Рішення

від 18.05.2020 по справі 916/675/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/675/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:

за позовом: Адвокатського об`єднання "Ес Лоєрс" (01021, м. Київ, вул. Шовковича, буд. 7-А, офіс 83)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, буд. 28)

про стягнення 124 121,86 грн

ВСТАНОВИВ:

12.03.2020р. Адвокатське об`єднання "Ес Лоєрс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство", в якій просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 122 000 грн, 3% річних у сумі 1 345,86 грн, інфляційні втрати у сумі 776 грн, поклавши на відповідача судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання юридичних послуг №453 ю.с. від 13.08.2019р. в частині оплати наданих юридичних послуг.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2020р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/675/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано надати позивачу пояснення щодо призначення замовником відповідальної особи; пояснення щодо порядку оплати по договору.

Ухвала суду від 17.03.2020р. була надіслана позивачу на визначену у позовній заяві адресу та отримана останнім 14.04.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.63).

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1 а.с.55-59), та отримана останнім 30.03.2020р., про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.62).

Згідно з ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

13.04.2020р. до суду від Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" надійшов відзив на позовну заяву (т.1 а.с.64-66), відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує з наступних підстав.

Так, заперечуючи проти позову, відповідач вказує на те, що акти наданих послуг №3 від 31.10.2019р., №4 від 14.11.2019р. не є належними доказами, оскільки не містять підписів уповноваженої особи замовника.

При цьому, як вказує відповідач, з доданих позивачем до позовної заяви експрес-накладних №59000446020032 від 05.09.2019р., №59000451823017 від 01.10.2019р., №59000459208004 від 01.11.2019р., №59000462340748 від 14.11.2019р., неможливо встановити, що саме було вкладено та направлено АО "Ес Лоєрс". Також відповідач звертає увагу суду, що відповідні поштові відправлення були адресовані ОСОБА_1 .

Відповідач також зазначає про ненадання позивачем запитів замовника у підтвердження необхідності та доцільності виконання послуг, зазначених в актах.

Крім того, відповідач зазначив, що позивачем жодного разу не було надано звіту про хід виконання договору та звіту про результати прийнятих заходів для захисту інтересів ПрАТ "УДП".

Як вказує відповідач, за визначений позивачем у актах період, ним, в порушення вимог п.п.6.1.-6.4. договору, жодного разу не направлялись на адресу ПрАТ "УДП": короткі письмові звіти щодо ведення справ з описом конкретних дій, направлених на захист інтересів відповідача; сповіщення про вчинення юридичних дій (заходів) для оперативного інформування ПрАТ "УДП"; копії документів, підготовлених або отриманих позивачем, а також докази, що підтверджують направлення таких документів на адреси правоохоронних органів, які зазначені в актах наданих послуг.

Також відповідач у своєму відзиві на позовну заяву звернув увагу суду на те, що акт звірки взаємних розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій.

28.04.2020р. до суду від Адвокатського об`єднання "Ес Лоєрс" надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.1-10), згідно якої позивач, спростовуючи доводи відповідача щодо неналежності актів наданих послуг, вказує на те, що відображення ПрАТ "УДП" у акті звірки взаємних розрахунків заборгованості за актом №3 на суму 44 000 грн, свідчить про отримання останнім відповідного акту.

При цьому акт №4 за листопад 2019р., як вказує позивач, ним було направлено відповідачу за ідентичною попереднім процедурою. Поряд з цим причини невнесення суми заборгованості за таким актом в акт звірки взаємних розрахунків невідомі.

Також позивач наголошує на тому, що отримання відправлень ОСОБА_1 , підписання актів №1 та №2, наявність копії опису цінного листа, направленого від ПрАТ "УДП" на адресу АО "Ес Лоєрс", з інформацією про оригінали підписаних актів №1 та №2, та визнання заборгованості у акті звірки взаємних розрахунків є підтвердженням отримання та погодження актів наданих послуг, направлених за експрес-накладними.

Спростовуючи заперечення відповідача щодо ненадання звітів щодо ходу виконання робіт, позивач зазначив, що у актах виконаних робіт міститься повний перелік виконаних робіт за звітний період із зазначенням інформації про отримувача процесуального документу, коротким змістом такого документу та датою направлення.

Також позивач зауважив, що між сторонами було досягнуто згоди, що короткі письмові звіти щодо ведення справ будуть надаватися на запити відповідача у разі недостатності для розуміння інформації, наведеної у актах наданих послуг.

Щодо копій документів, складених та направлених позивачем на адресу правоохоронних органів, то такі документі, як вказує позивач, були направлені відповідачу одночасно з актами наданих послуг.

