Постанова

від 25.05.2020 по справі 541/386/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/386/19 Номер провадження 22-ц/814/1133/20Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Прядкіної О.В.,

суддів : Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,

секретаря Кальник А.М.,

за участі:представників - адвокатів : позивача -Борзовець А.В., відповідача - Рожнів Я.Я. ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження м.Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 лютого 2020 року, прийнятого під головуванням судді Куцин В.М. в м. Миргород із складанням повного тексту рішення 29 лютого 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виділення в натурі земельної ділянки та розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом. Уточнивши позовні вимоги просив виділити у володіння і користування Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 2,0391 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0084, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Полив`янської сільської ради, відповідно до варіанту № 1, запропонованого у висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи від 22.08.2019 року. Просив також розірвати договір оренди земельної ділянки від 11.04.2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , щодо оренди земельної ділянки площею 4,0782 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0084, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі у розмірі 10133,46 грн. та судові витрати.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 лютого 2020 року позов ОСОБА_2 задоволено частково .

Припинено право спільної часткової власності на земельну ділянку загальною площею 4, 0782 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0084, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Полив`янської сільської ради, яка ввійшла до складу Великосорочинської ОТГ Миргородського району Полтавської області.

Виділено ОСОБА_2 у власність 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 4,0782 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0084, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Полив`янської сільської ради, яка ввійшла до складу Великосорочинської ОТГ Миргородського району Полтавської області, площею 2,0391га відповідно до висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи №607/1377 від 22.08.2019 року згідно додатку №2, варіант №1, що зображений синім кольором.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі за 2017,2018,2019 рік в розмірі 10133,46 грн.

В задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 11.04.2016 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з кожного по 2809, 40 грн.

Рішення оскаржив ОСОБА_2 , який в апеляційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди скасувати, та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 11.04.2016 року між ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 укладено договір оренди землі, земельної ділянки площею 4,07282 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0084, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Полив`янської сільської ради Миргородського району Полтавської області, та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.05.2016 року.

Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцями майна померлої є її донька ОСОБА_3 та син ОСОБА_2 , яким відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.12.2017 року належить по Ѕ частини земельної ділянки площею 4,07282 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0084, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Полив`янської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

22.08.2019 року було проведено комісійну судову земельно-технічну експертизу №603/1377 та встановлено можливі варіанти розподілу земельної ділянки. Враховуючи висновки зазначеної експертизи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині виділення у власність позивача 2,0391га задоволено і рішення суду в цій частині не оскаржується.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі, районний суд своє рішення мотивував тим, що відсутні підстави для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки з підстав систематичної несплати орендної плати, оскільки позивач не надав суду доказів звернення до орендаря з наданням відомостей щодо зміни власника земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч. 4 ст.32 Закону України Про оренду землі перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до п. 38 договору оренди землі від 11.04.2016 року, перехід права власності на орендовану земельну ділянку не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст.203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Так, з матеріалів справи вбачається що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в рівних частках належить земельна ділянка площею 4,07282 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0084, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Полив`янської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

У позовній заяві ОСОБА_2 просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 11.04.2016 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 щодо оренди земельної ділянки площею 4,0782 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0084, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Однак, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.12.2017 року позивачу належить лише Ѕ частина земельної ділянки площею 4,07282 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0084. Відповідно, він як власник має право на звернення з вимогами про розірвання договору оренди землі лише в межах його частки.

Разом з тим, частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.5-6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з нормою ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позовних вимог в частині права позивача вимагати розірвання договору оренди за відсутності доказів, що підтверджують належне звернення ОСОБА_2 до орендаря з повідомленням про перехід права власності на орендовану земельну ділянку та надання ним відповідних реквізитів для здійснення виплати орендної плати.

Між тим, обов`язки орендаря кореспондуються із обов`язками власника земельної ділянки.

Так, ч.2 ст.31Закону України Про оренду землі передбачає, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Вказаною нормою визначено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Проте, зазначені дії, що визначені Законом, позивачем здійснені не були.

Твердження апеляційної скарги про те, що відповідач не зробив жодних активних дій щодо погашення боргу по орендній платі спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_6 23.01.2019р. пропонував позивачу отримати орендну плату у зручний час, а після звернення ОСОБА_2 з даним позовом неодноразово здійснював поштові перекази сум орендної плати, проте позивач від їх отримання відмовлявся ( т.1,а.с.13,50-51, 150).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий-суддя О. В. Прядкіна

Судді: С. Б. Бутенко

О. І. Обідіна

Повний текст постанови складено 26.05.2020 р.