Окрема думка

від 07.04.2020 по справі 904/3657/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

суддів Великої Палати Верховного Суду

Ситнік О. М., Прокопенка О. Б.

07 квітня 2020 року

м. Київ

у справі № 904/3657/18 (провадження № 12-159гс19) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Третяк Тетяни Василівни (далі - держреєстратор також), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Метал-Корт (далі - ТОВ Метал-Корт ), Приватного підприємства НВП Терракота (далі - ПП НВП Терракота ), приватного нотаріуса Дніпровського нотаріального округу Дніпропетровської області Зайченко Ірини Анатоліївни (далі - приватний нотаріус), ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору іпотеки, визнання протиправним та скасування рішень

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 червня 2019 року (головуючий суддя Кузнецов О. В., судді Чус О. В., Коваль Л. А.).

18 квітня 2019 року Господарський суд Дніпропетровської області ухвалив рішення у справі, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив у повному обсязі.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції керувався тим, що ця справа не передбачена переліком спорів, визначених пунктами 1-14, 16 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а предметом спору є право власності на нерухоме майно, яке належить фізичній особі, і вимоги по суті позову пред`явлені до фізичної особи, тому позов ОСОБА_1 не є корпоративним спором та не підлягає розгляду господарським судом. Одним із відповідачів є фізична особа ОСОБА_2 , який на час звернення ОСОБА_1 з позовом до суду не є і не був учасником юридичної особи - ТОВ Метал-Корт . Крім цього, ТОВ Метал-Корт не є стороною спору.

Щодо вимоги про визнання недійсним іпотечного договору суд зазначив, що такий спір виник не з господарських відносин, оскільки суб`єктний склад спірних правовідносин не відповідає вимогам статті 4 ГПК України.

26 червня 2019 року Центральний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2019 року. Позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора, індексний номер 41829043 про скасування обтяження об`єкта нерухомого майна, номер запису про обтяження 26685067; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора, індексний номер 41829430 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомого майна - склад для зберігання поковок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1517184512101 ; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачка є учасником ТОВ Метал-Корт та має частку у статутному капіталі юридичної особи. Відчуженням нерухомого майна товариства порушено її корпоративні права, оскільки вона фактично втратила право на частину майна (ліквідних активів), пропорційну її частці у статутному капіталі, чим порушено її права і законний інтерес. Такі дії пов`язані безпосередньо з діяльністю, управлінням юридичною особою.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора від 27 червня 2018 року, індексний номер 41836273 про реєстрацію права власності за ПП НВП Терракота на об`єкт нерухомого майна; про визнання недійсним іпотечного договору від 20 липня 2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПП НВП Терракота ; скасування запису про іпотеку від 20 липня 2018 року номер 27140570; скасування запису про обтяження від 20 липня 2018 року номер 27140500, суд апеляційної інстанції вказав, що ОСОБА_2 у цьому спорі не є особою, яка повинна відповідати у спірних правовідносинах за позовними вимогами, тобто є неналежним відповідачем.

07 квітня 2020 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Скасовано постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 червня 2019 року участині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, індексний номер 41829043, про скасування обтяження об`єкта нерухомого майна - складу для зберігання поковок, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 26685067, зареєстрованого 18 червня 2018 року держреєстратором на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2018 року у справі №904/1185/18;визнання протиправним та скасування рішення держреєстратора від 27 червня 2018 року, індексний номер 41829430 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомого майна - склад для зберігання поковок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1517184512101. Ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог. В іншій частині позовних вимог постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26 червня 2019 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2019 року змінено, виклавши їх мотивувальні частини в редакції постанови Великої Палати Верховного Суду. В іншій частині ці судові рішення щодо вказаних позовних вимог залишено без змін.

Вирішуючи питання юрисдикційності спору, Велика Палата Верховного Суду керувалася тим, що позивачка ОСОБА_1 є учасником ТОВ Метал-Корт та має частку у статутному капіталі цієї юридичної особи. Якщо учасник юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав, то такий спір є спором про право управління юридичною особою, має ознаки корпоративного і належить до юрисдикції господарських судів.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 , за яким зареєстровано право власності на належне ТОВ Метал-Корт спірне нерухоме майно, також є учасником зазначеної юридичної особи.

Велика Палата Верховного Суду вважала, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки цей спір має ознаки корпоративного.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про скасування обтяження об`єкта нерухомого майна та про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомого майна, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення державним реєстратором відповідних реєстраційних дій, здійснених щодо нерухомого майна ТОВ Метал-Корт , може свідчити про порушення майнових прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників. Тобто, рішеннями державного реєстратора, на підставі яких зареєстровано право власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , могли бути порушені права ТОВ Метал-Корт , а не позивача як учасника цього товариства, оскільки майно вибувало з власності саме товариства, а не позивача.

Крім цього, оскільки спір у цій справі стосується цивільних прав ТОВ Метал-Корт на спірне майно, то належним відповідачем є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор, до якого позивач пред`явив також позов, не є належним відповідачем у цій справі.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора від 27 червня 2018 року, індексний номер 41836273 про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за ПП НВП Терракота та визнання недійсним іпотечного договору від 20 липня 2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ПП НВП Терракота ; скасування запису про іпотеку; скасування запису про обтяження, внесеного на підставі договору іпотеки, Велика Палата Верховного Суду вважала, що позивач не довів, що укладання спірного договору іпотеки порушує його корпоративні права. Оскаржувані записи нотаріуса та рішення державного реєстратора прав позивача як учасника ТОВ Метал-Корт не стосуються, оскільки правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасника товариства за наслідками внесених записів нотаріусом та рішення державного реєстратора жодним чином не змінюється.

Велика Палата Верховного Суду вважала, що укладенням спірного договору іпотеки, внесенням записів нотаріусом та рішенням державного реєстратора не порушено корпоративних прав позивача, а тому відсутні й підстави для визнання цього договору недійсним та скасування відповідних записів нотаріуса й рішення державного реєстратора. При цьому зауважила, що належним способом захисту права або інтересу позивача є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що позивач як учасник ТОВ Метал-Корт , який вважає свої корпоративні права порушеними внаслідок вчинення товариством правочинів щодо передачі у власність іншим особам належного товариству нерухомого майна, не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників товариства з метою належного реагування на факт укладення таких правочинів та розгляду питання щодо порушення прав та законних інтересів товариства (його учасників). Якщо збори учасників товариства дійдуть висновку про порушення вчиненими правочинами прав та законних інтересів товариства, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі пункту 12 частини першої статті 20, статті 54 ГПК України.

З таким висновком Великої Палати Верховного Суду не погоджуємося та відповідно до статті 34 ГПК України висловлюємо окрему думку.

ОСОБА_1 володіє часткою статутного капіталу ТОВ Метал-Корт у розмірі 50 %, що становить 310 000,00 грн.

На підставі договору купівлі-продажу від 28 грудня 2005 року ВСО № 250827, зареєстрованого в реєстрі за номером 2810 та посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Первіловою О. А., ТОВ Метал-Корт є власником нерухомого майна.

12 квітня 2017 року ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі № 202/2014/17 визнано мирову угоду від 11 квітня 2017 року, за якою ТОВ Метал-Корт передає у власність одному з учасників товариства - ОСОБА_2 належне товариству нерухоме майно.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що 03 квітня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Павловською Г. О. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно на підставі вищезазначеної ухвали суду, яка не набрала законної сили.

03 травня 2018 року постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області скасовано ухвалу від 12 квітня 2017 року Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі № 202/2014/17.

Суди попередніх інстанцій установили, що 03 травня 2018 року скасовано незаконну реєстрацію права власності, здійснену приватним нотаріусом Павловською Г. О., що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05 липня 2018 року № 129823707.

27 червня 2018 року державним реєстратором здійснені наступні реєстраційні дії:

- прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41829043 щодо зміни обтяження об`єкта нерухомого майна, а саме скасування арешту нерухомого майна, яке було обтяжено на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2018 року у справі № 904/1185/18;

- прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41829430 щодо переходу права власності на об`єкт нерухомого майна (що є власністю ТОВ Метал-Корт ) до ОСОБА_2 (який є учасником ТОВ Метал-Корт

з часткою 25 %) на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 квітня 2017 року у справі № 202/2014/17 (яка надалі скасована постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2018 року);

- прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 41836273 щодо переходу права власності на об`єкт нерухомого майна від ОСОБА_2 до ПП НВП Терракота на підставі рішення єдиного власника від 26 червня 2018 року № 26/06, видавник - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковська Н. М., та акта приймання-передачі нерухомого майна від 26 червня 2018 року № б/н, видавник - ПП НВП Терракота .

