Ухвала

від 19.05.2020 по справі 752/26562/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/26562/18

Провадження № 6/752/428/20

У Х В А Л А

іменем України

19.05.2020 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Власенко В.В., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Назара Васильовича про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року задоволено позов ОСОБА_2 . Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики в розмірі 83 868 644 гривні та судовий збір в розмірі 8 810 гривень. (а.с.38)

27 січня 2020 року на підставі вказаного судового рішення Голосіївським районним судом м. Києва був виданий виконавчий лист № 752/26562/18. (а.с. 44)

Постановою від 29 січня 2020 року приватого виконавця відкрито виконавче провадження № 61109523. (а.с. 48)

06 квітня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павлюк Н.В. звернувся у суд з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 45)

В обґрунтування подання зазначає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, не подав декларації про майно та доходи, у встановлений строк, не з`являється на виклик приватного виконавця, у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, та, оскільки інші заходи примусового характеру, вжиті виконавцем, зокрема звернення стягнення на кошти боржника, не призвели до повного та своєчасного виконання рішення суду, дієвим та ефективним заходом є примусове проникнення за місцем постійного проживання боржника.

Дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Судом установлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. перебуває виконавче провадження № 61109523 щодо виконання виконавчого листа № 752/26562/18, виданого 27.01.2020 року Голосіївським районним судом м. Києва. про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суми боргу за договором позики в розмірі 83 868 644 гривні та судовий збір в розмірі 8 810 гривень.

Постановою від 29 січня 2020 року приватного виконавця відкрито виконавче провадження № 61109523. (а.с. 48)

Згідно відповіді ПФ України № 1060097871 від 30.01.2020 боржник не отримує пенсію.

Згідно відповіді ПФ України №1060109319 від 30.01.2020р. боржник не працює за трудовими та цивільно-правовими договорами та у ПФ України відсутні відомості про останнє місце роботи боржника.

Постановою від 29 січня 2020 року приватного виконавця накладено арешт на майно боржника. (а.с. 52)

Згідно відповіді РСЦ МВС від 06.02.2020 року станом на 06.02.2020 року транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

Відповідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.03.2020р. № 205611364 на все нерухоме майно боржника накладено арешт Відділом державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О., приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Телявським А.М., Відділом примусового виконання рішень правління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. (а.с. 62)

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань, боржник є учасником ТОВ Мік-Макс Плюс .

Постановою від 29 січня 2020 року приватного виконавця накладено арешт на частку у ТОВ Мік-Макс Плюс , код ЄДРПОУ 37382461, що належить боржнику. (а.с. 55)

Постановою від 29 січня 2020 року приватного виконавця накладено арешт на кошти боржника. (а.с. 53)

21 березня 2020 року було скеровано виклик приватного виконавця від 20.03.2020 року із вимогою явки в офіс приватного виконавця та надання документів.

Відповідно до даних виконавчого листа №752/26562/18 місцем проживання боржника є квартира АДРЕСА_2 .

Згідно даних Акту від 27.02.2020 року, складеного приватним виконавцем, ним здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3 , проте двері вказаного житлового приміщення ніхто не відчинив.

Звертаючись у суд з поданням, приватний виконавець зазначив, що згідно інформації, отриманої ним від стягувача, боржник постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім цього, дана адреса була зазначена боржником при проведенні слідчої дії, зокрема допиту останнього в якості свідка в кримінальному провадженні № 12019100040003417 від 26.04.2019 р. за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

Єдиним можливим способом забезпечення виконання виконавчого документа, на думку приватного виконавця, є примусове проникнення до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , для здійснення опису та арешту рухомого майна.

Проте, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Згідно з п.4 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи безперешкодно входити до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення.

Пунктом 13 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що державний виконавець звертається до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до ст.30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.

За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.

Аналіз положень Закону України Про виконавче провадження та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Звертаючись до суду з даним поданням, приватний виконавець вказував на те, що ним з метою здійснення примусового виконання виконавчого документа зроблена перевірка майнового стану боржника, направлено запити до Пенсійного фонду України, згідно відповідей яких встановлено, що у боржника відсутні джерела доходів та рахунки у банківських установах, здійснено запити щодо зареєстрованого боржником іншого рухомого майна, на які отримано відповіді про відсутність такого майна, зареєстрованого за боржником.

За таких обставин, приватний виконавець вважав, що існує об`єктивна необхідність перевірки наявності майна боржника у житловому приміщенні, в якому він проживає, оскільки іншого майна боржника не виявлено.

Однак, жодних інших повідомлень боржнику від приватного виконавця, зокрема, викликів з проханням з`явитися на прийом, надати пояснення або попередження про необхідність надання доступу до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , приватним виконавцем направлено не було.

Долучені до подання повідомлення приватного виконавця про зобов`язання боржника надати доступ до житла та акти державного виконавця не містять доказів того, що боржник знав про виконавче провадження та проведення виконавчих дій щодо нього, оскільки у встановленому порядку він не отримав ці документи.

Акт приватного виконавця також не може бути взяті до уваги, оскільки не містить підписів понятих.

Інформація щоо власника житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Н.В. про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюк Назара Васильовича про примусове проникнення до житла боржника - ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: