Постанова

від 14.05.2020 по справі 300/6/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/6/20 пров. № А/857/4801/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Онишкевича Т. В.;

за участю секретаря судового засідання - Коваль Т. О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 300/6/20 (головуючий суддя - Могила А. Б., м. Івано-Франківськ) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2020 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльність Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області щодо облаштування запроектованого проїзду дороги до земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , зобов`язання Копанківську сільську раду Калуського району Івано-Франківської області облаштувати в натурі по АДРЕСА_2 згідно норм ДБН та генерального плану села до земельної ділянки ОСОБА_1 .

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням облаштування АДРЕСА_2 згідно норм ДБН та генерального плану села до його земельної ділянки, проте отримував формальні відповіді, а жодних дій відповідачем не вчинялося.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року позов задоволено частково. Зобов`язано Копанківську сільську раду Калуського району Івано-Франківської області розглянути на наступній сесії питання щодо можливості облаштування запроектованого проїзду дороги по АДРЕСА_2 до земельної ділянки ОСОБА_1 та вжити, в межах визначених повноважень суб`єкта владних повноважень та з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду, відповідні заходи для облаштування запроектованого проїзду дороги до земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 згідно норм ДБН та генерального плану с. Копанки. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його винесеним з порушенням норм матеріального права, позивачем - ОСОБА_1 оскаржено його, шляхом подання апеляційної скарги, в якій він просить скасувати рішення в частині відмови визнання протиправною бездіяльності Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області щодо облаштування запроектованого проїзду дороги та задовольнити позов в цій частині в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відмова в задоволенні його позовних вимог у зв`язку із відсутністю в органу місцевого самоврядування запланованих бюджетних коштів є протиправною та суперечить практиці застосування законодавства як України, так і Європейського суду з прав людини.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції - зміні, з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0575 га, яка знаходиться по АДРЕСА_2 за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 15.05.2013, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.05.2013 та витягом з Державного земельного кадастру №НВ-2602094662016 від 05.12.2016 про земельну ділянку, кадастровий номер 2622883601:01:001:0341 (а.с. 10 - 12).

Рішенням Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області від 25.07.2016 №239 затверджено генеральний план с. Копанки із зміною меж населеного пункту. Згідно Генерального плану с. Копанки та проектного плану червоних ліній, орієнтовані розміри ряду житлових вулиць села, в т.ч. АДРЕСА_2 складає 6м - ширина проїжджої частини (2 смуги по 3 м) та тротуари по 1.5 м та 2.5м (а.с.22, 27, 28).

Копанківською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області, згідно рішення 08.07.2017 № 426, надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення детального плану території земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд загальною площею 0, 0575 га (кадастровий номер 2622883601:01:001:0341) (а.с. 20).

Позивачем розроблено детальний план території для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , в складі якого є графічні матеріали, які підтверджують наявність дороги по АДРЕСА_2, яка належить до земель загального користування і веде до його земельної ділянки, проходячи між земельними ділянками інших осіб (а.с. 18).

Сектором містобудування та архітектури Калуської районної державної адміністрації Івано-Франківської області видано позивачу будівельний паспорт на будівництво індивідуального житлового будинку та господарської будівлі по АДРЕСА_2 реєстраційний №130/28-11.17 від 28.11.2017 (а.с. 15).

В складі документації будівельного паспорту, наявність і розташування дороги по АДРЕСА_2 підтверджується ескізом намірів забудови, схемою забудови земельної ділянки в яких вказано її ширину - проїжджа частина 6 м, тротуар з лівого боку - 2,5 м, тротуар з правого боку - 1,5м. Дана дорога веде до земельної ділянки позивача (а.с. 16, 17).

Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15.11.2018 по справі №345/1112/18, залишеного без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 31.01.2019, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою, площею 0,00575 га, що знаходиться по АДРЕСА_2 , цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 2622883601:01:001:0341 забравши з дороги по АДРЕСА_2 будівельні матеріали, серед яких в тому числі щебінь, пісок, гравій, які знаходяться на дорозі по АДРЕСА_2 між земельними ділянками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 32 - 39, 40 - 43).

Також встановлено, що позивач звернувся із заявою від 10.05.2019 до Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про облаштування в натурі (відновити конструктиви дорожнього полотна та тротуарів ) АДРЕСА_2 на відрізку від початку земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до його земельної ділянки відповідно до вимог Генерального плану с. Копанки та ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень". Просив вжити заходів для виготовлення проектно - кошторисної документації з виділенням коштів з сільського бюджету для реалізації проекту будівництва (реконструкції) вказаного відрізку дороги по АДРЕСА_2, а також включити дане питання в порядок денний наступної сесії Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області для його вирішення та прийняти відповідне рішення (а.с. 51 - 53).

Повторно з заявою про облаштування АДРЕСА_2 позивач звернувся до відповідача 01.08.2019 (а.с. 66)

Відповідачем надано відповіді позивачу 19.08.2019, 27.08.2019, за змістом яких вбачається, що на відновлення конструктиви дорожнього полотна та тротуарів по АДРЕСА_2 на відрізку дороги від початку земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до земельної ділянки ОСОБА_1 , виготовлення проектно-кошторисної документації для реалізації проекту будівництва та реконструкції вказаного відрізку дороги АДРЕСА_2 не закладено коштів у бюджеті Копанківської сільської ради на 2019 рік. На даний час (19.08.2019) сесія Копанківської сільської ради ще не відбулася. (а.с. 67 - 69)

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції сільських, селищних рад, їх виконавчих органів у сфері дорожнього руху серед іншого належить: забезпечення виконання вимог законодавства та рішень центральних органів виконавчої влади з питань дорожнього руху і його безпеки; розробка, затвердження та виконання місцевих програм безпеки дорожнього руху; створення позабюджетних фондів для додаткового фінансування заходів щодо безпеки дорожнього руху; організація та контроль за діяльністю підприємств з питань дорожнього руху і його безпеки; сприяння діяльності по утриманню у безпечному для дорожнього руху стані автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та їх облаштуванню об`єктами сервісу.

Правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг регулює Закон України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 № 2862-IV.

Згідно з ч. 1 ст. 16 вказаного Закону вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться (ст. 17 Закону України "Про автомобільні дороги").

Статтею 19 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що основними обов`язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є: 1) забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; 2) організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами; 3) видача дозволів на прокладання нових та ремонт існуючих мереж у межах "червоних ліній" вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 4) завчасне оповіщення учасників руху і мешканців міст та інших населених пунктів про строки та порядок тимчасового обмеження або припинення руху транспортних засобів; 5) здійснення статистичного обліку та паспортизації вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 6) забезпечення дотримання норм природоохоронного законодавства у процесі будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 7) видача в установленому порядку дозволів на тимчасове припинення руху.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги" органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування, згідно ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Частиною 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Крім цього, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо організації за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах) (пп.1 п. "а" ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, на орган місцевого самоврядування покладено обов`язок щодо забезпечення організації будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.

Статтею 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів (ч.ч. 1, 2 вказаної статті).

Згідно ч.ч.1, 4 ст.19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Стаття 39 Земельного кодексу України передбачає, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Тобто, сільська рада за результатами розгляду заяв та звернень, відповідно до положень вказаних вище норм та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" має право на прийняття рішення по суті порушеного перед нею питання.

Встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача із відповідними заявами щодо облаштування дороги по АДРЕСА_2, проте отримував фактично формальні відповіді і жодних дій вчинено суб`єктом владних повноважень не було.

Також, як вбачається з досліджених судом відповідей відповідача на заяви позивача та запити його адвоката, єдиною підставою не облаштування дороги по АДРЕСА_2 є відсутність коштів в бюджеті на 2019 рік.

Дана обставина підтверджуються звітом про виконання плану доходів сільського бюджету по загальному фонду за 1 півріччя 2019 року та звітом про виконання плану доходів сільського бюджету по спеціальному фонду за 1- ше півріччя 2019 року, в яких видатки на облаштування вищевказаної дороги відсутні (а.с. 86 - 88).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову в цій частині вказав, що Копанківською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області не було допущено бездіяльності щодо облаштування в натурі дороги по АДРЕСА_2 на відрізку від початку земельних ділянок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до земельної ділянки позивача, так як встановив, що відповідач в дійсності не мав коштів для облаштування цієї дороги.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з мотивами відмови з цих підстав та зазначає наступне.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59).

Встановлено, що за результатами розгляду заяв ОСОБА_1 надано відповіді позивачу від 19.08.2019 та від 27.08.2019, за змістом яких вбачається, що на відновлення конструктиви дорожнього полотна та тротуарів по АДРЕСА_2 на відрізку дороги від початку земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до земельної ділянки ОСОБА_1 , виготовлення проектно-кошторисної документації для реалізації проекту будівництва та реконструкції вказаного відрізку дороги АДРЕСА_2 не закладено коштів у бюджеті Копанківської сільської ради на 2019 рік.

Колегія суддів зазначає, що вищевказані відповіді не можуть вважатися належним розглядом заяв ОСОБА_1 , так як такі повинні були бути розглянуті на сесії Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області.

На даний час (19.08.2019) сесія Копанківської сільської ради ще не відбулася, заяви ОСОБА_1 розглянути в належному порядку не були, тому вимога щодо визнання протиправною бездіяльності Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області щодо облаштування запроектованого проїзду дороги до земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 є передчасною, і саме з цих підстав не підлягає до задоволення.

Суд також зазначає, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому, суд вважає, що покладання на відповідача в даному випадку обов`язку щодо зобов`язання облаштувати дорогу по АДРЕСА_2 вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження, оскільки вчинення певних дій суб`єктом владних повноважень чітко визначені законодавством України, а тому позов у частині зобов`язання відповідача облаштувати дорогу по АДРЕСА_2 до задоволення не підлягає.

Однак, суд зазначає, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зобов`язав відповідача розглянути на наступній сесії Копанківської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області питання щодо можливості облаштування запроектованого проїзду дороги до земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 та вжити відповідні заходи, в межах визначених повноважень суб`єкта владних повноважень та з урахуванням наданої у рішенні правової оцінки суду, для облаштування запроектованого проїзду дороги до земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 згідно норм ДБН та генерального плану с. Копанки.

Пунктом 4 ч.1 ст.317 КАС України встановлено, що підставою для зміни судового рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог слід змінити з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст. 272, 287, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 300/6/20 - змінити в частині мотивів відмови в задоволенні адміністративного позову.

У решті рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 300/6/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 25 травня 2020 року.