Постанова

від 15.05.2020 по справі 308/9368/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спарва№ 308/9368/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2020 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., при секретарі _ Парова І.І., за участі прокурора - Цар І.І., особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , представників ОСОБА_1 - адвокатів Пеняк І.В., Чекан В.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

за ч.2 ст.172-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , обіймаючи посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту Мукачево Закарпатської митниці ДФС, як державний службовець, тобто суб`єкт визначений у підпункті в пункту 1 частини першої ст. 3 Закону, на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , входив до складу виконавчого органу підприємства, що має на меті одержання прибутку: перебував на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю Тейка Трейдінг Груп , чим порушив встановлену п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України Про запобігання корупції заборону щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 172-4 КУпАП .

Дії гр. ОСОБА_1 кваліфіковані посадовою особою Національного агентства з питань запобігання корупції за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою вину у скоєнні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП. Пояснив, що до 2008 року займався підприємницькою діяльнісю. Коли він йшов працювати на державну службу, він вжив всіх заходів для того, щоб вийти зі складу співзасновників товариства. Були проведені збори співзасновників де були зафіксовані його наміри йти на державну службу. Всі співзасновеики надали згоду на його звільнення з директора. Був наказ про його звільнення , на підставі якого здійснений запис у трудовій книжці про його звільнення з 30.09.2008 року, а відтак вважає, що ним не порушено приписи п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України Про запобігання корупції . Наміру порушувати законодавство не мав. Весь цей час , він був впевнений, що вийшов зі складу засновників. Підприємство весь цей час не працювало і прибутків він не отримував. Вказав на те, що звертався з позовом до суду і рішенням суду рудові відносини між ним та товариством припинені. Звернув увагу на те, що Генеральною прокуратурою було проведено перевірку відносно нього на предмет причетності до ТОВ Тейка Трейдінг Груп та порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, за результатами перевірки порушень не виявлено. Просив закрити провадження за відсутністю в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, або у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Після оголошеної в судовому засіданні перерви ОСОБА_1 не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, за участю уповноважених представників.

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 - адвокати Пеняк І. та Чекан В. подали до суду письмові заперечення відповідно до яких зазначили, що до 2008 року ОСОБА_1 займався підприємницькою діяльністю та коли йшов працювати на державну службу вжив всіх заходів для того щоб вийти зі складу співзасновників товариства. Відповідно до запису в трудовій книжці (БТ-1 №6104648) за порядковим номером №39, відповідно до наказу Закарпатської митниці ДФС від 06 травня 2019 р. №362-о, ОСОБА_1 було переведено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту Мукачево Закарпатської митниці ДФС тимчасово, на період соціальної відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами основного працівника ( ОСОБА_2 ) до дня фактичного її виходу з відпустки. Згідно наказу митниці від 23.05.2019 р. №415-о, з 27.05.2019 р. ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади у порядку переведення до Київської міської митниці ДФС, відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпПУ, пункту 2 частини першої статті 41 ЗУ Про державну службу . В подальшому, запис за №40 визнано недійсним, наказ Закарпатської митниці ДФС від 23.05.2019 р. №415-о Про звільнення ОСОБА_1 скасований, як такий, що не реалізований на підставі наказу №420-о від 24.05.2019 р. Згідно із записом №42 в трудовій книжці, згідно наказу митниці від 10.06.2019 р. №454о, ОСОБА_1 звільнений із займаної посади за власним бажанням, відповідно до пункту 4 статті 36 КЗпПУ. Тобто, з наведеного вище вбачається, що на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту Мукачево Закарпатської митниці ДФС ОСОБА_1 працював з 08.05.2019 р. Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 25.09.2019 р. у справі №753/10242/19 суд вирішив визнати припиненими трудові відносини між товариством з обмеженою відповідальністю ТЕЙКА ТРЕЙДІНГ ГРУП (код ЄДРПОУ 33937353, місцезнаходження: м. Київ, вул. Урлівська, 7, кв. 3) та - ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_2 . В зв`язку з чим вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП, в зв`язку з тим, що у період, коли він обіймав посаду державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного посту Мукачево Закарпатської митниці ДФС, а саме, з 08.05.2019 р., по 27.05.2019 р. трудові відносини були припинені за рішенням суду.

Крім цього, зазначають, що у зв`язку з несвоєчасним складанням адміністративного протоколу, наявні всі підстави для застосування п.7 ст. 247 КУпАП та закриття провадження у справі, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

Надали пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Прокурор в судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно гр. ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП підтримав у повному обсязі, зазначив, що протокол складений підставно з дотриманням вимог КУпАП . В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-4 КУпАП та просив притягнути останнього до адміністративної відповідальності відповідно до санкції ч.2 ст. 172-4 КУпАП. Разом з тим визнав, що строки накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 сплили.

Заслухавши доводи прокурора Цар І.І., пояснення ОСОБА_1 та його представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП , провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п.10 ст. 1 ЗУ « Про запобігання корупції» - правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ст. 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, потоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Як вбачається з протоколу № 35-02/418, ОСОБА_1 обіймаючи посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту Мукачево Закарпатської митниці ДФС, як державний службовець, тобто суб`єкт, визначений у підпункті в пункту 1 частини першої ст. 3 Закону, на якого поширюється дія Закону Про запобігання корупції входив до складу виконавчого органу підприємства , що має на меті одержання прибутку: перебував на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю Тейка Трейдінг Груп .

Як встановлено судом, наказом Львівської митниці ДФС від 17.11.2014 № 93-о По особовому складу ОСОБА_1 з 17.11.2014 року призначено на посаду головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Львівської митниці ДФС у порядку переведення з Київської митниці Міндоходів.

Згідно з наказом Закарпатської митниці ДФС від 18.02.2019 № 130-о Про призначення ОСОБА_1 ОСОБА_1 з 19.02.2019 року призначено на посаду державного інспектора митного посту Хуст Закарпатської митниці ДФС ( запис у трудовій книжці ).

Наказом Закарпатської митниці ДФС від 06.05.2019 № 362-о По особовому складу ОСОБА_1 переведено на посаду державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту Мукачево Закарпатської митниці ДФС ( запис у трудовій книжці ).

Згідно з наказом Закарпатської митниці ДФС від 10.06.2019 № 454-о Про звільнення ОСОБА_1 ОСОБА_1 , з 12.06.2019 року звільнено з посади державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту Мукачево Закарпатської митниці за власним бажанням.

Ураховуючи викладене, відповідно до підпункту в пункту 1 частини першої статті 3 Закону України « Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону.

Згідно з відомостями, отриманими з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 08.05.2019 року ОСОБА_1 є керівником ТОВ Тейка Трейдінг Груп .

Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону , забороняється входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Сутність вказаного обмеження полягає в тому, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не може входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а сам факт такого входження, навіть без активної поведінки особи (як у випадку заборони займатися іншою оплачуваною діяльністю), є порушенням вимог Закону.

Відповідальність за входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, настає незалежно від того, чи було отримано дохід таким підприємством чи організацією, а також незалежно від того, чи отримала дохід особа від такої діяльності.

Згідно з частиною першою статті 62 Господарського кодексу України підприємством визнається самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Частиною другою статті 55 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктами господарювання, зокрема, є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України , державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу , а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до частин першої, другої статті 83 Цивільного кодексу України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Згідно зі статутом товариства з обмеженою відповідальністю Тейка Трейдінг Груп , затвердженого установчими зборами засновників товариства з обмеженою відповідальністю Тейка Трейдінг Груп від 30.12.2005, протокол № 1 (далі - Статут), Товариство утворено, зокрема відповідно до Господарського та Цивільного кодексів України . При цьому Товариство створюється для здійснення господарської діяльності на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності.

Пунктом 5.1 Статуту визначено, що Товариство створено з метою задоволення потреб населення у продукції (товарах), роботах і послугах та реалізації на основі одержаного прибутку інтересів учасників товариства.

Ураховуючи викладене, ТОВ Тейка Трейдінг Груп має на меті одержання прибутку.

Згідно з пунктом 10.6 Статуту виконавчим органом ТОВ Тейка Трейдінг Груп , що здійснює управління його поточною діяльністю є директор.

Згідно із пунктом 10.3.5 Статуту до компетенції Зборів учасників ТОВ Тейка Трейдінг груп належить створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Так, з наданого протоколу установчих зборів засновників ТОВ Тейка Трейдінг груп від 30.12.2005 № 1 встановлено, що ОСОБА_1 затверджено на посаду директора ТОВ Тейка Трейдінг груп .

Згідно запису у трудовій книжці ОСОБА_1 , останній прийнятий на посаду директора ТОВ Тейка Трейдінг груп на підставі наказу № 1 КО від 02.03.2006 року .

Разом з тим у трудовій книжці ОСОБА_1 міститься запис від 30.09.2008 року про його звільнення з посади генерального директора ТОВ Тейка Трейдінг груп здійснений ОСОБА_1 на підставі наказу № 01/09-08 від 30.09.2008 року , проте відповідний протокол або рішення загальних Зборів учасників ТОВ Тейка Трейдінг груп , які б свідчили про прийняття загальними зборами рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора, під час перевірки не виявлено та таке не було надано до суду в ході судового розгляду справи.

Ч.2 ст. 172-4 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Об`єктом правопорушення, передбаченого статтею 172-4 є суспільні відносини, пов`язані із забороною отримання особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, інших доходів, не пов`язаних зі здійсненням їх владних повноважень.

Для кваліфікації діяння важливим є встановлення того, що: 1) суб`єкт входить до складу саме органу управління або наглядової ради підприємства чи організації; 2) це підприємство чи організація створено з метою одержання прибутку (тобто здійснює підприємницьку діяльність); 3) суб`єкт не здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та не представляє інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства.

Із суб`єктивної сторони правопорушення характеризується умисною формою вини.

Спеціальним законом, який встановлює зазначені в ч. 2 ст.172-4 КУпАП обмеження є ЗУ Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 року.

Згідно ст. 1 ЗУ Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 року , корупційне правопорушення діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону , за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та\або цивільно-правову відповідальність.

Корупція використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону , наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки\пропозиції такої вигоди для себе чи інших учасників осіб або відповідно обіцянка\пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону ,або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використанні наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

З аналізу суті управлінської діяльності підприємства, яке міститься у рішенні КСУ, з врахуванням вимог ст. 14 ЗУ "Про підприємства в Україні" , ст. 63 ГК України , слідує що органи управління підприємством поділяються згідно розподілу власних повноважень на вищі (зaкoнoдaвчi), виконавчі та контрольні. До компетенції вищих органів управління підприємством - загальних зборів його засновників відноситься вирішення стратегічних питань його діяльності, що впливають на суттеві основи його діяльності чи діяльності засновників. Виконавчі органи вирішують питания, що пов"язання з щоденною діяльністю. При здійсненні визначених в установленому порядку вищим органом для них повноважень вони йому підзвітні та підконтрольні. Контрольним органом, за загальним правилом, е ревізійна комісія, яка обирається загальними зборами та підзвітна перед ними. До органу управління підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, належать загальні збори учасників(акціонерів) господарського товариства, виконавчий орган, наглядова(спостережна) рада, інший орган, можливість або обов"язковість створення якого передбачена законом або статутом підприємства або іншими установчими документами ( абз 3 п.23 Рішення КСУ № 6-рп/2012 від 13.03.2012 року). Виконавчий орган підприємства(організації) здійснює керівництво його поточною діяльністю, організовує виконання рішень загальних зборів акціонерів, діє від імeні підприємства (організації). Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізовує колективну волю учасників (акціонерів) господарського товариства, які є носіями корпоративних прав ( абз 3 підпункту 3.1. пункту 3 мотивувальної частини Рішення КСУ від 12.01.2010 року № 1-рп/2010). Відповідно до ч.1 ст. 161 ЦК України виконавчий орган підприємства (організації) може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор). Наглядова рада як орган управління підприємства (організації) контролює та регулює діяльність його виконавчого органу. На відміну від загальних зборів учасників підприємства, що має на меті одержання прибутку, до складу інших органів управління, що обираються (призначаються) загальними зборами, входять nocaдові особи, які виконують свої обов"язки на постійній основі, на підставі цивільно-правових чи трудових договорів (контрактів) (абз 7 п.З рішення КСУ № 6-рп/2012 від 13.03.2012 року).

Виходячи з правозастосовної практики поняття посадової особи , головним критерієм віднесення особи до кола посадових осіб є наявність в неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарськизх функцій, визначення яких наведене в п. 1 та 2 примітки до ст.. 364 КК України та узагальненні Верховного Суду України Постанова Пленуму ВСУ № 5 Про судову практику у справах про хабарництво . Так, організаційно-розпорядчими обов`язками є обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників в установах чи організаціях незалежно від форм власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів ( начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи які керують ділянками робіт ( майстри, виконроби, бригадири, тощо). Під адміністративно-господарськими обов`язками розуміються обов"язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном ( установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями, тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів, контролерів, тощо.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України будь-яка робота, яка здійснюється на постійній основі виключає її поєднання з певними посадами в органах державної влади та місцевого самоврядування, які передбачають роботу на такій же постійній основі ( абз. 14 п. 2 мотивувальної частини рішення від 04.07.2002 року № 14-рп\2002). Поняття на постійній основі розтлумачено у інших рішеннях КСУ, які наводяться у цьому рішенні.

До органу управління, наглядової ради підприємства чи організації, що має на меті одержання прибутку, які діють на постійній основі, Конституційний суд у абз. 5 п. 4 рішення КСУ № 6-рп\2012 від 13.03.2012 року відносить голову або члена наглядової ( спостережної) ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізора, також голову або члена іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбаченого статутом. Заборона щодо сумісництва, встановлена в антикорупційному законодавстві, не поширюється на володіння та\або реалізацію особами, корпоративними правами, не пов`язаними з участю ( членством) в управлінні поточною діяльністю товариства ( участь у загальних зборах на колективному підприємстві, засновник ( власник) у приватному).

Диспозиція частини 2 ст. 172-4 КУпАП передбачає відповідальність за входження виключно в правління чи інший виконавчий, контролюючий орган, чи наглядову раду.

Аналогічне положення закріплено і в п.2 ч.1 ст.25 Закону України Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 року , де також вказується виключно про входження до складу правління

Відповідно до методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб затвердженого Рішенням національного агентства з питань запобігання корупції від 14 липня 2016 року за № 2 Закон містить вичерпний перелік заборонених видів діяльності (зокрема перелік органів управління, до яких особа не може входити). Важливо, що до них не віднесено заборону на участь у загальних зборах підприємств або організацій, що має на меті одержання прибутку.

Законодавством визначається структура органів товариства, де загальні збори - це вищий орган управління, а виконавчим органом є правління , дирекція , тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 62 Закону України Про господарські товариства у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган; колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор).

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Заперечуючи вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП , ОСОБА_1 та його представники посилаються на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 25.09.2019 року.

Як встановлено судом, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25.09.2019 року (№753/10242/19) трудові відносини між ТОВ Тейка Трейдінг Груп та ОСОБА_3 визнано припиненими на підставі ст. 38 КЗпП України з 19.04.2019 року.

Слід зазначити, що вищезазначеним рішенням встановлено, що 04.04.2019 року ОСОБА_1 направив поштою на адреси двох учасників ТОВ Тейка Трейдінг Груп заяву від 02.04.2019 р. про звільнення за власним бажанням з займаної посади з 16.04.2019 року . Жодної відповіді на дану заяву позивач не отримав.

Отже, ОСОБА_1 станом на 04.04.2019 року ( дата надіслання поштою на адресу двох учасників ТОВ Тейка Трейдінг Груп заяви від 02.04.2019 р. про звільнення за власним бажанням з займаної посади ) обіймав посаду державного інспектора митного посту Хуст Закарпатської митниці ДФС , як державний службовець, тобто суб`єкт визначений у підпункті в пункту 1 частини першої ст. 3 Закону, на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , та входив до складу виконавчого органу підприємства, що має на меті одержання прибутку: перебував на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю Тейка Трейдінг Груп .

Окрім цього, даним рішення суду встановлено, що станом на час ухвалення рішення суду (25.09.2019 р.) загальні збори ТОВ Тейка Трейдінг Груп не проведені, питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора не вирішено.

Отже, ОСОБА_1 обіймаючи різні посади, як державний службовець, тобто суб`єкт визначений у підпункті в пункту 1 частини першої ст. 3 Закону, на якого поширюється дія Закону України Про запобігання корупції , одночасно входив і до складу виконавчого органу підприємства, що має на меті одержання прибутку: перебував на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю Тейка Трейдінг Груп до 19.04.2019 року.

Окрім того слід зазначити, що ОСОБА_1 було ознайомлено та попереджено з обмеженнями встановленими ЗУ Про запобігання корупції , що стверджується письмовими попередженнями від 29.05.2015 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Аналізуючи викладене, cуд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, пов`язане з корупцією доведена, вищезазначені докази вказують на наявність у діях ОСОБА_1 , ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-4 КУпАП .

Аналізуючи викладене, cуд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення, пов`язане з корупцією стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення №35-02/418 від 07.08.2019 року , даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 08.05.2019 року, згідно яких ОСОБА_1 станом на 08.05.2019 року є керівником ТОВ Тейка Трейдінг Груп , даними протоколу установчих зборів засновників ТОВ Тейка Трейдінг груп від 30.12.2005 № 1, даними Статуту товариства з обмеженою відповідальністю Тейка Трейдінг Груп , затвердженого установчими зборами засновників товариства з обмеженою відповідальністю Тейка Трейдінг Груп від 30.12.2005, протокол № 1, рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 25.09.2019 року (№753/10242/19), записами наявними у трудовій книжці серії БП - ІІ №3094565 від 01.03.1997 року, Наказом начальника Закарпатської митниці ДФС №454-0 від 10.06.2019 року про звільнення ОСОБА_1 , Наказом начальника Львівської митниці ДФС №93-0 від 17.11.2014 року по особовому складу, Попередженням Про спеціальні обмеження, встановлені Законами України "Про державну службу" та "Про запобігання корупції", щодо прийняття на державну службу та проходження державної служби від 29.05.2015 року.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-4 Кодексу України Про адміністративні правопорушення є вірною.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України „Про запобігання корупції" за вчинення корупційних абопов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Як встановлено з матеріалів справи посадовій особі НАЗК, стало відомо про адміністративне правопорушення, , ще 20.09.2018 р. а саме з дня отримання листа Львівської митниці ДФС з додатками за №1070/5/13-70-04/35 від 20.09.2018 р. (вх. номер НАЗК 06/43464/18 від 20.09.2018 р.), яке було направлено до НАЗК у відповідь на їх лист від 11.09.2018 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Додатком до вказано листа Львівська митниця ДФС надає НАЗК копію наказу Львівської митниці ДФС від 17.11.2014 р.№93-о про призначення, копію трудової книжки, попередження про спеціальне обмеження встановленого законами України від 11.11.2009 та від 29.05.2015 р., пояснення ОСОБА_1 від 08.08.2018 р. з приводу запиту на отримання публічної інформації від журналіста ОСОБА_4 , копію журналістського запиту.

Тобто, з наведеного переліку копій документів вбачається, що перелік документів наданий НАЗК у вересні 2018 року містить факти що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією діянь ОСОБА_1 , також стосується тих самих фактів порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення, що означає що днем виявлення адмінправопорушення передбаченого ст. 172-4 КУпАП є 20.09.2018 року.

Водночас слід зазначити, що посадовою особою НАЗК у протоколі зазначено , що днем виявлення правопорушення, слід вважати дату складання протоколу - 07.08.2019 року.

Законодавче регулювання питання закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв`язку зі спливом строків накладення адміністративного стягнення здійснюється, зокрема, ст. 38, п. 7 ч 1 ст. 247 КУпАП.

Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Слід зазначити, що під строком розуміють тривалість часу, з початком перебігу або із спливом якого правові норми пов`язують настання певних юридичних наслідків.

Як вбачається зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, законодавець передбачає такі правові наслідки спливу строку , як закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином , з дня виявлення правопорушення - 20.09.2018 р., на момент розгляду справи сплив строк накладення адміністративного стягнення передбачений ст. 38 КпАП України.

Навіть, якщо рахувати днем виявлення правопорушення - 07.08.2019 року , тобто дату складання протоколу, то на момент розгляду справи сплив строк накладення адміністративного стягнення передбачений ст. 38 КпАП України.

Присутність особи, яка притягається до відповідальності за ст.172-4 КУпАП при розгляді справи є обов`язковою (ст.268 КпАП, п.13 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ в постанові №11 від 17.10.2014 року Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами, цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення ).

Для забезпечення своєчасного і правильного розгляду справи та виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення ст.260 КУпАП судом неодноразово вживались заходи для забезпечення явки в судове засідання особи, відносно якої складено протокол, шляхом застосування приводу до ОСОБА_1 для доставки в судове засідання.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, приходжу до висновку, що провадження по справі, підлягає закриттю в зв`язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення на підставі п.7 ст.247 КпАП України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 172-4 ч.2 , 221,283-284,287,291,294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

На постанову про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца