Постанова

від 11.08.2020 по справі 922/5849/14

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2020 р. Справа № 922/5849/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А. , суддя Пелипенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Пронози А.П.

за участю представників:

стягувача - не з`явився

боржника - не з`явився

Східного міжрегіонального

управління Міністерства

юстиції (м. Харків) - Смородської М.С. (наказ №306/к від 27.12.2019)

інших учасників справи - не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект , м. Харків (вх. № 1597 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/5849/14 (суддя Жиляєв Є.М.; повний текст ухвали складено та підписано 09.06.2020 ), постановлену за результатами розгляду скарг Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект (вх. №№ 12042, 12043 від 28.05.2020) на рішення державного виконавця

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії Акціонерного товариства Укрексімбанк в м. Харкові

до Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект , м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ Завод енергетичного машинобудування , м. Харків

про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект , м. Харків

до відповідачів:

1)Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії Акціонерного товариства Укрексімбанк в м. Харкові

2)Державної реєстраційної служби України, м. Київ

про визнання іпотечного договору недійсним та зобов`язання вчинити певні дії, -

за позовом третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю Завод енергетичного машинобудування , м. Харків

до Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії Акціонерного товариства Укрексімбанк , в м. Харкові

про визнання кредитних договорів недійсними, -

ВСТАНОВИЛА:

28.05.2020 на розгляд Господарського суду Харківської області від Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект надійшла скарга на рішення державного виконавця (за вх. № 12042), в якій скаржник просив суд:

1)поновити строк для подання скарги на рішення державного виконавця;

2)визнати неправомірною Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16 квітня 2020 року у виконавчому провадженні №50263531, складену Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем;

3)зобов`язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича усунути порушення прав Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект , як боржника у виконавчому провадженні № 50263531 під час процедури визначення вартості заставного майна.

Окрім того, 28.05.2020 на розгляд Господарського суду Харківської області від Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект надійшла аналогічна за змістом скарга на рішення державного виконавця (за вх. № 12043), в якій скаржник просив суд:

1)поновити строк для подання скарги на рішення державного виконавця;

2)визнати неправомірною Постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16 квітня 2020 року у виконавчому провадженні №50263531, складену Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем щодо оцінки майна (визначення вартості нерухомого майна), а саме: - нежитлова будівля, літ П-4 , загальною площею 2177, 9 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків. Полтавський шлях, буд. 188- А;- нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188- А (сто вісімдесят вісім літ. А) у складі: нежитлова будівля, літ. Б-1 , цегла, загальною площею 31,8 кв.м; - нежитлова будівля, літ. В-1 , цегла, загальною площею 227,0 кв.м; нежитлова будівля, літ Г-1 , цегла, загальною площею 260, 7 кв.м.; нежитлова будівля, літ Д-1 , цегла, загальною площею 107,7 кв.м.;

3)зобов`язати Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича усунути порушення прав Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект , як боржника у виконавчому провадженні № 50263531 під час процедури визначення вартості заставного майна.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/5849/14 в задоволенні скарг ПрАТ Інститут Харківбудмпроект на рішення державного виконавця (вх. №№ 12042,12043 від 28.05.2020) відмовлено.

Дане судове рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що жодна із сторін у встановлений ч. 2 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження 10-денний термін з дня винесення постанови про арешт майна письмово не повідомила державного виконавця про визначену ними вартість майна, і докази такого повідомлення у матеріалах справи відсутні, тому державний виконавець на виконання зазначеної норми Закону був зобов`язаний самостійно вжити заходи для визначення вартості майна. Суд дійшов висновку, що сторони виконавчого провадження не скористались своїм правом визначення вартості майна боржника у встановлений законом термін, а отже постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16.04.2020 ніяким чином не може вважатись передчасною та такою, яка порушує права сторін виконавчого провадження. За висновками суду, скарги боржника є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки спрямовані на ухилення від виконання судового рішення, що набрало законної сили.

19.06.2020 ПрАТ Інститут Харківбудмпроект засобами поштового зв`язку звернулось до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, тобто з дотриманням строків на оскарження ухвали суду, визначених частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/5849/14 скасувати та постановити нове судове рішення, яким визнати неправомірними постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16 квітня 2020 року у виконавчому провадженні №50263531 (вх. №№ 12042,12043 від 28.05.2020), складені Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєвим Олександром В`ячеславовичем. Зобов`язати Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєва Олександра В`ячеславовича усунути порушення прав Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект (ідентифікаційний код 00294409), як боржника у виконавчому провадженні №50263531, під час процедури визначення вартості заставного майна, а саме: інженерні мережі та комунікації, що забезпечують життєдіяльність та функціонування підприємства та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188-А, а саме: огорожа, інв. №0021; асфальтове покриття, інв. №00011; водопровідна мережа, інв. №00013; підземний кабель інв.№00018; паропровід теплотраси, інв.№00021, ворота з хвірткою, інв. №00015; обладнання котельної: котел водогрійний Універсал-5 у складі згідно з технічної документацією, завод. №8077, 02.10.1968 р.в., виробник - Борисоглебський чугунолітійний завод , інв. №00075; та щодо оцінки майна (визначення вартості нерухомого майна), а саме: - нежитлова будівля, літ П-4 , загальною площею 2177, 9 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків. Полтавський шлях, буд. 188-А; - нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188- А (сто вісімдесят вісім літ. А) у складі: нежитлова будівля, літ. Б-1 , цегла, загальною площею 31,8 кв.м; - нежитлова будівля, літ. В-1 , цегла, загальною площею 227,0 кв.м; нежитлова будівля, літ Г-1 , цегла, загальною площею 260,7 кв.м.; нежитлова будівля, літ Д-1 , цегла, загальною площею 107,7 кв.м.

Також у прохальній частині апеляційної скарги боржник просить здійснювати розгляд скарги у відсутності представника ПрАТ Інститут Харківбудмпроект .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

-боржник не отримував пропозиції від стягувача щодо визначення вартості заставного майна в рамках виконавчого провадження;

-воля стягувача щодо визначення вартості засобом обопільної згоди або засобом оцінки третьої особою - суб`єктом оціночної діяльності, жодним чином не проявлена;

-процедура (ініціювання) визначення вартості майна законом не врегульована, тому за умов обопільності (згоди), покладати цей обов`язок виключно на боржника є безпідставним і таким, що порушує рівність учасників виконавчого провадження;

-безпідставне покладення обов`язку виключно на одну із сторін - боржника є порушенням норм матеріального права, зокрема статті 57 Закону України Про виконавче провадження .

Також скаржник стверджує, що він не отримував оскаржувану постанову державного виконавця та не отримував відомості щодо вартості заставного майна, а також не отримував копію постанови про арешт майна боржника, що свідчить про відсутність у останнього інформації про факт такого арешту, тому встановити початок перебігу десятиденного строку для повідомлення виконавця щодо вартості майна, на й ого думку виявляється неможливим. Проте суд не дослідив вказану обставину, у зв`язку із чим вона підлягає дослідженню апеляційним господарським судом. Скаржник вважає, що державний виконавець передчасно прийняв оскаржувані постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, через що вказані постанови мають бути визнані неправомірними, а державний виконавець повинен вжити заходів для усунення порушення прав боржника шляхом інформування про факт арешту майна.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2020 для розгляду справи № 922/5849/14 сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект , м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 по справі № 922/5849/14 залишено без руху відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, як таку, що оформлена з порушенням пункту 2 частини третьої статті 258 цього Кодексу. Скаржнику надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали шляхом подачі до суду належних доказів сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Наявним у справі рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102252546900 підтверджується отримання скаржником ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху 08.07.2020.

15.07.2020, тобто з дотриманням встановленого судом строку, скаржником засобами поштового зв`язку направлено на адресу суду заяву про усунення недоліків (вх. № 6718 від 16.07.2020), до якої додано квитанцію № 22 від 14.04.2020 про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 20.07.2020 у зв`язку з відпусткою судді Попкова Д.О., який входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/5849/14.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2020 для розгляду справи № 922/5849/14 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А.

Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 922/5849/14 з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект , м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.06.2020. Встановлено іншим учасникам справи строк до 03.08.2020 (включно) для подання до суду відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання скаржнику та іншим учасникам справи листами з описами вкладень. Призначено справу № 922/5849/14 до апеляційного розгляду на 11.08.2020 о 10:30 год. Участь сторін у судовому засіданні визнано необов`язковою.

31.07.2020 АТ Державний експортно-імпортний банк України надало відзив на апеляційну скаргу (вх. № 7171), в якому проти доводів скаржника заперечує, просить у задоволенні скарги відмовити, оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що б могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до вільного і на власний розсуд трактування скаржником (боржником) положень чинного законодавства. Стягувач зазначає, що приписи статті 57 Закону України Про виконавче провадження не містять положень зобов`язального характеру та не зобов`язує жодну із сторін виконавчого провадження досягти згоди щодо вартості майна, і скаржником не доведено неправильне застосування цієї норми Закону.

Поряд із цим, АТ Державний експортно-імпортний банк України заявило клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 7172 від 31.07.2020), посилаючись на те, що представник Банку на час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції перебуватиме у щорічній відпустці, у зв`язку з чим не матиме можливості забезпечити явкою судове засідання 11.08.2020. На переконання Банку участь його представника може посприяти повному та всебічному розгляду справи.

04.08.2020 судом від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Відділ судової роботи та міжнародної правової допомоги), як особи, уповноваженої діяти від імені Міністерства юстиції України, його структурних підрозділів та посадових осіб, одержано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 7251), в якому зазначено, що Департамент ДВС Міністерства юстиції України вважає, що скарга боржника у справі є безпідставною, необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає. Управління зазначає, що неотримання пропозиції від стягувача щодо визначення вартості майна свідчить виключно про відсутність у стягувача такого наміру (згоди), що і було встановлено під час розгляду скарги у суді першої інстанції; визначення вартості майна боржника є правом, а не зобов`язанням сторін виконавчого провадження, яким вони можуть як скористатися, так і відмовитись. Якщо у однієї з сторін відсутній такий намір, тоді ні про яку згоду мова йти не може, а себто не може йти мова про повідомлення державного виконавця про визначення вартості майна. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено право або обов`язок державного виконавця використовувати будь-які важелі впливу, щоб зобов`язати стягувача звернутися з пропозицією або, в іншому випадку, погодитись з пропозицією боржника щодо визначення вартості майна. Оскільки жодна із сторін у визначений законом термін письмово не повідомила державного виконавця про визначену ними вартість майна, тому державний виконавець на виконання частини другої статті 57 Закону України Про виконавче провадження зобов`язаний самостійно вжити заходи для визначення вартості майна. Також Управління зазначило, що доводи скаржника про неотримання ним оскаржуваної постанови, не відповідають дійсності. У зв`язку із наведеним Управління просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 09.06.2020 у справі № 922/5849/14 залишити без змін.

Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 10.08.2020 у зв`язку з відпусткою судді Стойки О.В., яка входить до складу колегії суддів, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 922/5849/14.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.08.2020 для розгляду справи № 922/5849/14 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.

11.08.2020 судом від уповноваженого представника ПрАТ Інститут Харківбудмпроект Руденка А.С. одержано клопотання (вх. № 7490), в якому представник боржника просить розгляд справи відкласти через неможливість бути присутнім у судовому засіданні представника заявника апеляційної скарги.

Присутній у судовому засіданні представник Міністерства юстиції проти відкладення розгляду справи заперечував.

При розгляді клопотання стягувача та боржника про відкладення розгляду справи колегією суддів апеляційної інстанції враховано наступне.

Згідно ч. 11 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України господарський суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні в межах встановленого строку, зокрема: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними ; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Однак зазначені у клопотанні стягувача причини для відкладення розгляду справи не доведені відповідними доказами, тому визнаються судом неповажними. Що стосується клопотання боржника, то в ньому взагалі не зазначено причин неможливості прибуття представника в судове засідання. При цьому, у прохальній частині апеляційної скарги боржник просив суд апеляційної інстанції здійснювати розгляд скарги у відсутності його представника.

У зв`язку із цим, клопотання стягувача та боржника про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі В`ячеслав Корчагін проти Росії , та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників стягувача та боржника, з огляду на те, що матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши у судовому засіданні 11.08.2020 представника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), який просить залишити апеляційну скаргу боржника без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект , м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/5849/14 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 17.11.2015 у справі № 922/5849/14 задоволено позов Публічного акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України в особі філії Акціонерного товариства Укрексімбанк в м. Харкові до Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект про звернення, серед іншого, стягнення на предмет іпотеки та застави, а саме:

-нежитлову будівлю, літ П-4 , загальною площею 2177, 9 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, Полтавський шлях, 188-А;

-нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188-А у складі: нежитлова будівля, літ. Б-1 , цегла, загальною площею 31,8 кв.м;

-нежитлова будівля, літ. В-1 , цегла, загальною площею 227,0 кв.м; нежитлова будівля, літ Г-1 , цегла, загальною площею 260, 7 кв.м.; нежитлова будівля, літ Д-1 , цегла, загальною площею 107,7 кв.м., що належать на праві власності ПрАТ Інститут Харківбудмпроект , шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що буде встановлена на підставі оцінки незалежним суб`єктом оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Державний експортно-імпортний банк України .

Крім того, за результатами розгляду справи судом першої інстанції було вирішено звернути стягнення на предмет застави, зокрема:

-інженерні мережі та комунікації, що забезпечують життєдіяльність та функціонування підприємства та знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 188-А, а саме: огорожа, інв. №0021; асфальтове покриття, інв. №00011; водопровідна мережа, інв. №00013; підземний кабель інв.№00018; паропровід теплотраси, інв.№00021, ворота з хвірткою, інв. №00015;

-обладнання котельної: котел водогрійний Універсал-5 у складі згідно з технічної документацією, завод. №8077, 02.10.1968 р.в., виробник Борисоглебський чугунолітійний завод , інв. №00075, що належить на праві власності ПрАТ Інститут Харківбудмпроект , шляхом продажу предмету застави на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, що буде встановлена на підставі оцінки незалежним суб`єктом оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості перед Публічного акціонерного товариства Державний експортно- імпортний банк України .

22.02.2016 на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 04.12.2020 було відкрито виконавче провадження № 5026343 (стосовно нежитлових приміщень) та 24.02.2020 - виконавче провадження № 5026531 (стосовно інженерних мереж).

Судом першої інстанції встановлено, що 09.03.2017 Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (за місцезнаходженням майна) було складено постанову про опис та арешт зазначеного майна боржника - ПрАТ Інститут Харківбудмпроект .

16.04.2020 державним виконавцем було прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні згідно Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Не погодившись із зазначеною постановою боржник (скаржник) звернувся до господарського суду зі скаргами, які мотивовані виключно тим, що в силу приписів статті 57 Закону України Про виконавче провадження законодавець встановлює право визначення вартості майна боржника за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження, тобто самостійно визначати вартість майна. Проте боржник не отримував пропозиції від стягувача щодо визначення вартості заставного майна в рамках виконавчого провадження та не отримував відомості щодо вартості заставного майна. Боржник вважає свої права порушеними, оскільки саме йому належить першочергове право за згодою із стягувачем (заставодержателем) пропонувати свою вартість заставленого майна, тому прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні на думку скаржника є неправомірним та передчасним.

Проаналізувавши доводи скаржника та надані матеріали, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця від 16.04.2020 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні прийнята з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження , тому відсутні правові підстави для визнання її неправомірною.

З даними висновками суду першої інстанції повністю погоджується колегія суддів апеляційного господарського суду, зважаючи на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно частин другої та третьої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (стаття 5 Закону України Про виконавче провадження .

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтею 56 Закону України Про виконавче провадження визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до частин першої та другої статті 57 Закону України Про виконавче провадження визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника .

За змістом вказаної норми діють встановлені законодавцем обмеження - сторони виконавчого провадження обмежені десятиденним терміном і згода або бажання/намір повинні бути обопільними.

Визначення вартості майна боржника є правом сторін виконавчого провадження, яким вони можуть як скористатися, так і відмовитись.

Статтею 20 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. Експерт, спеціаліст і суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги. Винагорода та інші витрати, пов`язані з проведенням експертизи, наданням висновку спеціаліста або звіту суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, належать до витрат виконавчого провадження. Експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

Відповідно до пункту 18 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, у разі якщо сторони виконавчого провадження або їх представники, а також заставодержатель у десятиденний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна, про що складає відповідний акт. У випадках, передбачених абзацом другим частини третьої статті 57 Закону, виконавець для оцінки майна залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Визначення вартості майна боржника виконавцем проводиться за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, з урахуванням фактичного стану майна, у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна. Для визначення вартості майна виконавець використовує власні знання, дані засобів масової інформації, повідомлення сторін виконавчого провадження та інших осіб, яких виконавець у разі необхідності може залучити до проведення визначення вартості майна. З метою належного визначення вартості окремих видів майна виконавець може в установленому порядку залучати до процесу опису майна експертів чи спеціалістів.

Судом першої інстанції встановлено, що постанова про опис та арешт майна боржника - ПрАТ Інститут Харківбудмпроект була складена Ленінським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (ВП №50263243) ще 09.03.2017, а оскаржувана боржником постанова державного виконавця - 16.04.2020.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обґрунтовуючи обидві скарги на дії державного виконавця та підстави їх подання, скаржник не посилався на неотримання ним постанови про арешт відповідного майна та про свою необізнаність із таким станом виконавчого провадження. Натомість вимоги скарг обґрунтовувались боржником виключно порушенням його прав через передчасне прийняття державним виконавцем постанови щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні, який не зважив на те, що саме боржникові належить першочергове право за згодою із стягувачем (заставодержателем) пропонувати свою вартість заставленого майна. На інші обставини боржник не посилався.

Зважаючи на вказане, колегія суддів розглядає справу за скаргами боржника на дії державного виконавця в межах вимог та доводів, що в них заявлені, і були розглянуті господарським судом першої інстанції.

Так, суд першої інстанції відхиляючи вимоги скаржника обґрунтовано виходив з того, що про порушене право пропонування вартості заставленого майна в даному випадку не може йти мова, оскільки сторони виконавчого провадження протягом встановленого законом строку не встановлювали самостійно вартість майна, не досягали такої згоди та не повідомляли державного виконавця, який би попри наявність таких відомостей прийняв постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

Судом першої інстанції вірно з`ясовано, що матеріали справи та надані до скарги докази не містять будь-якого посилання на угоду між сторонами виконавчого провадження про визначення вартості майна, а також доказів інформування державного виконавця у встановлений законом термін; жодна із сторін у встановлений частиною другою статті 57 Закону України Про виконавче провадження десятиденний термін з дня винесення постанови про арешт майна письмово не повідомила державного виконавця про визначену ними вартість майна; докази такого повідомлення у матеріалах справи відсутні та сторонами виконавчого провадження виконавцю не надані.

В свою чергу колегія суддів вважає необхідним зазначити, що оскільки постанова про арешт спірного нерухомого майна була прийнята виконавцем 09.03.2017, а боржник, будучи достеменно обізнаним про здійснення виконавчого провадження з виконання рішення суду у даній справі, не повідомляв виконавця про досягнення зі стягувачем згоди щодо вартості цього майна, тому у виконавця було встановлене законом право на вжиття заходів щодо визначення вартості майна боржника шляхом прийняття постанови від 16.04.2020 про призначення суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні №50263531.

Отже, в даному спірному випадку, самостійне вжиття державним виконавцем заходів для визначення вартості майна колегія суддів апеляційної інстанції не може вважати порушенням прав боржника, адже сторони виконавчого провадження взагалі не скористались своїм правом визначення вартості майна боржника, тому постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 16.04.2020 ніяким чином не може вважатись передчасною.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що ухвалене у даній справі 17.11.2015 судове рішення про звернення стягнення на заставне майно, не виконане й до цього часу, що очевидно не відповідає практиці Європейського суду з прав людини та меті національного законодавства, адже виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

У справі Горнсбі проти Греції Європейський суд з прав людини вказав, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина процесу в розумінні статті 6 Конвенції. ( Іммобільяре Саффі проти Італії , заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; Горнсбі проти Греції від 19.03.1997, § 40).

Оскільки у даній справі жодна зі сторін у визначений законом термін письмово не повідомила державного виконавця про визначену ними вартість майна, державний виконавець на виконання частини 2 статті 57 Закону України Про виконавче провадження правомірно вжив самостійних заходів для визначення вартості майна боржника.

Вказаним у сукупності спростовуються твердження скаржника про те, що постанова приватного виконавця від 16.04.2020 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадження прийнята з порушенням процедури, передбаченої частиною другою статті 57 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до частини третьої статті 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За встановлених судами обставин колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про недоведеність порушення прав чи інтересів скаржника прийняттям державним виконавцем оскаржуваної постанови, про відсутність правових підстав для задоволення скарг, а тому не вбачає підстав для скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект , м. Харків без задоволення, а оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/5849/14 - без змін.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України понесені судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 2102,00 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Інститут Харківбудмпроект , м. Харків на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/5849/14 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.06.2020 у справі № 922/5849/14 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне акціонерне товариство Інститут Харківбудмпроект , м. Харків.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки касаційного оскарження передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 13.08.2020.

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Н.М. Пелипенко