Ухвала

від 19.11.2020 по справі 227/3750/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 227/3750/19

провадження № 61-16069ск20

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Дружківки, Шахівської сільської ради Добропільського району Донецької області, треті особи: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю Дакс , про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини

та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом, у якому, уточнивши свої позовні вимоги, просила: встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю на час відкриття спадщини, а саме - з жовтня 2005 року до

ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку площею 4,6111 га, що розташована на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, кадастровий номер 1422083300:01:000:0795, з правом реєстрації у відповідних органах.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено з інших підстав.

28 жовтня 2020 року ОСОБА_1 надіслала засобами поштового зв`язку

до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду

від 22 вересня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями

від 02 листопада 2020 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача

Бурлакова С. Ю.

ОСОБА_1 в касаційній скарзі заявила клопотання про поновлення строку

на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що повний текст постанови апеляційного суду від 22 вересня 2020 року вона отримала 01 жовтня

2020 року (на підтвердження наведеного надано копію поштового конверту

зі штрихкодовим ідентифікатором 8451113719100 та витяг з сайту Укрпошта ).

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений

в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухваленого у цій справі судового рішення та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки оскаржувану постанову апеляційного суду від 22 вересня 2020 року заявник отримала 01 жовтня 2020 року.

Крім цього, ОСОБА_1 звернулася з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке обґрунтовано тим, що до 24 березня 2020 року вона займалася підприємницькою діяльністю, у зв`язку із запровадженням карантину по всій території України вона змушена була припинити підприємницьку діяльність, оскільки відповідно до рішення Виконавчого комітету Дружківської ради, було припинено роботу ринку, де вона орендувала приміщення, та здійснювала діяльність з надання послуг. ЇЇ дохід від зайняття підприємницькою діяльністю

за 2019 рік склав 50 076 грн. Через запровадження карантину вона залишилася без роботи і не отримувала доходів. 02 червня 2020 року вона змогла встати на облік

в Дружківський міський центр зайнятості, оскільки в квітні та травні місяці центр зайнятості не приймав відвідувачів. В Дружківському міському центрі зайнятості

перебувала на обліку з 02 червня 2020 року до 31 липня 2020 року, та отримала допомогу по безробіттю за вказаний період в розмірі 6 093,36 грн. Інших доходів вона немає, на її утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На теперішній час її майновий стан є дуже скрутним. За подання касаційної скарги вона має сплатити судовий збір у розмірі 4 162,70 грн, що значно перевищує 5 % її річного доходу за попередній календарний рік.

На підтвердження наведеного заявником надано відповідні докази, а саме: копію податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця

від 13 січня 2020 року; копію витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; довідку Дружківського міського центру зайнятості від 26 жовтня 2020 року; довідку ГУ ДПС у Донецькій області ДПС України від 22 жовтня 2020 року № 35887; копію свідоцтва про народження дитини; копію трудової книжки.

Згідно з частиною третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку передбаченому законом, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України Про судовий збір суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи

за попередній календарний період.

Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання, та звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору

за подання касаційної скарги.

Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду

та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга

з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції

в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах,

що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено конкретну обов`язкову підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), та надати копії скарги відповідно

до кількості учасників справи.

Також, у прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, проте не порушує питання щодо рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області

від 30 квітня 2020 року, яким було відмовлено їй в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, заявнику необхідно уточнити та конкретизувати прохальну частину касаційної скарги, викласти її вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції з урахуванням положень статті 409 ЦПК України.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За змістом частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог цього Кодексу щодо форми і змісту, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору

за подання касаційної скарги задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року.

Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 22 вересня 2020 року, та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 21 грудня 2020 року але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя С. Ю. Бурлаков