Ухвала

від 29.05.2020 по справі 308/3313/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3313/20

1-кс/308/2424/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання слідчої відділу розслідування особливо тяжких злочинів CУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №42020070000000039 від 17.01.2020 року, про накладення арешту на майно підозрюваного,-

В С Т А Н О В И В :

З внесеного слідчим клопотання слідує, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управлінням Головного управління Національної поліції в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42020070000000039 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, відомості про яке 17.01.2020 р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з січня до грудня 2019 року, точної дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та іншими особами, тобто до вчинення злочину домовившись про спільне його вчинення, усвідомлюючи протиправність, караність, суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з корисливих мотивів та з метою свого незаконного збагачення, із погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров`я особи, систематично пред`являли незаконні вимоги ОСОБА_6 про передачу їм грошових коштів та отримували такі від останнього, за наступних обставин.

Так, на початку 2019 року, точнішої дати органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_5 відвідували казино в Чеській Республіці, передмісті м. Славков у Брна, де спільно програли всі наявні у них грошові кошти, після чого вони покинули гральний заклад.

Одразу при виході з вказаного закладу ОСОБА_5 погрожуючи фізичною розправою пред`явив ОСОБА_6 безпідставну протиправну вимогу передачі 120000 гривень в найкоротший термін, хоча такої умови, тобто про позику та будь-які відсотки за нею під час гри в казино, заздалегідь не обумовлювались і на такі умови ОСОБА_6 не погоджувався.

В подальшому, впродовж 2019 року, зокрема до 27.12.2019, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та іншими особами, реалізуючи спільний злочинний намір на незаконне збагачення, шляхом вимагання грошових коштів у ОСОБА_6 , відібрали від останнього 10 000 доларів США (що складало за офіційним курсом НБУ (23,29 грн. за 1 долар США) станом на 27.12.2019 232900 гривень) частинами, при цьому неодноразово повторно пред`являли потерпілому протиправну вимогу передачі залишку грошових коштів під виглядом вказаного боргу, погрожуючи при цьому потерпілому ОСОБА_6 та його сім`ї фізичною розправою та знищенням або пошкодженням їх майна.

Вказане стало можливим у зв`язку тим, що маючи на меті протиправне збагачення за рахунок ОСОБА_6 та отримання він нього грошових коштів на постійній основі, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 із залученням інших осіб, використовуючи пригнічений внаслідок неодноразових погроз фізичного насильства та пошкодження майна психологічний стан ОСОБА_6 , та свою перевагу над ним, вони під вигаданими мотивами та приводами та в односторонньому порядку встановлювали останньому нові неіснуючі та безпідставно збільшені суми боргових зобов`язань.

Зокрема 27.12.2019 року, під психологічним тиском та погрозами фізичним насильством та пошкодження майна (спалення автомобіля) з боку ОСОБА_5 потерпілий ОСОБА_6 в черговий раз передав вказаним особам частину боргу в розмірі 2000 доларів США, а саме безпосередньо ОСОБА_4 .

Через декілька днів ОСОБА_5 повторно пред`явив потерпілому незаконну вимогу передачі грошових коштів 17000 доларів США, як нібито вказаного вище неіснуючого боргу.

В подальшому, впродовж січня-березня 2020 року ОСОБА_5 , реалізуючи свої вказані вище злочинні наміри, з метою свого регулярного протиправного збагачення за рахунок ОСОБА_6 та діючи у той самий спосіб, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та іншими особами, неодноразово та систематично продовжували ставити ОСОБА_6 вимоги про передачу грошових коштів у різних сумах, використовуючи його пригнічений психологічний стан та свою перевагу на ним, застосовуючи до нього образи та приниження, погрози фізичного насильства та пошкодження майна, під тими самими надуманими мотивами та приводами про нібито наявних у ОСОБА_6 перед ними боргових зобов`язань та заволоділи грошовими коштами останнього в загальні сумі 2300 доларів США, зокрема:

- 04.03.2020 близько 14.10 год. ОСОБА_4 знаходячись біля будинку № 4 по вул. Духновича, в м. Свалява, Закарпатської області, одержав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1000 доларів США (що складало за офіційним курсом НБУ (24,94 грн. за 1 долар США) станом на 04.03.2020 24940 гривень);

- 13.03.2020 о близько 14.30 год. ОСОБА_4 знаходячись біля автомийки самообслуговування, що за адресою: вул. Київська, 21, в м. Свалява, Закарпатської області, знову одержав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 300 доларів США (що складало за офіційним курсом НБУ (25,86 грн. за 1 долар США) станом на 13.03.2020 7758 гривень);

- 31.03.2020 близько 09.35 год. ОСОБА_4 знаходячись біля супермаркету «Барва», що за адресою: вул. Борканюка, 42, в м. Свалява, Закарпатської області, знову одержав від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 1000 доларів США (що складало за офіційним курсом НБУ (28,06 грн. за 1 долар США) станом на 31.03.2020 28060 гривень), одразу після чого о 09.44 год. був затриманий співробітниками УСБУ в Закарпатській області неподалік місця вчинення злочину на вулиці біля магазину «Тиса» та будинку № 8 по вул. Київській в м. Свалява Закарпатської області.

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та іншими особами у продовж 2019 року та до 31.03.2020 протиправно шляхом вимагання, з погрозами застосування насильства над ОСОБА_6 та його близьким родичам, пошкодження чи знищення їхнього майна, одержали від останнього 12300 доларів США, що складає за офіційним курсом НБУ 293658 гривень, тобто завдало останньому майнової шкоди у великих розмірах.

01.04.2020 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.

31.03.2020 р. ОСОБА_4 було викрито безпосередньо та затримано у порядку ст. 208 КПК України на місці вчинення кримінального правопорушення, а саме на ділянці вулиці біля магазину «Тиса» та будинку АДРЕСА_1 , де одразу проведено огляд місця події, за результатами чого виявлено та вилучено предмет злочину - 1000 (одна тисяча) доларів США, а саме: 5 купюр номіналом по 100 (сто) доларів США із серійними номерами АЕ48742238А, KF28294484D, KF70723402C, FB31858336C та KF70903055A та 10 купюр номіналом по 50 (п`ятдесят) доларів США із серійними номерами JG62741221A, IL68223705A, JJ08143520A, MB43107388A, MB73769913C, MB39046479A, JL66652453A, JD61163545A, MD12364348A та JJ18955128A є об`єктом кримінально протиправних дій (предметом вчиненого злочину) та засобами, за допомогою яких здійснювалось фіксування протиправної діяльності ОСОБА_4 , а також містять у собі відомості, а саме серійні номери, що можуть бути використані як докази факту злочинних дій ОСОБА_4 .

Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, санкція за вчинення якого, згідно ч. 3 ст. 189 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років із конфіскацією майна.

Згідно відповіді з регіонального сервісного центру МВС в Закарпатській області, а саме відомостей з бази даних підсистеми НАІС єдиного державного реєстру МВС за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований транспортний засіб марки «Mercedes-Benz СLA 200», 2013 р.в., білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до санкції інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, передбачено обов`язкове додаткове покарання у вигляді конфіскація майна.

У зв`язку з вищезазначеним, оскільки санкція інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України, передбачено обов`язкове додаткове покарання - конфіскація майна, а незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження може негативно вплинути на кримінальне провадження, а саме може призвести до втрати, пошкодження чи приховування від органу досудового розслідування належного підозрюваному майна, слідча просить накласти арешт на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz СLA 200», 2013 р.в., білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , із забороною користування та розпорядження ним.

У судове засідання слідча ОСОБА_3 не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд клопотання за її відсутності, клопотання підтримує повністю.

Володілець майна підозрюваний ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі,вирішення питання щодо доцільності накладення арешту просить залишити на розсуд суд.

Представник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_7 у судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій просить розглянути клопотання без його участі, щодо задоволення клопотання заперечує, посилаючись на те, що даний автомобіль знаходиться у користуванні дружини ОСОБА_4 , яка на даний час утримує двох малолітніх дітей.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України неявка слідчого та володільця майна в судове засідання не перешкоджає розгляду внесеного клопотання про арешт майна, а тому суд, виходячи з вимог вказаної статті, вирішує внесене клопотання за наявними в матеріалах справи доказами.

Зважаючи на неявку в судове засідання осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, фіксування за допомогою технічних засобів, відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, не здійснювалося.

Дослідивши матеріали внесеного клопотання, оцінивши надані докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З матеріалів клопотання слідує, що слідчою групою відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 17.01.2020 року внесені до ЄРДР за №42020070000000039, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, в ході проведення якого встановлюються обставини події за якої громадянин ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_5 та іншими особами у період часу з січня по грудень 2019 року умисно з корисливих мотивів та з метою свого незаконного збагачення, із погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров`я особи, систематично пред`являли незаконні вимоги ОСОБА_6 про передачу їм грошових коштів та отримували такі від останнього.

Встановлено, що 01.04.2020 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України.

Санкція ч.3 ст. 189 КК України (вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах) передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, із конфіскацією майна.

З матеріалів клопотання слідує, що згідно відомостей з бази даних підсистеми НАІС єдиного державного реєстру МВС за ОСОБА_4 , зареєстрований транспортний засіб марки «Mercedes-Benz СLA 200», 2013 р.в., білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Слідчий суддя, при вирішенні питання про накладення арешту на майно бере до уваги, те що підозрюваний ОСОБА_4 є власником зазначеного в клопотанні майна, на яке слідчий просить накласти арешт, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 189 КК України, та згідно санкції вказаної статті, в разі визнання його винним, тягне за собою відповідальність у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, із конфіскацією майна.

Слідчий суддя вважає, що в клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання.

За таких обставин, слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (володільця) майна з метою забезпечення кримінального провадження. Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Разом з тим, слідчий суддя приймає до уваги те, що у відповідності до вимог ч.11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Положеннями ч.4 ст.173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або за загальними принципами міжнародного права.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що заборона користуватися транспортним засобом автомобілем марки «Mercedes-Benz СLA 200», 2013 р.в., білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , може завдати надмірного обмеження прав власника (володільця) майна. В той же час, заборона розпорядження вказаним транспортним засобом забезпечить збереження транспортного засобу, та не призведе до приховування, знищення, перетворення чи відчуження останнього і таке втручання у права та інтереси власника майна на переконання суду буде виправданим і достатнім.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчої - задоволити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42020070000000039, а саме на: транспортний засіб марки «Mercedes-Benz СLA 200», 2013 р.в., білого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , із забороною розпорядження ним (зняття з обліку, перереєстрацію, відчуження).

В решті вимог клопотання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1