Ухвала

від 25.05.2020 по справі 308/3313/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3313/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його адвоката ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів CУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020070000000039 від 17.01.2020 року, погодженого з прокурором, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, депутата Свалявської районної ради Закарпатської області, вважається не судимим, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.189 КК України,-

про продовження строку тримання під вартою, -

В С Т А Н О В И В :

З внесеного слідчим клопотання, яке погоджене з прокурором, та доданих до нього матеріалів слідує, що у період часу з січня до грудня 2019 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та іншими особами, тобто до вчинення злочину домовившись про спільне його вчинення, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з корисливих мотивів та з метою свого незаконного збагачення, із погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров`я особи, систематично пред`являли незаконні вимоги ОСОБА_8 про передачу їм грошових коштів та отримували такі від останнього, за наступних обставин.

Так, на початку 2019 року, точнішої дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_7 відвідували казино в Чеській Республіці, передмісті м. Славков у Брна, де спільно програли всі наявні у них грошові кошти, після чого вони покинули гральний заклад.

Одразу при виході з вказаного закладу ОСОБА_7 погрожуючи фізичною розправою пред`явив ОСОБА_8 безпідставну протиправну вимогу передачі 120000 гривень в найкоротший термін, хоча такої умови, тобто про позику та будь-які відсотки за нею під час гри в казино, заздалегідь не обумовлювались і на такі умови ОСОБА_8 не погоджувався.

В подальшому, впродовж 2019 року, зокрема до 27.12.2019 р., ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та іншими особами, реалізуючи спільний злочинний намір на незаконне збагачення, шляхом вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 , відібрали від останнього 10 000 доларів США (що складало за офіційним курсом НБУ (23,29 грн. за 1 долар США) станом на 27.12.2019 232900 гривень) частинами, при цьому неодноразово повторно пред`являли потерпілому протиправну вимогу передачі залишку грошових коштів під виглядом вказаного боргу, погрожуючи при цьому потерпілому ОСОБА_8 та його сім`ї фізичною розправою та знищенням або пошкодженням їх майна.

Вказане стало можливим у зв`язку тим, що маючи на меті протиправне збагачення за рахунок ОСОБА_8 та отримання він нього грошових коштів на постійній основі, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 із залученням інших осіб, використовуючи пригнічений внаслідок неодноразових погроз фізичного насильства та пошкодження майна психологічний стан ОСОБА_8 , та свою перевагу над ним, вони під вигаданими мотивами та приводами та в односторонньому порядку встановлювали останньому нові неіснуючі та безпідставно збільшені суми боргових зобов`язань.

Зокрема 27 грудня 2019 року, під психологічним тиском та погрозами фізичним насильством та пошкодження майна (спалення автомобіля) з боку ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_8 в черговий раз передав вказаним особам частину боргу в розмірі 2000 доларів США, а саме безпосередньо ОСОБА_5 .

Через декілька днів ОСОБА_7 повторно пред`явив потерпілому незаконну вимогу передачі грошових коштів 17000 доларів США, як нібито вказаного вище неіснуючого боргу.

В подальшому, впродовж січня-березня 2020 року ОСОБА_7 , реалізуючи свої вказані вище злочинні наміри, з метою свого регулярного протиправного збагачення за рахунок ОСОБА_8 та діючи у той самий спосіб, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та іншими особами, неодноразово та систематично продовжували ставити ОСОБА_8 вимоги про передачу грошових коштів у різних сумах, використовуючи його пригнічений психологічний стан та свою перевагу на ним, застосовуючи до нього образи та приниження, погрози фізичного насильства та пошкодження майна, під тими самими надуманими мотивами та приводами про нібито наявних у ОСОБА_8 перед ними боргових зобов`язань та заволоділи грошовими коштами останнього в загальні сумі 2300 доларів США, зокрема:

- 04.03.2020 близько 14.10 год. ОСОБА_5 знаходячись біля будинку № 4 по вул. Духновича, в м. Свалява, Закарпатської області, одержав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1000 доларів США (що складало за офіційним курсом НБУ (24,94 грн. за 1 долар США) станом на 04.03.2020 24940 гривень);

- 13.03.2020 о близько 14.30 год. ОСОБА_5 знаходячись біля автомийки самообслуговування, що за адресою: вул. Київська, 21, в м. Свалява, Закарпатської області, знову одержав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 300 доларів США (що складало за офіційним курсом НБУ (25,86 грн. за 1 долар США) станом на 13.03.2020 7758 гривень);

