Ухвала

від 28.04.2021 по справі 461/3399/20

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3399/20

УХВАЛА

28 квітня 2021 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючої - судді Палюх Н.М.

при секретарі Фіс В.В.

з участю представника відповідача - Клонцака В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Леополіс Медіа Груп , в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , головного редактора Leopolis.news ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної неперевіреної, недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди

встановив:

Позивачка 23 квітня 2020 року звернулася у суд з позовом до відповідача про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної неперевіреної, недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Позивачка в судові засідання 17 грудня 2020 року, 26 січня 2021 року, 15 березня 2021 року, 07 квітня 2021 та 28 квітня 2021 року не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, подавала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням на території України карантинних заходів спричинених коронавірусом SARS CoV2.

Заяв про розгляд справи у відсутності позивача на адресу суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представника відповідача, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому, суд враховує і положення ч. 1 ст. 44 ЦПК України , що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Частиною другою статті 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Тобто закон не вимагає встановлення судом причин повторної неявки позивача до судового засідання для вирішення питання про залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, яка у відповідності до частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд вважає, що позивач протягом тривалого часу не проявляв належної зацікавленості у розгляді поданої ним позовної заяви. Посилання на неможливість взяти участь у судовому засіданні через запровадження заходів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (карантинних обмежень), не заслуговують на увагу, позивачка не була позбавлена можливості порушити перед судом клопотання про проведення розгляду справи поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України. В той же час позивачка не обґрунтовувала своє клопотання про відкладення судового засідання неможливістю прийняти участь у судовому засіданні внаслідок дії карантинних обмежень.

Враховуючи наведене, та те що, що справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями позивачки, яка належним чином була повідомлена про призначення, дату та час розгляду справи, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду, при цьому суд враховує те, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають.

Керуючись ст.ст. 44, 223, 257, 259-260 ЦПК України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Леополіс Медіа Груп , в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , головного редактора Leopolis.news Болкуна Андрія Богдановича про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної неперевіреної, недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.04.2021.

Суддя: