Рішення

від 14.05.2020 по справі 640/14285/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2020 року м. Київ № 640/14285/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Шуст Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбайт

до Антимонопольного комітету України

треті особи Міністерство закордонних справ України

Товариство з обмеженою відповідальністю Комп`ютерні інформаційні

технології

про визнання протиправним та скасування рішення,-

за участі представників сторін:

від позивача - Масько Анна Миколаївна

від відповідача - не з`явився

від третіх осіб - не з`явився,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбайт" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення,б.7, оф.2, код ЄДРПОУ 38050241) з позовом до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського,45, код ЄДРПОУ 00032767), третя особа - Міністерство закордонних справ України (01018, м. Київ, площа Михайлівська, 1, код ЄДРПОУ 00026620), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 8390-р/пк-пз від 25.06.2019р., в частині зобов`язання Міністерства закордонних справ України скасувати рішення про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбайт" переможцем процедури закупівлі - "ДК 021:2015:72210000-0 - послуги з розробки пакетів програмного забезпечення".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що надання ТОВ Спецбайт у складі тендерної пропозиції витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є формальною (несуттєвою) помилкою та не впливає на зміст тендерної документації, а тому підстави для прийняття оскаржуваного рішення були відсутні.

Ухвалою суду від 02 серпня 2019 року відкрито провадження у справі.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що пропозиція ТОВ Спейбайт була відхилена, в зв`язку із відсутністю відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, не пізніше 30-денної давності, який позивач повинен був надати, відповідно до пункту 5 розділу Інструкція з підготовки тендерної пропозиції . Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа - Міністерство закордонних справ України надало свої пояснення відносно предмету спору, в яких зазначило, що документація, подана ТОВ Спецбайт в рамках тендеру, відповідала умовам тендерної пропозиції та проведенню процедури відкритих торгів. Інформації, яка була зазначена у витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було достатньо для підтвердження необхідної інформації.

В судовому засіданні 20.01.2020 року протокольною ухвалою у справу було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Товариство з обмеженою відповідальністю Комп`ютерні інформаційні технології .

Своїм правом на подання пояснень відносно предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю Комп`ютерні інформаційні технології не скористалось, відповідних пояснень до суду не надало.

В судовому засіданні 14.05.2020 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Розглянувши наявні документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

19.04.2019 року Міністерством закордонних справи України було оголошено тендер щодо проведення процедури закупівлі згідно з ДК 021:2015:72210000-0 Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення (послуги зі створення, впровадження офіційного веб-порталу, додаткових модулів і сервісів для Міністерства закордонних справ України) для здійснення конкурентного відбору учасників, з метою визначення переможця торгів, згідно з процедурами, встановленими Законом України Про публічні закупівлі .

20.05.2019 року відбулись відкриті електронні торги із закупівлі вищевказаних послуг.

Найбільш економічно вигідною пропозицією була пропозиція ТОВ Спецбайт , із сумою тендерної пропозиції - 1 279 999,00 грн.

Відповідно до протоколу тендерного комітету Міністерства закордонних справ України від 31.05.2019 року №15, під час розгляду пропозиції та вивчення її на відповідність вимогам тендерної документації було встановлено, що тендерна пропозиція учасника відповідає вимогам тендерної документації по проведенню процедури відкритих торгів.

31.05.2019 року було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір із ТОВ Спецбайт , як з переможцем торгів.

Проте, 07.06.2019 року ТОВ Комп`ютерні інформаційні технології було подано скаргу до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № UA-2019-04-19-002642-c.b2 про скасування рішення Міністерства закордонних справ України про визнання переможцем торгів ТОВ Спецбайт .

Рішенням Антимонопольного комітету України від 25.06.2019 року №8390-р/пк-пз скаргу ТОВ Комп`ютерні інформаційні технології було задоволено частково, зобов`язано Міністерство закордонних справ України скасувати рішення про визначення ТОВ Спецбайт переможцем процедури закупівлі.

Враховуючи вказане рішення, на засіданні тендерного комітету Міністерства закордонних справ України 02.07.2019 року було вирішено скасувати рішення тендерного комітету від 31.05.2019 року про визначення ТОВ Спецбайт переможцем процедури закупівлі.

Не погоджуючись із рішенням Антимонопольного комітету від 25.06.2019 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про публічні закупівлі" установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Законом України "Про публічні закупівлі" визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Порядок розгляду та оцінки замовником тендерних пропозицій визначений в ст. 28 Закону. Зокрема, відповідно до ч. 4 цієї статті, після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.

За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (ч. 6 ст.28 Закону).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Законом України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Частиною першою статті 22 Закону Про публічні закупівлі встановлено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 вказаного Закону, тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Згідно абзаців 1 частини першої та четвертої статті 28 Закону, оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.

Частиною першої статті 30 Закону Про публічні закупівлі передбачено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:

1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;

2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;

3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;

4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач, задовольняючи скаргу ТОВ Комп`ютерні інформаційні технології та скасовуючи рішення про визначення позивача переможцем процедури закупівлі, зазначив про те, що згідно з п. 5 розділу Інструкція з підготовки тендерної пропозиції позивач повинен був надати відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, не пізніше 30-ти денної давності.

Проте, в порушення вказаних вимог, позивачем був наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В зв`язку із цим, на думку відповідача, пропозиція ТОВ Спецбайт не відповідала умовам тендерної документації в цій частині.

Проаналізувавши доводи сторін, наявні письмові докази у справі, суд не погоджується із такими висновками відповідача і зазначає наступне.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДР), створений відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 р. (в редакції від 26 листопада 2015 року - Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ), забезпечує накопичення інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ)- автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Формує та веде його Державна служба статистики України.

Згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 формування бази даних ЄДРПОУ здійснювалось на основі Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України із збереженням присвоєних суб`єктам господарської діяльності ідентифікаційних кодів.

Відповідно до пункту 3 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118, до ЄДРПОУ включались дані про суб`єкти господарської діяльності.

Тобто, ЄДРПОУ формувався з метою класифікації суб`єктів господарювання для здійснення статистичних спостережень за структурними змінами в економіці, які відбуваються під час створення суб`єктів господарської діяльності, їх реорганізації та ліквідації.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб згідно з статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (набрав чинності з 1 липня 2004 року) полягає у засвідченні факту створення або припинення юридичної особи шляхом внесення відповідних записів до ЄДР.

Статтею 18 згаданого Закону встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Надходження відомостей з реєстраційної картки юридичної особи або повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є підставою для взяття юридичної особи або фізичної особи - підприємця на облік в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

Зазначеним законом також передбачена передача відомостей органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України у разі здійснення інших реєстраційних дій, зокрема, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця, державної реєстрації припинення юридичної особи, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З метою забезпечення дієвості цього механізму постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2005 року № 499 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України викладено в новій редакції, пунктом 12 якою передбачено, що підставою для внесення до ЄДРПОУ або виключення з нього даних щодо суб`єктів, а також внесення змін до ЄДРПОУ є надходження від державного реєстратора до органу державної статистики інформації про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Таким чином, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) забезпечує єдиний державний облік всіх юридичних осіб, їх філій, представництв та є основою для проведення державних статистичних спостережень, тоді як Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР) забезпечує збирання, накопичення, інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та реалізує право кожного на достовірну інформацію про зазначених суб`єктів.

На підтвердження вказаних обставин, позивачем були долучені до матеріалів справи відповіді на адвокатський запит Державної служби статистики України (Держстат) за № 14.2.1-07/61-20 від 20.02.2020 року та Головного управління статистики у м. Києві за № 03.1-145 від 18.02.2020 року.

Так, у листі № 14.2.1-07/61-20 від 20.02.2020 року Державна служба статистики України зазначила, щ відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців після їх державної реєстрації вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), держателем якого є Міністерство юстиції України.

Зазначений реєстру було створено з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи. Відомості, що вносяться до ЄДР є відкритими і загальнодоступними.

Технічний адміністратор ЄДР у день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу відомостей про проведення цієї адміністративної дії до інформаційної системи Держстату.

З наведеного вбачається, що відомості про юридичну особу спочатку відображаються в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а потім зазначена інформація передається до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Суд наголошує, що саме відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань використовуються для забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб.

Головне управління статистики у м. Києві листом №03.1-145 від 18.02.2020 року підтвердило вказані висновки та зазначило, що дії органів державної статистики щодо внесення та вилучення даних до ЄДРПОУ є завжди похідними.

Відтак, наданий позивачем в рамках тендерної документації витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб-, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містив дані, які є ідентичними відомостям, зазначеним в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

В зв`язку із чим, ненадання позивачем саме витягу із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не призвело до відхилення від тендерної документації та не вплинуло на зміст тендерної пропозиції.

Крім того, третя особа - Міністерство закордонних справ України в інформації, яка надавалась відповідачу для розгляду 25.06.2019 року та прийняття рішення органом оскарження, а також у своїх поясненнях, наданих до суду, зазначало, що інформації, яка містилась у наданому позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було достатньо для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно прийняв рішення від 25.06.2019 №8390-р/пк-пз, яким зобов`язав Міністерство закордонних справ України скасувати рішення про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбайт переможцем процедури закупівлі - ДК 021:2015:72210000-0 - Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення , а тому наявні підстави для його скасування.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77-78, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбайт" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення,б.7, оф.2, код ЄДРПОУ 38050241) задовольнити повністю;

2.Визнати протиправним та скасувати рішення постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 8390-р/пк-пз від 25.06.2019р., в частині зобов`язання Міністерства закордонних справ України скасувати рішення про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбайт" переможцем процедури закупівлі - "ДК 021:2015:72210000-0 - послуги з розробки пакетів програмного забезпечення";

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбайт" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення,б.7, оф.2, код ЄДРПОУ 38050241) понесені судові витрати у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн) за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського,45, код ЄДРПОУ 00032767).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст рішення складено і підписано 20.05.2020 року

Суддя Н.Г. Вєкуа