Ухвала

від 25.05.2020 по справі 927/311/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

25 травня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/311/20

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянувши заяву б/н від 25.05.2020 Фізичної особи-підприємця Сидоренко Вікторії Леонідівни про забезпечення позову в межах справи №927/311/20

за позовом: Фізичної особи-підприємця Сидоренко Вікторії Леонідівни,

АДРЕСА_1 ;

до відповідача: Приватного підприємства Агрофірма Ставиське ,

вул. Українська, 52, с. Ставиське, Козелецький район, Чернігівська область, 17053;

предмет спору: про стягнення 482437,15грн

представники сторін:

від позивача: Усенко М. М. - адвокат, ордер серія КВ №457914, видано 05.05.2020;

від відповідача: Зорін Р.О. - адвокат, ордер серія КС №521874, видано 27.04.2020.

25.05.2020, після закінчення оголошеної судом перерви до 14:15 повноважні представники сторін у підготовче засідання не прибули.

В С Т А Н О В И В:

09.04.2020, до Господарського суду Чернігівської області, фізичною особою-підприємцем Сидоренко Вікторією Леонідівною (надалі - ФОП Сидоренко В.Л.) подано позов до Приватного підприємства Агрофірма Ставиське (надалі - ПП Агрофірма Ставиське ) про стягнення 482437,15грн, з яких: 368350,00грн основного боргу за послуги з оренди комбайну зернозбирального John Deere 9880 STS з жаткою на підставі договору №12/09/2019 від 12.09.2019 оренди транспортного засобу (надалі - Договір); 51102,18грн пені за період з 20.09.2019 по 20.03.2020 нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України відповідно до п.6.3. Договору; 2694,35грн інфляційних втрат за період з листопада 2019 року по січень 2020 року; 60290,62грн відсотки за користування чужими грошовими коштами (за ставкою 30%) за період з 20.09.2019 по 07.04.2020 нарахованих відповідно до п.6.4. Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов вказаного Договору в частині несвоєчасного розрахунку за отримані послуги з оренди сільськогосподарської техніки, комбайну зернозбирального John Deere 9880 STS з жаткою.

Ухвалою суду від 13.04.2020 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі №927/311/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 06.05.2020.

Судове засідання 06.05.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Романенко А.В. у відпустці, про що сторони повідомлені листом №689/20 від 05.05.2020.

Ухвалою суду від 07.05.2020, підготовче засідання в справі №927/311/20 призначено на 13.05.2020.

13.05.2020, суд, керуючись п. 1 частини 2 статті 183 та п. 1 частин 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) відклав підготовче засідання на 25.05.2020, про що постановлено відповідну ухвалу.

25.05.2020, у підготовче засідання прибули повноважні представники обох сторін.

Представником позивача в підготовчому засіданні подано письмову заяву б/н від 25.05.2020 про забезпечення позову, мотивовану статтями 136 - 138 ГПК України. Згідно даної заяви позивач просив суд застосувати до відповідача декілька заходів забезпечення позову в межах справи №927/311/20, а саме накласти арешт на грошові кошти в розмірі 482437,15грн (в межах ціни позову), що містяться на банківських рахунках Приватного підприємства Агрофірма Ставиське , зокрема на банківському рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль (1) та заборонити вчинення відповідачем будь-яких дій по відчуженню рухомого та нерухомого майна, що належить йому на праві приватної власності (2).

В обґрунтування необхідності вжиття судом заходів забезпечення позову позивач зазначив, що між керівництвом відповідача та ТОВ Агро - Регіон Козелець (підприємство - конкурент відповідача в сфері сільськогосподарської діяльності по вирощуванню агрокультур та реалізації сільськогосподарської продукції на території України) існує домовленість про переукладення договорів оренди земельних ділянок селян, які знаходяться в довгостроковій оренді відповідача, з наступним продажем нерухомого та рухомого майна відповідача вказаному підприємству.

Наведені обставини відповідач підтвердив витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, з яких вбачається внесення до Реєстру запису про припинення іншого речового права відповідача (припинення права оренди земельних ділянок, кадастрові номери: 7422089100:84:086:0273, 7422089100:84:065:0191, 7422089100:04:002:0024, 7422089100:84:029:0017 та 7422089100:84:021:0010, площами 1,0883га, 1,7111га, 1,0779га, 1,7961га та 0,4696га відповідно), та укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю Агро - Регіон Козелець нових договорів оренди строком на 10 років з правом пролонгації щодо перелічених земельних ділянок.

У судовому засіданні представник позивача зазначав, що перелік земельних ділянок, щодо яких достроково припинено право оренди відповідача, значно ширший, загальна площа яких більше чим 600га. Проте наведені твердження документально не підтвердив.

Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про намір відповідача перевести (переоформити) всі належні йому матеріальні активи і цінності на третю особу, з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань, у тому числі перед позивачем.

Також позивач зауважив, що в провадженні Господарського суду Чернігівської області знаходиться декілька справ про стягнення з відповідача коштів по його договірних зобов`язаннях, відтак існує реальна загроза невиконання (в разі задоволення позову судом) судових рішень чи ймовірного ускладнення їх виконання, що стало підставо для звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення даного позову.

Позивач поклався на розсуд суду при вирішенні питання щодо доцільності вжиття заходів зустрічного забезпечення позову. При цьому, просив врахувати, що жодними діями чи бездіяльністю не вчиняє шкоду (збитків) відповідачу чи третім особам.

До заяви про вжиття заходів забезпечення позову додав квитанцію №62249 від 24.05.2020 про перерахування до Державного бюджету України судового збору в сумі 1051,00грн, з огляду на вимоги частини 5 статті 139 ГПК України та пп.3 п.2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір .

Відповідач у судовому засіданні проти вжиття заходів забезпечення позову заперечував. Вказав, що доводи позивача про майбутнє ухилення відповідача від виконання судового рішення в справі ґрунтуються виключно на припущеннях. Наголосив, що накладення судом арешту на грошові кошти, що знаходяться на його банківських рахунках, та встановлення заборони на вчинення будь-яких дій по відношенню до рухомого та нерухомого майна, що належить йому на праві приватної власності, паралізує його господарську діяльність та створить загрозу банкрутства підприємства.

Відповідно до частин 1 та 6 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову в забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову, який передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Зокрема інститут забезпечення позову сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За пунктами 1 та 2 частини 1 статті 137 вказаного Кодексу до заходів забезпечення позову віднесено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; заборона відповідачу вчиняти певні дії. Суд може застосувати декілька заходів забезпечення позову (частини 3 статті 137 ГПК України).

За частиною 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Аналогічна правова позиція наведена в постанові Пленуму ВГСУ №6 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову (п.1, 3).

Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача, або пов`язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження в справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення.

Наведене узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 02.04.2019 у справі №918/702/18, від 17.04.2019 у справі №914/1257/18, від 02.07.2019 у справі №910/16944/18, від 05.08.2019 у справі № 910/16586/18, від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За висновком суду, внесення після відкриття провадження в справі до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення іншого речового права відповідача щодо земельних ділянок (дострокове припинення права оренди), кадастрові номери: 7422089100:84:086:0273, 7422089100:84:065:0191, 7422089100:04:002:0024, 7422089100:84:029:0017 та 7422089100:84:021:0010, загальною площею 6,143га, не свідчить про те, що ним вчиняються дії по переоформленню всіх належних йому активів (рухомого та нерухомого майна) на третю особу, ТОВ Агро - Регіон Козелець .

Перебування в провадженні суду декількох справ відносно відповідача також не вказує на те, що невжиття судом у межах даної справи заходів забезпечення позову суттєво утруднить або унеможливить виконання судового рішення, внесеного за результатами розгляду даного спору.

Позивачем на підставі належних, достатніх, достовірних та вірогідних доказів у розумінні статей 76-79 ГПК України не доведено існування фактичних обставин, які б безумовно свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить виконання судового рішення в справі; порушить або істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Позивачем не подано належних доказів на підтвердження його доводів про майбутнє ухилення відповідача від виконання судового рішення, в тому числі щодо існування між ПП Агрофірма Ставиське та ТОВ Агро - Регіон Козелець (код ЄДРПОУ 37750091) домовленості про відчуження належного відповідачу на праві власності рухомого та нерухомого майна.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 42, 46, 136 - 140, 182, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви б/н від 25.05.2020 Фізичної особи -підприємця Сидоренко Вікторії Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) про забезпечення позову в справі №927/311/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її оголошення в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України та підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.05.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/ .

Суддя А.В. Романенко