Одночасно з відповіддю на відзив, позивачем було надано суду також докази, що підтверджують складання позивачем документів на виконання умов договору.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2019р. між Адвокатським об`єднанням "Ес Лоєрс" (виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" (замовник) було укладено договір про надання юридичних послуг №453 ю.с. (т.1 а.с.9-14), відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надати замовнику визначені цим договором юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в будь-яких органах державної влади, в правоохоронних органах (СБУ, НАБУ, ГПУ та органах прокуратури всіх рівнів, Нацполіції України, ДБР), на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних та господарських судах загальної юрисдикції України (надалі іменується послуги ), а Замовник зобов`язався оплатити такі послуги.

За умовами п.2.1. договору, на виконання доручення замовника виконавець: надає усні і письмові довідки та консультації щодо законодавства, рекомендації та роз`яснення щодо суті та юридичних наслідків правочинів; складає заяви, звернення, позовні заяви, пояснення, скарги (включаючи апеляційні та касаційні) та інші документи правового характеру; забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів замовника під час розгляду цивільних, господарських, адміністративних та інших справ у загальних, спеціалізованих, третейських, інших судах України створених відповідно до законодавства; забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів замовника під час процедур адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, інших актів суб`єктів владних повноважень в контролюючих (податкових, митних) органах всіх рівнів; представляє інтереси замовника у правовідносинах з третіми особами, зокрема, але не обмежуючись, з підприємствами, установами, організаціями, правоохоронними органами, органами державної влади та управління, місцевого самоврядування; надає правову допомогу та здійснює захист прав, свобод і законних інтересів замовника у кримінальному провадженні; надає інші види юридичної допомоги, якщо це необхідно для забезпечення виконання доручення замовника.

Згідно п. 4.1. договору загальний розмір (сума) усіх гонорарів за надання правової допомоги, передбаченої цим договором, не може перевищувати 500 000 грн.

Розмір (сума) кожного гонорару зазначаються виконавцем в актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо замовнику (уповноваженій особі замовника) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням.

Моментом отримання акту замовником є дата, зазначена в розписці уповноваженої особи замовника, повідомленні про вручення рекомендованого або цінного з описом поштового відправлення, підтвердженні надіслання засобами комунікаційного зв`язку (факсом, електронною поштою, тощо) (п.4.2. договору).

Згідно п.4.3. договору акти про надання правової допомоги повинні бути розглянуті, підписані, завірені печаткою (за наявністю) та повернуті замовником виконавцю протягом 3 робочих днів з моменту отримання у спосіб, визначений п.4.2. цього договору.

Умовами п. 5.1. договору сторони погодили, що замовник за договором має право отримувати від виконавця інформацію, звіти, документи, довідки, пояснення, що стосуються предмету договору про надання юридичної допомоги; приймати кінцеве рішення при визначенні напрямку надання послуг (виконання робіт), суттєвих елементів послуг (робіт) таких як визнання позову, зміна позовних вимог, відклик довіреності, укладення мирової угоди та інших, подібних за змістом дій та рішень, здійснення яких за своєю природою відноситься до компетенції замовника, і спеціально не передане виконавцю окремим дорученням або довіреністю, залишаючись відповідальним за можливі наслідки; вимагати своєчасного та якісного надання послуг (виконання робіт); подавати заперечення на виставлений рахунок чи акт виконаних робіт.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили обов`язки замовника, до яких, зокрема, віднесено: призначити відповідальних осіб зі свого боку, про що повідомити виконавця. Відповідальна особа є споживачем послуг від імені замовника, а також відповідальною особою за своєчасне та достовірне надання інформації (документів), необхідних виконавцю для виконання договору; оплачувати виконавцю вартість наданих послуг (виконаних робіт) або вартість їх окремих етапів своєчасно, в повному обсязі відповідно до умов договору.

Розділом 6 договору сторонами погоджено процедуру надання загальних звітів та документів, згідно якої з метою загального інформування замовника щодо ведення його справ (виконання доручень) виконавець надає короткі письмові звіти з розумною регулярністю (п.6.1. договору). З метою оперативного інформування замовника про здійснення будь-яких правових заходів (вчинення юридичних дій), які мають юридичні наслідки для замовника, виконавець сповіщає замовника негайно після реалізації таких заходів (дій) (п.6.2. договору). Виконавець негайно надає замовнику копії всіх суттєво важливих з юридичної точки зору документів, як тільки такі документи будуть отримані (підготовлені) виконавцем (п.6.3. договору). Надання звітів та документів, на виконання п.п. 6.1.-6.3. цього договору, здійснюється шляхом їх направлення на електронну пошту замовника, якщо інше не погоджено сторонами (п.6.4. договору). Замовник має право отримати інформацію про рух справи (виконання його доручень) в офісі виконавця (п.6.5. договору). Документообіг між сторонами договору проводиться по факсу, e-mail, з кур`єром, експрес поштою, а так само при особистій зустрічі (п.6.6. договору).

