння, на земельній ділянці, на якій встановлено земельний сервітут.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_1 , судові витрати 4682(чотири тисячі шістсот вісімдесят дві)грн. 40коп. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на рішення суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського Апеляційного суду, або через Ленінський районний суд м.Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 травня 2020

Суддя: В.М.Євтіфієв