Ухвала

від 22.05.2020 по справі 461/3399/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3399/20

Провадження № 2/461/987/20

УХВАЛА

22.05.2020 м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., отримавши матеріали справи №461/3399/20 за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОПОЛІС МЕДІА ГРУП (адреса: 79005, м.Львів, вул. Дудаєва,7 кв. 5-А, код ЄДРПОУ 40808649) про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної неперевіреної, недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди -

в с т а н о в и в:

20.05.2020 року в провадження судді Галицького районного суду м. Львова Радченка В.Є. надійшла справа №461/3399/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОПОЛІС МЕДІА ГРУП про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної неперевіреної, недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Я, як суддя, заявив самовідвід з метою уникнення сумнівів в об`єктивності та неупередженості, у зв`язку з наступними обставинами.

При вивченні матеріалів позовної заяви встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до ухвали Львівської міської ради №2666 від 16 листопада 2017 року включена до списку присяжних Галицького районного суду м. Львова.

За правилами п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно ч. 2 ст. 1 ст. Закону України Про судоустрій і статус суддів , судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною восьмою цієї ж статті визначено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч. 9 ст. 40 ЦПК України).

Відповідно до ст. 63 Закону України Про судоустрій і статус суддів , присяжним є особа, яка у випадках, визначених законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов`язки, визначені пунктами 1,2,4-6 частини сьомої статті 56 вказаного Закону.

Відтак, статус присяжного фактично прирівнюється до статусу судді, а тому обмеження, які встановлені чинним ЦПК України, до суддів, в частині, поширюють свою дію і на присяжних.

Згідно ухвали Львівської міської ради від 16.11.2017 року №2666 Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 року № 1580 Про затвердження списку присяжних районних судів м. Львова Просолович Галина Станіславівна включено до списку присяжних. Відповідно до розпорядження Галицького районного суду м.Львова №11 від 12.03.2020 року ОСОБА_1 звільнено від виконання обов`язків присяжного. Відтак, із наведеного вбачається, що позивач у даній справі в період з листопада 2017 року по березень 2020 року, у визначених процесуальним законодавствам випадках, приймала участь у розгляді справ Галицьким районним судом м. Львова, будучи у складі суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

За практикою Європейського суду з прав людини важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Згідно з п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обов`язкові для врахування судами України.

Згідно з п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду . Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного . У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими .

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 фактично входила до складу суду при розгляді інших цивільних та кримінальних справ, які перебували у провадженні Галицького районного суду м.Львова та виконувала обов`язки присяжного при здійсненні правосуддя, відтак вважаю, що є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що наявність такого факту може викликати у сторін сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Виходячи із вищезазначеного, з метою забезпечення об`єктивного розгляду справи, усунення будь-яких сумнівів щодо прямої чи побічної зацікавленості судді у результатах її розгляду, його упередженості чи необ`єктивності, дотримання гарантій справедливого розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, вважаю, що заяву про самовідвід необхідно задоволити.

Керуючись ст.ст.36, 40, 260 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Заяву про самовідвід головуючого судді Радченка В.Є. від участі у розгляді справи №461/3399/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕОПОЛІС МЕДІА ГРУП про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної неперевіреної, недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - задоволити.

Ухвала остаточна, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя Радченко В.Є.