ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2020 року м.Дніпро Справа № 912/3374/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)
суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.
Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2020 (повний текст складено та підписано 25.02.2020р. суддя Макаренко Т.В.) у справі №912/3374/19
за позовом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області, 25006, м.Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 84/37
до відповідача Селянського (фермерського) господарства Мельниченка Василя Олексійовича , 27610, Кіровоградська обл., Кропивницький район, с. Оситняжка
про стягнення збитків, заподіяних забрудненням земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення завданих збитків з Селянського (фермерського) господарства Мельниченка Василя Олексійовича , заподіяних внаслідок забруднення земельної ділянки в сумі 28 844,00 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що в період з 26 по 28 березня 2019 року, позивачем було проведено планову перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, в ході якої було встановлено, що на території господарського двору Відповідача засмічено земельну ділянку побутовими та зерновими відходами площею 30 кв.м., розмір яких розраховано у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2020 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції, вмотивовано тим, що позивачем не наведено доказів заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу, не обґрунтовано наслідків впливу побутових та зернових відходів, виявлених в ході планової перевірки, на стан земель, що вказане засмічення земель призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна екологічна інспекція у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2020р. у справі №912/3374/19 повністю, прийняти нове, яким позов задовольнити.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
Позивач не погоджується з рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2020 у справі №912/3374/19 вважає його незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального права та при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.
За твердженнями апелянта, при розгляді справи суд першої інстанції не дослідив та не взяв до уваги те, що при розрахунку розміру шкоди, відповідно формули 6 Методики коефіцієнт небезпеки відходів Кнв взято величину 1,0 , що відповідно до додатку 5 Методики (коефіцієнти небезпеки відходів), відходи, якими засмічена земельна ділянка, відносяться до IV класу небезпеки та є малонебезпечними відходами.
Стосовно способів зберігання відходів позивач посилається на норми пункту 7.2.6 ДСТУ 4462.3.01:2006 .
Також, скаржник наголошує, що діючим законодавством України не передбачено та і не може бути передбачено, яке засмічення земельної ділянки призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, так як сам факт знаходження на земельній ділянці сторонніх предметів, матеріалів і сміття без відповідних дозволів та зберігання їх без дотримання вимог та умов зазначених вище призводить до забруднення навколишнього природного середовища.
Стосовно правомірності нарахування збитків апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові № 905/2992/16 від 05 квітня 2018 року, вважає, що позиція викладена у постанові узгоджуються із матеріалами справи, так як акт перевірки підписаний без зауважень, а керівника Господарства притягнуто до адміністративної відповідальності, який сплатив штраф добровільно, що свідчить про засмічення земельної ділянки.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
СФГ Мельниченка Василя Олексійовича у своєму відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що судом першої інстанції було правильно і обґрунтовано зроблено висновок про те, що Позивачем на підтвердження позовних вимог не вказано обов`язкову ознаку засмічення.
Крім цього, в судовому засіданні на запитання судді (з метою з`ясувати шкідливість відходів), про характер виявленого сміття, а саме відходи якого злака були виявлені на територій господарського двору СФГ Мельниченка В.О., представник Держекоінспекції в області не зміг дати відповідь.
Відповідач зазначає, що дозволу на розміщення на грунті відходів зернових після їх очистки не потребується, оскільки вони ніякої загрози навколишньому середовищу не несуть, а навпаки можуть бути використані як органічні добрива.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2020 у задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції у справі №912/3374/19 - відмовлено. Відкрито апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області у період з 26.03.2019 по 28.03.2019 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Селянським (фермерським) господарством Мельниченка Василя Олексійовича, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, село Оситняжка, вул. Черемушки 33 ,а, про що складено відповідний акт № 19-45(а.с.13-20).
Вказана земельна ділянка використовується відповідачем на умовах Договору оренди від 17.08.2012, (а.с.22-23).
Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Погребняк С.І. та Мельніченко Т.В. винесено припис від 28.03.2019 №19/40, яким зобов`язано відповідача усунути порушення природоохоронного законодавства, виявлені під час перевірки, у строки визначені в приписі. На вказаному приписі наявний підпис відповідача (а.с.21).
Разом з тим, державним інспектором Мельніченко Т.В. складено Протокол про адміністративне правопорушення №190778 від 27.03.2019р. (а.с. 26).
Після розгляду справи про адміністративне правопорушення державним інспектором Мельніченко Т.В. винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення №190778 від 27.03.2019 та застосовано до відповідача адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 1 020,00 грн. Копію постанови відповідач отримав особисто із відміткою про дату 27.03.2019 та підписом (а.с. 27) .
Після відповідачу була направлена претензія вих. № 08-8/1127 від 13.05.2019, до якої додано розрахунок розміру відшкодування збитків на суму 28 844,00 грн. Відповідач відповіді на претензію не надав (а.с. 29-31)
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом позову у даній справі є матеріально - правова вимога позивача, щодо стягнення з відповідача збитків, завданих державі внаслідок забруднення земельної ділянки, яка перебуває в оренді у відповідача в сумі 28 844,00 грн.
17.08.2012р. між Оситнязькою сільською радою та Селянським фермерським господарством Мельниченка В.О. укладено Договор оренди, за умовами якого орендодавець передав в оренду Відповідачу земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (розміщення господарських будівель та споруд) із земель запасу, що перебувають у державній власності. За адресою вул. Черемушки 33 а с. Оситняжка Кіровоградського району Кіровоградської області.
Відповідно до п.2. Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,4799 га, у тому числі: 1,4799 га - під господарськими будівлями і дворами, (кадастровий номер земельної ділянки: 3522586400:51:000:0102).
Згідно з п.8 Договору, останній укладено терміном на 49 років.
В розділі Умови використання земельної ділянки у п.17 зазначено, що умовами збереження стану об`єкта оренди є використання земельної ділянки відповідно до умов, зазначених в пунктах 15,16 даного договору та чіткого дотримання чинного законодавства України.
Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, а також міститься підпис державного реєстратора Договору та печатка управління Держкомзему у Кіровоградській області із зазначенням запис № 352250004005715 від 28.12.2012 року. (а.с. 22-24).
Відповідно до пунтку 5 розділу VI ОПИС виявлених порушень , Акту№ 19-45 , складеного за результатами проведеної позивачем у період з 26 по 28 березня 2019 року планової перевірки: При візуальному огляді території господарського двору виявлено засмічення земельної ділянки відходами зернових та побутових відходів площею 5 метрів на 6 метри, висотою 0,5 метри. Вимірювання проведено повіреною рулеткою вимірювальною РИ-10, №111300238, стрічка номінальної довжини 10 метрів, ціна поділки шкали 1,0 міліметри. Свідоцтво про повірку № 730 від 14.08.2018, яке чинне до 14.08.2019. Проведено фото фіксацію камерою 13 МП ZTE. План-схема засміченої ділянки додана до акту перевірки (а.с. 13-21).
В розділі VIІІ Пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контроля) та цього Акта , міститься напис Зауважень нема і підписи, виконані від імені Мельниченка В.О.
27.03.2019р. Державним інспектором Мельніченко Т.В. складено Протокол про адміністративне правопорушення №190778, згідно з яким 26.03.2019р. об 11 год 50 хв 26.03.2019 на території СФГ Мельниченка В.О. виявлено факт засмічення земельної ділянки відходами від очистки зерен та побутовими відходами площею 30 м 2 , що є порушення ст.52 КУпАП, ст. 211 Земельного кодексу України та ст.35 Закону України "Про охорону земель". Протокол підписаний головою СФГ Мельниченком Василем Олексійовичем , при цьому у відповідному розділі Порушення порушника та його зауваження до змісту протоколу чи мотиви відмови від підписання відсутні будь -які зауваження щодо змісту виявленог порушення (а.с. 26).
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 27.03.2019р. №№190778, Державний інспектор з охорони навколишнього середовища Мельніченко Т.В. винесла Постанову про накладення адміністративного стягнення, згідно з якою визнала Мельниченка В.О. винним у вчинені адміністративного правопорушення , відповідальність за яке передбачена статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення і наклала на нього адміністративне стягення у вигляді штрафу у ромірі 1 020,00 грн. Копію постанови відповідач отримав особисто із відміткою про дату 27.03.2019 та підписом (а.с. 27).
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В своїй постанові від 05.04.2018р. у справі № 905/2992/16 Верховний Суд зробив наступні висновки щодо застосування норм права, які підлягають врахуванню під час перегляду справи :
Відповідно до приписів статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч.1). Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2).
Пунктом "б" частини першої статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Згідно пункту "в" частини першої статті 211 наведеного Кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за засмічення земель промисловими, побутовими та іншими відходами.
Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).
Частиною першою статті 69 вказаного Закону визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 N171 затверджена Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства.
Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Оскільки в матеріалах даної справи відсутні докази щодо оскарження або скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 190778 від 27.03.2019р., колегія суддів визнає як такі, що мають преюдиційне значення при розгляді даної справи обставини встановлені постановою про накладення адміністративного стягнення, щодо дій СФК Мельниченко В.О. по забрудненню земельної ділянки, яка перебуває у нього в оредні, в зв`язку із чим висновки суду першої інстанції що подані позивачем докази не є належними і такими, на підставі яких можливо встановити обставини, які входять в предмет доказування є передчасними.
За результатами проведеної перевірки, позивачем був виданий Відповідачу було видано припис від 28.03.2019р. № 19/40, згідно якого, СФГ Мельниченко було предписано до 28.04.2019р :
- п.3 Обладнати місця для тимчасового зберігання промислових відходів;
- п.4 Укласти договори з спеціалізованими організаціями на предачу відходів (промислових, побутових) для подальшої їх утилізації передати на утилізацію відходи. Утворені у 2018 році;
- п.7 Ліквідувати та не допускати засмічення земельної ділянки відходами зернових та побутових відходів на територі господарського двору, який розташований у с.Оситняжка (а.с. 21).
Надані відповідачем разом із відзивом фотографії господарського двору на яких відсутнє засмічення земельної ділянки лише свідчать про належне виконання відповідачем вимог припису від 28.03.2019р.
При здійснені розрахунку шкоди за засмічення земельних ділянок, позивач керувався Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27 жовтня 1997 р. N 171 (у редакції наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 4 квітня 2007 р. N 149), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04. 2007 р. за N 422/13689 (далі за текстом - Методика), у зв`язку з чим за розрахунком позивача розмір шкоди склав 28 844,00 грн.
Позивач звертався до відповідача із претензією у якій пропонував йому добровільно оплатити заподіяну державі шкоду в розмірі 28 844,00 грн., але відповідач залишив її без будь-якого реагування.
Доводи відповідача викладені у відзиві на апеляційну скаргу відносно того, що відходи зернових можуть використовувалися ним в якості органічних добрив носять характер припущень, а тому відхиляються як необґрунтовані.
Доводи апеляційної скарги в частині того, що відходи зернових ніякої загрози для навколишнього середовища не несуть спростовуються тією обставиною, що окрім відходів зернових актом перевірки була встановлена наявність твердих побутових відходів, які разом з вищенаведеними відходами зернових віднесені позивачем до категорії малонебезпечних, в зв`язку із чим розрахунок розміру шкоди визнається колегією суддів як такий, що здійснено у відповідності до приписів чинного законодавства.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення;
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи є піставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області обґрунтованими,а рішення рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2020 справі №912/3374/19 таким, що підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до вимог ст. 129 ГПК України підлягає зміні розподіл судових витрат за подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2020 справі №912/3374/19 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18.02.2020 справі №912/3374/19 - скасувати.
Ухвалити нове:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Мельниченка Василя Олексійовича (27610, Кіровоградська область, Кропивницький район, село Оситняжка, код ЄДРПОУ 06686116) на користь Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, 84/37, код ЄДРПОУ 38037110) 28 844, 00 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок чотири грн. 00 коп.) збитків; 1921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви.
Доручити Господарському суду Кіровоградської області видачу наказу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов
Суддя С.Г. Антоніка
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2020 |
Оприлюднено | 24.05.2020 |
Номер документу | 89391980 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні