Постанова

від 19.05.2020 по справі 908/1102/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1102/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Профі"

представник позивача - Муратов О. О., керівник

відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях

представник відповідача - Гвоздік О. В., на засадах самопредставництва

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗСК"

представник третьої особи - не з`явився

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 (головуючий суддя Антонік С. Г., судді Березкіна О. В., Іванов О. Г.) у справі Господарського суду Запорізької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Профі" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗСК" про визнання наказу частково недійсним та визнання права власності.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 07.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Профі" (далі - Позивач, Товариство) звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях (далі - Відповідач, Фонд) з позовом про визнання недійсним наказу № 474 від 27.08.2002 "Щодо узагальнення результатів інвентаризації об`єктів нерухомого майна ВАТ "Запоріжбуд", які при приватизації не ввійшли до його статутного фонду та виявлені в результаті вибіркової перевірки" (далі - Наказ), прийнятий Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (далі - РВ ФДМУ по Запорізькій області) в частині оформлення права державної власності на об`єкти нерухомого майна, зазначені у пункті 8 та пункті 22 Додатку до Наказу, а саме в частині оформлення права державної власності на об`єкти: "Склад цементу, літера Л" та "Навіс, літера Л 1 "; визнання за Позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна: Склад цементу літ. Л, навіс літ. Л 1 , розташований за адресою: місто Запоріжжя , Південне шосе, 77А (реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 555153623101).

1.2. Позовні вимоги мотивовані порушенням права власності Позивача внаслідок вчинення Відповідачем протиправних дій щодо визнання складових частин майна, яке належить Позивачу, державною власністю.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 29.08.2019 Господарський суд Запорізької області (суддя Науменко А. О.) у задоволенні позову відмовив.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи, інвентаризаційної справи № 83680/5148 на об`єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 77а та приватизаційної справи майна орендного підприємства "Запоріжбуд", а також враховуючи висновку судового експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи підтверджується, що спірне майно придбано Позивачем на підставі Договору купівлі-продажу № 09-03 від 03.09.2003 у ТОВ "ЗСК", яке, в свою чергу, придбало це майно у ЗАТ "Запоріжбуд". За договором купівлі-продажу № 45 державного майна від 12.11.1993 державне майно як цілісний майновий комплекс було викуплено Організацією орендарів Орендного підприємства "Запоріжбуд" як майно, що було орендоване з правом викупу. Таким чином, Фонд безпідставно визнав об`єктом нерухомості спірне майно - "Склад цементу літ. Л, навіс літ. Л 1 " та визнав його державною власністю на підставі Наказу.

Водночас, суд дійшов висновку про те, що Позивач пропустив строк позовної давності, враховуючи, що є власником спірного майна з моменту складення акта прийому-передачі основних засобів відповідно до Договору купівлі-продажу № 09-03, тобто з 03.09.2003, і про те, що його право порушено міг дізнатися на час укладення з Фондом Договору оренди державного нерухомого майна № 1651 від 10.11.2005, за умовами якого прийняв у строкове платне користування саме спірне майно.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 09.12.2019 Центральний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Запорізької області від 29.08.2019 скасував; прийняв нове рішення; позов задовольнив; визнав недійсним Наказ прийнятий РВ ФДМУ по Запорізькій області, в частині оформлення права державної власності на об`єкти нерухомого майна, зазначені у пунктах 8, 22 Додатку до Наказу, а саме в частині оформлення права державної власності на об`єкти: "склад цементу, літера Л" та "навіс, літера Л 1 "; визнав за Позивачем право власності на об`єкт нерухомого майна: склад цементу літ. Л, навіс літ. Л 1 , розташований за адресою: місто Запоріжжя, Південне шосе, 77А (реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень № 555153623101).

3.2. 19.02.2020 додатковою постановою Центрального апеляційного господарського суду стягнуто з Фонду на користь Товариства судові витрати в сумі 10 085, 25 грн; видачу наказу доручено Господарському суду Запорізької області.

3.3. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що спірне майно було придбано Позивачем на підставі Договору купівлі-продажу № 09-03 від 03.09.2003 у ТОВ "ЗСК", яке, в свою чергу, придбало його у ЗАТ "Запоріжбуд" у складі ЦМК. За договором купівлі-продажу № 45 державного майна від 12.11.1993 державне майно як цілісний майновий комплекс було викуплено Організацією орендарів Орендного підприємства "Запоріжбуд" як майно, що було орендоване з правом викупу. Отже, Фонд безпідставно визнав об`єктом нерухомості спірне майно - "Склад цементу літ. Л, навіс літ. Л 1 " та визнав його державною власністю на підставі Наказу.

Суд вказав, що саме з 28.08.2017 Позивачу стало відомо про можливе порушення його прав Відповідачем, оскільки за Договором купівлі-продажу Позивач придбав не "автоматизований прирейковий склад цементу", а окремі об`єкти, кожний з яких мав інвентарний номер. Під час укладання Договору оренди Позивачу Фондом надано докази того, що об`єкти літ. Л і літ. Л 1 не увійшли до складу приватизованого майна і є державною власністю та лише на час розгляду справи в суді першої інстанції при ознайомленні з приватизаційною та інвентаризаційною справами було встановлено, що приватизовано шляхом викупу було все підприємство як цілісний майновий комплекс.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. Відповідач (Скаржник) звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

5. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

5.1. Постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності.

5.2. Суд неправильно застосував частину першу статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо обчислення строку позовної давності, а саме визначення моменту, з якого розпочинає перебіг позовна давність, оскільки у будь-якому разі Позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав не пізніше 10.11.2014 - дати внесення даних про право власності на спірне майно до Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно.

5.3. Відповідно до акта прийому-передачі основних засобів від 03.09.2003 Позивач придбав майно, а саме цементі установки з силосом для зберігання інв. № 215915 - 2 шт., 146715 - 2 шт., 146815 - 2 шт., у той час як ТОВ "ЗСК" придбало у ЗАТ "Запоріжбуд" об`єкти інв. № 215915, 146715, 146815 кількістю по 1 шт., отже, враховуючи, що автоматизований прирейковий склад цементу складається окрім шести силосів для зберігання і фасування цементу ще й з прийомного приміщення, приймального бункеру та передаючих устроїв, Позивач придбав лише частково обладнання, однак не весь автоматизований прирейковий склад цементу.

5.4. У висновку експерта не було зазначено, що він попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, у зв`язку з чим, відповідно до статті 77, частин п`ятої, шостої статті 101 ГПК України, не може бути доказом у цій справі, а суди не мали права брати його до уваги з огляду на позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. 14.03.2020 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

6.2. Вважає, що відсутні підстави для скасування постанови апеляційного господарського суду.

6.3. У висновку експерта зазначено, що він попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку як це передбачено статтею 98 ГПК України.

6.4. Обставини щодо порушення Відповідачем закону у зв`язку з визнанням частини обладнання Позивача державним з`ясувалися лише під час розгляду цієї справи за результатами дослідження матеріалів технічної інвентаризації БТІ та матеріалів приватизаційної справи, отже не могли бути відомі раніше.

7. Розгляд справи Судом

7.1. Ухвалою Верховного Суду від 02.03.2020 відкрито провадження за касаційною скаргою Відповідача на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019; призначено розгляд справи у судовому засіданні на 24.03.2020.

7.2. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин із забороною, зокрема, проведення всіх масових заходів. У зв`язку з чим ухвалою Верховного Суду від 19.03.2020 відкладено розгляд справи та зазначено, що про дату і час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

7.3. Ухвалою від 22.04.2020, зважаючи на строки розгляду касаційної скарги, передбачені статтею 306 ГПК України, беручи до уваги необхідність забезпечення права осіб на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), та з метою забезпечення стабільного здійснення судочинства, розгляд касаційної скарги Відповідача призначено у судовому засіданні на 19.05.2020.

8. Встановлені судами обставини

8.1. 03.09.2003 між ТОВ ЗСК (продавець) та Товариством (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 09-03, за яким продавець зобов`язується передати у власність покупцю нерухоме майно, характеристики якого наведені у Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти його і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі. Вказане у Додатку до Договору майно належить продавцю на праві власності. Право власності на майно переходить від продавця до покупця з моменту передачі майна за актом. Вказане в цьому Договорі майно продане за ціною, яка вказана у Додатку № 1 до цього Договору.

8.2 Розділом другим Договору купівлі-продажу № 09-03 передбачено, що покупець зобов`язаний провести оплату протягом трьох років з моменту підписання цього Договору купівлі-продажу. Розрахунки за придбане майно здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування сум на рахунок продавця, наведений в пункті 13 цього Договору.

8.3 Відповідно до пункту 3.1 Договору купівлі-продажу № 09-03 передача майна продавцем і його прийняття покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами в 3-х денний термін після підписання цього Договору.

8.4 Згідно з Додатком № 1 до Договору купівлі-продажу № 09-03 перелік майна, що викуповується Товариством у ТОВ ЗСК складається з: цементної установки з силосом для зберігання (2 шт.), цементної установки з силосом для зберігання (2 шт.), цементної установки з силосом для зберігання (2 шт.), цементної установки (бункер), підвал та обладнання складу цементу, на суму 10 732,27 грн.

8.5. На виконання умов Договору купівлі-продажу № 09-03 від 03.09.2003 між сторонами договору складено акт від 03.09.2003 прийому-передачі основних засобів: цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.), цементна установка (бункер), підвал та обладнання складу цементу, на суму 10 732,27 грн. Грошові кошти в сумі 10 732,27 грн станом на 15.02.2005 продавцем отримано в повному обсязі. Претензій з виконання умов Договору немає.

8.6. Зазначене майно ТОВ ЗСК придбало у ЗАТ Запоріжбуд (код ЄДРПОУ 01239559 - юридичну особу припинено 26.09.2007, номер запису: 11031170003019650) за Договором купівлі-продажу від 07.10.2002.

8.7. Листом вих. № 15 від 15.02.2005 ТОВ ЗСК повідомило Позивача, що грошові кошти в сумі 10 732,27 грн станом на 15.02.2005 отримано в повному обсязі; претензій з виконання умов цього Договору немає.

8.8. Продажу майна за договором купівлі-продажу від 07.10.2002 передував опис його в податкову заставу згідно з актом опису активів від 10.06.2002, складеним податковим керуючим Клименко Л. Г., призначеним наказом ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 01.04.2002 № 36 на підставі рішення начальника ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 21.02.2002 № 85 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків ЗАТ Запоріжбуд (код 01239559), УПТК, м. Запоріжжя, Південне шосе, 77-а.

8.9. У зв`язку із перебуванням активів ЗАТ Запоріжбуд в податковій заставі на продаж майна ТОВ ЗСК , ЗАТ Запоріжбуд було одержано від ДПІ у Заводському районі дозвіл на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі від 07.10.2002, згідно з яким надано дозвіл на реалізацію, серед іншого, обладнання складу цементу інв. № 146615 вартістю 2 145,00 грн та цементних установок інв. № № 215915, 146715, 146815 вартістю 9 800,00 грн; дозвіл на реалізацію активів, які перебувають у податковій заставі від 09.10.2002, згідно з яким надано дозвіл на реалізацію обладнання складу цементу інв. № 194615 вартістю 9 800,00 грн.

8.10. Майно перебувало у податковій заставі згідно з актом опису активів від 10.06.2002, складеним податковим керуючим Клименко Л. Г., призначеним наказом ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 01.04.2002 № 36 на підставі рішення начальника ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 21.02.2002 № 85 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків ЗАТ Запоріжбуд (код 01239559), УПТК, м. Запоріжжя, Південне шосе, 77-а, в рахунок погашення його податкового боргу.

8.11. 30.04.2002 РВ ФДМУ по Запорізькій області проведена вибіркова перевірка майна, що знаходиться на балансі ЗАТ "Запоріжбуд", розташованого за адресою: Південне шосе, 77а в м. Запоріжжі, за результатами якої виявлено майно, яке не ввійшло до статутного фонду товариства у зв`язку з тим, що на момент приватизації не було відображено на його балансі, про що було складено відповідний акт за участю представника ЗАТ "Запоріжбуд".

8.12. Рішенням інвентаризаційної комісії постановлено визнати виявлене майно, що не увійшло до статутного фонду АТ "Запоріжбуд" (в т. ч. Склад цементу, літера Л та Навіс, літера Л 1 ) державним, зареєструвати право державної власності в ЗМБТІ, що оформлено відповідним протоколом від 14.08.2002.

8.13. За результатами прийнятого інвентаризаційною комісією рішення 27.08.2002 РВ ФДМУ по Запорізькій області видано Наказ щодо оформлення права державної власності в ЗМБТІ на об`єкти нерухомого майна, на підставі якого Щодо узагальнення результатів інвентаризації об`єктів нерухомого майна ВАТ Запоріжбуд , які при приватизації не увійшли до його статутного фонду, та виявлені в результаті вибіркової перевірки РВ ФДМУ по Запорізькій області оформило право державної власності на об`єкти нерухомого майна згідно з додатком до цього Наказу.

8.14. Згідно з Додатком до Наказу до об`єктів нерухомого майна ВАТ Запоріжбуд , які не увійшли до його статутного фонду віднесено 28 об`єктів, розташованих за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 77 а, зокрема: Склад цементу, літера Л (пункт 8 Переліку) та Навіс, літера Л 1 (пункт 22 Переліку).

8.15. Право державної власності на вказані в додатку до зазначеного наказу об`єкти нерухомого майна (літ. Г, Е, В, З , Ж, П , И, Л, Н , К, Б, Ф, О, У, Ш, Щ, Л 1 , С) зареєстровано за Державою в особі Верховної ради 02.09.2002 ОП Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації (записано в реєстрову книгу № 4 за реєстровим № 751). Як свідчить відмітка приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Кияниці О. В. від 19.12.2007 в подальшому літ. Г, Е, В, З, Ж , П, И, Н, К (К-3), Б, О, У, Ш, Щ, С перейшли до ТОВ Трест Запоріжбуд на підставі договору купівлі-продажу окремого індивідуально визначеного майна №1140 від 17.12.2007.

8.16. На спірне майно - Склад цементу, літера Л та Навіс, літера Л 1 виготовлено технічний паспорт.

8.17. 10.11.2005 за Договором оренди державного нерухомого майна № 1651, майно (склад цементу, загальною площею 187,7 кв. м. (літера Л ) та Навіс, літера Л 1 передавалося Регіональним відділенням ФДМУ по Запорізькій області у платне строкове користування Позивачу.

8.18. Суди встановили, що згідно із заявою орендарів (членів трудового колективу) Орендного підприємства Запоріжбуд вих. №П-05-14 від 08.07.1993 на ім`я начальника РВ ФДМУ по Запорізькій області про включення АП Запоріжбуд в списки підприємств, що підлягають приватизації, а також прийнятого за результатами розгляду цієї заяви наказу РВ ФДМУ по Запорізькій області № 133 від 30.08.1993 Про проведення інвентаризації та здійснення оцінки вартості майна орендного підприємства Запоріжбуд , приватизація державного майна Орендного підприємства Запоріжбуд здійснювалась у спосіб викупу майна державного підприємства, переданого в оренду.

8.19. Договір № 3 про передання майна треста Запоріжбуд в оренду на умовах господарської діяльності був укладений між Територіальним будівельним об`єднанням (ТСО) Запоріжбуд як орендодавцем та організацією орендарів, створеною на базі тресту Запоріжбуд , 14.07.1990 строком на п`ять років та передбачав право орендаря на викуп орендованого майна.

8.20. В подальшому до договору оренди між РВ ФДМУ по Запорізькій області як орендодавцем та організацією орендарів Запоріжбуд , зареєстрованою рішенням Заводського райвиконкому Ради народних депутатів №198/1 від 17.01.1991, як орендарем 26.10.1993 укладено додаткову угоду № 2 про умови викупу державного майна будівельно-монтажного тресту Запоріжбуд , наданого в оренду з правом викупу за договором оренди з ТСО Запоріжбуд .

8.21. Згідно з пунктом 1.1 додаткової угоди до цього договору склад майна, що підлягає викупу, визначений за результатами інвентаризації станом на 01.09.1993, проведеної комісією, створеною наказом РВ ФДМУ по Запорізькій області №133 від 30.08.1993; Протокол про результати інвентаризації від 20.09.1993 є невід`ємною частиною цієї додаткової угоди. Вартість майна, що підлягає викупу, визначена на рівні 892 832 тис. крб. згідно з актом оцінки.

8.22. В матеріалах приватизаційної справи наявні: протокол № 2 від 14.09.1993 засідання інвентаризаційної комісії за результатами проведення інвентаризації державного майна орендного підприємства Запоріжбуд ; протокол від 20.09.1993 засідання комісії з оцінки вартості цілісного майнового комплексу ОП Запоріжбуд станом на 01.09.1993 на суму 892 832 тис. крб. та акт оцінки вартості майна орендного підприємства, затверджений начальником РВ ФДМУ 20.09.1993.

8.23. Згідно з протоколом оцінки, додатком № 2 до акта оцінки, наказом РВ ФДМУ від 30.09.1993 №159-1 про затвердження акта оцінки вартості майна у зв`язку із закінченням інвентаризації при приватизації Орендного підприємства Запоріжбуд шляхом викупу орендованого майна було прийнято рішення про проведення оцінки щодо всього підприємства в цілому та визначено його вартість як цілісного майнового комплексу.

8.24. Згідно з інвентаризаційними відомостями у державному підприємстві Запоріжбуд та в подальшому в орендному підприємстві облік основних фондів відбувався за інвентарними номерами, за назвою та роком введення в експлуатацію, і без позначення певними літерами.

8.25. В інвентаризаційному описі оцінки вартості основних фондів, що підлягають приватизації по УПТК ОП Запоріжбуд на 01.07.1993, спірні об`єкти як за літерами, так і за назвами Склад цементу , Навіс відсутні, тоді як наявні всі інвентарні об`єкти обладнання складу цементу, що були викуплені у ЗАТ Запоріжбуд ТОВ ЗСК , в подальшому - придбані Позивачем у ТОВ ЗСК , а саме: інв. № 161310-1 (далі - 194615) Оборудов.цемент., 1987 , інв. № 215915 Цементная установка, 1985 інв. № 146615 Оборудов.скл.цемент., 1987 , інв. № 146715 Цементная установка, 1987 , інв. № 146815 Цементная установка, 1988 .

8.26. Згідно з актом оцінки, складеним за результатами повної інвентаризації майна орендного підприємства Запоріжбуд , до статутного фонду ЗАТ Запоріжбуд увійшло все державне майно та власне майно орендаря, що разом складало цілісний майновий комплекс, не увійшло до статутного фонду лише майно, вартість якого виключено з загальної вартості ЦМК відповідно до закону.

8.27. Документи приватизаційної справи свідчать про передання покупцю всіх активів і пасивів, тобто в цілому - ЦМК орендного підприємства Запоріжбуд : договір купівлі-продажу № 45 державного майна від 12.11.1993 з Додатком № 1 Перелік майна, що викупається організацією орендарів Запоріжбуд , згідно з яким РВ ФДМУ продало, а Організація орендарів ОП Запоріжбуд купила державне майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства Запоріжбуд , наданого в оренду покупцю, що включає в себе всі активи і пасиви вказаного орендного підприємства на суму 892 832 тис.крб; акт передачі державного майна від 31.12.1993 до договору купівлі-продажу на суму 892 832 тис.крб.; Свідоцтво про власності від 31.03.1995 реєстр. №117, видане РВ ФДМУ покупцю - ЗАТ Запоріжбуд як правонаступнику організації орендарів ОП Запоріжбуд , яке підтверджує, що покупець є власником майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства Запоріжбуд за адресою: 330008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 74.

8.28. В матеріалах приватизаційної справи відсутні будь-які документи, які б визначали перелік об`єктів майна орендного підприємства, що залишаються у державній власності та не передаються покупцю під час викупу, крім переліків об`єктів, які згідно з актом оцінки виключені з загальної вартості ЦМК.