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вказує позивач, на виконання умов укладеного між сторонами договору Адвокатським об`єднанням "Ес Лоєрс" у період з серпня по листопад 2019р. було надано відповідачу послуги, обумовлені в актах наданих послуг (т.1 а.с.15-16, 20-23, 27-29, 32-33).

Відповідні акти наданих послуг, як стверджує позивач, ним було направлено відповідачу засобами поштового зв`язку через Компанію "Нова пошта". У підтвердження здійснення відправки актів позивачем до матеріалів справи залучено експрес-накладні, згідно яких одержувачем відправлень вказано приватну особу ОСОБА_1 (т .1 а. с.17, 24, 30, 34).

Як свідчать матеріали справи, а саме надані позивачем роздруківки з інтернет-сайту "Нова пошта", поштові відправлення слідували за маршрутом Київ - Ізмаїл (т.1 а.с.18, 25, 31, 35) та були отримані ОСОБА_1 .

Поряд з цим, як вказує позивач, та як свідчать матеріали справи, відповідачем було підписано та повернуто АО "Ес Лоєрс" лише акти наданих послуг за серпень 2019р. №1 від 31.08.2019р. на суму 32 500 грн (т.1 а.с.15-16) та за вересень 2019р. №2 від 30.09.2019р. на суму 61 000 (т.1 а.с.20-23). Акти наданих послуг за жовтень 2019р. №3 від 31.10.2019р. на суму 44 000 (т.1 а.с.27-29) та за листопад 2019р. №4 від 14.11.2019р. на суму 17 000 (т.1 а.с.32-33) відповідачем підписано та повернуто не було.

Як вказує позивач, в порушення прийнятих на себе за договором зобов`язань, відповідачем було оплачено лише послуги за актом наданих послуг за серпень 2019р. у сумі 32 500 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням (т.1 а.с.19). Надані за актами №2, №3 та №4 послуги на загальну суму 122 000 грн відповідачем оплачені не були.

У підтвердження надання послуг позивачем також залучено до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків (т.1 а.с.37) за підписом головного бухгалтера Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство". Згідно наведених відповідачем даних у акті, заборгованість останнього перед позивачем становить 105 000 грн (по актах від 31.08.2019р, 30.09.2019р. та 31.10.2019р.).

Позивачем в свою чергу вказаний акт було підписано з правками та вказано заборгованість у сумі 122 000 грн, в тому числі і по акту №4 на суму 17 000 грн.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, обставина, що є предметом доведення в рамках даної справи, а саме: факт надання АО "Ес Лоєрс" відповідачу послуг за договором, визнається судом встановленою.

Щодо тверджень відповідача стосовно неналежності наданих позивачем доказів, а саме актів наданих послуг за жовтень 2019р. №3 від 31.10.2019р. та за листопад 2019р. №4 від 14.11.2019р., суд вказує наступне.

Так умовами п.4.4. договору сторони погодили, що за наявності зауважень щодо обсягу наданої правової допомоги та/або суми гонорару, зазначеної виконавцем в акті, замовник повинен повернути акт з умотивованими запереченнями у спосіб та строк, визначені п.4.2., п.4.3. цього договору. У випадку неповернення замовником отриманого акту у встановлений строк, сума гонорару та обсяг наданої виконавцем правової допомоги вважаються сторонами повністю погодженими з боку замовника та такими, що підлягають сплаті в порядку, визначеному цим договором.

Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази у сукупності, суд враховує, що усі акти позивачем були направлені за ідентичною процедурою, тобто за допомогою компанії "Нова пошта" на ім`я ОСОБА_1 та отримані останнім, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

При цьому щодо отримання актів №1 та №2 відповідач не заперечує, як не заперечує і обсяг наданих за такими актами послуг. Доказів направлення відповідачем вмотивованих заперечень щодо обсягу послуг на адресу позивача матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що усі акти наданих послуг, в тому числі і акти, повернуті та підписані відповідачем, направлялись позивачем на ім`я ОСОБА_1 . При цьому доказів, призначення відповідальної особи, відмінної від ОСОБА_1 , відповідачем до суду не надано, тоді як призначення такої особи, за умовами п.5.2. договору, є обов`язком відповідача.

Крім того суд враховує наданий позивачем акт звірки взаємних розрахунків, в якому відповідачем фактично визнано надання послуг по актах №1, №2 та №3, що свідчить про отримання ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" надісланих йому позивачем актів наданих послуг.

За таких обставин, враховуючи наведене у сукупності, з огляду на положення п.4.4. договору, суд вважає, що акти №3 та №4 є такими, що були отримані відповідачем, погоджені сторонами та підлягають оплаті.

Щодо доводів відповідача стосовно ненадання позивачем звітів щодо ходу виконання договору та звітів про результати прийнятих заходів, суд зауважує, що умовами договору фактично не визначено чіткої процедури надання відповідних документів, натомість весь перелік послуг наведений у самих актах.

Поряд з цим, з метою доведення своєї правової позиції позивачем залучено до матеріалів справи документи, виготовлені ним під час виконання своїх зобов`язань за договором з метою надання правової допомоги ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство".

Суд також враховує, що за умовами договору замовник, тобто відповідач, має право отримувати інформацію про виконання його доручень в офісі виконавця, натомість матеріали справи не містять доказів звернення ПрАТ "Українське Дунайське пароплавство" до позивача з відповідними вимогами про надання інформації щодо обсягу виконаних робіт.

Враховуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що надані позивачем докази у підтвердження надання послуг та їх обсягу є більш вірогідними, ніж докази на підтвердження обставин, наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву доводи.

Поряд з цим, оскільки сторонами в договорі не погоджено строки оплати наданих послуг, а позивач на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі жодних додаткових пояснень щодо строків оплати не надав, суд, вирішуючи питання щодо моменту виконання обов`язку зі сплати, вважає за необхідне застосувати положення ч.2 ст. 530 ЦК України, відповідно до яких, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник, за загальним правилом, повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Статтею 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, відтак останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

Судом встановлено, що 10.02.2020р. позивачем за допомогою поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості у сумі 122 000 грн (т.1 а.с.39-42), про що свідчать наявні в матеріалах справи копії опису вкладення та поштової накладної (т.1 а.с.43).

Як свідчать матеріали справи, надіслана відповідачу претензія була повернута за зворотною адресою з відміткою поштової установи "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення".

З метою встановлення дати надходження поштового відправлення, а саме претензії, до відділення поштової установи, судом на офіційному сайті Укрпошти було здійснено відстеження поштового пересилання (штриховий ідентифікатор 0102120559610).

Згідно розміщеної на сайті Укрпошти інформації, відповідне поштове відправлення прибуло до поштового відділення 12.02.2020р., а отже в будь-якому випадку претензія мала бути отримана відповідачем 13.02.2020р.

За таких обставин, враховуючи положення ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг настав 20.02.2020р.

Водночас матеріали справи доказів оплати наданих послуг у сумі 122 000 грн не містять.

Враховуючи встановлення судом факту надання послуг, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 122 000 грн, відповідач, згідно приписів ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, не надав, суд вважає позовні вимоги Адвокатського об`єднання "Ес Лоєрс" в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 776 грн та 3% річних у сумі 1 345,86 грн, суд вказує наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснюючи перевірку наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку 3% річних, судом, з урахуванням висновків стосовно строку виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг, встановлено його помилковість в частині визначення дати початку нарахування 3% річних, з огляду на що зроблено власний розрахунок 3% річних.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 122000 21.02.2020 - 10.03.2020 19 3 % 190.00 Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 190 грн.

Стосовно інфляційних нарахувань, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, суд вказує, що такі нарахування не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Саме такі рекомендації судам щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ викладені у розділі 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань".

Враховуючи висновки суду щодо строку виконання зобов`язання щодо оплати наданих послуг - 20.02.2020р., а також визначену позивачем кінцеву дату нарахування інфляційних втрат - 10.03.2020р. та застосування ним у розрахунку індексу інфляції по січень 2020 року включно, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат, оскільки період нарахування останніх складає менше місяця.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Пароходна, буд. 28, код ЄДРПОУ 01125821) на користь Адвокатського об`єднання "Ес Лоєрс" (01021, м. Київ, вул. Шовковича, буд. 7-А, офіс 83, код ЄДРПОУ 42911545) заборгованість сумі 122 000 /сто двадцять дві тисячы/ грн, 3% річних у сумі 190 /сто дев`яносто/ грн, судовий збір у сумі 2 069 /дві тисячі шістдесят дев`ять/ грн 28 коп.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Щавинська