Ухвала

від 18.05.2020 по справі 922/1797/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/1797/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги заступника прокурора Харківської області

на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 у справі

за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області

до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,

2) ОСОБА_1 ,

3) Фермерського господарства?Новоогульчанське?

про визнання незаконним наказу, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

29.04.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 у справі № 922/1797/19, подана 13.04.2020 через Східний апеляційний господарський суд.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України.

Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Отже внесеними Законом України від 15.01.2020 №460-IX змінами право касаційного оскарження обмежено виключно тими підставами, які передбачені наведеними положеннями статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведені законодавчі положення, скаржнику слід врахувати, що у касаційній скарзі необхідно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) вона подається, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), із зазначенням у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, чітко вказати яку саме норму (закон) суди застосували не правильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин (з обґрунтованим посиланням на висновки Верховного Суду, чи необхідність відступлення від такого висновку, чи відсутність такого висновку у подібних правовідносинах), і як це вплинуло на вирішення спору.

Предметом позову у цій справі є визнання незаконним наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області № 790-СГ від 14.04.2015 щодо надання в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства, строком на 49 років, земельної ділянки площею 20,2002 га з кадастровим номером 6321285500:02:000:0742 із земель державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь (рілля), розташованої за межами населених пунктів на території Огульцівської сільської ради Валківського району Харківської області; визнання недійсним договору від 30.07.2015 оренди землі площею 20,2002 га із кадастровим номером 6321285500:02:000:0742, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ; скасування державної реєстрації вищезазначеного договору оренди землі, яку проведено 03.08.2015, номер запису про інше речове право №10710544; зобов`язання Фермерського господарства "Новоогульчанське" та ОСОБА_1 повернути у відання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку державної власності, загальною площею 20,2002 га (кадастровий номер 6321285500:02:000:0742), яка розташована за межами населених пунктів на території Огульцівської сільської ради Валківського району Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 у справі № 922/1797/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020, визнано доведеними порушення вимог чинного законодавства при передачі в оренду земельної ділянки державної власності, проте відмовлено в задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Судові рішення з посиланням на правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 910/2974/18, від 15.01.2019 у справі № 910/296918, від 15.01.2019 у справі № 910/2972/18, від 07.02.2019 у справі №910/2966/18, від 26.02.2019 у справі № 910/2967/18 та від 21.05.2019 у справі №910/15457/17, від 11.11.2019 у справі № 904/1038/19 мотивовані тим, що прокурор міг довідатися про існування спірного наказу № 790-СГ від 14.04.2015 та укладення на його підставі договору оренди з моменту видання такого наказу та вчинення відповідних правочинів - тобто у 2015 році, отже, трирічна позовна давність закінчилася у 2018 році, тоді як позов було подано у 2019 році. При цьому прокурором не наведено жодних переконливих аргументів в обґрунтування причин пропуску строку на звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

У той же час у касаційній скарзі скаржник посилається на такі доводи:

1) оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального (статей 15-16, 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України) та процесуального (статей 76-79, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України) права;

2) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення;

3) суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду України від 18.05.2016 у справі № 6-248цс16;

4) правові позиції щодо неможливості одночасного набуття органом виконавчої влади статусу позивача і відповідача, які викладені у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц, від 11.02.2019 у справі №183/4638/16 та від 06.02.2019 у справі № 587/430/16-ц;

5) судами не враховано висновків викладених у постановах Верховного Суду у справі № 362/44/17, від 23.05.2018 у справі № 389/29/17-ц, від 11.02.2019 у справі № 183/4638/16, від 06.02.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 03.10.2018 у справі № 469/777/16-ц;

6) справа підлягає касаційному оскарження, оскільки становить значний суспільний інтерес.

Касаційна скарга хоча і містить посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Наведенні вище доводи касаційної скарги щодо оскарження рішень суду, зазначених у пункті 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України мають відповідати вичерпному переліку випадків (пункти 1, 2, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України) з точки зору зазначення (наявності) у кожному випадку, крім пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, трьох складових - конкретної норми права, наявності / відступлення / відсутності висновку Верховного Суду та подібності правовідносин.

Не може вважатися належним посилання на застосування судом "норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального України)", якщо в касаційній скарзі не зазначено саму норму права.

Посилання скаржника на те, що згідно з пунктом в) частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначена справа підлягає касаційному оскарженню, оскільки становить значний суспільний інтерес, також не є належним виконанням приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що поняття "значний суспільний інтерес" застосовується у випадку касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, але дана справа не є такою.

Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави).

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи зазначене, касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 12.12.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 у справі № 922/1797/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 02.06.2020 , але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

2 . У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Я. Чумак