Ухвала

від 20.07.2020 по справі 227/3750/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 227/3750/19

Номер провадження 22-ц/804/2487/20

Головуючий I інстанції Хандурін В.В.

Суддя доповідач Кішкіна І.В.

У Х В А Л А

20 липня 2020 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд у складі судді Кішкіної І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2020 року (суддя Хандурін В.В.) у цивільній справі №227/3750/19 за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Дружківки, Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, правонаступником якої є Шахівська сільська рада Добропільського району Донецької області, треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Дакс , про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка надійшла на адресу Донецького апеляційного суду.

Апеляційна скарга не може бути прийнята апеляційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття апеляційного провадження за наступних підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11 березня 2020 року № 211 на території України введено карантин з 12 березня 2020 року до 03 квітня 2020 року, який було продовжено до 24 квітня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 239, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року № 291 строк дії карантину продовжено до 11 травня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 04 травня 2020 року № 332 строк дії карантину продовжено до 22 травня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 строк дії карантину продовжено до 22 червня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року № 500 строк дії карантину продовжено до 31 липня 2020 року.

Згідно п. 3 розділу XII Прикінцеві положення ЦПК України (згідно ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-IX від 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені зокрема ст. 354 ЦПК України (строки апеляційного оскарження) продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що рішення проголошено 30 квітня 2020 року. ОСОБА_1 отримала копію рішення суду 11 червня 2020 року, про що є розписка в рекомендованому повідомленні (а.с.178). Апеляційна скарга подана до суду першої інстанції поштою 02 липня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Заявником в апеляційній скарзі клопотання про поновлення строку або окремої заяви з зазначенням поважних підстав пропуску строку не надано.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно із частинами 3 та 4 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Також, разом з апеляційною скаргою заявником подано клопотання про зменшення розміру судового збору, в якому зазначає, що на даний час має можливість сплатити судовий збір у сумі 500 грн., так як знаходиться у скрутному матеріальному становище після втрати доходу від зайняття підприємницькою діяльністю в зв`язку з запровадження карантину для запобігання розповсюдження COVID-19, а також утримання неповнолітнього сина, про що додає: копію опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстрацій - підприємцем за її рішенням від 24 березня 2020 року, копію витягу з ЄДР, довідку Дружківського міського центру зайнятості від 23 червня 2020 року №2430/04, копію свідоцтва про народження дитини.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. 2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 29 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звертаючись з клопотанням про зменшення розміру судового збору за подання апеляційної скарги, з наданих ОСОБА_1 документів не вбачається, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно із п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011р. №674-VI за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно із п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011р. №674-VI за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум в місяць на одну працездатну особу складає 1921 гривень.

Тобто при зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 належало сплатити судовий збір за майнові вимоги 1312,95 грн., судовий збір за заявою окремого провадження 384,20 грн.

Відповідно до ст.2, п.п.6 п.1 частини 2 ст.4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011р. № 3674-VI з апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно із квитанцією №32 від 02 липня 2020 року (а.с.179) ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 500 грн.

Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 пропонується здійснити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 2045,72 грн., виходячи з розрахунку (1312,95+384,20)*150%-500.

Порядок сплати судового збору визначено в ст. 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011р. № 3674-VI.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач - Бахмут УК/Бахмутська ОТГ/22030101, код отримувача (ЕДРПОУ) - 37868870, рахунок отримувача - UA948999980313111206080005584, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО - 899998, призначення платежу *;101; судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від, по справі, Донецький апеляційний суд (м. Бахмут).

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка за своєю формою та змістом не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються правила ст. 185 ЦПК України.

Тобто апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для подання заяви про поновлення строку з зазначенням поважних причин пропуску строку та сплати судового збору з наданням суду оригіналу квитанції або надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Керуючись ч. 2, ч.3 ст. 357 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2020 року (суддя Хандурін В.В.) у цивільній справі №227/3750/19 за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади м. Дружківки, Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, правонаступником якої є Шахівська сільська рада Добропільського району Донецької області, треті особи: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Дакс , про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк, який не може перевищувати десяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення зазначених недоліків та роз`яснити, що в разі неподання заяви про поновлення строку буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, в разі неусунення недоліків апеляційної скарги апеляційна скарга може бути визнана неподаною і повернута.

Суддя

Донецького апеляційного суду І.В.Кішкіна