Постанова

від 11.02.2021 по справі 120/16/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/16/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс Михайло Богданович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

11 лютого 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Іваненко Т.В. Граб Л.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,

представника позивача - Сидоренко Т.О.

представника відповідача - Тимошевської Ю.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Гніванське Хлібоприймальне підприємство" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "Гніванське Хлібоприймальне підприємство" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 0000251306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 759666,82 грн. за штрафними санкціями.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі зазначає, що винесене податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованим оскільки перевіркою встановлено порушення позивачем п. 54.2 ст. 54, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 а Податкового кодексу України, а саме, несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб під час виплати доходу на користь фізичних осіб.

Позивач, в свою чергу, направив на адресу суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Ухвалою від 02 жовтня 2020 року зупинено апеляційне провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №802/25/18-а (№К/9901/36719/19). Підставою зупинення слугувало те, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справах 120/16/20 та 802/25/18 є подібними.

Відповідно до ухвали від 19 січня 2021 року провадження у справі поновлено на підставі прийняття Верховним Судом постанови у справі №802/25/18-а, яка набрала законної сили 23 грудня 2020 року.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та просив колегію суддів їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ Гніванське ХПП є юридичною особою, основним видом діяльності якого є Складське господарство .

Платіжними дорученнями від 03.07.2017 № 130391568 в сумі 269,17 грн., від 03.08.2017 №133012419 в сумі 23000,00 грн., від 15.08.2017 № 1344312802 в сумі 360,00 грн. ПрАТ Гніванське ХПП здійснило оплату податку на доходи фізичних осіб із нарахованої працівникам товариства заробітної плати.

Судом встановлено, що позивачем після здійснення вищенаведених платежів було виявлено, що в результаті допущеної у платіжному дорученні помилки, а саме зазначення крім коду ПрАТ Гніванське ХПП коду ПП Корнер , сплачені кошти були зараховані на картку платника податків ПП Корнер .

Позивач листом № 107 від 22.08.2017 звернувся до відповідача з клопотанням зарахувати на картку платника податків ПрАТ Гніванське ХПП помилково сплачені на картку платника податків ПП Корнер .

Листами №121 від 05.10.2017, №14 від 24.01.2018 позивач повторно звернулося до відповідача з аналогічним клопотанням.

В результаті розгляду зазначених клопотань, відповідачем 31.01.2018 було зараховано на картку платника податків ПрАТ Гніванське ХПП кошти на загальну суму 23629,17 грн., що підтверджується даними зазначеними в інтегрованій картці платника податків з податку на доходи фізичних осіб ПрАТ Гніванське ХПП .

В подальшому, на підставі наказу від 14.06.2019 № 3117 Головного управління ДФС у Вінницькій області проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2019, іншого законодавства за період з 01.03.2016 по 28.02.2019.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт Про результати планової виїзної перевірки від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318 у якому встановлено порушення позивачем п. 54.2 ст. 54, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 а Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2017 по 31.03.2019 у загальній сумі 1012889,09 грн., в тому числі: за 2017 у сумі 395531,88 грн., за 2018 у сумі 446042,50 грн., за 2019 у сумі 171315,2 грн.

Не погоджуючись із висновками Акту від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318 позивачем було подано заперечення від 28.08.2019 № 214.

Листом від 19.09.2019 № 175 відповідач повідомив позивача про залишення без змін Акту від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318, а заперечення без задоволення.

13.09.2019 на підставі Акту перевірки від 15.08.2019 № 2915/1401/00953318 відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000251306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб та застосовано штрафні санкції в розмірі 759666,82 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення від 13.09.2019 № 0000251306 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України. Проте, рішенням Державної податкової служби України від 05.12.2019 № 11973/6/99-00-08-05-04 у задоволенні скарги позивача відмовлено, а податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про нарахування штрафних санкцій, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції зауважив, що відповідач не заперечує факт сплати позивачем належних сум податкового зобов`язання із податку з доходів фізичних осіб. Однак, внаслідок допущеної позивачем помилки у платіжному документі (факт допущення помилки сторонами не заперечується), сплачені кошти зараховано в рахунок сплати зобов`язання іншим платником.

В даному випадку суд першої інстанції вважає, що наявність у платіжних дорученнях усіх необхідних реквізитів які дають можливість ідентифікувати ПрАТ Гніванське Хлібоприймальне Підприємство як платника податку з доходів фізичних осіб, свідчить про вчинення позивачем дій з метою сплати податкового зобов`язання. Водночас помилкове зазначення у графі призначення платежу коду ЄДРПОУ, який належить іншій юридичній особі - ПП Корнер не дає підстав стверджувати, що мала місце бездіяльність позивача (несплата зобов`язання позивачем), як і не вказує на те, що платником було ПП Корнер , адже інші реквізити платіжного документа однозначно вказують на позивача як платника податкового зобов`язання.

Під час судового розгляду, судом першої інстанції встановлено ініціювання ПрАТ Гніванське ХПП 03.07.2017, 03.08.2017, 15.08.2017 сплати до бюджету коштів на загальну суму - 23629,17 грн., що в свою чергу свідчить про те, що саме з цієї дати відбулось вилучення частини його майна (коштів), і вказана сума була зарахована на єдиний казначейський рахунок. Тому здійснення помилки у платіжному дорученні щодо ЄДРПОУ юридичної особи - платника податку під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до місцевого бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча і помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 127.1 статті 127 ПК України.

Наведене вище узгоджується із правовими висновками Верховного Суду сформульованими у постанові від 13.02.2018 (справа №826/3999/16), у постанові від 19.02.2019 (справа №816/1746/17), у постанові від 07.02.2018 (справа №813/5787/15).

Належність виконання позивачем своїх обов`язків пов`язаних із сплатою податку на доходи фізичних осіб, свідчить також своєчасність оформлення платежів, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями та вжиття ПрАТ Гніванське ХПП заходів спрямованих на виправлення допущеної помилки.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 13.09.2019 № 0000251306, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 759666,82 грн. (штрафні санкції) є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Вінницького окружного адміністративного суду з наступних підстав.

Так, позиція апелянта полягає в тому, що внаслідок допущеної позивачем помилки, зарахування податку на доходи фізичних осіб відбулося по платнику податків ПП Корнер , що підтверджується даними інтегрованих карток платників податків з податку на доходи фізичних осіб за липень та серпень 2017. Це стало причиною виникнення у позивача заборгованості та підставою для нарахування штрафних санкцій..

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, необхідно врахувати таке.

Відповідно до п. 17.1. ст. 17 Закону України від 05.04.2001 року №2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Так, згідно з частиною 2 п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платіжне доручення подане платником має містити такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату складання і номер; прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; найменування та код банку платника; найменування/прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; найменування та код банку отримувача; суму цифрами та словами; призначення платежу; підпис платника.

Відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 № 609, та, в подальшому, наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, які діяли протягом спірних правовідносин, в полі "Призначення платежу" платіжного доручення на сплату грошового зобов`язання платника зазначається код за ЄДРПОУ платника, за якого здійснюється сплата (наприклад, за відокремлений підрозділ).

Судом встановлено, що позивачем здійснено перерахування податку на доходи фізичних осіб утриманого із заробітної плати працівників позивача за період з 03.07.2017 по 15.08.2017 платіжними дорученнями № 130391568 від 03.07.2017, № 133012419 від 03.08.2017, № 134431280 від 15.08.2017, у яких зазначена така інформація: найменування платника - Приватне акціонерне товариство Гніванське Хлібоприймальне Підприємство ; код платника - 00953318; номер рахунку платника - 26006295368; найменування та код банку платника - Державний ощадний банк України , 302076; найменування отримувача - УК у Тиврівському р/ОТГ м. Гнівань; код отримувача - 37337246; номер рахунку отримувача - 33113340700596; найменування та код банку отримувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області; сума платежу - 269,17 грн., 23000,00 грн., 360,00 грн.. Тобто, у графі платіжних доручень - призначення платежу, позивачем зазначена уся необхідна для сплати податку інформація проте, крім цього, помилково вказано код ЄДРПОУ, який належить іншій юридичній особі - ПП Корнер .

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що наявність у платіжних дорученнях усіх необхідних реквізитів які дають можливість ідентифікувати ПрАТ Гніванське Хлібоприймальне Підприємство як платника податку з доходів фізичних осіб, свідчить про вчинення позивачем дій з метою сплати податкового зобов`язання. Водночас помилкове зазначення у графі призначення платежу коду ЄДРПОУ, який належить іншій юридичній особі - ПП Корнер не дає підстав стверджувати, що мала місце бездіяльність позивача (несплата зобов`язання позивачем), як і не вказує на те, що платником було ПП Корнер , адже інші реквізити платіжного документа однозначно вказують на позивача як платника податкового зобов`язання.