Крім того, 16 липня 2018 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1261/18, залишеним без змін постановами Центрального апеляційного господарського суду від 27 листопада 2018 року та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено:

1) визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Метал-Корт щодо переходу товариства на модельний статут, збільшення статутного капіталу, яке було оформлено протоколом загальних зборів учасників ТОВ Метал-Корт від 14 березня 2018 року;

2) визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Метал-Корт щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ Метал-Корт , перерозподілу часток учасників, яке було оформлено протоколом загальних зборів учасників ТОВ Метал-Корт від 22 березня 2018 року № 22/03-13;

3) визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Метал-Корт щодо звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Метал-Корт , яке оформлено протоколом загальних зборів учасників ТОВ Метал-Корт від 11 квітня 2018 року № 11-04;

4) скасовано записи про реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:

- від 15 березня 2018 року № 12241060012022068, вчинений приватним нотаріусом Перфіловою О. А., яким змінено інформацію про статутні документи ТОВ Метал-Корт ;

- від 16 березня 2018 року № 12241070013022068, вчинений приватним нотаріусом Перфіловою О. А., яким збільшено статутний капітал ТОВ Метал-Корт за рахунок збільшення часток учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ;

- від 22 березня 2018 року № 12241070014022068, вчинений держреєстратором Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О. О., яким виключено ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ Метал-Корт .

20 липня 2018 року нотаріусом здійснені такі реєстраційні дії:

- прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42166791, яким внесено запис про передання в іпотеку об`єкта нерухомого майна від ОСОБА_2 (боржник) до ОСОБА_3 (іпотекодержатель) на підставі іпотечного договору від 20 липня 2018 року № 1540, виданого нотаріусом, договору позики грошових коштів б/н від 03 липня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , договору поруки б/н від 03 липня 2018 року між ОСОБА_3 та ПП НВН Терракота ;

- прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42166709, яким накладено заборону (обтяження) на нерухоме майно на підставі іпотечного договору від 20 липня 2018 року № 1540, виданого нотаріусом, договору позики грошових коштів б/н від 03 липня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , договору поруки б/н від 03 липня 2018 року між ОСОБА_3 та ПП НВН Терракота .

Крім цього, встановлено, що 20 липня 2018 року між ОСОБА_3 (іпотекодержателем) та ПП НВП Терракота (іпотекодавцем) укладено іпотечний договір, який забезпечує вимогу іпотекодержателя, що випливає з договору позики від 03 липня 2018 року (а також усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього), укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_2 (позичальником). За умовами договору позики позичальник зобов`язаний повернути іпотекодержателю позику в сумі 1 500 000,00 грн до 18 вересня 2018 року. Відповідно до цього договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань за договором позики отримати задоволення за рахунок майна, переданого в іпотеку (пункт 1.1 договору іпотеки).

Зазначений договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Зайченко І. А. та зареєстрований у реєстрі за номером 1540.

У пункті 1.2 договору іпотеки сторони погодили, що предметом іпотеки за цим договором є спірне нерухоме майно.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (рішення за індексним номером 41836273 від 27 червня 2018 року) право власності на об`єкт нерухомого майна на підставі волевиявлення ОСОБА_2 про його передачу як внесок до статутного капіталу зареєстровано за ПП НВП Терракота .

Надалі ПП НВП Терракота передало спірне нерухоме майно в іпотеку ОСОБА_3 , на підставі чого нотаріусом внесені записи про іпотеку (рішення за індексним номером 42166791 від 20 липня 2018 року) та про обтяження на підставі договору іпотеки (рішення за індексним номером 42166709 від 20 липня 2018 року).

У позовній заяві, поданій до суду у серпні 2018 року, ОСОБА_1 зазначила, що внаслідок незаконного рішення відповідачів вона втратила право на частину майна товариства, а ОСОБА_2 незаконно отримав нерухоме майно, яке належить ТОВ Метал-Корт , та в подальшому передав отримане майно як внесок до статутного капіталу ПП НВП Терракота , у якому він є єдиним учасником.

У позовній заяві у справі, що перебувала на розгляді Великої Палати Верховного Суду, ОСОБА_1 просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора, індексний номер 41829043 про скасування обтяження об`єкта нерухомого майна за номером запису про обтяження 26685067, зареєстрованим 18 червня 2018 року державним реєстратором Беляніновою К. О. на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 28 березня 2018 року у справі № 904/1185/18;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора, індексний номер 41829430 про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1517184512101;

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора, індексний номер 41836273 про реєстрацію права власності за ПП НВП Терракота на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1517184512101;

- визнати недійсним іпотечний договір від 20 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП НВП Терракота , посвідчений нотаріусом та зареєстрований у реєстрі за номером 1540;

- скасувати запис про іпотеку від 20 липня 2018 року номер 27140570, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нотаріусом на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 липня 2018 року, індексний номер 42166791;

- скасувати запис про обтяження від 20 липня 2018 року, номер 27140500, внесений нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 липня 2018 року, індексний номер 42166709.

