Постанова

від 25.09.2020 по справі 826/7751/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7751/16 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Копос Електро до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

Дочірнє підприємство Копос Електро (надалі - ДП Копос Електро ) звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100270001/2015/000089/2 від 23.11.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підтвердження митної вартості товарів ДП Копос Електро надано до Київської митниці ДФС усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару, проте під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, відповідачем безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зокрема, відповідач стверджує, що документи, подані ДП Копос Електро для підтвердження заявленої митної вартості при митному оформлені товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, Київською митницею Держмитслужби заявлене клопотання, в якому заявник просив здійснити заміну сторони у справі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858.

Відповідно до частини першої статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Кабінету Міністрів України № 858 від 02.10.2019 року Про утворення територіальних органів Державної митної служби утворено Київську митницю Держмитслужби, Київська міська митниця ДФС (відповідач) реорганізована шляхом приєднання до Київської митниці Держмитслужби.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне здійснити процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Київської міської митниці ДФС на Київську митницю Держмитслужби.

Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП Копос Електро (покупець) уклало з фірмою KOPOS KOLIN (продавець) зовнішньоекономічний контракт № 03/12/12 від 03.12.2012 року, згідно умов якого, продавець продає, а покупець приймає зобов`язання, впродовж його дії, купувати товар (сировини, послуги) у відповідності до специфікацій та рахунків-фактур (інвойсів). Згідно додаткової угоди №2 від 08.12.2014 року, дію контракту № 03/12/12 продовжено до 31.12.2016 року.

23.11.2015 року з метою здійснення митного оформлення товару, ввезеного на підставі вказаного контракту, представником позивача подано до відповідача митну декларацію №10270001/2015/227282.

Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідачем скориговано митну вартість товару за митними деклараціями, про що прийнято рішення про коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів №10027001/2015/000089/2 від 23.11.2015 року.

У розгляді цієї справи суд попередньої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів підтримує правову позицію окружного адміністративного суду виходячи з наступного.

У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України ) надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган має право витребувати, а позивач - зобов`язаний надати докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підстав для коригування митної вартості товару у Київської міської митниці ДФС не було.

Декларантом були надані усі документи, передбачені статті 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару.

При цьому, аналіз наданих первинних документів, а саме: декларація митної вартості товару; контракт, у тому числі додаткові угоди; довідка про транспортні витрати №1561 від 19.11.2015 р., яка видана ТОВ АМгруп ; рахунок-фактура (Invoice) №151300219 від 19.11.2015 р.; пакувальний лист PDL 1515342; специфікація №57 від 19.11.2015 р.; товарно-транспортна накладна (CMR) ZE151300219; прас-лист; розрахунок ціни (калькуляцію) продукції SEDA-7035V-H-CZI (МО470), що виготовляється фірмою KOPOS KOLIN a.s. ; розрахунок ціни (калькуляцію) продукції SUPER BILA-CZ (МО501), що виготовляється фірмою KOPOS KOLIN a.s. ; розрахунок ціни (калькуляцію) продукції, що виробляється позивачем; інформаційний лист від 19.11.2015 р.; інформаційний лист позивача про те, що продукція останнього, а саме труба гофрована електромонтажна низької механічної стійкості (320N) monoflex на 100% складається із пластифікованого ПВХ- SEDA - 7035V-H-CZI (МО470), а короб електромонтажний на 100% складається із пластифікованого ПВХ SUPER BILA-CZ (МО501); митну декларацію країни відправлення № 15CZ61000020PG4F75; комерційну пропозицію фірми KOPOS KOLIN a.s. від фірми PLASTOCHEM від 07.08.2015 р. на поставку ПВХ ONGROVILU S-5167 за ціною 640 Євро/т; прибуткові накладні № 00000000191 від 27.07.2015 р., №00000000255 від 07.09.2015 р., № 00000000260 від 19.10.2015 р.; видаткові накладні № РН-0003749 від 10.11.2015 р., № РН-0003768 від 11.11.2015 р. та № РН-0003801 від 13.11.2015 р., свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів.

В свою чергу відповідачем не доведено та не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що використані позивачем, як декларантом, або уповноваженою ним особою відомості щодо митної вартості імпортованих товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Щодо посилань митного органу на те, що наявні сумніви у достовірності інформації викликані існуючим взаємозв`язком між продавцем та покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Згідно з частинами 12-15 статті 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

При цьому, відповідачем не доведено впливу пов`язаності покупця і продавця на ціну товарів.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спрацювання системи аналізів ризиків, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, не може бути підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною договору.

Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу та не можуть мати більш важливе значення, ніж надані декларантом документи.

Натомість, позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару.

Відповідачем не доведено, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, відповідно, не обґрунтовано правомірність витребування додаткових документів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару, не вбачається, який саме показник ціни придбаного товару є сумнівний, чи/або помилковий. Власне, рішення мотивовано лише загальними фразами, що виключає дійсну мету його створення.

Митний орган не врахував, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, вона повинна також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що у даному випадку зроблено не було.

Отже, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Замінити у порядку процесуального правонаступництва відповідача у справі з Київської міської митниці ДФС на Київську митницю Держмитслужби.

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя О.М.Оксененко

суддя В.П.Мельничук