Рішення

від 30.04.2020 по справі 227/3750/19

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.04.2020 227/3750/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецькоїобластіускладі:

головуючого судді Хандуріна В.В.

при секретарі Соріній А.О.,

розглянувши у ві дкритому судовому засіданні у м. Добропілля в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Дружківки, Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, правонаступником якої є Шахівська сільська рада Добропільського району Донецької області, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Дакс , про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Територіальної громади м. Дружківки, Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, правонаступником якої є Шахівська сільська рада Добропільського району Донецької області, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Дакс , про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом, який уточнила 08.10.2019 року.

В обґрунтування позову позивач зазначила, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_3 у віці 88 років. Після смерті бабусі залишилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 4,6111 га, яка розташована на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, кадастровий номер земельної ділянки: 1422083300:01:000:0795, що належить спадкодавцю на праві приватної власності, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 01 червня 2010 року відділом Держкомзему у Добропільському районі Донецької області. За своє життя бабуся склала заповіт, відповідно до якого все своє майно, де б воно не знаходилось, що буде належати їй по закону на день смерті, а також все те, на що матиме право за законом, заповідала сестрі позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та позивачу в рівних частинах. Заповіт посвідчено державним нотаріусом Дружківської державної нотаріальної контори Алексєєвою В.Є. та зареєстровано в реєстрі за №1-1720, реєстрацію заповіту здійснено в Спадковому реєстрі, № витягу: 24726847. Бабуся позивача до жовтня 2005 року проживала в АДРЕСА_1 . Через похилий вік, у віці 80 років, стан здоров`я бабусі погіршився та їй було тяжко самостійно себе обслуговувати, а побутові умови в її хатині були не задовільними та не зручними для старенької, саме тому в жовтні 2005 року позивач та її чоловік вирішили забрати бабусю до себе в м. Дружківка. Бабуся ОСОБА_3 продала сусіду свою хату та забравши наявну худобу, переїхала жити до позивача, де вони жили разом в будинку по АДРЕСА_2 , однією сім`єю, вели спільне господарство та піклувалися про бабусю, до самого дня її смерті, що підтверджується Актом про фактичне проживання, який складено представником територіального комітету В. Гаврилівка Карпушиною Н ОСОБА_4 М. та підтверджено сусідами. На протязі восьми років вони проживали однією сім`єю з бабусею. ОСОБА_3 перебувала на обліку в Дружківському УПФУ та отримувала пенсію за віком до 31.08.2013 року, тобто по день своєї смерті, що підтверджується довідкою Костянтинівсько-Дружківського ОУПФУ від 02.09.2019 року. Організацією поховання займалась позивач, що підтверджується накладною про оплату вартості за ритуальні послуги в сумі 1500 грн. Після смерті бабусі вона звернулась до приватного нотаріуса Дружківського міського нотаріального округу Миросєді В.Н., щоб дізнатися процедуру оформлення права на спадкове майно та його вартість. Нотаріус їй пояснила, що оскільки існує заповіт, складений на ім`я двох осіб, тобто на позивача та на її сестру, для оформлення спадщини їй необхідно звернутися разом з сестрою та надати правовстановлюючі документи на спадкове майно. Оскільки її сестра ОСОБА_2 станом на 2013р. і по теперішній час не мешкала на території України та проживала на території Російської Федерації, що складало труднощі для оформлення спадщини, позивач повідомила про такі обставини нотаріуса. Окрім того, нотаріус їй пояснила, що без правовстановлюючих документів на спадкове майно та без другого спадкоємця вона не видасть свідоцтво про право на спадщину Але ж, оскільки бабуся постійно проживала з позивачем з 2005 року по день смерті, позивач вважається такою особою, яка прийняла спадщину, за умови, якщо вона від неї не відмовиться, тому вона може в будь-який час звернутися за отриманням свідоцтва протягом 6 місяців після смерті бабусі. ОСОБА_2 не приїздила на похорони бабусі та обіцяла приїхати особисто задля оформлення спадщини навесні 2014 року. Натомість, навесні 2014 року, на території Донецької області в квітні місяці було оголошено про початок проведення АТО на території м. Дружківка, у зв`язку з чим її сестра відмовилась приїхати із Російської Федерації до неї в м.Дружківка та обіцяла приїхати пізніше, коли АТО буде припинено та ситуація стане спокійнішою. В 2017 році ОСОБА_2 їй повідомила, що взагалі не збирається приїжджати на Україну, і що не бажає взагалі оформлювати своє спадкове право на спадщину та обіцяла звернутися до нотаріуса на території Російської Федерації для того, аби нотаріально оформити свою відмову від спадку. Згодом сестра пояснила, що не може знайти нотаріуса, який би погодився оформити нотаріально її відмову від спадщини та надіслати нотаріусу в Україну, оскільки відсутній між країнами поштовий зв`язок. В червні 2018 року позивач вирішила особисто поїхати в Росію до сестри, аби остаточно вирішити питання щодо участі сестри у спадкуванні. 13.06.2018 року нотаріусом Орловського нотаріального округу Орловської області посвідчено заяву ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою сестра повідомляє про свою обізнаність щодо відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 та про те, що нею пропущено строк для прийняття спадщини, та вона не збирається звертатися до суду для поновлення строку прийняття спадщини. Також даною заявою ОСОБА_2 заявила, що не заперечує проти того, що позивач отримає свідоцтво про право на спадщину. Нещодавно, випадково перебираючи молитовні книжки та записи бабусі, позивач знайшла правовстановлюючий документ на земельну ділянку, яка належала померлій за життя, а саме Державний акт на право власності на земельну ділянку. 07 серпня 2019 року позивач звернулась з заявою до державного нотаріуса Дружківської державної нотаріальної контори Алексєєвої В.Є. з метою отримання свідоцтва про право на спадщину. Натомість на свою заяву отримала від нотаріуса постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 735/02-31 від 07.08.2019 року. Нотаріус їй роз`яснила, що для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно підтвердити, що позивач прийняла спадщину, зокрема зазначила, що такі обставини підтверджуються довідкою про склад сім`ї, в якій зазначено, що вона та бабуся були зареєстровані за однією адресою. Через те, що позивач такої довідки не надала, їй було рекомендовано звернутися до суду. У зв`язку з вищевикладеним, просила встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю на час відкриття спадщини, а саме з жовтня 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 . Визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на земельну ділянку, площею 4,6111 га, яка розташована на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, кадастровий номер земельної ділянки: 1422083300:01:000:0795, з правом реєстрації у відповідних органах.

Сторони в судове засідання не з`явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Від позивача в матеріалах справи міститься заява, в якій просила розглянути справу без її участі. Від представника відповідача Дружківської міської ради в матеріалах справи міститься клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі, проти задоволення позову не заперечував. Від представника відповідача Золотоколодязької сільської ради в матеріалах справи міститься заява, в якій просить розглянути справу без його участі. Від представника Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області в матеріалах справи також міститься заява, в якій представник просив розглянути справу без його участі, проти позову не заперечував. Від ОСОБА_2 в матеріалах справи міститься заява, в якій просила розглянути справу без її участі, не заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Від представника ТОВ ДАКС також в матеріалах справи міститься заява, в якій просив розглянути справу без його участі та вирішити питання за наявними в ній матеріалами. Окрім того, надав пояснення, з яких вбачається, що земельна ділянка площею 4,6111 га, яка розташована на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, кадастровий номер земельної ділянки: 1422083300:01:000:0795, та є предметом спору, дійсно перебуває в оренді у ТОВ ДАКС .

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступних підстав:

Матеріалами справи встановлено, що дійсно ОСОБА_3 є бабусею позивача, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України, Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, свідоцтвом про народження. (а.с. 33, 34, 45)

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла у місті Дружківка Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 9)

Як вбачається з матеріалів справи, за життя 14.09.2010 року спадкодавцем ОСОБА_3 було складено та посвідчено державним нотаріусом Дружківської державної нотаріальної контори Алексєєвою В.Є. заповіт, згідно якого вона все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, що буде належати їй по закону на день її смерті, а також все те, на що вона матиме право за законом, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рівних частках кожній.

З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №405138 від 01.06.2010 року вбачається, що ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі розпорядження Добропільської районної адміністрації від 29.01.2010 року №25, є власником земельної ділянки площею 4,6111га, кадастровий номер 1422083300:01:000:0795, яка розташована на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з копії договору оренди земельної ділянки (паю) сільськогосподарського призначення, акту приймання-передачі земельної ділянки та акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 25.05.2011 року, ТОВ ДАКС прийняло в оренду строком на 10 років земельну ділянку загальною площею 4,6111 га ріллі, що розташована на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, даний факт підтверджується також відповіддю відділу у Добропільському районі .Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та письмовими поясненнями ТОВ ДАКС .

Згідно довідки Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління ПФУ Донецької області від 02.09.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на 02.09.2019 року перебувала на обліку в пенсійному фонді та отримувала пенсію за віком по 31.08.2013 року, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до акту від 02.09.2019 року, складеного представником територіального комітету В. Гаврилівка Карпушиною Н.М. та підтверджено сусідами ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактично проживала за адресою: АДРЕСА_2 , з жовтня 2005 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_1 , яка здійснила поховання.

З лікарського свідоцтва про смерть № 105 від 12 серпня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті АДРЕСА_2 .

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач зверталась до державного нотаріуса Дружківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.08.2019 року № 735/02-31 ОСОБА_1 було відмовлено у прийняті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її бабусі - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. (а.с.28).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1220, 1221 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтями 1269-1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Як зазначив ВССУ в листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , при розгляді справ про спадкування, слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину .

До того ж, відповідно до ст. 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом і згідно зі ст. 392 ЦК України, можуть звертатись до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Отже, позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно п. 3, 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. При цьому неправильно обраний спосіб захисту права власності чи іншого речового права не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви чи залишення її без руху, а в певних випадках за таких обставин може бути відмовлено в позові.

У відповідності до листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування , відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК України.

Всупереч вказаним вище нормам чинного законодавства, позивач не звертається до суду з вимогою про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, хоча з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії чітко вбачаються перешкоди у оформленні спадкових прав позивача у нотаріальному порядку саме у зв`язку із пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Що стосується позовних вимог про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд вважає, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права та позовні вимоги, які позивач просить задовольнити, не відповідають обставинам, які були встановлені судом, оскільки позивачу необхідно було звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено повністю, судовий збір необхідно покласти на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 29, 328, 392, 1216-1221, 1237, 1238, 1241, 1268-1270, 1274, 1296 ЦК України, ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 175, 258, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіальної громади м. Дружківки, Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, правонаступником якої є Шахівська сільська рада Добропільського району Донецької області, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Дакс , про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити учасникам справи, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Головуючий суддя В.В. Хандурін

30.04.2020