Ухвала

від 22.07.2020 по справі 461/3399/20

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 461/3399/20

УХВАЛА

22 липня 2020 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Леополіс Медіа Груп в особах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної неперевіреної, недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ТОВ Леополіс Медіа Груп в особах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної неперевіреної, недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Розглянувши подану позовну заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену заяву без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України .

Відповідно до п. 4, 9 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

-зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

-попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права. Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Однак, зі змісту позовних вимог залишається не зрозумілим, яку саме неправдиву інформацію просить позивачка зобов`язати відповідачів спростувати, спосіб її спростування, через які засоби масової інформації спростувати таку інформацію, а також строк, в межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.

Крім цього, позовна заява не містить розрахунку суми судових витрат, які позивачка понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачкою у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване тим, що вона тимчасово не працює, в тому числі з підстав запровадженого з 12.03.2020 до 03.04.2020 в Україні карантину через спалах короновірусу.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI із змінами і доповненнями.

Так, положеннями статті 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ч.3 ст.136 ЦПК України з підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

З п. 29 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах вбачається, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, обставина, що позивачка тимчасово не працює, не є підтверджуючою тієї обставини, що позивачка є малозабезпеченою особою та має тяжкий матеріальний стан.

Враховуючи викладене, клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору не підлягає до задоволення, як таке, що необґрунтоване належними та допустимими доказами.

Статті 175 , 177 ЦПК України містять вимоги до позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір , судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір, ставка якого складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840 грн. 80 коп.).

У відповідності пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви про відшкодування моральної шкоди справляється судовий збір, ставка якого складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн. 00 коп.).

Як вбачається з позовної заяви, що позивачкою заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, зокрема першу вимогу про визнання неперевіреною, недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права свободи, ганьбить честь, гідність, ділову репутацію позивачки, та другу вимогу про зобов`язання відповідачів спростувати поширену ними інформацію.

Крім цього, позивачкою заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 514547, 00 грн. в рівних долях по 171515, 67 грн.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за дві позовні вимогу немайнового характеру у розмірі на загальну суму 1681, 60 грн, та 7718, 20 грн за позовну вимогу майнового характеру і надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Без усунення недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження суду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 та Круз проти Польщі від 19.06.2001.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Як вбачається із наданої заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано. Невиконання вимог ЦПК України , є підставою для залишення заяви без руху, відповідно до положень ст. 185 ЦПК України з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

За таких обставин суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ТОВ Леополіс Медіа Груп в особах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної неперевіреної, недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 175 , 177 , 185 , 258-260 ЦПК України ,

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Леополіс Медіа Груп в особах: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності і ділової репутації, спростування поширеної неперевіреної, недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачці строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивачка відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя: