Постанова

від 21.10.2020 по справі 640/14285/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14285/19 Суддя першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.

при секретарі - Закревській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на проголошене о 15 годині 25 хвилин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2020 року, повний текст якого складено 20 травня 2020 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбайт до Антимонопольного комітету України, треті особи - Міністерство закордонних справ України, Товариство з обмеженою відповідальністю Комп`ютерні інформаційні технології , про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Спецбайт (далі - Позивач, ТОВ Спецбайт ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - Відповідач, АМК України), третя особа - Міністерство закордонних справ України (далі - Третя особа-1, МЗС України), про визнання протиправним та скасування рішення постійно діючої колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 25.06.2019 року №8390-р/пк-пз в частині зобов`язання МЗС України скасувати рішення про визначення ТОВ Спецбайт переможцем процедури закупівлі - ДК 021:2015:72210000-0 - Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення .

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2020 року залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Комп`ютерні інформаційні технології в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (далі - Третя особа-2, ТОВ КІТ ).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що, наданий Позивачем у складі тендерної пропозиції витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить аналогічну за змістом інформацію, що наявна в Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України, а відтак наявна у ньому інформація була достатня для прийняття МЗС України рішення про визначення ТОВ Спецбайт переможцем торгів.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що ненадання ТОВ Спецбайт у складі тендерної пропозиції саме відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України є підставою для відхилення тендерної пропозиції в силу ч. 1 ст. 30 Закону України Про публічні закупівлі . При цьому надання підприємством витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правильність позиції АМК України не спростовує.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.07.2020 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.08.2020 року, яке у подальшому було відкладено на 21.10.2020 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-доповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Спецбайт просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, Апелянт взагалі не зазначає, які норми матеріального чи процесуального права порушені судом першої інстанції, по-друге, всупереч аргументів АМК України у рішенні суду першої інстанції взагалі відсутні висновки про відповідність тендерної пропозиції ТОВ Укрклінінг , по-третє, надані ТОВ Спецбайт документи давали можливість замовнику - МЗС України, перевірити відомості щодо учасника торгів у відкритих реєстрах, по-четверте, звертає увагу, що в аналогічній за змістом ситуації АМК України погодився з доводами іншого підприємства про необґрунтованість відхилення тендерної пропозиції з цих підстав, по-п`яте, завершення процедури закупівлі не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу МЗС України зазначило, що, з урахуванням рішення АМК України від 25.06.2019 року №8390-р/пк-пз було проведено повторний розгляд тендерної пропозиції ТОВ Спецбайт , за наслідками якого її було відхилено, а 13.08.2019 року з ТОВ КІТ було укладено договір №126, який у період до 31.12.2019 року було виконано.

Відзиву на апеляційну скаргу від ТОВ КІТ не надійшло.

У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю з викладених у ній підстав.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Інші особи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що 19.04.2019 року МЗС України було оголошено тендер щодо проведення процедури закупівлі згідно ДК 021:2015:72210000-0 Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення (послуги зі створення, впровадження офіційного веб-порталу, додаткових модулів і сервісів для Міністерства закордонних справ України) для здійснення конкурентного відбору учасників, з метою визначення переможця торгів, згідно з процедурами, встановленими Законом України Про публічні закупівлі .

20.05.2019 року відбулися відкриті електронні торги із закупівлі вищевказаних послуг. Найбільш економічно вигідною пропозицією була пропозиція ТОВ Спецбайт із сумою тендерної пропозиції - 1 279 999,00 грн.

Відповідно до протоколу тендерного комітету МЗС України від 31.05.2019 року №15 під час розгляду пропозиції та вивчення її на відповідність вимогам тендерної документації було встановлено, що тендерна пропозиція учасника (ТОВ Спецбайт ) відповідає вимогам тендерної документації по проведенню процедури відкритих торгів.

31.05.2019 року було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір із ТОВ Спецбайт , як з переможцем торгів.

Проте, як встановлено судом першої інстанції, 07.06.2019 року ТОВ КІТ було подано скаргу до Постійно діючої адміністративної колегії АМК України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № UA-2019-04-19-002642-c.b2 про скасування рішення МЗС України про визнання переможцем торгів ТОВ Спецбайт .

Рішенням АМК України від 25.06.2019 року №8390-р/пк-пз скаргу ТОВ КІТ було задоволено частково та зобов`язано МЗС України скасувати рішення про визначення ТОВ Спецбайт переможцем процедури закупівлі.

У зв`язку з викладеним на засіданні тендерного комітету МЗС України 02.07.2019 року було вирішено скасувати рішення тендерного комітету від 31.05.2019 року про визначення ТОВ Спецбайт переможцем процедури закупівлі.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. 22, 28, 30 Закону України Про публічні закупівлі , ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , а також ряду підзаконних нормативних актів, прийшов до висновку, що оскаржуване рішення АМК України прийнято всупереч положень чинного законодавства, оскільки помилкове надання підприємством витягу з ЄДРЮОФОПГФ замість виписки з ЄДРПОУ не може мати наслідком висновок про необхідність відхиляння тендерної пропозиції.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначаються Законом України Про публічні закупівлі (далі - Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії (колегій) приймаються від імені Антимонопольного комітету України.

Постійно діюча адміністративна колегія (колегії) Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених Антимонопольного комітету України. Голова постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України повинен мати вищу освіту.

Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії (колегій) встановлюється відповідно до Закону України Про Антимонопольний комітет України , якщо інше не встановлено цим Законом.

Приписи ч. 1 ст. 18 Закону визначають, що скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб`єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб`єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу.

Відповідно до ст. 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.

Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що замовник повинен відхилити тендерну пропозицію в разі, якщо вона не відповідає умовам тендерної документації.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи своє рішення, АМК України зазначив, що всупереч п. 5 розд. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції Тендерної документації учасником замість відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у складі тендерної пропозиції надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що свідчить про невідповідність тендерної пропозиції вимогам Тендерної документації та мало своїм наслідком відхилення такої пропозиції (т. 1 а.с. 16-21).

Надаючи оцінку даним твердженням Відповідача, які викладені останнім й в апеляцій скарзі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу Інструкція з підготовки тендерної пропозиції Тендерної документації до кваліфікаційних критеріїв учасників замовником віднесено необхідність надання відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не пізніше 30-денної давності (т. 1 а.с. 27).

Згідно ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

У свою чергу, в силу п. 1 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 118 (далі - Положення №118), Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

Зі змісту пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року № 118 випливає, що формування бази даних ЄДРПОУ здійснювалося на основі Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць України із збереженням присвоєних суб`єктам господарської діяльності ідентифікаційних кодів.

Відповідно до п. 3 Положення № 118 до ЄДРПОУ включались дані про суб`єкти господарської діяльності.

Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, ЄДРПОУ формувався з метою класифікації суб`єктів господарювання для здійснення статистичних спостережень за структурними змінами в економіці, які відбуваються під час створення суб`єктів господарської діяльності, їх реорганізації та ліквідації.

У свою чергу, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб згідно з ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (набрав чинності з 01.07.2004 року) полягає у засвідченні факту створення або припинення юридичної особи шляхом внесення відповідних записів до ЄДР.

Статтею 18 згаданого Закону у редакції, чинній на момент його прийняття, було встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Надходження відомостей з реєстраційної картки юридичної особи або повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця є підставою для взяття юридичної особи або фізичної особи - підприємця на облік в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

Зазначеним Законом, як вірно підкреслив суд першої інстанціїї, також передбачена передача відомостей органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України у разі здійснення інших реєстраційних дій, зокрема, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця, державної реєстрації припинення юридичної особи, державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З метою забезпечення дієвості цього механізму постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 року № 499 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України викладено в новій редакції, пунктом 12 якою передбачено, що підставою для внесення до ЄДРПОУ або виключення з нього даних щодо суб`єктів, а також внесення змін до ЄДРПОУ є надходження від державного реєстратора до органу державної статистики інформації про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Таким чином, ЄДРПОУ забезпечує єдиний державний облік всіх юридичних осіб, їх філій, представництв та є основою для проведення державних статистичних спостережень, тоді як Єдиний державний реєстр забезпечує збирання, накопичення, інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та реалізує право кожного на достовірну інформацію про зазначених суб`єктів.

На підтвердження вказаних обставин ТОВ Спецбайт були долучені до матеріалів справи відповіді на адвокатський запит Державної служби статистики України за № 14.2.1-07/61-20 від 20.02.2020 року (т. 1 а.с. 249) та Головного управління статистики у м. Києві за № 03.1-145 від 18.02.2020 року (т. 1 а.с. 251).

Так, у листі № 14.2.1-07/61-20 від 20.02.2020 року Державна служба статистики України зазначила, щл відомості про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців після їх державної реєстрації вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), держателем якого є Міністерство юстиції України.

Зазначений реєстру було створено з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи. Відомості, що вносяться до ЄДР є відкритими і загальнодоступними.

Технічний адміністратор ЄДР у день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу відомостей про проведення цієї адміністративної дії до інформаційної системи Держстату.

Отже, відомості про юридичну особу спочатку відображаються в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а потім зазначена інформація передається до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Таким чином, саме відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань використовуються для забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб.

Поряд з іншим, у свою листі №03.1-145 від 18.02.2020 року Головне управління статистики у м. Києві листом підтвердило вказані висновки та зазначило, що дії органів державної статистики щодо внесення та вилучення даних до ЄДРПОУ є завжди похідними.

Відтак, на переконання судової колегії, Окружний адміністративний суд міста Києва обґрунтовано зазначив, що наданий ТОВ Спецбайт в рамках тендерної документації витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб-, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містив дані, які є ідентичними відомостям, зазначеним в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таким чином, ненадання Позивачем саме витягу із ЄДРПОУ не мало своїм наслідком відхилення тендерної пропозиції, позаяк не суперечило вимогам Тендерної документації.

Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що МЗС України в інформації, яка надавалась АМК України для розгляду та прийняття рішення органом оскарження (т. 1 а.с. 77-80), а також у своїх поясненнях, наданих до суду, зазначало, що інформації, яка містилась у наданому ТОВ Спецбайт витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було достатньо для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що Позивачем не було порушено вимоги Тендерної документації, які б мали своїм наслідком відхилення тендерної пропозиції підприємства.

Відповідно до ч. 9, абз. 1 ч. 10 ст. 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження має право: прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про закупівлі, передбаченої цим Законом) та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства, або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях.

За правилами ч. 11 ст. 18 Закону орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: найменування органу оскарження; короткий зміст скарги; мотивувальну частину рішення; резолютивну частину рішення; строк оскарження рішення.

Протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу і надсилається суб`єкту оскарження та замовнику.

Оскільки оскаржуване рішення АМК України згаданим критеріями не відповідає, висновки щодо невідповідності тендерної пропозиції ТОВ Спецбайт Тендерній документації спростовуються матеріалами справи, а в апеляційній скарзі доводів, які б спростували відповідні висновки суду першої інстанції не наведено, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позиції Окружного адміністративного суду міста Києва про необхідність задоволення позовних вимог.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст постанови складено та підписано 21 жовтня 2020 року.