8.29. Як свідчать матеріали інвентаризаційної справи № 51048/83680 об`єктів нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, Південне шосе, 77А, наданої ЗМБТІ для ознайомлення суду, до звернення РВ ФДМУ по Запорізькій області до ЗМБТІ для реєстрації права власності держави на підставі спірного Наказу (2005 рік), спірних об`єктів літ. Л та Л 1 , за назвами Склад цементу та Навіс , як об`єктів нерухомого майна не існувало.

8.30. Позивач листом звернувся до ТОВ Настрой в якому просив надати висновок щодо капітальності споруд, а саме: цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.) інв..№ 215915, цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.) інв..№ 146715, цементна установка з силосом для зберігання (2 шт.) інв..№ 146815, цементна установка (бункер) інв..№ 146816, підвал та обладнання складу цементу інв..№ 146615.

8.31. Згідно з технічним висновком ТОВ Настрой від 28.07.2017, оглянуті споруди є інвентарним об`єктом, виконаним в металі згідно з Типовим проектом 09-26-61 Автоматизований прирейковий склад цементу місткістю 360/240 тон . Інвентарний об`єкт як одиниця обліку основних засобів є об`єкт з усім пристосуванням і приладдям. Предмети, які входять до складу об`єкту можуть виконувати свої функції тільки в складі комплексу, а не самостійно.

8.32. Згідно з висновком експерта № 2387, складеним 06.06.2018 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи за письмовою заявою директора Товариства Муратова О. О., судовим експертом Лещенком Костянтином Ігоревичем (свідоцтво №455, видане на підставі рішення №29 від 27.05.2016 Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), встановлено:

1. Проведеним дослідженням наданої технічної документації, типового проекту 409-29-61 (інвентарний варіант в металі), візуальним оглядом об`єкта дослідження, встановлено, що споруди та обладнання літера Л, літера Л 1 , № 13 інв. № 225915, № 14 інв. № 146715, № 15 інв. № 146815, інв. № № 146615, 146816, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 77А, відповідають типовому проекту 409-29-61 Автоматизирований прирельсовий склад цемента вместительностью 360/340 тонн (альбом II, випуск 1 - інвентарний варіант (в металі). Автоматизований прирейковий склад цементу складається з наступних частин: 6-ти силосів для зберігання та фасування цементу; прийомного приміщення; приймального бункеру; передаючих устроїв.

2. Проведеним дослідженням технічної документації встановлено, що склад цементу літ. Л, навіс літ. Л 1 (реєстраційний номер об`єкта № 555153623101) згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, це, відповідно до типового проекту 409-29-61, - приймальне приміщення прирейкового складу цементу (літ. Л) та навіс над приймальним бункером прирейкового складу цементу (літ. Л 1 ) див. фото № 3, № 4).

3. Проведеним дослідженням технічної документації встановлено, що склад цементу літ. Л, навіс літ. Л 1 (реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №555153623101), розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 77А, є невід`ємною складовою частиною прирейкового складу цементу відповідно до типового проекту 409-29-61 "Автоматизирований прирельсовий склад цемента вместительностью 360/340 тонн" (альбом II, випуск 1 - інвентарний варіант (в металі) - див. фото № 1, № 2, № 3).

4. Згідно із наданою для дослідження технічною документацією (типового проекту 409-29-61), з технічної точки зору технологічне використання автоматизованого прирейкового складу цементу відповідно до типового проекту 409-29-61 (інвентарний варіант в металі) без об`єкта, іменованого згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень склад цементу літ. Л, навіс літ. Л 1 (реєстраційний номер об`єкта №555153623101) та навпаки - цього об`єкта без іншого обладнання автоматизованого прирейкового складу цементу згідно з типовим проектом 409-29-61 (інвентарний варіант в металі), неможливе, оскільки споруди "склад цементу літ. Л та навіс літ. Л 1 " є невід`ємною складовою частиною прирейкового складу цементу та виконують функції приймального пристрою відповідно до типового проекту 409-29-61 "Автоматизирований прирельсовий склад цемента вместительностью 360/340 тонн" (альбом II, випуск 1 - інвентарний варіант (в металі), та їх відокремлене використання як складу цементу функціонально не передбачено.

9. Позиція Верховного Суду

9.1. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

9.2. Частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

9.3. Оскарження актів органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, які стали підставою для виникнення у особи цивільних прав та обов`язків, можуть бути предметом оскарження в господарському суді.

9.4. Визнання права власності на майно є одним із способів захисту порушеного права згідно з частиною другою статті 16 ЦК України.

9.5. Частиною четвертою розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

9.6. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004 з відповідними змінами та доповненнями.

9.7. Статтями 316, 317 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

9.8. Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

9.9. Згідно із статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

9.10. Аналогічні положення містила стаття 128 ЦК УРСР, чинна на час укладення Договору купівлі-продажу від 03.09.2003 між Товариством та ТОВ ЗСК .

9.11. Як свідчать встановлені судам обставини, право власності на спірні об`єкти склад цементу літ. Л та навіс літ. Л 1 зареєстровано за Державою на підставі Наказу РВ ФДМУ по Запорізькій області, виданого після проведення вибіркової перевірки майна, що знаходиться на балансі ЗАТ Запоріжбуд , за результатами якої виявлено майно, яке не увійшло до статутного фонду товариства та на момент приватизації не було відображено на його балансі.

9.12. Разом з цим, судами встановлено, що приватизація державного майна Орендного підприємства Запоріжбуд здійснювалась у спосіб викупу майна державного підприємства, переданого в оренду, склад якого визначений за результатами інвентаризації станом на 01.09.1993. Згідно з інвентаризаційними відомостями у державному підприємстві Запоріжбуд та в подальшому в орендному підприємстві облік основних фондів відбувався за інвентарними номерами, за назвою та роком введення в експлуатацію, і без позначення певними літерами

9.13. В інвентаризаційному описі оцінки вартості основних фондів, що підлягають приватизації по УПТК ОП Запоріжбуд на 01.07.1993, спірні об`єкти як за літерами, так і за назвами Склад цементу , Навіс відсутні, тоді як наявні всі інвентарні об`єкти обладнання складу цементу, що були викуплені у ЗАТ Запоріжбуд ТОВ ЗСК , та в подальшому придбані у останнього Позивачем.

9.14. Також встановлено, що згідно з актом оцінки за результатами повної інвентаризації майна орендного підприємства до статутного фонду ЗАТ Запоріжбуд увійшло все державне та власне майно, що складало цілісний майновий комплекс, та не увійшло до статутного фонду лише майно, вартість якого виключено з загальної вартості ЦМК відповідно до закону. Документи приватизаційної справи свідчать про передання покупцю всіх активів і пасивів, тобто в цілому - ЦМК орендного підприємства Запоріжбуд , організація орендарів купила державне майно цілісного майнового комплексу Орендного підприємства Запоріжбуд , що включає в себе всі активи і пасиви вказаного орендного підприємства на суму 892 832 тис.крб, також свідоцтвом про право власності підтверджується, що покупець є власником цілісного майнового комплексу орендного підприємства Запоріжбуд за адресою: 330008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 74. При цьому, встановлено, що в матеріалах приватизаційної справи відсутні будь-які документи, які б визначали перелік об`єктів орендного підприємства, які залишаються у державній власності та не передаються покупцю.

9.15. Крім того, суди встановили, що матеріали інвентаризаційної справи свідчать про те, що до звернення РВ ФДМУ по Запорізькій області до ЗМБТІ для реєстрації права власності держави на підставі Наказу (2005 рік), спірних об`єктів літ. Л та Л 1 , названих Склад цементу та Навіс , як об`єктів нерухомого майна не існувало.

9.16. Також, відповідно до висновку експертизи технологічне використання автоматизованого прирейкового складу цементу відповідно до типового проекту 409-29-61 (інвентарний варіант в металі) без об`єкта, іменованого згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень склад цементу літ. Л, навіс літ. Л 1 (реєстраційний номер об`єкта №555153623101) та навпаки - цього об`єкта без іншого обладнання автоматизованого прирейкового складу цементу згідно з типовим проектом 409-29-61 (інвентарний варіант в металі), неможливе, оскільки споруди "склад цементу літ. Л та навіс літ. Л 1 " є невід`ємною складовою частиною прирейкового складу цементу.

9.17. При цьому, Суд відхиляє доводи Відповідача (пункт 5.4) про безпідставність прийняття як доказу висновку експерта, оскільки у ньому не було зазначено, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок з посиланням на позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, з огляду на таке.

9.18. Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

9.19. Згідно з частинами першою, другою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, таким засобом як висновками експертів.

9.20. Частиною третьою статті 98 ГПК України передбачено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи.

9.21. Відповідно до частини сьомої цієї статті у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

9.22. Як свідчать матеріали справи, у висновку експерта № 2387 від 06.06.2018 зазначено, що експерт обізнаний про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та несе відповідальність за статтею 384 КК України.

9.23. Разом з цим, відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

9.24. З огляду на наведене учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду висновок експерта, виготовлений на його замовлення із дотриманням вимог процесуального закону. Такий висновок експерта є доказом, який може бути прийнятий та оцінений судом у сукупності з іншими поданими у справі доказами. У зв`язку з цим посилання Скаржника на неправомірність прийняття поданого Позивачем висновку експерта є безпідставними.

9.25. Таким чином, суди попередніх інстанцій перевірили та надали оцінку усім поданим сторонами доказам, на підставі яких обґрунтовано виходили з того, що матеріалами справи не підтверджується те, що на час передачі ЦМК тресту Запоріжбуд в оренду та на час прийняття рішення про його викуп існували такі об`єкти державного майна, які не виявлені при повній інвентаризації.

9.26. Також суди взяли до уваги, що цементі установки складаються з пари силосів для зберігання цементу, і в різних документах було по різному визначено кількісний склад одних і тих самих інвентарних об`єктів 1 шт. чи пара (2 шт.).

9.27. За наведених обставин, враховуючи те, що перебування на балансі ЗАТ "Запоріжбуд" спірних об`єктів не підтверджено, а встановлені у справі обставини свідчать про те, що спірне майно було придбано Позивачем на підставі Договору купівлі-продажу № 09-03 від 03.09.2003 у складі ЦМК, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у РВ ФДМУ по Запорізькій області були відсутні підстави для визнання окремим об`єктом нерухомості майна - Склад цементу літ. Л, Навіс літ. Л' та визнання його державною власністю на підставі Наказу.

9.28. З огляду на викладене доводи Скаржника (пункт 5.3), з посиланням на акт прийому-передачі основних засобів від 03.09.2003, про те, що Позивач придбав лише частково обладнання, однак не весь автоматизований прирейковий склад цементу не підтверджені та спростовуються встановленими у справі обставинами.

9.29. Разом з цим, Відповідач заявив про застосування строку позовної давності.

9.30. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

9.31. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки як передбачено статтею 257 ЦК України.

9.32. Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

9.33. Враховуючи встановлені у цій справі обставини, суд апеляційної інстанції дійшов мотивованого висновку щодо того, що про безпідставність реєстрації Відповідачем на праві власності за Державою спірного майна Позивачу стало відомо лише після отримання технічного висновку ТОВ Настрой від 28.07.2017 (підпункт 8.31 цієї постанови), у зв`язку з чим в подальшому Позивачем замовив будівельно-технічну експертизу (підпункт 8.32 цієї постанови) та подав позов до суду.

9.34. З огляду на викладене, доводи Скаржника (пункти 5.2, 5.1) про неправильне застосування апеляційним господарським судом статті 261 ЦК України та порушення статті 86 ГПК України щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи у їх сукупності не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

9.35. За наведених мотивів, підстави для зміни чи скасування прийнятої у справі постанови судом апеляційної інстанції відсутні, у зв`язку з чим касаційна скарга має бути залишена без задоволення.

10. Судові витрати

10.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій і Кіровоградській областях залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі № 908/1102/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак