Ухвала

від 21.05.2020 по справі 320/6557/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду

21 травня 2020 року справа № 320/6557/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Сонечко" Української міської ради до Виконавчого комітету Української міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Української міської ради Київської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2019 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) "Сонечко" Української міської ради з позовом до Виконавчого комітету Української міської ради, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Виконавчого комітету Української міської ради від 29.10.2019 №287 "Про створення тимчасової робочої комісії з перевірки господарської діяльності ДНЗ "Сонечко" та вирішення питання дофінансування даного навчального закладу".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі у зв`язку з тим, що спір має очевидний цивільно-правовий характер, а справа не підсудна адміністративному суду. Заяву Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) "Сонечко" Української міської ради про вжиття заходів забезпечення позову - повернуто позивачеві без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2020 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

13.03.2020 матеріали адміністративної справи №320/6557/19 були отримані Київським окружним адміністративним судом та 16.03.2020 передані судді Кушновій А.О. для продовження розгляду справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.05.2020, витребувано докази у справі від сторін.

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Українську міську раду Київської області.

У підготовче судове засідання, призначене на 21.05.2020, з`явились представники позивача, представники відповідача та третьої особи не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

20.05.2020 через канцелярію суду від представника відповідача (Виконавчого комітету Української міської ради) на офіційну електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину.

Суд зазначає, що 28.04.2020 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву без дати і без номеру, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Відповідно до частини 2 статті 162 КАС України відзив повинен містити:

1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Відповідно до Національного стандарту України Державна уніфікована система документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003 до складу реквізитів документів входить підпис.

Отже, підпис як обов`язковий реквізит службового документа за наявності всіх інших обов`язкових реквізитів надає документу юридичної сили і свідчить про відповідальність особи за його зміст.

Згідно з абзацом першим підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та статті 131 2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року (абзац другий підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України).

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню (абзац третій підпункту 11 пункту 16 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України).

Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 131 2 Конституції України (в редакції Закону України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) набрав чинності 30.09.2016.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, із системного аналізу наведених положень законодавства випливає, що представництво органів місцевого самоврядування в адміністративному процесі має здійснюватися адвокатом - з 1 січня 2020 року у справах, провадження у яких відкрито після 30 вересня 2016 року.

У зв`язку з вищенаведеним, суд зазначає, що право на підписання відзиву на позовну заяву, як представник органу місцевого самоврядування має виключно адвокат.

Так, при дослідженні відзиву на позовну заяву відповідача, судом встановлено, що даний відзив підписаний представником Виконавчого комітету Української міської ради по довіреності Лукашуком Олександром Михайловичем.

В якості доказу на підтвердження повноважень представника Лукашука Олександра Михайловича на підписання зазначеного відзиву на позовну заяву додано довіреність від 24.12.2019 б/н, видану Лукашуку Олександру Михайловичу секретарем міської ради Кучер Т.М. на представництво інтересів Української міської ради в судових установах.

У Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що Лукашук О.М. має статус адвоката, і документа, який би це посвідчував, до відзиву - не додано.

Таким чином, відповідачем не надано доказів належного уповноваження Лукашука О.М. в порядку представництва на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у розумінні статті 59 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Також в якості доказу на підтвердження повноважень представника в порядку самопредставицтва суб`єкта владних повноважень Лукашука О.М. на підписання відзиву додано розпорядження від 25.01.2019 №19-к про переведення головного спеціаліста юрисконсульта юридичного відділу виконкому Української міської ради Лукашука Олександра Михайловича на посаду начальника юридичного відділу Української міської ради.

Пунктом 11 розділу XV Перехідні положення Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про самопредставництво в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом, підтримуваним у теорії права, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Принаймні, таке розуміння цих правовідносин закладене у частині 10 статті 39 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII. Таке ж визначення означеного поняття було відображено у попередній редакції статті 55 КАС України.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення від 18 грудня 2019 року № 390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (ч. 3 ст. 55 КАС України у чинній редакції). Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина 4 цієї статті).

З аналізу змісту цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов .

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року № 755-IV (далі - Закон № 755-IV) з наступними змінами та доповненнями.

Так, держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (ч.2 ст.167 ЦК України). До юридичних осіб публічного права, що створені державою, слід віднести й органи влади та управління: Верховну Раду України, КМУ, міністерства, відомства, державні комітети, інспекції, і т і.

Частиною першою статті 82 ЦК України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст.87 ЦК України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім ЦК України, спеціальним Законом № 755-IV.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (ч.1 ст. 7 Закону № 755-IV) .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч.3 ст.9 Закону).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі .

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону № 755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі . Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі .

Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18, від 10.02.2020 у справі №420/1462/19.

При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 21.01.2020 у справі №2140/1691/18 та від 10.02.2020 у справі №420/1462/19 відзначив, що у сфері державної реєстрації діє принцип мовчазної згоди, згідно з яким державний реєстратор набуває право на проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій навіть без одержання від державних органів у порядку та випадках, визначених цим Законом, відповідних документів (крім судових рішень та виконавчих документів) або відомостей, за умови, що відповідні державні органи у встановлений цим Законом строк не направили до державного реєстратора такі документи або відомості.

Судом встановлено, що згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), керівником та підписантом Виконавчого комітету Української міської ради (ідентифікаційний код 24884653) вказано Кучер Т.М.

Відомості про особу, що підписала відзив на позовну заяву, в Єдиному державному реєстрі відсутні.

Таким чином, відповідачем не надано доказів належного уповноваження Лукашука Олександра Михайловича в порядку самопредставництва юридичної особи на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені Виконавчого комітету Української міської ради у розумінні статті 59 КАС України.

Враховуючи викладене, відзив на позовну заяву Виконавчого комітету Української міської ради без дати і без номеру, підписаний представником Виконавчого комітету Української міської ради Лукашуком О.М., має бути повернутий відповідачу без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 57, 59, 162, 166, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відзив на позовну заяву Виконавчого комітету Української міської ради без дати і без номеру, підписаний представником Виконавчого комітету Української міської ради Лукашуком О.М., - повернути Виконавчого комітету Української міської ради без розгляду.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Кушнова А.О.