Окрема думка

від 07.04.2020 по справі 904/3657/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка судді

Великої Палати Верховного Суду Антонюк Н. О.

у справі № 904/3657/18 (провадження № 12-159гс19)

7 квітня 2020 року Велика Палата Верховного Суду розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 904/3657/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю Метал-Корт (далі - ТОВ Метал-Корт ), Приватного підприємства НВП Терракота (далі - ПП НВП Терракота ), приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Дніпропетровської області Зайченко Ірини Анатоліївни, ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору іпотеки, визнання протиправними та скасування рішень за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 червня 2019 року.

Постановою від 7 квітня 2020 року Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційну скаргу ОСОБА_2

Не погоджуюся із таким рішенням більшості колегії суддів, а тому вважаю за необхідне висловити в цій справі окрему думку.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про скасування обтяження об`єкта нерухомого майна та про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомого майна Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення державним реєстратором відповідних реєстраційних дій, здійснених щодо нерухомого майна ТОВ Метал-Корт , може свідчити про порушення майнових прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішеннями державного реєстратора, на підставі яких здійснено реєстраційні дії щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , могли бути порушені права ТОВ Метал-Корт , а не позивача як учасника цього товариства, оскільки майно вибувало з власності саме товариства, а не позивача.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, індексний номер рішення 41836273, від 27 червня 2018 року про реєстрацію права власності за ПП НВП Терракота на об`єкт нерухомого майна та визнання недійсним іпотечного договору від 20 липня 2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПП НВП Терракота ; скасування запису про іпотеку; скасування запису про обтяження, внесеного на підставі договору іпотеки, Велика Палата Верховного Суду вказала, що позивач не довів, що укладання спірного договору іпотеки порушує його корпоративні права. Оскаржувані записи нотаріуса та рішення державного реєстратора прав позивача як учасника ТОВ Метал-Корт не стосуються, оскільки правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасника товариства за наслідками внесених записів нотаріусом та рішення державного реєстратора жодним чином не змінюється.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що укладенням спірного договору іпотеки, внесенням записів нотаріусом та рішенням державного реєстратора не порушено корпоративних прав позивача, а тому відсутні й підстави для визнання цього договору недійсним та скасування відповідних записів нотаріуса й рішення державного реєстратора.

Додатково Велика Палата Верховного Суду зауважила, що позивач як учасник ТОВ Метал-Корт , який вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок вчинення товариством правочинів щодо передачі у власність іншим особам належного товариству нерухомого майна, не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення таких правочинів та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення вчиненими правочинами прав та законних інтересів товариства, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Підстави та мотиви висловлення окремої думки

Правова проблема в межах цієї справи полягає, зокрема, у тому, чи корпоративні права учасника господарського товариства наділяють його правом звернення до суду з позовом до цього ж товариства, іншого його учасника чи третіх осіб з метою відновлення прав товариства на майно, а відповідно й майнових правомочностей учасника.

Погоджуюся із позицією Великої Палати Верховного Суду про те, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки цей спір має ознаки корпоративного.

ОСОБА_1 вважає, що оскаржуваними рішеннями та договором були порушені її корпоративні права як учасника ТОВ Метал-Корт , оскільки їх наслідком стала втрата права на частину майна, пропорційну її частці у статутному капіталі. Позивач стверджує, що протизаконне позбавлення товариства його ліквідних активів призводить не лише до зменшення сукупної вартості належного товариству майна, а й зумовлює зниження вартості частки, чим порушує законний інтерес позивача.

Набуваючи право власності на частку у статутному капіталі, учасник очевидно заінтересований в отриманні прибутку від діяльності такого товариства. Право на отримання прибутку (доходу) є основним безумовним правом учасника господарського товариства. Якщо наслідком правочину є погіршення майнового стану товариства, це відповідно впливає на права учасників під час розподілу прибутку товариства від його господарської діяльності.

Стаття 15 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Звідси порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16).

В обставинах конкретної справи недобросовісні дії іншого учасника товариства позбавили позивача членства в товаристві, а в подальшому призвели до вибуття нерухомого майна із власності ТОВ Метал-Корт .

Тому заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги мають на меті відновити її корпоративні права (зокрема, право на отримання частки у прибутку) в тому обсязі, у якому вони існували до оскаржуваних рішень та договору. Натомість заперечення наявності порушення прав учасника товариства правочинами щодо майна товариства позбавляє такого учасника будь-яких реальних способів захисту його корпоративних прав.

Вважаю, що оскаржуваними рішеннями порушено право ОСОБА_1 на отримання певної частки прибутку та частки у вартості майна товариства в разі виходу зі складу учасників.

Вибуття нерухомого майна із власності ТОВ Метал-Корт прямо впливає на корпоративні права ОСОБА_1 , тому подальше відчуження такого майна не можна визнати таким, що не змінює правовий стан позивача.

Ураховуючи те, що нерухоме майно вибуло із власності ТОВ Метал-Корт , було зареєстроване за ОСОБА_2 на підставі скасованої ухвали суду та внесене ним як статутний капітал у ПП НВП Терракота , також не можу погодитись із висновком Великої Палати Верховного Суду про те, що укладенням спірного договору іпотеки, внесенням записів нотаріусом та рішенням державного реєстратора не порушено корпоративних прав позивача.

Не поділяю позицію Великої Палати Верховного Суду про те, що позивач не позбавлена права у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення таких правочинів та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Оскільки ОСОБА_1 володіє лише 50 % статутного капіталу товариства, наявна у неї частка голосів не дає гарантії отримання відповідного результату голосування, що у свою чергу ставить під сумнів ефективність такого способу захисту її корпоративних прав.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Н. О. Антонюк