Рішення

від 07.08.2007 по справі 4/373

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/373

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.07                                                                                 Справа № 4/373

          Суддя Батюк Г.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Науково- виробничої фірми «Сінтал'Д- товариство з обмеженою відповідальністю, м.Харків

до  Приватного підприємства «Луганськ-СЛЕШ-ІНВЕСТ», м. Луганськ  

про стягнення  11 560 000 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Осьмухін С.А., дов. № 24 від 01.01.07;

від відповідача –Грузков О.Г., дов. № 1 від 18.06.07.

Суть справи: заявлена вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу отриманий відповідачем від позивача цукор-пісок в мішках у кількості 4000,0тн на загальну суму 11 560 000 грн. 00 коп. переданий відповідачу згідно з договором зберігання від 15.04.07.

У судовому засіданні 19.07.07 по справі № 4/373 ,згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 07.08.07.

Рішення господарського суду Луганської області виноситься 07.08.07.

Представник позивача надав до суду заяву № 11/07/2007-ГСЛО від 11.07.07, в порядку ст. 22 ГПК України, зданою до суду 19.07.07,  про зміну предмету позову та просить суд стягнути з відповідача суму  заборгованості у розмірі   11 560 000 грн. 00 коп.

Представник позивача в судовому засіданні, заяву про заміну предмету позову, зданою до суду 19.07.07,  підтримав.

Представник позивача надав до суду заяву, в порядку ст. 22 ГПК України, зданою до суду 07.08.07, про зміну предмету позову та просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 11 560 000 грн. 00 коп., обґрунтовуючи це тим, що відповідач у своєму відзиві на позовну заяву визнав факт здійснення реалізації усього цукру-піску в мішках, який знаходився на зберіганні у відповідача на підставі укладеного між сторонами спору договору № б/н зберігання від 15.04.07, з чого, на його думку випливає, що річ позивача у відповідача відсутня в натурі на час розгляду справи, а тому позивач вважає за необхідність змінити свої позовні вимоги з витребування майна з чужого незаконного володіння на стягнення з відповідача загальної вартості реалізованого відповідачем цукру-піску в мішках, яка, відповідно до накладної № 03/05-07 від 03.05.2007 р. та акту приймання передачі від 03.05.2007 р., складає 11560000 грн. 00 коп.

Представник позивача в судовому засіданні, заяву про заміну предмету позову, зданою до суду 07.08.07,  підтримав.

Вказана заява про зміну предмету позову, в порядку ст. 22 ГПК України, зданою до суду 07.08.07, прийнята судом, як така, що  не суперечить ст. 22 ГПК України. Предметом позову слід вважати вимоги  про стягнення з відповідача збитки у розмірі 11 560 000 грн. 00 коп.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву, зданою до суду 07.08.07, позовні вимоги  визнав у повному обсязі ( з урахуванням заяви представника позивача щодо зміни предмету позову, зданою до суду 07.08.07).

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

                                                                 встановив:

Заява про зміну предмету позову, в порядку ст. 22 ГПК України, зданою до суду 07.08.07, підлягає до задоволення. Позовними вимогами слід вважати: про стягнення з відповідача збитки у розмірі 11 560 000 грн. 00 коп.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір зберігання № б/н від 15.04.07, згідно якого «Зберігач»(відповідач у справі) зобов'язаний зберігати річ, яка передана їй «Поклажодавцем»(позивачем у справі), і повернути її «Поклажодавцю»у схоронності.

           Згідно статті 2 договору, під річчю в цьому договорі розуміється: цукор-пісок у кількості 4000 тис. тон, за ціною з ПДВ- 2850 грн. 00 коп., на загальну суму 11400000 грн. 00 коп. та мішок у кількості 80 000 грн. 00 коп., за ціною з ПДВ-2,00 грн., на суму 160 000 грн. 00 коп., всього на загальну суму 11 560 000 грн. 00 коп.

          Згідно статті 3 договору, «Зберігач»(відповідач у справі) зобов'язаний повернути «Поклажодавцю»(позивачу у справі) річ у семиденний строк з моменту отримання пред'явленої «Поклажодавцем» вимоги про її повернення.

          Відповідно до статті 17 договору, збитки, завдані «Поклажодавцеві»втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються «Зберігачем»: 1) у разі втрати (нестачі) речі- у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі –у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, «Поклажодавець»має право відмовитися від цієї речі і вимагати від  «Зберігача»відшкодування її вартості.

          Згідно статті 19 договору,  «Зберігач»зобов'язаний на першу письмову вимогу «Поклажодавця»повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

          Позивач згідно умов вищевказаного договору належним чином та у передбачений договором строк передав відповідачеві на зберігання цукор-пісок у мішках, що підтверджено накладною № 03/05-07 від 03.05.07(а.с.9) та акт приймання передачі від 03.05.07(а.с.10).

Відповідач свої зобов'язання за вищевказаним договором не виконав, річ згідно умов статті 3 договору не повернув.   

Позивачем на адресу відповідача направлена вимога № 10/05/2007 від 10.05.07 про повернення позивачу цукор-пісок, отриманий на підставі договору зберігання № б/н від 15.04.07 та накладної № 03/05-07 від 03.05.07 на загальну суму 11 560 000 грн. 00 коп., відповідачем 11.05.07 отримано від позивача вказану  вимогу, вих. № 10/05/2007 від 10.05.07, але відповідач відповідь на отриману вимогу не надав та не повернув позивачу отриманий на зберігання цукор-пісок у мішках, чим порушив умови ст. ст. 3, 19 договору зберігання та вимоги ст. 953 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи доведений позивачем факт порушення відповідачем умов діючого законодавства України та вимог договору зберігання № б/н від 15.04.07, факт відсутності у відповідача майна, отриманого відповідачем на зберігання від позивача за вказаним договором, що підтверджується актом від 25.07.07, позивач просить відшкодувати відповідачем  збитки у розмірі 11 560 000 грн. 00 коп.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, зданою до суду 07.08.07, позовні вимоги  визнав у повному обсязі ( з урахуванням заяви представника позивача щодо зміни предмету позову, зданою до суду 07.08.07).          

Оцінивши по матеріалам справи доводи представників сторін у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Згідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити предмет позову.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення з відповідача збитків у розмірі 11 560 000 грн. 00 коп. ( з урахуванням заяви представника позивача щодо зміни предмету позову, зданою до суду 07.08.07).

Згідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно до ч. 1 ст. 594 ЦК України, кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.

Згідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно до ч. 1 ст. 938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно до ч. 2 ст. 938 ЦК України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.951 ЦК України, збитки, завдані «Поклажодавцеві»втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються «Зберігачем»: 1) у разі втрати (нестачі) речі- у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі –у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, «Поклажодавець»має право відмовитися від цієї речі і вимагати від  «Зберігача»відшкодування її вартості.

Як свідчать матеріали справи, позивач згідно умов вищевказаного договору належним чином та у передбачений договором строк передав відповідачеві на зберігання цукор-пісок у мішках, що підтверджено накладною № 03/05-07 від 03.05.07(а.с.9) та акт приймання передачі від 03.05.07(а.с.10). Відповідач свої зобов'язання за вищевказаним договором не виконав, річ згідно умов статті 3 договору не повернув.   

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3 ст.612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов статті 3. договору зберігання № б/н від 15.04.07 відповідач зобов'язаний був повернути позивачу річ у семиденний строк з моменту отримання пред'явленої позивачем  вимоги про її повернення, але  відповідач у вказаний строк річ не повернув, тим самим не виконав умови договору. З дня отримання вимоги відповідач ніяким чином не відреагував на отриману вимогу та не повернув позивачу отриманий на зберігання цукор-пісок у мішках, чим порушив умови ст. ст. 3, 19 вищевказаного договору та вимоги ст. 953 ЦК України. Відповідач у відзиві на позовну заяву № 1 від 10.07.07 вказав, що у якості доказу, відповідачем визнано факт реалізації цукру-піску в мішках, який належить позивачу, у кількості 4000,0 тн. на загальну суму 11560000 грн. 00 коп., про що відповідачем прямо вказано у відзиві.

Відповідно до статті 17 договору, збитки, завдані позивачу втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються відповідачем.

Згідно п.1 ст.623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Згідно п. 2. ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до п.3 ст.612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Суд вважає, внаслідок прострочення боржника виконання свого зобов'язання за договором зберігання № б/н від 15.04.07 позивач втратив інтерес до виконання відповідачем цього зобов'язання, що відповідно до ст.ст. 612,623 ЦК України дає право позивачеві вимагати від відповідача відшкодування збитків, у вигляді грошових коштів  у сумі вартості товару 11 560 000 грн. 00 коп.

Відповідно до п.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку з тим, що у договорі зберігання № б/н від 15.04.07 сторонами не обумовлено строк оплати, позивачем на адресу відповідача направлена вимога № 10/05/2007 від 10.05.07 про повернення позивачу цукор-пісок, отриманий на підставі договору зберігання № б/н від 15.04.07 та накладної № 03/05-07 від 03.05.07 на загальну суму 11 560 000 грн. 00 коп., відповідачем 11.05.07 отримано від позивача вказану  вимогу, вих. № 10/05/2007 від 10.05.07, але відповідач відповідь на отриману вимогу не надав та не повернув позивачу отриманий на зберігання цукор-пісок у мішках, чим порушив умови ст. ст. 3, 19 договору зберігання та вимоги ст. 953 ЦК України.

Збитки у розмірі 11 560 000 грн. 00 коп., нараховані позивачем відповідачу обґрунтовано, підтверджена матеріалами справи  і підлягає стягненню з відповідача.

Як було встановлено при розгляді справи,  станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

          За таких обставин позов слід визнати обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню  повністю та стягнення з відповідача,  з віднесенням  судових витрат на відповідача.

          Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростували доводи позивача суду не надав.

Суд вважає вимоги позову про стягнення з відповідача збитків у вигляді грошових сум вартості речі за умовами договору  зберігання № б/н від 15.04.07 у сумі   11 560 000 грн. 00  коп. відповідно до вимог ст. ст. 612,623,951 ЦК України такими, що підлягають задоволенню повністю і підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 07.08.07 за згодою представників сторін судового процесу була оголошена  вступна  та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати  покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.526,.530, 509,546,594,612, 623,938,951  ЦК України, ст. 193 ГК України , ст.ст. 22,44, 49,77,п.5 ст.78, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, суд

                                                                  в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЛУГАНСЬК-СЛЕШ-ІНВЕСТ»,м. Луганськ, кв. Ленінського Комсомолу,7/313, п/р № 26001004980026 в філії ЛД ТОВ УКБ «Комбіо», МФО 364274; код ЄДРПОУ 34525949 на користь Науково-виробничої фірми «СІНТАЛ'Д»–товариства з обмеженою відповідальністю,м. Харків, вул. Чкалова, 7, п/р 26000961052947 в ХФ ЗАТ ПУМБ міста Харкова, МФО 350385, код ЄДРПОУ 14073681 збитки у розмірі 11 560 000 грн. 00 коп., державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати  на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –13.08.07.

Суддя                                                                                                               Г.М.Батюк

Пом. Судді                                                                                                       Ю.А.Зайцева