Постанова

від 28.05.2020 по справі 344/718/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 травня 2020 року

м. Київ

справа № 344/718/18

провадження № 61-13640св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач 1 - Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області,

відповідач 2 - ОСОБА_2 ,

третя особа - Центр надання адміністративних послуг Тлумацької районної державної адміністрації,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 липня 2019 року в складі колегії суддів: Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., Ясеновенко Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області), ОСОБА_2 , третя особа

- Центр надання адміністративних послуг Тлумацької районної державної

адміністрації, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 9-485/15-15-СГ від 7 серпня 2015 року;

- визнати недійсним договір оренди землі від 11 серпня 2015 року;

- скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права № 10791289 від 13 серпня 2015 року - оренди земельної ділянки кадастровий номер 2625682500:09:005:0040.

Позов мотивований тим, що наказом ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 9-485/15-15-СГ від 7 серпня 2015 року затверджено документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту с. Грушка Грушківської сільської ради Тлумацького району та надано в оренду земельну ділянку площею 5,5000 га для ведення фермерського господарства строком на 21 рік. На підставі цього наказу 11 серпня 2015 року між ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки, а 13 серпня 2015 року здійснено реєстрацію іншого речового права.

Вважав, що наказ прийнятий з порушенням вимог статті 7 Закону України Про фермерське господарство , оскільки ОСОБА_2 до районної державної адміністрації щодо отримання земельної ділянки державної власності в оренду не звертався. Не підтвердив наявність в нього досвіду роботи в сільському господарстві або наявності освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Також в порушення положень статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в оренду не погоджений Відділом містобудування та архітектури Тлумацької районної державної адміністрації.

Окрім того, зазначав, що наказ видано без надання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка згідно зі статтею 5 Закону України Про оцінку земель використовується для визначення орендної плати. Відповідно зазначена сума нормативної грошової оцінки землі в договорі та розмір орендної плати є необґрунтованими.

Також вказував на те, що ОСОБА_2 використовує спірну землю (пасовище) всупереч її цільовому призначенню - для спорудження свиноферми.

Посилаючись на вказані обставини, а також порушення передбаченого статтею 50 Конституції України права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, просив задовольнити позов.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області № 9-485/15-15-СГ від 7 серпня 2015 року Про затвердження документації із землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки .

Визнано недійсним та скасовано договір оренди землі від 11 серпня 2015 року, укладений між ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ОСОБА_2 .

Скасовано запис про державну реєстрацію іншого речового права № 10791289 від 13 серпня 2015 року - оренди земельної ділянки кадастровий номер 2625682500:09:005:0040.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1 , виходив з того, що при наданні ОСОБА_2 в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства не дотримано порядок, визначений статтею 7 Закону України Про фермерське господарство , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин. Окрім того, оскаржуваний наказ видано за відсутності витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки. Також місцевим судом встановлено, що на орендованій земельній ділянці, яка належить до сільськогосподарських земель, ОСОБА_2 здійснює будівництво відгодівельного свинокомплексу на 4,95 тис. голів, тоді як при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки містобудівна документація відсутня. А тому оспорюваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Визнаючи недійсним та скасовуючи договір оренди землі, місцевий суд виходив з того, що на час його укладення нормативно грошова оцінка земельної ділянки в порядку, визначеному законодавством не проводилась. Оскільки позовна вимога про скасування запису про реєстрацію іншого речового права є похідною від вимоги про визнання недійсним та скасування договору оренди землі, то вона також задоволена судом першої інстанції. При цьому суд вважав, що ОСОБА_1 як представник зацікавленої громадськості в розумінні Орхуської Конвенції, має право на доступ до правосуддя у випадку реалізації рішень з питань, що справляють чи можуть справити негативний вплив на стан довкілля.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 01 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , до якої приєдналося ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, задоволено частково.

Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що вирішуючи даний спір місцевий суд не визначився в повній мірі з характером спірних правовідносин та складом їх учасників і, як наслідок, в порушення вимог пункту 3 частини п`ятої статті 12, частини другої статті 51 ЦПК України не роз`яснив позивачу право на пред`явлення позовних вимог до належного кола відповідачів, зокрема - фермерського господарства Гордійчук Ігор Григорович , зареєстрованого 08 лютого 2016 року за ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 липня 2019 року, в якій заявник,посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2019 року .

Касаційна скарга мотивована тим, що використання земельної ділянки фермерським господарством на умовах оренди повинно бути підтверджено таким договором оренди, стороною якого має бути саме фермерське господарство Гордійчук Ігор Григорович , а не фізична особа ОСОБА_2 .

Крім того, за фермерським господарством Гордійчук Ігор Григорович не зареєстроване речове право на спірну земельну ділянку, тому останній не є належним відповідачем у справі, а позовні вимоги щодо скасування договору оренди між ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та

фізичною особою ОСОБА_2 та визнання наказу ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області недійсним подані до належного відповідача, а саме, фізичної особи ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу

У серпні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 липня 2019 року без змін, посилаючись на те, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам закону та ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

У вересні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшли пояснення на касаційну скаргу, в яких ОСОБА_2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 липня 2019 року без змін, посилаючись на те, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам закону та ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 344/718/18 з суду першої інстанції .

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У серпні 2019 року вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що у червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Грушківської сільської ради Тлумацького району та ГУ Держземагентства в Івано-Франківській області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі йому в користування на умовах оренди для ведення фермерського господарства площею 5,5000 га терміном на 21 рік.

Розглянувши звернення відповідача Грушківська сільська рада листом від 02 червня 2015 року № 2-24/119 погодила надання дозволу ГУ Держземагентства в Івано-Франківській області на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 5,5000 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Грушка Грушківської сільської ради Тлумацького району.

У подальшому наказом ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 22 червня 2015 року № 9-439/15-15-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,50 га (землі державної власності сільськогосподарського призначення), розташованої за межами населеного пункту с. Грушка Грушківської сільської ради, з подальшою передачею її в оренду для ведення фермерського господарства (01.02) терміном на 21 рік.

За зверненням відповідача приватне підприємство ГеоУкрПроект виготовлено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки.

Розглянувши звернення ОСОБА_2 та проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до статей 15-1, 93, 116, 112-125, 134, 186, 186-1 Земельного кодексу України, Законів України Про землеустрій , Про оренду землі , Про фермерське господарство , Положення про ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 3 березня 2015 року № 13, 7 серпня 2015 року ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області видано наказ № 9-485/15-15-СГ, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства (01.02) за межами населеного пункту с. Грушка, Грушківської сільської ради Тлумацького району.

Вказаним наказом ОСОБА_2 також надано в оренду земельну ділянку загальною площею 5,50 га (кадастровий номер 2625682500:09:005:0040) для ведення фермерського господарства строком на 21 рік, розташовану за межами населеного пункту с. Грушка Грушківської сільської ради Тлумацького району. Встановлено річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою в розмірі 6 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Доручено відділу Держземагенства в Тлумацькому районі укласти договір оренди земельної ділянки від імені ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

На підставі вищезазначеного наказу 11 серпня 2015 року між відповідачами укладено договір оренди землі, згідно умов якого ГУ Держгеокадастру в

Івано-Франківській області надає, а ОСОБА_2 приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності, кадастровий номер 2625682500:09:005:0040, загальною площею 5,5000 га, у тому числі: 5,5000 га пасовище для ведення фермерського господарства.

Відповідно до пункту 5. Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 20 липня 2015 року становить 24 488 грн 75 коп. і підлягає щорічній індексації.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6% нормативної грошової оцінки в рік, що становить 1 469 грн 33 коп./рік.

ОСОБА_2 створив фермерське господарство Гордійчук Ігор Григорович , ЄДРПОУ 40261172, яке згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване 8 лютого 2016 року.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги.

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки; 2) права та обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Тобто, сторонами в судовому процесі є суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом позову є правомірність надання в оренду фізичній особі земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Відповідачами зазначено ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та фізичну особу ОСОБА_2 .

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про фермерське господарство , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 5, частиною першою статті 7 Закону України Про фермерське господарство право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 Закону України Про фермерське господарство ).

Зі змісту статті 12 Закону України Про фермерське господарство вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

З комплексного аналізу вимог статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство можна зробити висновок, що після укладення договору оренди земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася.

Згідно частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Саме вищезазначений висновок щодо вибору і застосування норми права до спірних правовідносин висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 13 березня 2018 року в справі № 348/992/16-ц (провадження № 14-5цс18) та від 20 червня 2018 року в справі № 317/2520/15-ц (провадження № 14-157цс18).

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 створив фермерське господарство Гордійчук Ігор Григорович , ЄДРПОУ 40261172, яке згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване 8 лютого 2016 року.

За таких обставин у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Юридичну особу - фермерське господарство Гордійчук Ігор Григорович як третю особу зазначав ОСОБА_1 звертаючись із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання неправомірним наказу № 9-485/15-15-СГ від 7 серпня 2015 року.

Постановою Великої палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року за результатом розгляду касаційної скарги фермерського господарства Гордійчук Ігор Григорович провадження у справі закрито, оскільки вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського

судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору. В подальшому ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, оскарживши в порядку цивільного судочинства цей наказ, що також є предметом даного спору.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що саме фермерське господарство Гордійчук Ігор Григорович подавало декларацію про початок виконання будівельних робіт - будівництво відгодівельного свинокомплексу.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що, вирішуючи даний спір місцевий суд залишив поза увагою вказані обставини та вимоги закону, не визначився в повній мірі з характером спірних правовідносин та складом їх учасників і, як наслідок, в порушення вимог пункту 3 частини п`ятої статті 12, частини другої статті 51 ЦПК України не роз`яснив позивачу право на пред`явлення позовних вимог до належного кола відповідачів, зокрема - фермерського господарства Гордійчук Ігор Григорович .

Окрім того, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (станом на день реєстрації іншого речового права) державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України.

Апеляційний суд з`ясував, що державну реєстрацію іншого речового права - право оренди спірної земельної ділянки здійснено державним реєстратором Реєстраційної служби Тлумацького районного управління юстиції - Серемчуком П. М. Однак, він не був залучений до участі в справі.

Натомість третьою особою позивачем вказано (і за її участі вирішено спір) Центр надання адміністративних послуг Тлумацької районної державної адміністрації. При цьому останній заявляв про неналежне залучення їх як до участі в справі.

Як передбачено пунктом 4 частини 3 статті 376 ЦПК України прийняття судового рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі в справі є порушенням норм процесуального права та обов`язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що постановлене рішення місцевого суду не може залишатися в силі та підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги про те, що за фермерським господарством Гордійчук Ігор Григорович не зареєстроване речове право на спірну земельну ділянку не заслуговують на увагу, оскільки апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 створив фермерське господарство Гордійчук Ігор Григорович , ЄДРПОУ 40261172, яке згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване 8 лютого 2016 року.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 01 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов