Ухвала

від 21.05.2020 по справі 367/5357/16-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала Іменем України

21 травня 2020 року

м. Київ

справа № 367/5357/16-к

провадження № 51-10455км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Бородянського районного суду Київської області від 05 грудня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014110040000067, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ремчиці Сарненського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що він, будучи працівником правоохоронного органу, службовою особою, діючи умисно, з корисливим мотивом і корисливою метою, повторно вчинив розтрату майна, яке перебувало в його віданні, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК.

Вироком Бородянського районного суду Київської області від 05 грудня

2017 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у предявленому обвинуваченні

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, і виправдано за ч. 5 ст. 191 КК у зв`язку з недоведеністю складу злочину в його діянні.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року вирок щодо ОСОБА_7 залишено без змін.

Виправдовуючи ОСОБА_7 , суд у вироку зазначив, що в ході судового розгляду стороною обвинувачення не було надано достатніх та допустимих доказів на доведення наявності в діянні ОСОБА_7 складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, а висунуте проти ОСОБА_7 обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях, а тому за цим обвинуваченням

ОСОБА_7 необхідно виправдати відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК).

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_5 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_7 через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Обставини, встановлені під час розгляду кримінального провадження судом касаційної інстанції

12 березня 2019 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_8 сина засудженого ОСОБА_7 , в якій він просить закрити кримінальне провадження щодо останнього у зв`язку з його смертю. Згідно із заявою ОСОБА_8 засуджений ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (серія НОМЕР_1 від

18 грудня 2018 року).

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заперечував проти закриття касаційного провадження у зв`язку зі смертю засудженого, наполягав на продовженні розгляду кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_6 підтримав заяву ОСОБА_8 та вважав за необхідне закрити кримінальне провадження у зв`язку з тим, що засуджений помер.

Мотиви Суду

Чинний КПК не містить окремої статті, яка би визначала перелік підстав для закриття касаційного провадження.

Відповідно до ст. 434КПК касаційний розгляд здійснюється згідно зправилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей провадження всуді касаційної інстанції.

Частиною 2 ст. 403 КПК передбачено закриття апеляційного провадження в разі відмови від апеляційної скарги особою, яка її подала, якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, або інші скарги відсутні. Тобто, зазмістом цієї норми, апеляційне провадження закривається у разі відсутності предмета розгляду.

У цьому провадженні касаційну скаргу подано лише прокурором на судові рішення щодо ОСОБА_7 . Іншими особами судові рішення небули оскаржені. На час розгляду касаційної скарги ОСОБА_7 помер, що робить касаційне провадження безпредметним узв`язку з неможливістю застосування до останнього будь-яких кримінально-правових наслідків за результатами розгляду.

Згідно з висновком щодо застосування норм права, викладеним в ухвалі об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16 січня 2019 року у провадженні № 51-4744кмо18 (справа № 761/33482/16-к), у випадку смерті засудженого відкрите касаційне провадження підлягає закриттю, крім випадків, якщо воно з урахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції, визначених ст. 433 КПК, є необхідним для реабілітації померлого.

У своїй заяві до суду касаційної інстанції син засудженого ОСОБА_7 висловив свою думку про необхідність закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з його смертю. Питання про реабілітацію не ставиться, оскільки ОСОБА_7 було виправдано вироком Бородянського районного суду Київської області від 05 грудня

2017 року.

Повторний розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції, про що йдеться у касаційній скарзі прокурора, є неможливим. Адже відповідно до п. 5

ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження підлягає закриттю у разі смерті підозрюваного, обвинуваченого. Єдиним винятком з цього правила є необхідність його продовження для реабілітації померлого.

Таким чином, підстави для продовження касаційного розгляду відсутні.

За наведених обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за заявою ОСОБА_8 сина ОСОБА_7 .

Керуючись статтями 369, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

постановив:

Касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Бородянського районного суду Київської області від 05 грудня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2018 року щодо ОСОБА_7 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3