Рішення

від 20.05.2020 по справі 569/23406/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/23406/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Тимощука О.Я.

при секретарі Рибачик О.А.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

третіх осіб - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку.

В обгрунтування позовних вимог вказує те, що на підставі договору дарування від 15.06.2012 року він є власником квартири АДРЕСА_1 .

13 грудня 2007 року власникам квартир в„– 4 , 5 , 6 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №216735, площею 0,0530 га (цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд); кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:024:0167. Вказує, що вказана земельна ділянка не являється прибудинковою територією, державний акт на право власності на земельну ділянку чинний, породжує для співвласників права та обов`язки. Згідно вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку співвласниками цієї земельної ділянки є: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Просить суд визнати за ним право спільної сумісної власності у спільній сумісній власності на земельну ділянку, площею 0,0530 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:024:0167) замість ОСОБА_4 .

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задоволити.

Відповідач - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, подала через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 22.04.2020 року заяву, в якій позовні вимоги визнає та просить суд розгляд справи проводити у її відсутність.

Представник третьої особи - Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та ату розгляду справи належним чином, подав через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 31.03.2020 року письмові пояснення, в яких позовні вимоги вважає обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

Третя особа - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у письмових пояснення на позовну заяву. Крім того вказав, що позивач набув право власності на квартиру в будинку, а не на частину будинку, а за таких обставин його позовні вимоги є безпідставними. Будь-яких повноважень на розпорядження спірної земельної ділянки ОСОБА_4 не мала, а тому у позивача відсутні будь-які підстави для визнання за ним права спільної сумісної власності на вказану вище земельну ділянку.

Третя особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просить суд у їх задоволенні відмовити. Крім того, вказала, що позивач набув право власності на квартиру в будинку, а не на частину будинку, а за таких обставин його позовні вимоги є безпідставними.

Третя особа - ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомила. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши думку позивача та третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору дарування від 15.06.2012 року посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 408 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 3-4).

13 грудня 2007 року власникам квартир в„– 4 , 5 , 6 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №216735, площею 0,0530 га (цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд); кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:024:0167. Судом встановлено, що вказана земельна ділянка не являється прибудинковою територією, цей державний акт на право власності на земельну ділянку є чинним, породжує для співвласників права та обов`язки. Згідно вказаного державного акту на право власності на земельну ділянку, співвласниками цієї земельної ділянки є: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно п. 5 інформаційного листа ВСУ України від 29.10.2008 року № 19-3767/0/8-08, при вирішенні питання про передачу у власність земельної ділянки особам, які придбали житловий будинок, будівлю або споруду, у разі, коли розмір земельної ділянки договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди не визначено, необхідно дотримуватися ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України, відповідно до яких до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, і не може за рішенням суду переходити у розмірах, що перевищують необхідні для їх обслуговування. Причому право власності на таку земельну ділянку переходить без зміни цільового призначення.

Позовні вимоги повністю узгоджуються з правовою позицією, висловленою 26 грудня 2019 року Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 364/515/19.

Зазначені вище норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч. 4 ст. 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 15 червня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Бештинарським О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 408, то згідно вищевикладених правових норм набув право спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку замість ОСОБА_4 .

Враховуючи те, що позивач позбавлений можливості реалізувати свої права як власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту спосіб, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити.

Керуючись ст.ст. 377, 392 ЦК України, ст. 120 ЗК України, ст.ст. 7, 10, 76, 263- 265, 268, 273, 354 Цивільного-процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління земельних відносин Виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про визнання права спільної сумісної власності на земельну ділянку - задоволити.

Визнати право спільної сумісної власності за ОСОБА_1 (замість ОСОБА_4 )у спільній сумісній власності на земельну ділянку, площею 0,0530 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер - 5610100000:01:024:0167.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 28 травня 2020 року.

Суддя Рівненського

міського суду О.Я. Тимощук