- 31.03.2020 близько 09.35 год. ОСОБА_5 знаходячись біля супермаркету «Барва», що за адресою: вул. Борканюка, 42, в м. Свалява, Закарпатської області, знову одержав від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1000 доларів США (що складало за офіційним курсом НБУ (28,06 грн. за 1 долар США) станом на 31.03.2020 28060 гривень), одразу після чого о 09.44 год. був затриманий співробітниками УСБУ в Закарпатській області неподалік місця вчинення злочину на вулиці біля магазину «Тиса» та будинку АДРЕСА_2 .

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та іншими особами у продовж 2019 року та до 31.03.2020 протиправно шляхом вимагання, з погрозами застосування насильства над ОСОБА_8 та його близьким родичам, пошкодження чи знищення їхнього майна, одержали від останнього 12300 доларів США, що складає за офіційним курсом НБУ 293658 гривень, тобто завдали останньому майнової шкоди у великих розмірах.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення ОСОБА_5 підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: заявою ОСОБА_8 від 11.01.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 27.01.2020 в ході проведення якого потерпілий детально розповів про обставини вимагання від нього грошових коштів; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.03.2020; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 18.03.2020; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 19.03.2020; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.03.2020 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 23.03.2020; протоколами про ідентифікацію та вручення грошових коштів від 04.03.2020, 12.03.2020, 31.03.2020; протоколом огляду місця події від 31.03.2020; протоколом затримання ОСОБА_5 від 31.03.2020 та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

31.03.2020 р. ОСОБА_5 було викрито безпосередньо та затримано у порядку ст. 208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення, а саме на ділянці вулиці біля магазину «Тиса» та будинку №8 по вул. Київській в м. Свалява Закарпатської області.

01.04.2020 р. стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України, повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близьким родичам, пошкодження чи знищення їхнього майна, тобто вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало майнової шкоди потерпілому у великих розмірах.

02.04.2020 р. відносно ОСОБА_5 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 28.05.2020 р.

Необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити спроби незаконно впливати на потерпілого, свідків злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики, які встановленні слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 наразі залишаються реальними і триваючими, продовжують об`єктивно існувати, тому подальше тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним, зокрема, з матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину із погрозою застосування насильства до потерпілого та його близьких родичів, пошкодженні та знищенні їхнього майна.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого, санкція за вчинення якого, згідно ч. 3 ст. 189 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років із конфіскацією майна, а тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним.

Окрім цього, слід врахувати те, що потерпілий дає покази, які безпосередньо викривають ОСОБА_5 та вказують на його причетність до вчинення цього злочину, а тому наявний обґрунтований ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 знаходячись на волі, може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_8 , а також свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема шляхом їх залякування із застосуванням фізичної сили чи будь-яким іншим чином, задля зміни ними показів або ж відмови від вже наданих, тим самим вчинивши інше (нове) кримінальне правопорушення.

З огляду на викладене, а також конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, існує реальна загроза, що ОСОБА_5 особисто або через інших осіб може вживати заходів щодо переслідування заявника та інших осіб, яким відомі обставини вчинення ним інкримінованих правопорушень, а також здійснення фізичного та психологічного впливу на потерпілого, свідків з метою зміни ним в майбутньому показань, чи взагалі відмови від показань, що дає підстави обґрунтовано вважати про наявність реальної небезпеки для життя та здоров`я зазначених осіб.

Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 знаходячись на волі, може допомагати невстановленим чи іншим особам, які причетні до вчинення вищеописаного кримінального правопорушення, переховуватись від органу досудового розслідування чи\та суду.

Строк запобіжного заходу у цьому провадженні закінчується 28.05.2020 р., а завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо внаслідок складності провадження, оскільки кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, а у даному кримінальному провадженні необхідно виконати наступні процесуальні дії: додатково допитати про обставини вчинення кримінального правопорушення потерпілого ОСОБА_8 ; додатково допитати про обставини вчинення кримінального правопорушення свідка ОСОБА_9 ; провести одночасний допит між потерпілим ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_5 ; провести з потерпілими слідчий експеримент з виїздом на місце злочину з метою уточнення відомостей, які мають значення у даному кримінальному провадженні; встановити та допитати осіб, які причетні разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до вчинення злочину; провести інші необхідні слідчі та процесуальні дії, потреба у яких виникне у ході досудового розслідування, виконати вимоги, передбачені ст.ст.290-291 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, орган досудового розслідування просить продовжити строк тримання під вартою, без визначення розміру застави, підозрюваного ОСОБА_5 , в межах строку досудового слідства.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задоволити. При цьому зазначили, що ризики, які існували на час застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились. Зазначили, що кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому ОСОБА_5 з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконного впливати на свідка та потерпілого з метою зміни їх показів на свою користь, самостійно або через знайомих, шляхом вмовляння, погроз або іншим способом, незаконно перешкоджати встановленню інших можливих свідків та інших співучасників даного злочину, чи вчинити новий злочин.

Адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечив проти задоволення внесеного слідчим клопотання, оскільки ризики відсутні. Органом досудового розслідування не наведено доказів, що інший більш м`який запобіжний захід не може бути застосований до його підзахисного. Зазначає, що оголошена його підзахисному підозра є необґрунтованою, погроз вбивства не було щодо потерпілого, між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 мали місце виключно цивільно-правові відносини. Крім цього вказав, що ОСОБА_5 характеризується виключно позитивно по місцю проживання та роботи, одружений, виховує 2 дітей, в умовах СІЗО може захворіти, а тому просив обрати відносно його підзахисного запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, зокрема цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку адвоката. Просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши подане слідчим клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно дост.199КПКУкраїни клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин,які перешкоджаютьзавершенню досудового розслідування до закінчення діїпопередньої ухвалипро триманняпід вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У відповідності до ст.186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що 17.01.2020 року слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №42020070000000039 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.

31.03.2020 р. ОСОБА_5 було викрито безпосередньо та затримано, у порядку ст. 208 КПК України, на місці вчинення кримінального правопорушення, а саме на ділянці вулиці біля магазину «Тиса» та будинку АДРЕСА_2 .

01.04.2020 р. стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України, повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близьким родичам, пошкодження чи знищення їхнього майна, тобто вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало майнової шкоди потерпілому у великих розмірах.

02.04.2020 р. відносно ОСОБА_5 , було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком до 60 (шістдесят) днів, а саме до 28.05.2020 р.

25.05.2020 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців.

Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якогоє тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

Кримінальний процесуальний Кодекс Українивстановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Слідчий суддя враховує, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому правопорушення підтверджується дослідженими доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 від 11.01.2020; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 27.01.2020 в ході проведення якого потерпілий детально розповів про обставини вимагання від нього грошових коштів; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 30.03.2020; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 18.03.2020; протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 19.03.2020; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій-зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 19.03.2020 року; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 23.03.2020; протоколами про ідентифікацію та вручення грошових коштів від 04.03.2020, 12.03.2020, 31.03.2020; протоколом огляду місця події від 31.03.2020; протоколом затримання ОСОБА_5 від 31.03.2020 та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньо для висновку про причетність підозрюваного до вищевказаного злочину.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Слідчий суддя констатує, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Під час розгляду даного клопотання слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали досудового розслідування, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України.

Як вбачається з матеріалів, наданих слідчим, які обґрунтовують клопотання, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

З огляду на викладене та на фактичні обставини справи, які підтверджені дослідженими судом доказами, суд вважає, що твердження сторони захисту про необґрунтованість підозри не заслуговує на увагу, а тому таке суд оцінює не інакше як спосіб захисту.

Таким чином, є підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний з метою ухилення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконного впливати на свідка та потерпілого з метою зміни їх показів на свою користь, самостійно або через знайомих, шляхом вмовляння, погроз або іншим способом, незаконно перешкоджати встановленню інших можливих свідків та інших співучасників даного злочину.

Щодо обґрунтованості застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 183 КПК Українивизначає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками для конкретних осіб, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя вважає, доведеним те, що існує реальна загроза того, що підозрюваний перебуваючи на волі може впливати на свідка та потерпілого з метою зміни їх показів на свою користь, з метою уникнення кримінальної відповідальності, самостійно або через знайомих, шляхом вмовляння, погроз або іншим способом. З огляду на обставини вчиненого правопорушення, існує імовірність того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може вчиняти тиск на свідка вказаного у даному кримінальному провадженні а саме: ОСОБА_9 , та потерпілого ОСОБА_8 та може незаконно перешкоджати встановленню інших можливих свідків та інших співучасників даного злочину, а відтак вважає неможливим забезпечення контролю за поведінкою підозрюваного в умовах, які не пов`язані з триманням під вартою та відповідно запобігання вказаних в ухвалі ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Оскільки ОСОБА_5 підозрюється в злочині, який стосується вимагання передачі чужого майна з погрозою застосування насильства над потерпілим та його близьким родичам, пошкодження чи знищення їхнього майна, тобто вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що завдало майнової шкоди потерпілому у великих розмірах, враховуючи наявні ризики, існування яких доведено, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу у даному випадку не забезпечить потреби досудового розслідування на даному етапі, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. В зв`язку з чим клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту, задоволенню не підлягає.

Слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 при застосуванні більш м`якого заходу, ніж тримання під вартою може особисто, чи шляхом використання зв`язків, може незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою схилити їх до зміни чи відмови від показань під час їх допиту в судовому засіданні, переховуватися від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи наслідки в разі доведення останньому вини у вчинені вище вказаного злочину.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225 КПКУкраїни, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПКУкраїни). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Окрім наявності вказаних ризиків, слідчий суддя також враховує особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, вважається не судимим, є депутатом Свалявської районної ради.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що сам злочин, який інкримінується ОСОБА_5 , стосується вимагання з погрозами насильства над потерпілим, вчинений за попередньою змовою групою осіб, що в свою чергу є порушенням громадської безпеки не тільки потерпілого даного кримінального провадження, але й суспільства вцілому.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений вст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Кримінальний процесуальний Кодекс Українивстановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.). Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відносять до тяжкого, та санкція за вчинення якого, згідно ч.3 ст. 189 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років із конфіскацією майна.

Згідност.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177, 178, 197, 199 КПК України, статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предметнаявностіризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю, що доводи є обґрунтованими, оскільки заявлені у клопотанні ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Так, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, тобто наявні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, що унеможливить повноту, всебічність при розслідуванні даного кримінального провадження, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадження, що свідчить про те, що інші більш м`які запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Суд також враховує і те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ризик переховування підозрюваного, а також ризик його впливу на інших учасників кримінального провадження, потерпілого, взагалі перестали існувати, або зменшилися настільки, що інший запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, буде здатний їм запобігти, а тому підстав для зміни чи скасування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу із тримання під вартою на інший, більш м`який запобіжний захід, не має.

Переконливих доказів на підтвердження обставин, які б вказували на зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які приймались до уваги при обранні ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчому судді не надано.

Крім цього, слідчий суддя враховує, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 25.05.2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42020070000000039 продовжено до чотирьох місяців, тобто до 01.08.2020 р.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено внаслідок особливої складності провадження та необхідності проведення значної кількості слідчих (розшукових) дій. Враховує, що під час досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема: додатково допитати про обставини вчинення кримінального правопорушення потерпілого ОСОБА_8 ; додатково допитати про обставини вчинення кримінального правопорушення свідка ОСОБА_9 ; провести одночасний допит між потерпілим ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_5 ; провести з потерпілими слідчий експеримент з виїздом на місце злочину з метою уточнення відомостей, які мають значення у даному кримінальному провадженні; встановити та допитати осіб, які причетні разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до вчинення злочину; розсекретити матеріали негласних слідчих дій; у встановленому ст.ст. 290 291 КПК України порядку надати доступ до матеріалів кримінального провадження підозрюваному, його захисникам та потерпілому, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування; при необхідності виконати інші необхідні слідчі дії необхідність в яких може виникнути в ході досудового розслідування по даним кримінальним правопорушенням.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що внесене слідчим клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, з врахуванням вимог ч.1 ст. 197 КПК України, підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 176, -178, 183, 193, 197, 199, 309, 310 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчої - задоволити.

Продовжити строк тримання під вартою, без визначення розміру застави, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, фізичної особи-підприємця, депутата Свалявської районної ради Закарпатської області, вважається не судимим, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, в межах строку досудового розслідування, а саме - до 23 липня 2020 року.

Ухвала можебути оскарженадо Закарпатськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїпроголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1