Рішення

від 18.05.2020 по справі 803/100/16

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року ЛуцькСправа № 803/100/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

за участю секретарі судового засідання Шепталової А.П.,

представника відповідача Виш А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінвестгруп» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдінвестгруп» (далі - ТзОВ «Трейдінвестгруп» , товариство, позивач) звернулося з позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2015 року №0018351501 та №0018341501, якими за порушення граничного строку сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість (ПДВ) позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 954,20 грн та в розмірі 20% в сумі 7787,43 грн відповідно.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акта перевірки від 17 вересня 2015 року №4000/15-01/33755300, проведеної Луцькою ОДПІ, яким встановлено порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України): товариство не забезпечило своєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ протягом граничного терміну.

Позивач з такими висновками не погоджується та вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення суперечить чинному законодавству та підлягають скасуванню. Зазначив, що керуючись офіційним роз`ясненням ДФС України (лист від 06 березня 2015 року №7796/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість» ), ним у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року було задекларовано узгоджене податкове зобов`язання у сумі 0 грн, а у додатку 2 до декларації «Розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року» задекларовано загальну суму залишку від`ємного значення 77557,00 грн. Разом з тим, при поданні уточнюючої декларації за лютий 2015 року товариство повторно помилково заповнило додаток 2, у якому показник від`ємного значення попередніх звітних періодів до 01 лютого 2015 року становить 77557,00 грн. Цю суму відповідач безпідставно вважає узгодженим зобов`язанням, яке не було своєчасно сплачено, та неправомірно нарахувало штрафні санкції.

З наведених вище підстав просив позов задовольнити.

У письмовому запереченні проти позову від 10 лютого 2016 року (а.с.40-43) відповідач - Луцька ОДПІ - зазначив, що незабезпечення товариством своєчасної сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання протягом граничного терміну сплати, передбаченого ПК України, має наслідком нарахування штрафу відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України та за затримку на 42 дні у сплаті грошового зобов`язання у сумі 38937,15 грн по строку сплати 16 квітня 2016 року нараховано штраф у розмірі 20% від суми зобов`язання, а за затримку 24 дні у сплаті грошового зобов`язання у сумі 4771,00 грн зі строком сплати 30 квітня 2015 року - штраф у розмірі 10%, так само за затримку на 15 днів у сплаті грошового зобов`язання у сумі 4771,00 грн - штраф у розмірі 10%; загальна сума штрафу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями становить 8741,63 грн. На доводи позивача зауважив, що подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким задекларовано суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного періоду, після спливу строку сплати самостійно узгодженого податкового зобов`язання не може бути підставою для звільнення платника від відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань.

Відповідач вважає, що ним правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення 01 жовтня 2015 року №0018351501 та №0018341501 та у задоволенні позову просив відмовити.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, в задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі №803/100/16 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року прийнято адміністративну справу до провадження; ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи призначено на 10 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 10 квітня 2020 року розгляд справи за клопотанням відповідача відкладено на 14:30 28 квітня 2020 року, а ухвалою суду від 28 квітня 2020 року - на 14:30 14 травня 2020 року.

Сторони надали суду письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04 лютого 2020 року у даній справі.

У поясненні від 06 травня 2020 року (а.с.191-192) позивач підтримав доводи позову та зазначив, що при поданні уточнюючої декларації за лютий 2015 року він помилково повторно заповнив додаток 2 та зазначив у ньому від`ємне значення попередніх звітних періодів до 01 лютого 2015 року в сумі 77557,00 грн. Також наголосив на тому, що уточнюючі розрахунки з ПДВ за лютий 2015 року не стосувалися коригування сум, що підлягають сплаті до бюджету. Відповідач безпідставно вважає суму, відображену у додатку 2 до декларації, узгодженим зобов`язанням, яке не було своєчасно сплачене. Просив врахувати, що від`ємне значення, яке вказувалось у графі 4 «Суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року» таблиці 1 додатку 2 до податкової декларації з ПДВ, переноситься з інтегрованої картки платника податку (далі - ІКПП). За роз`ясненням ДФС України у листі від 15 грудня 2015 року №45789/7/99-99-19-03-02-17 у разі некоректного заповнення додатка 2 до податкової декларації з ПДВ в ІКПП формується «технічний» податковий борг, а подальше подання уточнюючого розрахунку з метою виправлення помилок, допущених при заповненні додатка 2, призводить до автоматичного розрахунку на такий податковий борг штрафних санкцій та пені, що передбачені пунктом 126.1 статті 126 ПК України, які підлягають сторнуванню на підставі рішення контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.

У поясненні від 06 квітня 2020 року (а.с.147-149) відповідач підтримав доводи, які були викладені у запереченні проти позову від 10 лютого 2016 року. З урахуванням позиції Верховного Суду у постанові від 04 лютого 2020 року у даній справі стосовно виникнення податкових зобов`язань та строків їх сплати зазначив, що в додатку 2 до податкової декларації за лютий 2015 року товариство відобразило залишок суми бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових (звітних) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року, у сумі 43708,17 грн. Нарахування у сумі 43708,17 грн погашено в ІКПП за рахунок переплати, що обліковувалася станом на 31 грудня 2014 року.

16 квітня 2015 року товариство подало уточнюючий розрахунок податкового зобов`язання з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року та в додатку 2 зазначило суму задекларованого бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року, що становить 43708,17 грн; у цей же день позивач подав податкову декларацію з ПДВ за березень 2015 року, де визначив суму податкового зобов`язання 4471,00 грн. Сплатою коштів у сумі 4471,00 грн згідно з платіжним дорученням від 28 квітня 2015 року у порядку черговості частково погашено суму зобов`язань, зазначену в додатку 2 уточнюючого розрахунку за лютий 2015 року, але одночасно виник новий борг на суму 4471,00 грн. Разом з тим, 28 травня 2015 року товариство знов подало уточнюючий розрахунок податкового зобов`язання у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, зменшивши залишок суми задекларованого бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року, на « -» 437708,17 грн, що мало наслідком погашення 28 травня 2015 року в ІКПП залишку несплаченої суми податкового зобов`язання, яка становила 38937,17 грн, та 4471,00 грн зобов`язань за березень 2015 року.

Відповідач вказав, що незважаючи на те, з яких причин платник податків не сплатив грошове зобов`язання своєчасно, після погашення податкового боргу він повинен сплатити штраф, розмір якого залежить від терміну прострочення та при цьому не має значення спосіб і порядок погашення податкового боргу.

Керуючись наведеним, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 14 травня 2020 року замінено відповідача - Луцьку ОДПІ на правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) - а.с. 210-211.

У судовому засіданні 14 травня 2020 року представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, письмовому поясненні від 06 травня 2020 року, та просив позов задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог та просила в позові ТзОВ «Трейдінвестгруп» відмовити повністю з підстав, викладених в запереченні проти адміністративного позову, письмовому поясненні.

У судове засідання 18 травня 2020 року після оголошеної судом перерви представник позивача не прибув, у письмовому клопотанні просив судовий розгляд справи здійснювати за його відсутності (а.с.213). Водночас, з питань, які виникали у судовому засіданні, надав письмові пояснення стосовно показників, які уточнювалися розрахунками від 16 квітня 2015 року та 28 травня 2015 року (а.с.214).

Заслухавши усні пояснення представників сторін (вступне слово) у судовому засіданні 14 травня 2020 року, перевіривши доводи сторін письмовими доказами, суд встановив такі обставини.

Луцькою ОДПІ була проведена перевірка ТзОВ «Трейдінвестгруп» з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов`язання, результати якої оформлено актом від 17 вересня 2015 року №4000/15-01/33755300 (а.с.8-9, далі - акт перевірки). За висновками акта перевірки позивач порушив пункт 57.1 статті 57 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та не забезпечив своєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання з ПДВ протягом граничного терміну, зокрема:

- грошове зобов`язання в сумі 38937,15 грн зі строком сплати 16 квітня 2015 року фактично погашено 28 травня 2015 року із затримкою в 42 дні;

- грошове зобов`язання в сумі 4771,00 грн зі строком сплати 30 квітня 2015 року фактично погашено 28 травня 2015 року із затримкою в 24 дні;

- грошове зобов`язання в сумі 4771,00 грн зі строком сплати 16 квітня 2015 року фактично погашено 30 квітня 2015 року із затримкою в 14 днів.

На підставі акта перевірки від 17 вересня 2015 року №4000/15-01/33755300 та пункту 126.1 статті 126 ПК України Луцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2015 року №0018341501 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання у сумі 38937,15 грн, що становить 7787,43 грн (а.с.6); податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2015 року №0018351501 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання у сумі 9542,00 грн, що становить 954,20 грн (а.с.7).

Незгода позивача із цими податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносин суд враховує такі нормативно-правові акти та відповідні їм правовідносини.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України (пункт 1.1 статті 1 цього Кодексу).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За змістом пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Як визначено абзацом першим пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому пунктами 203.1, 203.2 статті 203 ПК України встановлено, що податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Враховуючи викладене, на платника податків покладено обов`язок самостійно визначати податкове зобов`язання та здійснювати у встановлені строки його сплату.

Статтею 200 ПК України визначено порядок розрахунків платника податків із бюджетом. Так відповідно до пункту 20.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підрозділом 2 розділу ХХ ПК України визначені особливості справляння ПДВ. Підрозділ 2 розділу XX Кодексу доповнено пунктом 33 згідно із Законом від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» . Зокрема, пунктом 33 підрозділу 2 розділу XX ПК України передбачено право платника у передбачений спосіб використати непогашені залишки сум ПДВ, що були заявлені платниками податку до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року, задекларовані до бюджетного відшкодування за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року в рахунок зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів, а також від`ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, та залишок від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів після бюджетного відшкодування, задекларовані платниками податку за звітні (податкові) періоди до 1 лютого 2015 року.

Саме у зв`язку з цим Міністерством фінансів затверджено нову форму декларації з ПДВ, в якій для сум залишків від`ємного значення, непогашених станом на 01 лютого 2015 року, передбачено окремий розділ IV. Йдеться про від`ємне значення суми ПДВ, відображеної в рядку 20.2 декларації за січень 2015 року; залишки від`ємного значення попередніх звітних періодів після бюджетного відшкодування, відображені в рядку 24 декларації за січень 2015 року; непогашені залишки сум бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх податкових зобов`язань, задекларовані в рядку 23.2 декларацій за звітні періоди до 1 лютого 2015 року; непогашені залишки сум бюджетного відшкодування на рахунок в банку, задекларовані в рядку 23.1 декларацій за звітні періоди до 1 лютого 2015 року.

Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23 вересня 2014 року №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року №13), такі непогашені залишки від`ємного значення до 01 лютого 2015 року обліковувались платниками податку у додатку 2 «Розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року (Д2)» до податкової декларації з ПДВ (починаючи з лютого 2015 року) до повного їх погашення. Ці суми залишків від`ємного значення відображалися у графах 2-5 таблиці 1 додатка 2 до декларації (в залежності від напряму декларування від`ємного значення).

У листі ДФС України від 06 березня 2015 року №7796/7/99-99-19-03-02-17 «Про податок на додану вартість» була висвітлена позиція, відповідно до якої до декларації за лютий 2015 року (рядок 20.1) можуть бути включені суми непогашених станом на 01 лютого 2015 року залишків від`ємного значення попередніх податкових періодів, задекларовані у рядках 20.2 та 24 декларації за січень 2015 року, у розмірі, що не перевищує позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту звітного періоду лютий 2015 року (рядок 18). Вказана сума не обліковується у додатку 2 (Д2) до декларації та не може бути врахована у збільшення реєстраційної суми та заявлена до бюджетного відшкодування. Решта непогашених станом на 01 лютого 2015 року залишків від`ємного значення в розділі ІІІ декларації за лютий 2015 року не відображаються, а тому рядки 20.2 та 20.3 у декларації за лютий 2015 року не заповнюються. Показники таких рядків уперше можуть бути сформовані в декларації за звітний період березень 2015 року та враховуються під час визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи підлягає бюджетному відшкодуванню, або переноситься до декларації наступних звітних періодів.

Як встановлено пунктом 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що ТзОВ «Трейдінвестгруп» допустило порушення граничного строку сплати грошових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із неодноразовим поданням уточнюючих розрахунків з ПДВ за лютий 2015 року, якими відображались коригування залишків від`ємного значення, заявлені до бюджетного відшкодування та які виникли (були задекларовані) в звітних (податкових) періодах до 01 лютого 2015 року.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зі змісту положень статті 126 ПК України, на підставі якої спірними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосовані штрафні санкції, слідує, що несплата узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені строки має наслідком застосування до платника штрафу в розмірі, що залежить від кількості днів затримки сплати. При цьому законодавець пов`язує виникнення у податкового органу права на нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне виконання обов`язку зі сплати узгодженої суми грошового зобов`язання платника з фактом погашення заборгованості з цього зобов`язання. Сума штрафних (фінансових) санкцій обраховується виходячи із суми погашеного податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. При цьому грошовим зобов`язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, несплачене у встановлений законом строк грошове зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків.

Вирішуючи спір судом встановлено, що з урахуванням наведених змін в законодавстві у податковій декларації з ПДВ за лютий 2015 року (№9044522232 від 20 березня 2015 року) позивач визначив, що сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового), становить 0 грн (а.с.10-13). Згідно з додатком 2 до декларації «Розрахунок суми залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 01 лютого 2015 року» (Д2) відображено загальний показник залишку від`ємного значення в сумі 77557,00 грн, з них суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишилися непогашеними станом на 01 лютого 2015 року (графа 4), - 43708,00 грн (від`ємне значення за травень 2012 року).

Судом із відомостей зворотного боку ІКПП ТзОВ «Трейдінвестгруп» за платежем «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» (а.с.44-49) встановлено, що станом на 31 грудня 2014 року за позивачем рахувалась переплата у сумі 43708,17 грн (а.с.44). 31 березня 2015 року зменшено залишок від`ємного значення, задекларованого в рахунок зменшення податкового зобов`язання наступних звітних періодів до 01 лютого 2015 року (додаток 2 до декларації за лютий 2015 року) на 43708,17 грн, що потягло зменшення переплати в обліковій картці на цю суму.

16 квітня 2015 року ТзОВ «Трейдінвестгруп» подало до Луцької ОДПІ уточнюючий розрахунок податкового зобов`язання з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року (№9070672649 від 16 квітня 2015 року, а.с.14-19). При цьому позивач уточнив значення рядка 10.1 колонки А - зменшено обсяги придбання без ПДВ на 2300,00 грн; зменшено дозволений податковий кредит (колонка Б) на 460,00 грн. Уточнюючий розрахунок було подано із додатком 2, у яком зазначено ті ж самі показники від`ємного значення попередніх податкових періодів до 1 лютого 2015 року на загальну суму 77557,00 грн, в тому числі значення графи 4 таблиці 1 «Суми, задекларовані до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишилися непогашеними станом на 01 лютого 2015 року» , - 43708,17 грн (від`ємне значення за травень 2012 року).

За результатами подання уточнюючого розрахунку 16 квітня 2015 року в ІКПП на підставі додатка 2 від 16 квітня 2015 року збільшено недоїмку на 43708,17 грн (строк сплати - 16 квітня 2015 року).

16 квітня 2015 року товариством також було подано до Луцької ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за березень 2015 року №9073182057 (а.с.33-37), у якій визначено податкове зобов`язання, яке підлягає сплаті до бюджету (рядок 25.1) у сумі 4771,00 грн (граничний строк сплати - до 30 квітня 2015 року). Згідно з платіжним дорученням від 28 квітня 2015 року №162 (а.с.32) податкове зобов`язання сплачене у сумі 4771,00 грн.

Проте сплачена сума 4771,00 грн в ІКПП була зарахована для погашення недоїмки у сумі 43707,18 грн, яка утворилася на підставі уточнюючого розрахунку від 16 квітня 2015 року №9070672649 (додаток 2 до декларації за лютий 2015 року); таким чином, за цим документом станом на 30 квітня 2015 року недоїмка становить 38998,34 грн, а за декларацією від 20 квітня 2015 року №9073182057 - 4471,00 грн.

Надалі 28 травня 2015 року позивач знову подав уточнюючий розрахунок податкового зобов`язання з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2015 року №9108753224 та у додатку 2 до декларації зменшив залишки від`ємного значення на 77557,00 грн, у тому числі й суму задекларовану до бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов`язань з податку наступних звітних (податкових) періодів, які залишились непогашеними станом на 01 лютого 2015 року, на 437708,17 грн (а.с.21-24). В ІКПП 28 травня 2015 року тим самим погашено недоїмку 4471,00 грн за березень 2015 року (декларація №9073182057 зі строком сплати 30 квітня 2015 року) та 38998,34 грн - залишок за уточнюючим розрахунком №9070672649 (зі строком сплати 16 квітня 2015 року).

За цими операціями в ІКПП 30 квітня 2015 року сформовано повідомлення про нарахування штрафу у сумі 477,10 грн за несвоєчасну сплату податку за уточнюючим розрахунком №9070672649, а 30 травня 2015 року - про нарахування штрафу у сумі 7787,43 грн (уточнюючий розрахунок №9070672649) та штрафу у сумі 1574,56 грн (декларація №9073182057), який і був застосований до товариства спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Разом з тим, на думку суду, нарахування штрафу у даному випадку є безпідставним, оскільки контролюючий орган не врахував, що помилкове заповнення додатка 2 у складі уточнюючого розрахунку до декларації за лютий 2015 року (№9070672649 від 16 квітня 2015 року) - по суті не змінило зобов`язань платника перед бюджетом, а спірна графа 4 таблиці 1 додатка 2 містила ті ж самі показники залишку від`ємного значення попередніх податкових періодів до 1 лютого 2015 року (травень 2012 року). В результаті переходу з ІКПП на електронний рахунок платника ПДВ та помилкового заповнення додатку 2 до уточнюючого розрахунку до декларації за лютий 1015 року суми від`ємного значення були подвоєні в ІКПП, що мало наслідком формування «технічного» податкового боргу з ПДВ.

Водночас, такий «технічний» податковий борг, автоматично розрахований в ІКПП платника податку внаслідок некоректного заповнення додатка 2 до податкової декларації з ПДВ, а саме зазначення графи 4 таблиці 1, перевищив обліковані показники від`ємного значення. Цей так званий «борг» за своєю економічною та правовою суттю не відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Фактично мало місце задвоєння показників внаслідок помилкового подання уточнюючого розрахунку до декларації за лютий 2015 року, а саме додатку 2, проте некоректно заповнений додаток 2 не змінює суми узгодженого зобов`язання, що підлягає сплаті до бюджету, тобто, ця помилка не призводить до недоплати в бюджет, що виключає застосування наслідків, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Таку помилку було усунуто 28 травня 2015 року шляхом подання іншого уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ з додатком 2, у якому знято помилково зазначені показники залишків від`ємного значення.

Відповідно до роз`яснення ДФС України у листі від 15 грудня 2015 року №45789/7/99-99-19-03-02-17 у такому випадку штрафні санкції та пеня, розраховані в ІКПП на суму такого «технічного» податкового боргу, автоматично сформованого в ІКПП внаслідок некоректного заповнення платником податку додатка 2 до декларації з ПДВ, підлягали сторнуванню на підставі рішення контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.

Водночас, суд звертає увагу, що визначене у декларації з ПДВ за березень 2015 року податкове зобов`язання, яке підлягає сплаті до бюджету, у сумі 4771,00 грн сплачене товариством 28 квітня 2015 року згідно з платіжним дорученням №182 (граничний строк сплати - 30 квітня 2015 року), тобто сплачене своєчасно, що також виключає можливість застосування штрафу на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз норм законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, та встановлені обставини у справі дають підстави для висновку, що відповідач не довів законність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень від 01 жовтня 2015 року №0018351501 та №0018341501 та наявність законодавчих підстав для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК України, а тому позов належить задовольнити, визнавши протиправними та скасувавши зазначені рішення Луцької ОДПІ.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 1378,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28 січня 2016 року №352 (а.с.2).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінвестгруп» (45632, Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Березова, 22, ідентифікаційний код юридичної особи 33755300) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 01 жовтня 2015 року №0018351501 та №0018341501.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінвестгруп» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 1378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк на апеляційне оскарження, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя ОСОБА_1 . Каленюк

Рішення у повному обсязі складено судом 21 травня 2020 року