Ухвала

від 01.06.2020 по справі 140/2528/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

01 червня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2528/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ксензюка А.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_3 адвоката Терлецького Олександра Миколайовича про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Княгининівської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_3 адвокат Терлецький Олександр Миколайович звернувся в суд із заявою вих.№23 від 22 травня 2020 року про забезпечення позову шляхом встановлення Княгининівській сільській раді до моменту повного виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року заборони вчиняти будь-які дії пов`язані із наданням будь-кому дозволів на розробку проектів землеустрою, затвердження проектів землеустрою, зміни цільового призначення, включення до різного роду резервів (запасів), передання у власність чи проведення подальшого продажу на аукціоні земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в розмірі 0,1598 га, а саме - яка безпосередньо розташована між земельними ділянками кадастровий №0722883700:04:001:6066 та №0722883700:04:001:6086.

В обґрунтування необхідності вжиття заходу забезпечення позову представник позивача зазначає, що розгляд питання надання ОСОБА_3 дозволу на Розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 в розмірі 0,1598 га було винесено на розгляд чергової 54 сесії сільської ради, засідання якої відбулось 16 травня 2020 року. В ході розгляду, питання було знято з розгляду з метою довивчення та повторного винесення на розгляд сесії. З вказаних обставин, вбачається вчинення дій, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається із матеріалів справи №140/2528/19, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року визнано протиправним та скасовано рішення Княгининівської сільської ради від 09.08.2019 року за №46/5.38 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 розмірі 0,1598 га. Зобов`язано Княгининівську сільську раду повторно розглянути заяву та прийняти рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 в розмірі 0,1598 гектара.

Відповідно до приписів статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Таким чином, звернення особи до уповноваженого органу з клопотанням про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність по суті є формальним проявом волевиявлення особи щодо набуття у право власності бажаної земельної ділянки.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що на момент звернення з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_3 не наділений жодним правом щодо обраної ним земельної ділянки.

Відтак, заходи забезпечення позову, про які просить заявник, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

Крім того, застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії (приймати рішення) спрямовані на (або пов`язані) з відведенням бажаної заявником земельної ділянки, щодо якої він не наділений жодним правом, буде мати наслідком ймовірне порушення прав необмеженого кола осіб на одержання земельних ділянок із земель комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, що в свою чергу свідчить про недотримання пропорційності при забезпеченні прав заявника до наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_3 адвоката Терлецького Олександра Миколайовича про забезпечення позову шляхом встановлення Княгининівській сільській раді заборони вчиняти будь-які дії пов`язані із наданням будь-кому дозволів на розробку проектів землеустрою, затвердження проектів землеустрою, зміни цільового призначення, включення до різного роду резервів (запасів), передання у власність чи проведення подальшого продажу на аукціоні земельної ділянки по АДРЕСА_1 , в розмірі 0,1598 га, а саме - яка безпосередньо розташована між земельними ділянками кадастровий №0722883700:04:001:6066 та №0722883700:04:001:6086.

Керуючись статтями 150-154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_3 адвоката Терлецького Олександра Миколайовича про забезпечення позову відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Я. Ксензюк