Ухвала

від 22.05.2020 по справі 922/5849/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"22" травня 2020 р.Справа № 922/5849/14 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

без виклику представників сторін

розглянувши скаргу ПрАТ "Інститут Харківбудмпроект" на рішення державного виконавця (вх. № 11463 від 21.05.2020) по справі

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові до Приватного акціонерного товариства "Інститут Харківбудмпроект", м. Харків 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ "Завод енергетичного машинобудування", м. Харків про за зустрічним позовом до про за позовом третьої особи до про звернення стягнення на предмет іпотекиПриватного акціонерного товариства "Інститут Харківбудмпроект", м. Харків 1. Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" в м. Харкові 2. Державної реєстраційної служби України, м. Київ визнання іпотечного договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод енергетичного машинобудування", м. Харків Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк", в м. Харкові визнання кредитних договорів недійсними

ВСТАНОВИВ:

21.05.2020 на розгляд Господарського суду Харківської області від Приватного акціонерного товариства "Інститут Харківбудмпроект" (м. Харків) надійшла скарга на рішення державного виконавця (за вх. № 11463), в якій просить суд:

1. Поновити строк для подання скарги на рішення державного виконавця.

2. Визнати неправомірною Постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16 квітня 2020 року у виконавчому провадженні №50263531. складену Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В'ячеславовичем щодо оцінки майна (визначення вартості нерухомого майна), а саме: -нежитлова будівля, літ П-4 , загальною площею 2177, 9 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків. Полтавський шлях, буд. 188- А;- нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188- А (сто вісімдесят вісім літ. А) у складі: нежитлова будівля, літ. Б-1 , цегла, загальною площею 31,8 кв.м; - нежитлова будівля, літ. В-1 , цегла, загальною площею 227,0 кв.м; нежитлова будівля, літ Г-1 , цегла, загальною площею 260, 7 кв.м.; нежитлова будівля, літ Д-1 , цегла, загальною площею 107,7 кв.м.

3. Зобов`язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича усунути порушення прав Приватного акціонерного товариства "Інститут Харківбудмпроект", м. Харків, як боржника у виконавчому провадженні № 50263531 під час процедури визначення вартості заставного майна.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду Харківської області від 21.05.2020 № 268/2020 у зв`язку з відпусткою судді Жиляєва Є.М. проведено повторний автоматичний розподіл скарги, за результатами розподілу якого скаргу передано на розгляд судді Сальніковій Г.І., про що заступником керівника апарату суду складено та підписано відповідний Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Відповідно до ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Разом з тим, відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

За нормами господарського процесуального кодексу України, підписання скарга на рішення державного виконавця є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати.

Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

Визначення довіреності міститься у частині 3 статті 244 Цивільного кодексу України, за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.

Специфіка представництва за довіреністю в господарському судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером, оскільки реалізація права на звернення до суду є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

Як зазначалося судом вище, з 29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" (№ 390-ІХ від 18 грудня 2019 року). Цим законом розширюються можливості самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді.

Згідно з частиною 3 статті 56 ГПК України, в редакції Закону № 390-IX від 18 грудня 2019 року, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, прийнятий Закон визначає поняття "самопредставництва юридичної особи" шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, а для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а і за іншими уповноваженими особами.

Працівник юридичної особи підтверджує право на звернення від її імені в порядку самопредставництва, для чого надає суду:

- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти юридичну особу в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

- оригінал або копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти юридичну особу в суді без окремого доручення керівника; та

- окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси юридичної особи в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи як в порядку самопредставництва, так і в порядку представництва (адвоката). При цьому, в порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Як встановлено судом, скарга на рішення державного виконавця Приватного акціонерного товариства "Інститут Харківбудмпроект" підписана його представником Овсієнко Валентином Сергійовичем, на підтвердження повноважень якого до матеріалів заяви представлено копію довіреності № 24 від 15.08.2020, якою Приватне акціонерне товариство "Інститут Харківбудмпроект" уповноважує Овсієнко Валентина Сергійовича представляти інтереси та бути представником товариства зокрема з правом підписувати та подавати заяви, скарги, позовні заяви.

Втім, виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору із ПрАТ "Інститут Харківбудмпроект", контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.

Також виключно довіреність, за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва (подібна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року по справі № 924/440/19).

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.

Судом встановлено, що до скарги на рішення державного виконавця на підтвердження повноважень щодо підписання скарги подано копію довіреності, без надання відповідних документів на підтвердження того, що Овсієнко Валентин Сергійович уповноважений діяти від Приватного акціонерного товариства "Інститут Харківбудмпроект" через інститут самопредставництва та мав право на підписання позовної заяви через інститут представництва.

Тоді, як для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічна правова позиція викладена також в ухвалі Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 520/9703/19.

З урахуванням наведених обставин та положень чинного закону, суд дійшов висновку, що скарга ПрАТ "Інститут Харківбудмпроект" подана без підтвердження повноважень представника заявника.

Окремо суд зауважує, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2020 вже було повернуто без розгляду скаргу ПрАТ "Інститут Харківбудмпроект" на рішення державного виконавця (вх. №10983 від 15.05.2020) по справі №922/5849/14 з аналогічних підстав. Натомість заявник не усунув вказані у вищеозначеній ухвалі суду від 20.05.2020 недоліки та повторно звернувся з даною скаргою до господарського суду.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

У даному разі у господарського суду відсутні підстави вважити, що скаргу на рішення державного виконавця (вх. № 11463 від 21.05.20) підписано уповноваженою особою, яка має на це право, тому підлягає поверненню без розгляду.

Статтею 129 Конституції України закріплено принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому дотримання вимог процесуального закону є обов'язковим елементом для усіх учасників справи.

Водночас суд звертає увагу заявника на те, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. 174, 234, 339 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ПрАТ "Інститут Харківбудмпроект" на рішення державного виконавця (вх. № 11463 від 21.05.2020) повернути заявнику.

Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 22.05.2020 р.

Суддя Г.І. Сальнікова