РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
19 травня 2020 р. Справа № 120/16/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Богоноса М.Б.,
за участю
секретаря судового засідання Михайловського М.В.
представника позивача Семибратової Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Гніванське Хлібоприймальне підприємство до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
ВСТАНОВИВ:
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Гніванське Хлібоприймальне Підприємство (далі - позивач, ПрАТ Гніванське ХПП ) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.09.2019 № 0000251306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 759666,82 грн за штрафними санкціями.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі наказу від 14.06.2019 № 3117 Головним управлінням ДФС у Вінницькій області проведено планову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.03.2016 по 28.02.2019.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт Про результати планової виїзної перевірки від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318 у якому встановлено порушення позивачем п. 54.2 ст. 54, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 а Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2017 по 31.03.2019 у загальній сумі 1012889,09 грн.
Не погоджуючись із висновками Акту від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318 позивачем було подано заперечення від 28.08.2019 № 214. Листом від 19.09.2019 № 175 відповідач повідомив про залишення без змін Акту від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318, а заперечення без задоволення.
13.09.2019 на підставі Акту перевірки від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000251306 про застосування штрафних санкцій в розмірі 759666,82 грн.
Позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення від 13.09.2019 № 0000251306 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Проте, рішенням Державної податкової служби України від 05.12.2019 № 11973/6/99-00-07-05-04 у задоволенні скарги позивача відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням, після завершення процедури його адміністративного оскарження позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. Обґрунтовуючи протиправність спірного податкового повідомлення - рішення позивач зіслався на те, що податковий обов`язок із сплати податку з доходів фізичних осіб ним як податковим агентом виконано, однак внаслідок помилки у платіжному документі платіж було зараховано як такий, що сплачено іншою юридичною особою. На думку позивача, допущена помилка не вказує та бездіяльність Товариства, а тому підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.
Ухвалою від 08.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 06.02.2020 о 10:00 год. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
03.02.2020 на адресу суду від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позов.
Відзив мотивовано тим, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.03.2016 по 28.02.2019 складено акт від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318, яким встановлено порушення, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб за період з 01.07.2017 по 31.03.2019 у загальній сумі 1012889,09 грн (п. 54.2 ст. 54, пп.168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 а ст. 176 Податкового кодексу України).
Також відповідач зазначив, що при проведенні перевірки позивача, встановлено, що платіжними дорученнями від 03.07.2017 № 130391568 в сумі 269,17 грн., від 03.08.2017 № 133012419 в сумі 23000,00 грн., від 15.08.2017 № 1344312802 в сумі 360,00 грн. здійснено оплату податку на доходи фізичних осіб із заробітної плати, в яких у графі Призначення платежу зазначено код платника податку 31909570, який належить ПП Корнер і є засновником ПрАТ Гніванське ХПП та код платежу 11010100 (податок на доходи з фізичних осіб).
Однак, при перерахуванні податку за травень, липень, серпень 2017 року, у платіжних дорученнях у графі Призначення платежу зазначено код платника податку за ЄДРПОУ 31909570 ПП Корнер , а також казначейський рахунок УК у Тиврівському районі, для сплати військового збору (р/р 31114063700595 ).
Відповідач зазначає, що внаслідок допущеної позивачем помилки, зарахування податку на доходи фізичних осіб відбулося по платнику податків ПП Корнер , що підтверджується даними інтегрованих карток платників податків з податку на доходи фізичних осіб за липень та серпень 2017. Це стало причиною виникнення у позивача заборгованості та підставою для нарахування штрафних санкцій.
Усною ухвалою суду від 06.02.2020 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 03.03.2020 та надано строк для подання відповіді на відзив та заперечення.
06.02.2020 на адресу суду відповідачем подано зазву про долучення до матеріалів справи відомості щодо проведення планової перевірки, а саме:
- направлення на перевірку від 27.06.2019 № 2075;
- наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача від 14.06.2019 № 3117;
- податкові повідомлення - рішення від 13.09.2019 № 000025501 та № 0000251306;
- інтегрована картка платника податку позивача.
