Постанова

від 27.08.2020 по справі 140/2528/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2528/19 пров. № А/857/8168/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Коваля Р.Й.,

Онишкевича Т.В.,

секретаря судового засідання Смолинець А.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Терлецького Олександра Миколайовича представника ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Ксензюк А.Я.) про відмову в забезпеченні позову, постановлену у порядку письмового провадження в м.Луцьку 01 червня 2020 року у справі №140/2528/19 за позовом ОСОБА_1 до Княгининівської сільської ради Луцького району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

19.08.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Княгининівської сільської ради, просив визнати протиправним та скасувати рішення Княгининівської сільської ради №46/5.38 від 09.08.2019, яким відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що по АДРЕСА_1 між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в розмірі 0,1598 га, а саме ділянки яка безпосередньо розташована між земельними ділянками кадастровий №0722883700:04:001:6066 та №0722883700:04:001:6086; зобов`язати Княгининівську сільську раду вчинити дії, а саме повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення яким надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 у справі №140/2528/19 скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Княгининівської сільської ради від 09.08.2019 за №46/5.38 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 розмірі 0,1598 га; зобов`язано Княгининівську сільську раду повторно розглянути заяву та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 в розмірі 0,1598 гектара.

25.05.2020 представник ОСОБА_1 адвокат Терлецький Олександр Миколайович звернувся в суд із заявою вих.№23 від 22 травня 2020 року про забезпечення позову шляхом встановлення Княгининівській сільській раді до моменту повного виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року заборони вчиняти будь-які дії пов`язані із наданням будь-кому дозволів на розробку проектів землеустрою, затвердження проектів землеустрою, зміни цільового призначення, включення до різного роду резервів (запасів), передання у власність чи проведення подальшого продажу на аукціоні земельної ділянки по АДРЕСА_1 між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , в розмірі 0,1598 га, а саме - яка безпосередньо розташована між земельними ділянками кадастровий №0722883700:04:001:6066 та №0722883700:04:001:6086.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду. Суд першої інстанції вказав, що на момент звернення з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_1 не наділений жодним правом щодо обраної ним земельної ділянки, а тому заходи забезпечення позову, про які просить заявник, є неспівмірними із заявленими позовними вимогами.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року та заяву про забезпечення позову задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року не виконує, всіляко затягує розгляд та вирішення питання щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Скаржник вважає, що поведінка відповідача вказує на ймовірність вчинення дій, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Вказує, що судове провадження не завершено прийняттям постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року, а продовжується до повного виконання рішення суду до закінчення виконавчого провадження.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що питання виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі №140/2528/19 має вирішуватись виключно Княгининівською сільською радою як колегіальним органом, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність приймається усіма депутатами сільської ради, які є носіями владних повноважень від імені територіальної громади (жителів). Вважає, що оскільки 09.07.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі №140/2528/19, то судове провадження і примусове виконання судового рішення у цій справі закінчено. Розгляд справи просив проводити без участі представника.

В судовому засіданні 27.08.2020 скаржник подану апеляційну скаргу підтримав.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі №140/2528/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 : визнано протиправним та скасовано рішення Княгининівської сільської ради від 09.08.2019 за №46/5.38 щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 розмірі 0,1598 га; зобов`язано Княгининівську сільську раду повторно розглянути заяву та прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 в розмірі 0,1598 гектара.

Оскільки питання надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 між будинками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 в розмірі 0,1598 гектара, було винесено на розгляд чергової 54 сесії Княгининівської сільської ради, засідання якої відбулося 16.05.2020, однак вказане питання знято з розгляду порядку денного, що на переконання ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 вказує на умисне невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі №140/2528/19, останній звернувся із заявою про забезпечення позову.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Забезпечення позову є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення.

Заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до її вирішення по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Вжиття заходів забезпечення позову забезпечує збереження існуючого становища до вирішення по суті позовних вимог.

Розгляд справи в адміністративному суді закінчується ухваленням судового рішення іменем України.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судове рішення - це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права і згідно з конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства є обов`язковим до виконання на всій території України.

Так, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року спір у цій справі вже вирішено по суті, матеріали справи не містять доказів оскарження вказаної постанови в касаційному порядку, зміни чи скасування такої.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Практика Європейського суду з прав людини (справи Юрій Миколайович Іванов проти України , Горнсбі проти Греції ) вказує на те, що право на справедливий суд є ілюзорним, якщо судове рішення залишається невиконаним.

Для добровільного виконання рішення суду нічого, окрім доброї волі особи, якій присуджено відновити порушене права або інтерес, більше нічого додаткового не потрібно.

В свою чергу, невиконання судового рішення тягне за собою кримінальну, адміністративну, цивільну, дисциплінарну відповідальність та застосування штрафних санкцій.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах врегульовані Розділом IV КАС України, норми якого спрямовані на забезпечення ефективного механізму виконання судових рішень та сприяння відновленню порушених прав та інтересів позивача.

Так, згідно з частиною 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом, таким законом в Україні є - Закон України Про виконавче провадження .

Статтею 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. За заявою особи, на користь якої ухвалено рішення, суд з метою забезпечення виконання рішення суду може вжити заходів, передбачених статтею 151 цього Кодексу.

Чинне процесуальне законодавство має досконалий механізм здійснення судового контролю за виконанням рішень, в тому числі, право позивача на звернення з клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його не виконання.

Окрім того, в порядку звернення судового рішення до виконання, суд може вжити заходи забезпечення позову, передбачені статтею 151 КАС України, зокрема, заборонити іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. При цьому, вжиття відповідних заходів забезпечення позову на цьому етапі здійснюється з конкретною метою, яка поєднується з питанням виконання судового рішення, що стосується предмета спору.

Отже, вжиття заходів передбачених статтею 151 КАС України в контексті забезпечення виконання рішення суду в порядку частини 6 статті 373 КАС України повинно бути направлено на забезпечення виконання рішення суду, що стосується предмета спору.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, про необхідність подання заявником до заяви про забезпечення виконання судового рішення доказів, що підтверджують звернення судового рішення до виконання на підставі виконавчого листа: тобто, необхідним є встановлення стадії відкриття виконавчого провадження за відповідним виконавчим листом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено скаржником в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, на час звернення із заявою від 22.05.2020 про забезпечення позову, яка зареєстрована судом першої інстанції 25.05.2020, виконавчий лист у справі №140/2528/19 видано не було.

02.06.2020 Головним державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №62213666 за виконавчим листом №140/2528/19, виданим 28.05.2020.

Таким чином, з огляду на зміст законодавчих положень щодо звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання та можливість застосування судом з метою забезпечення виконання рішення суду заходів, передбачених статтею 151 КАС України, надаючи правову оцінку поданій представником позивача заяві від 22.05.2020 про забезпечення позову та аргументам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при зверненні із такою заявою скаржник не дотримався вимог КАС України, оскільки постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року спір у цій справі вже вирішено по суті.

Вжиття відповідних заходів з метою забезпечення виконання рішення суду в порядку частини 6 статті 373 КАС України можливо за умови звернення судового рішення до виконання на підставі виконавчого листа, однак такий на час звернення видано не було.

В свою чергу, враховуючи зміст зобов`язальної частини судового рішення, яке просить забезпечити представник позивача, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що на момент звернення з заявою про забезпечення позову позивач не був наділений жодним правом щодо обраної земельної ділянки.

Крім того, у постанові від 30 травня 2018 року у справі №826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на орган місцевого самоврядування обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування.

Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 05 березня 2020 року у справі №305/893/17, від 02 квітня 2020 року у справі №308/10004/16-а, від 17 червня 2020 року у справі №522/15253/16-а.

Таким чином, отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є лише одним з етапів розгляду заяви громадянина про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності та є обов`язковою складовою визначеної Земельним кодексом України процедури передачі земельної ділянки у власність громадянам. Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має на меті визначення меж земельної ділянки в натурі, а також з`ясування обставин, що можуть бути перешкодою для надання земельної такої ділянки громадянину. Прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є лише початковим та обов`язковим етапом у визначеному чинним законодавством порядку передачі земельної ділянки у власність, який надає право громадянину звернутися до відповідних органів для виконання робіт з розроблення проекту землеустрою.

Щодо поданої скаржником заяви про розподіл судових витрат, то з огляду на положення статті 139 КАС України та встановленої відсутності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, така задоволенню не підлягає, оскільки ухвала суду першої інстанції судом апеляційної інстанції не змінюється та не скасовується.

Щодо поданих скаржником до суду апеляційної інстанції клопотання від 15.08.2020 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі №140/2528/19 та зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання вказаного судового рішення, а також заяви від 15.08.2020 про виправлення арифметичної помилки у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі №140/2528/19, адресованих судді-доповідачу Шинкар Т.І., то суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до положень статті 382 КАС України (Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах) та 253 КАС України (Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні) зазначені питання вирішуються судом, який постановив судове рішення.

Під судом, який ухвалив судове рішення, необхідно розуміти суддю, який ухвалив таке рішення одноособово, або колегію суддів, якщо судове рішення ухвалювалося таким складом суду.

Тому слід враховувати, що є неприпустимим вирішення зазначених питань при розгляді апеляційної скарги на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року про відмову в забезпеченні позову у справи №140/2528/19 колегією суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду, яка не вирішувала спір по суті, не приймала постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року у справі №140/2528/19 (суддя-доповідач Судова-Хомюк Н.М., Ільчишин Н.В., Пліш М.А.).

Враховуючи положення статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 151, 229, 241, 243, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 372 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Терлецького Олександра Миколайовича представника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 01 червня 2020 року про відмову в забезпеченні позову у справі №140/2528/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Р. Й. Коваль Т. В. Онишкевич Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 07.09.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України