Ухвала

від 01.06.2020 по справі 308/5083/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5083/20

2/308/1727/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2020 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - Малюк В.М., при секретарі судового засідання - Матіко Я.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення поданого ним позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Глобал Білд Груп , про визнання права власності на спільне майно подружжя та визнання правочину недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з вказаною позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Глобал Білд Груп , про визнання права власності на спільне майно подружжя та визнання правочину недійсним.

Разом з вказаною позовною заявою, ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що ним до Ужгородського міськрайонного суду поданий позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Глобал Білд Груп , про визнання майнових прав на житлове приміщення (квартиру) АДРЕСА_1 , набутих ОСОБА_2 за договором від 12.04.2019 року № БВ18375; МД/УЖ/ЛТ/48кв купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових інструментів та № МД/УЖ/ЛТ/48кв/МП купівлі-продажу майнових прав (базового активу) укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами Актив та ТзОВ Будівельна група ГЛОБАЛ БІЛД ГРУП на загальну суму 760 984, 00 грн. спільною сумісною власністю подружжя та визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканцем АДРЕСА_2 , права власності на 1/2 частку вказаних майнових прав.

Визнання недійним договору №48/1 про заміну сторони в зобов`язанні укладений 24.04.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з додатковою угодою до даного договору за № 1, та договір від 24.04.2020 р. № МД/УЖ/ЛТ/48кв/МП /2 купівлі-продажу майнових прав з додатком № 1 укладений між ОСОБА_3 та ТзОВ Будівельна група ГЛОБАЛ БІЛД ГРУП - за яким були передані права та обов`язки, набуті ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі продажу цінних паперів та майнових прав № МД/УЖ/ЛТ/48кв/МП від 12.04.2019 року, предметом якого є купівля-продаж майнових прав на 2-кімнатну квартиру (житлове приміщення) проектний №48, проектною площею 50,8 кв.м в дев`ятиповерховому житловому будинку з вбудованими приміщеннями нежитлового призначення по АДРЕСА_3 .

В обґрунтування вжиття заходів забезпечення позову, заявник ОСОБА_1 зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що у випадку задоволення позову для відновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно буде докласти значних зусиль.

Тим більше має місце очевидний факт порушення прав позивача шляхом відчуження майна що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до наступного відчуження даного майна та появи третіх осіб, що доводитимуть свою добросовісність. Це в свою чергу зробить неможливим виконання рішення суду.

З огляду на зазначене, заявник ОСОБА_1 просить вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майнові права та на житлове приміщення (квартиру) АДРЕСА_1 , та заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Глобал Білд Груп (адреса 29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул.. Трудова, будинок 5/2, код ЄДРПОУ 42014576) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) подальше відчуження майнових прав на житлове приміщення (квартиру) АДРЕСА_1 .

Заява про забезпечення позову розглядається судом відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, тобто без повідомлення учасників справи.

Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 149 - 151 ЦПК України , які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов`язковості до виконання судових рішень, встановленої нормами Конституції України .

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

При цьому згідно до п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно до п.10 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст. 150 ЦПК України , суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Згідно ч.6 ст.153 ЦПК України , про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.10 ст. 150 ЦПК України , не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Що стосується вимоги заявника ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Як слідує зі змісту поданої заяви, заявляючи про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права та на житлове приміщення (квартиру) АДРЕСА_1 та заборону Товариству з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Глобал Білд Груп , ОСОБА_3 подальше відчуження майнових прав на житлове приміщення (квартиру), позивач (заявник) припускає, що відповідачі та третя особа, на момент винесення судового рішення у справі може здійснити ряд дій направлених на відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд, вивчивши надані заявником докази, дійшов висновку, що між сторонами дійсно виник спір, але доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову суду не надано.

Заявник у заяві про забезпечення доказів зазначив, що відповідач - ОСОБА_2 має намір виключити спірну квартиру зі складу спільно набутого майна, а відчуження спірної квартири на теперішній час можливо навіть без письмової згоди на це ОСОБА_1 , оскільки з документів не вбачається, що спірна квартира є об`єктом спільного сумісного майна подружжя, а тому у разі якщо таке відчуження буде здійснене, це істотно ускладнить виконання рішення, яке може бути ухвалено на користь позивача.

Суд вважає, що доводи заявника ґрунтуються виключно на припущенні, при цьому ризик невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову недоведений.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Наявність ризику вчинення будь-якою особою дій, які в подальшому зможуть призвести до неможливості виконання відповідного судового рішення, має бути не ілюзорним, а підтверджуватись доказами, які б давали сторонньому незалежному спостерігачу зробити висновок про реальність такого ризику.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення вимоги чи позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Зазначаючи у заяві про забезпечення позову про ймовірність виключення ОСОБА_1 зі складу спільно набутого майна та відчуження відповідачем спірного майна третім особам, заявник не надав суду жодного доказу на підтвердження реального існування цього ризику (наприклад, оголошення чи рекламні відомості з інтернет-сайтів, попередній договір тощо).

На переконання суду, накладення арешту на вказане вище майно, може призвести до порушення прав відповідачів по справі та третіх осіб, зокрема гарантованого Конституцією України права власності, що є неприпустимим, згідно із зазначеними нормами законодавства.

Також суд звертає увагу заявника, що порядок передачі майнових прав на житлове приміщення (квартиру), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , відбудеться після закінчення будівництва шляхом підписання акту приймання-передачі майнових прав, після чого покупець повинен оформити право власності на об`єкт нерухомості. На даному етапі, право власності на вказане житлове приміщення не закріплене за відповідачами по справі.

Крім того, як вбачається з матеріалів долучених до заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 в позовній заяві просить визначити за ним майнові права на житлове приміщення(квартиру) в розмірі 1/2 в спільному сумісному майні, однак при цьому позивач просить заборонити вчинення будь-яких дій відповідачам та третім особам по відношенню до всього об`єму майна, заявленого в позовній заяві.

Таким чином, оскільки заявником ОСОБА_1 не доведено належними доказами те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову у зв`язку з її необґрунтованістю, недоведеністю та недоцільністю.

До того ж, провадження у цій цивільній справі, станом на час розгляду заяви, не відкрито.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 , 157 ЦПК України , суддя,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення поданого ним позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Глобал Білд Груп , про визнання права власності на спільне майно подружжя та визнання правочину недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М.Малюк