Ухвала

від 29.01.2021 по справі 541/386/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 січня 2021 року

м. Київ

справа № 541/386/19

провадження № 61-10491св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення в натурі земельної ділянки та розірвання договору оренди землі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_4 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 лютого 2020 року у складі судді Куцин В. М., та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2020 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення в натурі земельної ділянки та розірвання договору оренди землі.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Припинено право спільної часткової власності на земельну ділянку загальною площею 4, 0782 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0084, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Полив`янської сільської ради, яка ввійшла до складу Великосорочинської ОТГ Миргородського району Полтавської області.

Виділено ОСОБА_1 у власність 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 4,0782 га кадастровий номер 5323285600:00:001:0084, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Полив`янської сільської ради, яка ввійшла до складу Великосорочинської ОТГ Миргородського району Полтавської області, площею 2,0391га відповідно до висновку комісійної судової земельно-технічної експертизи №607/1377 від 22 серпня 2019 року згідно додатку № 2, варіант № 1, що зображений синім кольором.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2017, 2018 ,2019 роки в розмірі 10 133,46 грн.

В задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки від 11 квітня 2016 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з кожного по 2 809, 40 грн.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 лютого 2020 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просять рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 лютого 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження заявники вважають, що суди застосували положення статті 537 ЦК України (щодо виконання зобов`язання внесенням боргу в депозит нотаріуса, нотаріальної контори), без врахування правового висновку Верховного Суду, висловленій у постанові від 24 лютого 2020 року у справі № 657/3077/17-ц в якій Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про розірвання договору оренди землі, оскільки орендна плата позивачу не виплачувалась за 2015-2017 року, що є істотним порушенням умов договору оренди землі та підставою для розірвання договору оренди землі внаслідок невиконання відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендної плати. Сплата орендної плати повинна мати ініціативний характер, тобто боржник зобов`язаний вживати активних дій, усіх, які може здійснити, задля унеможливлення появи боргу.

Також, особи, які подали касаційну скаргу вважають, що суд застосував положення статті 526 ЦК України без врахування правової позиції Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, висловленої у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження №61-41932сво18), в якій зазначено, що неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушення умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість.

Заявники посилаються на пункт 4 частини 3 статті 411 ЦПК України та вважають, що суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимого доказу, а саме світлокопії квитанцій про перерахунок грошових коштів, оскільки з даних квитанцій неможливо встановити, що перерахунок був дійсно зроблений в якості оплати за оренду земельної ділянки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Ураховуючи, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу необхідно розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення в натурі земельної ділянки та розірвання договору оренди землі призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. А. Воробйова

Ю. В. Черняк