Позовні вимоги ОСОБА_1 можна згрупувати наступним чином: одна вимога про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 20 липня 2018 року між ОСОБА_3 (іпотекодержателем) та ПП НВП Терракота (іпотекодавцем) на забезпечення виконання договору позики від 03 липня 2018 року (а також усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього), укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (позичальником), а інші вимоги стосуються визнання протиправними та скасування рішень державних реєстраторів щодо об`єкта нерухомого майна - складу зберігання поковок, право власності на який належало декільком юридичним та фізичним особам.

При цьому ОСОБА_1 посилалася на порушення її корпоративних прав як учасника товариства, вказавши, що нерухоме майно незаконно вибуло з володіння ТОВ Метал-Корт до іншої особи - учасника цієї юридичної особи.

Стосовно юрисдикційності спору та висновків судів по суті вирішеного спору вважаємо за необхідне зазначити таке.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) у редакції від 03 жовтня 2017 року у статті 19 визначив, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за виключенням, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.

По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 20 ГПК України визначає коло справ, які підлягають розгляду в господарському суді, до якого віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (предметної та суб`єктної юрисдикції) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.

Відповідно до приписів частини першої статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частина третя статті 167 ГК України).

Визначаючи наявність юрисдикції господарського суду на підставі пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, слід враховувати, чи пов`язаний цей спір із виникненням, здійсненням або припиненням корпоративних прав.

Корпоративні права характеризуються, зокрема, тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.

За змістом положень статті 4, частини першої статті 20 ГПК України та статті 167 ГК України сторонами корпоративного спору є або юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), або учасники юридичної особи, які володіють корпоративними правами, у тому числі учасник, який вибув.

У статті 114 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вказано, що учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Обмеження щодо участі у господарських товариствах може бути встановлено законом. Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Як зазначено у статті 116 ЦК України (у зазначеній редакції), учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом :

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Також указані правовідносини врегульовано у статті 10 Закону України Про господарські товариства від 19 вересня 1991 року № 1576-XII (далі - Закон № 1576-XII ), яка передбачала права учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Учасники товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Оскільки спір стосується майна ТОВ Метал-Корт , яке було передано у власність ОСОБА_2 , останнім внесено до статутного фонду ПП НВП Терракота , яке забезпечило вказаним майном зобов`язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 , необхідно визначити права учасника ТОВ щодо майна самого ТОВ.

У статті 80 ЦК України (у зазначеній редакції) вказано, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно зі статтею 113 ЦК України (у вказаній редакції) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

У статті 50 Закону № 1576-XII визначено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов`язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Статтею 115 ЦК України (у зазначеній редакції) передбачено, що господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом , вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Також статтею 12 Закону № 1576-XII передбачено, що товариство є власником:

майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності;

одержаних доходів;

іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування, несе товариство, якщо інше не передбачено установчими документами.

Управління товариством здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких здійснюється відповідно до виду товариства (стаття 23 Закону № 1576-XII).

Щодо права учасника товариства на його майно, то у статті 54Закону № 1576-XII визначено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Отже, можна зробити висновок, що законодавством України визначено обсяг прав учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які є корпоративними.

Також визначено обсяг прав учасника товариства на майно самого товариства та органи, які управляють товариством, їх склад та повноваження.

Відповідно учасник товариства за законом не наділений повноваженнями щодо розпорядження майном товариства, не вважається співвласником такого майна та не ототожнюється із самим товариством.

Тобто товариство наділено самостійною правосуб`єктністю, діє у відносинах з іншими особами самостійно від власного імені в особі конкретного органу управління, створеного відповідно до закону та статуту.

У даному випадку фізична особа ОСОБА_1 фактично вказала, що вона має спір про право власності на спірне нерухоме майно, яке вибуло із власності товариства та на яке власність набуто фізичною особою та іншою юридичною особою.

При цьому, як учасник товариства ОСОБА_1 не наділена повноваженнями щодо представництво ТОВ Метал-Корт у відносинах з іншими особами та на дії із захисту прав самої юридичної особи.

Права, які бажає захистити у суді ОСОБА_1 , не є корпоративними за своєю правовою природою, а стосуються фактично прав самого товариства на спірне майно.

Крім того, як убачається з матеріалів справи та установив апеляційний суд, корпоративний спір за участю ОСОБА_1 уже вирішено.

Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16 липня 2018 року у справі № 904/1261/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27 листопада 2018 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 січня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено: визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Метал-Корт щодо переходу товариства на модельний статут, збільшення статутного капіталу, яке було оформлено протоколом загальних зборів учасників ТОВ Метал-Корт від 14 березня 2018 року; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Метал-Корт щодо виключення ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ Метал-Корт , перерозподілу часток учасників, яке було оформлено протоколом загальних зборів учасників ТОВ Метал-Корт від 22 березня 2018 року № 22/03-13; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Метал-Корт щодо звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ Метал-Корт , яке оформлено протоколом загальних зборів учасників цього товариства від 11 квітня 2018 року № 11-04.

Цим рішенням суду скасовано запис про реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 березня 2018 року № 12241060012022068, вчинений приватним нотаріусом Перфіловою О. А., яким змінено інформацію про статутні документи ТОВ Метал-Корт ; від 16 березня 2018 року № 12241070013022068, вчинений приватним нотаріусом Перфіловою О. А., яким збільшено статутний капітал ТОВ Метал-Корт за рахунок збільшення часток учасників ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; від 22 березня 2018 року № 12241070014022068, вчинений державним реєстратором Виконавчого комітету Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Скороход О. О., яким виключено ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ Метал-Корт .

Отже, корпоративні права ОСОБА_1 захищені в обраний нею спосіб та поновлені в судовому порядку.

Помилковим, на нашу думку, є висновок Великої Палати Верховного Суду, що позивачка не довела, що укладенням оспорюваного договору іпотеки порушено її корпоративні права та що оскаржувані записи нотаріуса та рішення державного реєстратора прав позивачки як учасника товариства не стосуються, адже спір у цій частині вимог не є корпоративним.

Правовідносини виникли між юридичною особою, яка наділена у повній мірі право та дієздатністю, та іншою фізичною особою. При цьому визнання права учасника на звернення до суду про оскарження господарського договору, укладеного юридичною особою, учасником якої він є, може бути нічим іншим, як ігноруванням правосуб`єктності юридичної особи, що зазначено й у постанові Великої Палати Верховного Суду.

При цьому у постанові Великої Палати правильно зазначено посилання на практику розгляду спорів щодо оскарження дій державних реєстраторів, у яких Велика Палата послідовно і неодноразово зазначала, що таке оскарження реєстраційних дій третьою особою, не власником, за зверненням якого вчинені оскаржувані реєстраційні дії, свідчить про наявність спору про право на нерухоме майно між його титульним власником та особою, яка оскаржує такі реєстраційні дії, і юрисдикційність такого спору визначається за суб`єктним складом сторін спору (див. наприклад, постанови Великої Палати від 22 серпня 2018 року (провадження № 14-275цс18), 07 листопада 2018 року (провадження № 11-961апп18), 12 грудня 2018 року (провадження № 14-486цс18 та № 14-511цс18), 23 січня 2019 року (провадження № 14-501цс18), 13 березня 2019 року (провадження № 14-56цс19) та 03 липня 2019 року у справі № 127/2209/18 (провадження № 14-149цс19)).

У даному випадку стороною спору є фізична особа ОСОБА_2 , що підтверджує необхідність розгляду такого спору за правилами цивільної юрисдикції відповідно до статті 19 ЦПК України.

Позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору іпотеки та скасування записів нотаріуса і рішення державного реєстратора вочевидь не є такими, що спрямовані на захист корпоративних прав позивачки, і спір у цій частині не має ознак корпоративного.

При цьому основний договір, зобов`язання за яким забезпечено іпотекою, укладено між двома фізичними особами, такий договір не є господарським як за суб`єктним складом, так і за змістом правовідносин, та за усталеною практикою Великої Палати спір щодо договору акцесорного, забезпечувального, додаткового до основного, має розглядатися за тими ж правилами, що і спір за основним договором, у даному випадку - у цивільному судочинстві (див. наприклад, постанову від 13 березня 2019 року у справі № 906/277/18 (провадження № 12-300гс18)). Вид судочинства (цивільне чи господарське) визначається, враховуючи суб`єктний склад сторін основного зобов`язання, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12916/15-ц (провадження № 14-409цс18).

Крім того, оскільки сторонами оспорюваного договору іпотеки є фізична особа - ОСОБА_3 та юридична особа - ПП НВП Терракота , а ОСОБА_1 подала цей позов як фізична особа, можна зробити висновок, що спір у цій частині не є господарським, а підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Більше того, відмова в позові з підстави порушення правил юрисдикції впливає на можливість звернення особи до належного суду в порядку цивільного судочинства, оскільки це є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, бо спір між тими самими сторонами, про той саме предмет і з тих саме підстав уже вирішено.

Відповідно по пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Оскільки у даній справі позивачкою є фізична особа, яка ставить вимогу про захист прав, які за своєю правовою природою не є корпоративними, іншими відповідачами у справі є також фізичні особи, то спір має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

За таких обставин, вважаємо, що провадження у справі необхідно закрити з наведених вище підстав.

Судді О. М. Ситнік

О. Б. Прокопенко