У відповідності до норм п. 163.1 ст. 163 розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 ст. 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Згідно із пп. 164.1.2 та п. 164.1 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до пп. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК України "заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу" - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Отже, з аналізу вищенаведених норм слідує, що об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є доходи у формі заробітної плати.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент (визначення терміну якого наведено у 14.1.180 п. 14. ст. 14 цього Кодексу), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Пунктом 171.1 статті 171 ПК України визначено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

При цьому, податок сплачується (перераховується) до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, а саме під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Тобто, сплата податку на доходи фізичних осіб відбувається під час виплати оподатковуваного доходу, в тому числі заробітної плати.

Згідно з п. 171.1. ст. 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно пунктів 176.2 статті 176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПК України).

Так, згідно з абзацом першим п. 127.1 ст.127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим п. 127.1 ст.127 ПК України, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Зарахування місцевих податків та зборів, до яких згідно зі статтею 9 Податкового кодексу України відносяться, зокрема податок на доходи фізичних осіб, до місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - БК України), абзацом першим частини 2 статті 65 якого визначено, що податок на доходи фізичних осіб належить до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (ч.5 ст.78 Бюджетного кодексу України).

Аналіз норм Бюджетного кодексу України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами бюджету; податки і збори (обов`язкові платежі) визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім того, пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 №2346-III передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Враховуючи зазначене, ініціювання ПрАТ Гніванське ХПП 03.07.2017, 03.08.2017, 15.08.2017 сплати до бюджету коштів на загальну суму - 23629,17 грн. свідчить про те, що саме з цієї дати відбулось вилучення частини його майна (коштів), і вказана сума була зарахована на єдиний казначейський рахунок.

Аналогічного висновку дотримався Верховний Суд у постановах від 13.02.2018 (справа №826/3999/16), від 19.02.2019 (справа №816/1746/17) та від 07.02.2018 (справа №813/5787/15).

Допущення помилки у платіжному дорученні щодо ЄДРПОУ юридичної особи - платника податку під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до місцевого бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, яка не містить ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, а відтак не може бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 127.1 статті 127 ПК України.

Належність виконання позивачем своїх обов`язків пов`язаних із сплатою податку на доходи фізичних осіб, свідчить також своєчасність оформлення платежів, що підтверджується наданими суду платіжними дорученнями та вжиття ПрАТ Гніванське ХПП заходів спрямованих на виправлення допущеної помилки.

Так, позивач листами № 107 від 22.08.2017 № 121 від 05.10.2017, № 14 від 24.01.2018 ще до проведення податкової перевірки звертався до податкового органу із проханням зарахувати на картку платника податків ПрАТ Гніванське ХПП кошти, які були помилково сплачені на картку платника податків ПП Корнер .

Результатом зазначених звернень, стало зарахування 31.01.2018 на картку платника податків ПрАТ Гніванське ХПП коштів на загальну суму 23629,17 грн., що підтверджується даними зазначеними в інтегрованій картці платника податків з податку на доходи фізичних осіб ПрАТ Гніванське ХПП .

Відповідно до пункту 110.1 статті 110 ПК платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому необхідно враховувати, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК передбачено відповідальність у вигляді штрафу за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Беручи до уваги обставини у цій справі, колегія суддів вважає, що підтвердженням не сплати позивачем податку могла слугувати та обставина, що позивач не вчинив дій, спрямованих на перерахування сум податку до бюджету.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем вчинено дії, спрямовані на виконання свого податкового обов`язку вчасно та у повному обсязі, а допущені помилки щодо заповнення платіжних доручень не призвели до ненадходження податку до бюджету та дозволили ідентифікувати дійсні наміри позивача щодо виконання податкового обов`язку.

Такої ж позиції дотримався Верховний суд у постанові від 23 грудня 2020 року, переглядаючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі №802/25/18-а, де позивачем також було ПрАТ Гніванське ХПП за схожих обставин спору.

Підсумовуючи викладене, висновок податкового органу про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій передбачених ст.127 ПК України, колегія суддів вважає помилковим, адже як встановлено, сума сплаченого позивачем податку з доходів фізичних осіб відповідає розміру грошового зобов`язання товариства з цього податку і лише допущена помилка стала єдиною підставою для висновку про недоїмку та нарахування спірних сум штрафу; дії з метою сплати податку вчинялись позивачем у строки визначенні податковим законодавством крім того, ПрАТ Гніванське ХПП після виявлення помилки самостійно вчиняло дії спрямовані на її виправлення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2019 № 0000251306.

В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 лютого 2021 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Іваненко Т.В. Граб Л.С.