Рішення

від 29.05.2020 по справі 826/7751/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року м. Київ № 826/7751/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомДочірнього підприємства КОПОС ЕЛЕКТРО ДоКиївської міської митниці ДФС провизнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство КОПОС ЕЛЕКТРО (далі-позивач/ ДП КОПОС ЕЛЕКТРО ) звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 23.11.2015 р. № 10027001/2015/000089/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2017 р. відкрито провадження у справі суддею Абловим Є.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 року адміністративну справу прийнято до провадження суддею Васильченко І.П. та ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів від 23.11.2015 р. № 10027001/2015/000089/2 є протиправним адже прийняте на підставі необґрунтованого висновку відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідач в письмовому відзиві на позов вказав на відповідність оскаржуваного рішення вимогам чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

03.12.2012 р. ДП КОПОС ЕЛЕКТРО (Покупець) укладено з фірмою KOPOS KOLIN (Чешська Республіка) (Продавець), зовнішньоекономічний контракт № 03/12/12, відповідно до якого продавець продає, а покупець приймає зобов`язання, впродовж його дії, купувати товари (сировину, послуги) у відповідності до специфікацій та рахунків-фактур (invoice). Згідно з додатковою угодою від 08 грудня 2014 року №2 дію контракту подовжено до 31 грудня 2016 року.

Відповідно до підпункту 3.1.2 пункту 3.1, пунктів 4.1, 6.1 контракту, датою поставки товару є дата його митного оформлення на внутрішній митниці покупця.

Ціна товару зазначається в специфікації та рахунку-фактурі (invoice) і, враховуючи той факт, що покупець є єдиним уповноваженим представником продавця на території України, така ціна може встановлюватися зі знижкою до 20%.

Покупець має сплатити за поставлений товар через 365 днів з моменту його поставки. Дата поставки визначається відповідно до умов підпункту 3.1.2 пункту 3.1 контракту, якщо інше не обумовлено окремо.

23.11.2015 р. представником позивача подано електронну митну декларацію №10270001/2015/227282 заявлено до митного оформлення отриманий від фірми KOPOS KOLIN за вищевказаним контрактом товар.

При цьому митна вартість товару визначена Позивачем за ціною договору (основним методом).

Під час перевірки даних до митного оформлення документів, відповідачем встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку із цим, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме:

- інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- виписки із бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів на території України;

- додаткову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

На вказаний запит, ДП КОПОС ЕЛЕКТРО направлено наступні документи: розрахунок ціни (калькуляцію) продукції SEDA - 7035 V-H-CZI (МО470), що виготовляється фірмою KOPOS KOLIN a.s. ; розрахунок ціни (калькуляцію) продукції SUPER BILA-CZ МО501), що виготовляється фірмою KOPOS KOLIN a.s. ; розрахунок ціни (калькуляцію) продукції, що виробляється позивачем; інформаційний лист від 19.11.2015 р.; інформаційний лист позивача про те, що продукція останнього, а саме труба гофрована електромонтажна низької механічної стійкості (320N) monoflex на 100% складається із пластифікованого ПВХ- SEDA - 7035 V-H-CZI (МО470), а короб електромонтажний на 100% складається із пластифікованого ПВХ- SUPER BILA-CZ МО501); митну декларацію країни відправлення № 15CZ61000020PG4F75; комерційну пропозицію фірми KOPOS KOLIN a.s. від фірми PLASTOCHEM від 07.08.2015 р. на поставку ПВХ ONGROVILU S-5167 за ціною 640 Євро/т; прибуткові накладні № 00000000191 від 27.07.2015 р., №00000000255 від 07.09.2015 р., № 00000000260 від 19.10.2015 р.; видаткові накладні № РН-0003749 від 10.11.2015 р., № РН-0003768 від 11.11.2015 р. та № РН-0003801 від 13.11.2015 р.

За наслідком розгляду вказаних документів, Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23.11.2015 р. № 10027001/2015/000089/2.

Прийняте рішення про коригування митної вартості обґрунтоване неподанням декларантом всіх запитуваних документів та те, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності.

Зокрема, відповідач дійшов висновку, що існуючий зв`язок між продавцем та покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість товарів, а також що відповідно до листа від 19.11.2015 р. зазначено умови поставки СРТ-Колін, а в декларації митної вартості № 100270001/2015/227282, прайс-листі, інвойсі від 19.11.2015 р. № 151300219 умови поставки -FCA-Колін; в п. 15 зовнішньоекономічного контракту від 03.12.2012 р. № 03/12/12 вказана SWIFT:RZBA AT WW тоді як в інвойсі від 19.11.2015 р. № 151300219 вказано SWIFT:EBNKCZPP; прайс-лист наданий на обмежений перелік артикулів товару, які пропонують для продажу та носить суб`єктивну спрямованість для конкретного покупця, а не адресований необмеженій кількості покупців.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Стаття 49 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Досліджуючи правомірність застосування позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, суд встановив, що немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідачем не доведено та не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що використані позивачем, як декларантом, або уповноваженою ним особою відомості щодо митної вартості імпортованих товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Сторонами визнається, що ДП Копос Електро та фірма KOPOS KOLIN a.s. є пов`язаними особами.

Разом з тим, відповідно до частини дванадцятої статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Частина тринадцята статті 58 Митного кодексу України вказує, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Згідно з частинами чотирнадцятою, п`ятнадцятою статті 58 Митного кодексу України у разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд звертає увагу, що відповідачем не доведено вплив пов`язаності покупця і продавця на ціну товарів.

Так, в якості підстави вважати, що пов`язаність покупця і продавця виплинули на митну вартість товарів, відповідач посилається на спрацювання системи аналізу ризиків за спірною митною декларацією; проте, сам по собі факт наявності у відповідача інформації, отриманої у результаті спрацювання системи аналізів ризиків не може бути належним обґрунтуванням того, що взаємозв`язок між продавцем та позивачем за контрактом вплинув на розмір заявленої митної вартості.

Спрацювання системи аналізів ризиків, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, не може бути підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору.

Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, та не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом документи.

Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як підтверджують матеріали справи та про що зазначено вище, позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару.

Зі свого боку відповідач не довів суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, відповідно, не обґрунтував правомірність витребування додаткових документів.

Зокрема необґрунтованими є посилання відповідача на різність кодів в п. 15 зовнішньоекономічного контракту від 03.12.2012 р. № 03/12/12, зокрема зазначення SWIFT:RZBA AT WW, тоді як в інвойсі від 19.11.2015 р. № 151300219 вказано SWIFT:EBNKCZPP, оскільки наведені розбіжності при написанні поштового індексу та реквізитів банку будь-яким чином не впливають на рівень заявленої митної вартості товарів.

Згідно частини першої першій статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Водночас судом не встановлено, а відповідачем не доведено наявність обставин, які б могли бути підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Зі змісту оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що воно не містить відомостей про наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, і посилань на достатні факти, які вплинули на таке коригування.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність спірного рішення та наявності правових підстав для його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Дочірнього підприємства КОПОС ЕЛЕКТРО (02660, м.Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 25283594) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.11.2015 р. № 10027001/2015/000089/2.

Присудити на користь Дочірнього підприємства КОПОС ЕЛЕКТРО (02660, м.Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 25283594) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 560,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС України (03124, м. Київ, вул. В. Гавела, 8-А; код ЄДРПОУ 39422888).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко