Постанова

від 19.05.2020 по справі 911/2592/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 911/2592/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,

за участю помічника судді Гріщенко О. В. (за дорученням судді)

розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Торговий дім" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020

та ухвалу Господарського суду Київської області від 18.11.2019

у справі №911/2592/19

за заявою голови ліквідаційної комісії ДП "Торговий дім" ПАТ "Київоблгаз" Штукатурова Ф . О.

про банкрутство Дочірнього підприємства "Торговий дім" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

Учасники справи:

представник ДП "Торговий дім" ПАТ "Київоблгаз" - Дмитренко О. О .;

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 18.10.2019 голова ліквідаційної комісії Дочірнього підприємства "Торговий дім" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - ДП "Торговий дім") Штукатуров Ф.О. звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Торговий дім".

1.2. Вимоги заяви обґрунтовані з посиланням на статтю 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) неможливістю ДП "Торговий дім" задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2019, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020, заяву про банкрутство ДП "Торговий дім" повернуто заявнику без розгляду.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що:

- заявник не усунув недоліки поданої ним заяви у строк, встановлений судом;

- посилання заявника на те, що заява була подана ним до суду 18.10.2019 у порядку ст. 95 Закону про банкрутство, тобто до набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства, і названа стаття Закону не передбачала подання частини витребуваних судом документів, зокрема, доказів авансування винагороди арбітражному керуючому, а тому такі докази до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Торговий дім" додані не були, судами відхилено, оскільки 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, яким Закон про банкрутство визнано таким, що втратив чинність.

3. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини

3.1. 21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс).

3.2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2019 на підставі частини 3 статті 37 Кодексу залишено без руху заяву про банкрутство ДП "Торговий дім", оскільки вона не відповідала вимогам, встановленим статтею 34 Кодексу. Заявнику запропоновано протягом 10 днів з дня отримання ухвали надати, зокрема: докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; перелік осіб, які мають невиконані зобов`язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов`язань, строку виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити.

3.3. 31.10.2019 заявником отримано ухвалу суду від 23.10.2019, що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. №39752/19), та 11.11.2019 засобами поштового зв`язку направлено до суду заяву про усунення недоліків із відповідними документами на підтвердження.

3.4. Заявник частково виконав вимоги ухвали суду від 23.10.2019 та не надав:

1) докази авансування винагороди арбітражному керуючому;

2) переліку осіб, які мають невиконані зобов`язання перед боржником (твердження заявника про те, що у ДП "Торговий дім" відсутня дебіторська заборгованість судом до уваги не приймається, оскільки у ліквідаційному балансі (звіт про фінансовий стан) станом на 28.02.2019 у розділі ІІ "оборотні активи" у рядку "дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" на кінець звітного періоду зазначено " 28" тис.грн.);

3) відомостей про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити (надана довідка АТ "Ощадбанк" судом до уваги не приймається, оскільки остання не відповідає вимогам пп.69.2, 69.3 п. 69 Податкового кодексу України).

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1 26.03.2020 ДП "Торговий дім" подано касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 18.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020, направити заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ДП "Торговий дім" на розгляд до Господарського суду Київської області.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1. Оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням ГПК України та всупереч Закону про банкрутство.

5.2. Боржником виконано вимоги ухвали місцевого господарського суду від 23.10.2019 про залишення заяви без руху та надано витребувані судом матеріали.

5.3. Докази авансування винагороди арбітражному керуючому не надавалися, оскільки на час подання заяви діяв Закон про банкрутство і в статті 95 цього Закону, на підставі якої боржником була подана заява про порушення провадження у справі про банкрутство, така винагорода не була передбачена.

5.4. В частині вимог суду про надання переліку осіб, які мають невиконанні зобов`язання перед боржником, то як в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство, так і в заяві про усунення недоліків зазначалося про подану довідку від 22.07.2019 №22/07/19-2 на підтвердження відсутності невиконаних зобов`язань фізичних та юридичних осіб перед боржником. Відомості про відсутність дебіторської заборгованості також містяться у розділі ІІ Оборотні активи Ліквідаційного балансу (Звіт про фінансовий стан) на 28.02.2019 та розділі ІІ Оборотні активи Балансу (Звіт про фінансовий стан) та 31.12.2018.

5.5. Щодо надання відомостей про всі рахунки у депозитарних установах боржника, відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити у порядку, визначеному пп.69.2, 69.3 Податкового кодексу України, то на дату подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, тобто на 18.10.2019, Закон про банкрутство не містив посилань на вказані норми Податкового кодексу України.

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

6.1. Згідно з частиною 1 ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Предметом касаційного перегляду у даній справі є питання щодо наявності чи відсутності підстав для повернення без розгляду заяви про банкрутство ДП "Торговий дім" і правомірність застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства, а не Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

6.3. Згідно з частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, голова ліквідаційної комісії ДП "Торговий дім" Штукатуров Ф. О. звернувся до місцевого господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство 18.10.2019, тобто в період дії Закону про банкрутство).

Зі змісту статей 12, 14, 15 Закону про банкрутство слідує, що з дня надходження до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство суд протягом п`яти днів повинен постановити ухвалу про прийняття заяви до розгляду, про відмову у її прийнятті чи про повернення такої заяви.

Разом з тим, нормами частини 3 статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, в пунктах 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992, № 31, ст. 440 із наступними змінами). З дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів звертається до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, згідно з якою перехід від регулювання передбаченого Законом до регулювання передбаченого Кодексом здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справи про банкрутство відповідно до положень Кодексу.

Тобто, законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

6.4. Із встановлених обставин справи вбачається, що на дату вирішення питання щодо відповідності поданої заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та постановлення місцевим господарським судом ухвали від 23.10.2019 положення Закону про банкрутство втратили чинність у зв`язку з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

Тому юридична оцінка вказаної заяви, а відтак і визначення наявності (відсутності) підстав для порушення провадження у справі про банкрутство мали бути здійснені з урахуванням положень введеного в дію Кодексу України з процедур банкрутства, що у було зроблено місцевим господарським судом.

6.5. Доводи касаційної скарги фактично зводяться до того, що суд першої інстанції мав застосувати до поданої заяви про порушення провадження у справі про банкрутство відповідні норми Закону про банкрутство, чинного на час подання цієї заяви.

Втім, під час вирішення питання щодо відповідності поданої заяви встановленим законодавством вимогам суд не міг застосовувати норми Закону про банкрутство, які станом на момент постановлення ухвали суду першої інстанції від 23.10.2019 про залишення заяви без руху втратили чинність.

Тобто, подаючи заяву до господарського суду за три дні до втрати чинності Законом про банкрутство та набуття чинності Кодексом України з процедур банкрутства, заявник мав врахувати, що у відведений законодавством строк для винесення ухвали суд може застосувати норми чинного законодавства, у даному випадку вищезгаданого Кодексу.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи скаржника (пункт 5.1 цієї постанови) про ухвалення місцевим та апеляційним господарським судами оскаржуваних судових рішень з порушенням ГПК України та всупереч Закону про банкрутство.

6.6. Скаржник у касаційній скарзі стверджує про виконання ним вимог ухвали про залишення заяви без руху та надання суду першої інстанції необхідних документів (пункти 5.2-5.5 цієї постанови). В той же час скаржник обґрунтовує достатність поданих матеріалів з посиланням на норми Закону про банкрутство, який втратив чинність та вказує про те, що частину витребуваних документів він не надав, оскільки це не передбачено Законом про банкрутство, з чого слідує часткове виконання скаржником вимог суду та вибіркове надання витребуваних доказів.

Оскільки скаржником не доведено помилкового застосування судом першої інстанції норм Кодексу України з процедур банкрутства та виконання в повному обсязі вимог ухвали місцевого господарського суду від 23.10.2019 про залишення заяви без руху і надання витребуваних судом матеріалів, колегія суддів погоджується із правильністю застосованого судом першої інстанції наслідку такого невиконання - повернення заяви без розгляду, з яким погодився суд апеляційної інстанції.

В той же час, повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (частина 3 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства), у зв`язку з чим право скаржника на доступ до правосуддя оскаржуваними судовими рішеннями у цій справі не порушується та не обмежується.

6.7. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308, статті 309 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити оскаржувані судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних підстав.

За результатами перегляду даної справи судом доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у цій справі судових рішень відсутні і скарга задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, судові витрати за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Торговий дім" Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 та ухвалу Господарського суду Київської області від 18.11.2019 у справі № 911/2592/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді К. М. Огороднік

В. Я. Погребняк