17.02.2020 на адресу суду від ПрАТ Гніванське ХПП надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає твердження відповідача викладені у відзиві необґрунтованими.
Мотивуючи відповідь на відзив, позивач зазначає, що у платіжних дорученнях від 03.07.2017 № 130391568, від 03.08.2017 № 133012419, від 15.08.2017 № 1344312802 були вказані коди ЄДРПОУ ПП Корнер (31909570) та ПрАТ Гніванське ХПП (00953318), а тому твердження відповідача, що у платіжних дорученнях був вказаний лише код ЄДРПОУ ПП Корнер 31909570 не відповідає дійсності.
Також, позивач зазначає, що доводи відповідача про те, що в платіжних дорученнях зазначено казначейський рахунок № 31114063700595 не відповідає дійсності, оскільки в платіжних дорученнях зазначено правильний казначейський рахунок № 33113340700596 .
Позивач зазначив, що ПП Корнер під час перевірки та по теперішній час не є засновником ПрАТ Гніванське ХПП і не може ним бути юридично, оскільки це суперечить правовій природі акціонерного товариства.
Крім того, позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із письмовими заявами від 18.08.2017 № 104, від 22.08.2017 № 107, від 05.10.2017 № 121, від 24.01.2018 № 14 із проханням зарахувати помилково сплачені кошти, (які потрапили на картку платника податку ПП Корнер ) на картку платника податків ПрАТ Гніванське ХПП . 31.01.2018 помилково сплачені кошти були зараховані на картку ПрАТ Гніванське ХПП трьома окремими сумами.
Також, позивач вказав, що факт сплати ПрАТ Гніванське ХПП своєчасно та в повній мірі податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати найманим працівникам, а також факт надходження відповідних сум податку на доходи фізичних осіб на єдиний казначейський рахунок до місцевого бюджету підтверджується листом Фінансового управління Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області від 25.06.2019 № 04-16/111.
24.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи доказів, а саме:
- постанова Тиврівського районного суду Вінницької області від 30.01.2018 по справі № 145/1658/17;
- Статут ПрАТ Гніванське ХПП від 19.04.2011;
- зміни до Статуту ПрАТ Гніванське ХПП від 23.12.2015;
- Статут ПрАТ Гніванське ХПП від 20.02.2019.
Усною ухвалою суду від 03.03.2020 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 12.03.2020 у зв`язку із витребуванням додаткових доказів.
12.03.2020 на адресу суду від відповідача надійшли додаткові докази, а саме: розрахунки штрафних санкцій до акту перевірки від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318.
12.03.2020 у підготовчому судовому засіданні представники сторін вважали за можливе закрити підготовчого провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, надавши суду письмові згоди за вхід № 7550/20 та № 7551/20, у відповідності до вимог ч. 7 ст. 181 КАС України.
Ухвалою від 12.03.2020 закрито підготовче провадження у справі та розпочато розгляд адміністративної справи по суті у судовому засіданні 12.03.2020.
У судовому засіданні 12.03.2020 представниками сторін надано усні пояснення, після чого судом досліджено письмові докази.
Усною ухвалою від 12.03.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 18.03.2020.
Усною ухвалою від 18.03.2020 судом задоволено клопотання представників сторін та оголошено перерву у розгляді справи до 07.04.2020.
Усною ухвалою від 07.04.2020 судом задоволено клопотання представників сторін та відкладено розгляд справи на 19.05.2020.
18.05.2020 відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Усною ухвалою від 19.05.2020 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 19.05.2020 судом постановлено ухвалу про закінчення з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами та проведено судові дебати за участі представника позивача.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ПрАТ Гніванське ХПП є юридичною особою, основним видом діяльності якого є Складське господарство (а.с.39-42).
Платіжними дорученнями від 03.07.2017 № 130391568 в сумі 269,17 грн., від 03.08.2017 № 133012419 в сумі 23000,00 грн., від 15.08.2017 № 1344312802 в сумі 360,00 грн. ПрАТ Гніванське ХПП здійснило оплату податку на доходи фізичних осіб із нарахованої працівникам товариства заробітної плати (а.с. 61-63).
Судом встановлено, що позивачем після здійснення вищенаведених платежів було виявлено, що в результаті допущеної у платіжному дорученні помилки, а саме зазначення крім коду ПрАТ Гніванське ХПП коду ПП Корнер , сплачені кошти були зараховані на картку платника податків ПП Корнер .
Позивач листом № 107 від 22.08.2017 звернувся до відповідача з клопотанням зарахувати на картку платника податків ПрАТ Гніванське ХПП помилково сплачені на картку платника податків ПП Корнер (а.с. 66).
Листами №121 від 05.10.2017, №14 від 24.01.2018 позивач повторно звернулося до відповідача з аналогічним клопотанням (а.с. 67-68).
В результаті розгляду зазначених клопотань, відповідачем 31.01.2018 було зараховано на картку платника податків ПрАТ Гніванське ХПП кошти на загальну суму 23629,17 грн., що підтверджується даними зазначеними в інтегрованій картці платника податків з податку на доходи фізичних осіб ПрАТ Гніванське ХПП .
В подальшому, на підставі наказу від 14.06.2019 № 3117 Головного управління ДФС у Вінницькій області проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.03.2016 по 28.02.2019.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт Про результати планової виїзної перевірки від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318 у якому встановлено порушення позивачем п. 54.2 ст. 54, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 а Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2017 по 31.03.2019 у загальній сумі 1012889,09 грн., в тому числі: за 2017 у сумі 395531,88 грн., за 2018 у сумі 446042,50 грн., за 2019 у сумі 171315,2 грн. (а.с.9-26).
Не погоджуючись із висновками Акту від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318 позивачем було подано заперечення від 28.08.2019 № 214 (а.с.27-29).
Листом від 19.09.2019 № 175 відповідач повідомив позивача про залишення без змін Акту від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318, а заперечення без задоволення (а.с.30-34).
13.09.2019 на підставі Акту перевірки від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000251306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні санкції в розмірі 759666,82 грн. (а.с.35).
Позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення від 13.09.2019 № 0000251306 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Проте, рішенням Державної податкової служби України від 05.12.2019 № 11973/6/99-00-08-05-04 у задоволенні скарги позивача відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін (а.с.36-37).
Не погоджуючись із рішенням відповідача про нарахування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог суд зазначає, що відповідач не заперечує факт сплати позивачем належних сум податкового зобов`язання із податку з доходів фізичних осіб (а.с. 19 зворот). Однак, внаслідок допущеної позивачем помилки у платіжному документі (факт допущення помилки сторонами не заперечується), сплачені кошти зараховано в рахунок сплати зобов`язання іншим платником. Відтак, для правильного вирішення справи слід надати оцінку: допущеній позивачем помилці у платіжному дорученні; правовим наслідкам такої помилки, із урахуванням того чи відповідає сума сплаченого позивачем податку із доходів фізичних осіб дійсному розміру грошового зобов`язання Товариства з цього податку; чи було здійснено помилкове перерахування податку у строки та в розмірах, встановлених Податковим кодексом України, які дії було вчинено платником податку для виправлення допущеної помилки та чи правомірно дії позивача кваліфіковані відповідачем за статтею 127 ПК України.
Щодо помилки у платіжному дорученні, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 17.1. ст. 17 Закону України від 05.04.2001 року №2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.
Так, згідно з частиною 2 п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платіжне доручення подане платником має містити такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату складання і номер; прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; найменування та код банку платника; найменування/прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; найменування та код банку отримувача; суму цифрами та словами; призначення платежу; підпис платника.
Відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 № 609, та, в подальшому, наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, які діяли протягом спірних правовідносин, в полі "Призначення платежу" платіжного доручення на сплату грошового зобов`язання платника зазначається код за ЄДРПОУ платника, за якого здійснюється сплата (наприклад, за відокремлений підрозділ).
Як вбачається з матеріалів справи приватним акціонерним товариством "Гніванське Хлібоприймальне підприємство" здійснено перерахування податку на доходи фізичних осіб утриманого із заробітної плати працівників позивача за період з 03.07.2017 по 15.08.2017 платіжними дорученнями № 130391568 від 03.07.2017, № 133012419 від 03.08.2017, № 134431280 від 15.08.2017.
У перелічених платіжних дорученнях, зокрема, зазначена така інформація:
- найменування платника - Приватне акціонерне товариство Гніванське Хлібоприймальне Підприємство ;
- код платника - 00953318;
- номер рахунку платника - 26006295368;
- найменування та код банку платника - Державний ощадний банк України , 302076;
- найменування отримувача - УК у Тиврівському р/ОТГ м. Гнівань;
- код отримувача - 37337246;
- номер рахунку отримувача - 33113340700596;
- найменування та код банку отримувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області;
- сума платежу - 269,17 грн, 23000,00 грн, 360,00 грн.
У графі платіжних доручень - призначення платежу, позивачем зазначена уся необхідна для сплати податку інформація проте, крім цього, помилково вказано код ЄДРПОУ, який належить іншій юридичній особі - ПП Корнер .
Отже, наявність у платіжних дорученнях усіх необхідних реквізитів які дають можливість ідентифікувати ПрАТ Гніванське Хлібоприймальне Підприємство як платника податку з доходів фізичних осіб, свідчить про вчинення позивачем дій з метою сплати податкового зобов`язання. Водночас помилкове зазначення у графі призначення платежу коду ЄДРПОУ, який належить іншій юридичній особі - ПП Корнер не дає підстав стверджувати, що мала місце бездіяльність позивача (несплата зобов`язання позивачем), як і не вказує на те, що платником було ПП Корнер , адже інші реквізити платіжного документа однозначно вказують на позивача як платника податкового зобов`язання.
Визначаючись щодо інших обставин, які підлягають встановленню, суд зазначає, що спірні правовідносини внормовано приписами Податкового кодексу України, зокрема, статтями 127, 163, 164, 168, 171, 176 цього кодексу та нормативними актами прийнятими на їх виконання, в редакціях, що діяли на час їх виникнення.
У відповідності до норм п. 163.1 ст. 163 розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
В свою чергу, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України).
Згідно із пп. 164.1.2 та п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Зокрема, відповідно до пп. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК України "заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу" - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Також, в розумінні норми ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР, "заробітна плата" - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є доходи у формі заробітної плати.
Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент (визначення терміну якого наведено у 14.1.180 п. 14. ст. 14 цього Кодексу), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.
В силу норми п. 171.1 ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Суд зауважує, що податок сплачується (перераховується) до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, а саме під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Тобто, сплата податку на доходи фізичних осіб відбувається під час виплати оподатковуваного доходу, в тому числі заробітної плати.
Згідно з п. 171.1. ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно пунктів 176.2 статті 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема:
а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;
б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПК України).
Так, згідно з абзацом першим п. 127.1 ст.127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, -тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст.127 ПК України, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, -тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Зарахування місцевих податків та зборів, до яких згідно зі статтею 9 Податкового кодексу України відносяться, зокрема податок на доходи фізичних осіб, до місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК України), абзацом першим частини 2 статті 65 якого визначено, що податок на доходи фізичних осіб належить до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 43 БК України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (ч.5 ст.78 Бюджетного кодексу України).
Єдиний казначейський рахунок - це рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (п. 23-1 ст. 2 Бюджетного кодексу). Ведення єдиного казначейського рахунку здійснюється відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за №594/6882.
Отже, аналіз норм БК України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами бюджету; податки і збори (обов`язкові платежі) визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-III передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Враховуючи зазначене, ініціювання ПрАТ Гніванське ХПП 03.07.2017, 03.08.2017, 15.08.2017 сплати до бюджету коштів на загальну суму - 23629,17 грн свідчить про те, що саме з цієї дати відбулось вилучення частини його майна (коштів), і вказана сума була зарахована на єдиний казначейський рахунок, тому здійснення помилки у платіжному дорученні щодо ЄДРПОУ юридичної особи - платника податку під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до місцевого бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча і помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 127.1 статті 127 ПК України.
Наведене вище узгоджується із правовими висновками Верховного Суду сформульованими у постанові від 13.02.2018 (справа №826/3999/16), у постанові від 19.02.2019 (справа №816/1746/17), у постанові від 07.02.2018 (справа №813/5787/15).
Аналогічних висновків дійшов і Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі №802/25/18-а, де позивачем також було ПрАТ Гніванське ХПП за схожих обставин спору.
Належність виконання позивачем своїх обов`язків пов`язаних із сплатою податку на доходи фізичних осіб, свідчить також своєчасність оформлення платежів, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями та вжиття ПрАТ Гніванське ХПП заходів спрямованих на виправлення допущеної помилки.
Так, позивач листами № 107 від 22.08.2017 № 121 від 05.10.2017, № 14 від 24.01.2018 ще до проведення податкової перевірки звертався до податкового органу із проханням зарахувати на картку платника податків ПрАТ Гніванське ХПП кошти, які були помилково сплачені на картку платника податків ПП Корнер .
Результатом зазначених звернень, стало зарахування 31.01.2018 на картку платника податків ПрАТ Гніванське ХПП коштів на загальну суму 23629,17 грн., що підтверджується даними зазначеними в інтегрованій картці платника податків з податку на доходи фізичних осіб ПрАТ Гніванське ХПП .
Наведені дії податкового органу свідчать про визнання ним факту здійснення виплати позивачем податку на доходи фізичних осіб та сприяння останньому у виправленні допущеної помилки.
Надаючи оцінку такому аргументу відповідача, як неправильність зазначення у платіжному дорученні номера казначейського рахунку, суд зазначає, що такий спростовується наданими суду копіями інтегрованої картки платника податків ПП Корнер з податку на доходи фізичних осіб. Так, з аналізу інформації, яка міститься у зазначеній картці вбачається, що зарахування помилково сплачених коштів відбулося саме з податку на доходи фізичних осіб.
Щодо посилань відповідача на практику Верховного Суду у справі № 817/467/16, то суд не бере їх до уваги, оскільки обставини справи № 817/467/16 відмінні від тих, які досліджуються у справі що розглядається і, як наслідок, впливають на рішення прийняте судом.
Так, з аналізу судових рішень у справі № 817/467/16 вбачається, що окрім аналогічних із даною справою обставин, позивачем було неправильно зазначено код платежу. Помилки носили системний характер, а платник, на відміну від позивача, не вчиняв жодних дій спрямованих на їх виправлення.
Підсумовуючи викладене, суд вважає помилковим висновок відповідача про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій передбачених ст.127 ПК України, адже як встановлено, сума сплаченого позивачем податку з доходів фізичних осіб відповідає розміру грошового зобов`язання товариства з цього податку і лише допущена помилка стала єдиною підставою для висновку про недоїмку та нарахування спірних сум штрафу; дії з метою сплати податку вчинялись позивачем у строки визначенні податковим законодавством крім того, ПрАТ Гніванське ХПП після виявлення помилки самостійно вчиняло дії спрямовані на її виправлення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.09.2019 № 0000251306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 759666,82 грн. (штрафні санкції) є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з того, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.09.2019 № 0000251306.
Стягнути із Головного управління ДПС у Вінницькій області, за рахунок бюджетних асигнувань, в користь Приватного акціонерного товариства Гніванське Хлібоприймальне підприємство сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 11395 грн. 00 коп. (одинадцять тисяч триста дев`яносто п`ять гривень 00 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Позивач: Приватне акціонерне товариство Гніванське Хлібоприймальне Підприємство - вул. Промислова, 1, м. Гнівань, Тиврівський район, Вінницька область, 23310, код ЄДРПОУ 00953318;
Відповідач: Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 43142454).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.05.2020
Суддя Богоніс Михайло Богданович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2020 |
Оприлюднено | 20.05.2020 |
Номер документу | 89321578 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні