Ухвала

від 18.05.2020 по справі 947/9705/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/791/20

Номер справи місцевого суду: 947/9705/20 1-кс/947/4943/20

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваної ОСОБА_7 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргузахисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2020 р., якою в межах кримінального провадження №12020160000000147 від 04.03.2020 р. відносно:

ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Секретарівка Біляївського району Одеської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, працюючої по найму, маючої на утриманні дитину 2008 р.н., проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої в силу ст. 89 КК України,

- підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді в межах кримінального провадження №12020160000000147 від 04.03.2020 р. за ознаками вчинення злочину,передбаченого ч.3ст.369КК України буловідмовлено взадоволенні клопотаннястаршого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно останньої запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 24.06.2020 р., із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи можливість застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя зазначив, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України та в зазначеному провадженні органом досудового розслідування було доведено існування ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду з огляду на тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою, проте не було доведено неможливості застосування відносно останньої більш м`якого запобіжного заходу для забезпечення належної процесуальної поведінки, натомість, ОСОБА_7 в силу ст. 89 КК України раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину 2008 р.н.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 не погодився із оскаржуваною ухвалою з огляду на наступні обставини:

- слідчий суддя залишив поза увагою те, що підозрювана ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, офіційно працевлаштована, в неї погіршився стан здоров`я, є одинокою матір`ю та виховує малолітню дитину;

- ризики, передбачені ст. 177 КПК України щодо ОСОБА_7 в даному провадженні відсутні та застосування відносно останньої більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби буде достатнім для забезпечення виконання нею покладених на неї обов`язків.

Посилаючись на наведені доводи, захисник ОСОБА_8 просить змінити запобіжний захід відносно підозрюваної ОСОБА_7 з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час доби.

В судове засідання апеляційного суду захисник ОСОБА_8 не з`явився, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце апеляційного розгляду, жодних клопотань на адресу суду не подавав, у зв`язку із чим колегія суддів, керуючись вимогами ч. 4 ст. 405 КПК України та з`ясувавши думку інших учасників провадження, вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд за відсутності захисника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно довимог ч.1ст.194КПК України,під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених цьогоКодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1та 2 частинипершої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має правозастосувати більшм`який запобіжнийзахід,ніж той,який зазначенийу клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав та врахував їх при постановленні ухвали.

Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п.п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, органами досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, а саме в тому, що вона 23.04.2020 р. приблизно о 15:40 год., діючи умисно, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, прибувши до кабінету №46 Біляївського ВП ГУНП в Одеській обл., де зустрілась з начальником СВ ОСОБА_10 та, маючи умисел надати неправомірну вигоду, повідомила останнього, що принесла грошові кошти у розмірі 1500 доларів США для останнього з метою прийняття ним рішення про закриття кримінального провадження №12020160250000124, після чого дістала зазначену сушу грошових коштів з власного блокноту чорного кольору та поклала їх на робочий стіл ОСОБА_10 .

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй злочину не є предметом апеляційного оскарження та повністю підтверджується наданими апеляційному суду та долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.03.2020 р. (а.с. 10-15), протоколом обшуку від 23.04.2020 р. (а.с. 20-25) та іншими матеріалами в їх сукупності.

Що стосується посилань сторони захисту на те, що в зазначеному провадженні відносно ОСОБА_7 відсутні будь-які ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає такі твердження передчасними та помилковими з огляду на наступне.

Так, колегія суддів наголошує на наявності в зазначеному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризику можливого переховування підозрюваної ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та суду, обумовленого тим, що: остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої; офіційно не працевлаштована.

Окрім того, апеляційний суд звертає додаткову увагу на те, що підозрювана ОСОБА_7 , хоча й в силу ст. 89 КК України є не судимою, проте раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення шахрайських дій, та до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень(а.с. 37).

Водночас, колегія суддів приймає до уваги та вважає такими, що відповідають дійсності доводи захисника про те, що підозрювана ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, є одинокою матір`ю та виховує малолітню дитину, проте зазначає, що такі обставини не свідчать про можливість застосування відносно останньої більш м`якого запобіжного заходу, ніж цілодобовий домашній арешт.

За таких підстав, апеляційний суд дійшов переконання, що застосований відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не є надто суворим, є достатнім для запобігання вищенаведеному ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної на даному етапі досудового розслідування.

Водночас,враховуючи запровадженийна всійтериторії Україникарантин зметою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона-вірусомSARS-CoV-2, а також з урахуванням постанови КМУ від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусуCOVID-19» з доповненнями, апеляційний суд вважає, що застосований відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить її належну процесуальну поведінку, безпеку в умовах надзвичайної ситуації, спричиненої пандемією та сприяє захисту її здоров`я.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Отже, колегія суддів вважає, що слідчий суддя на момент розгляду клопотання слідчого прийняв законне й обґрунтоване рішення про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, у зв`язку із чим підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає.

Керуючись ст.ст. 24, 177, 178, 181, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_8 в інтересахпідозрюваної ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.04.2020 р. про застосування відносно ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 24.06.2020 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4