Постанова

від 27.05.2020 по справі 596/2305/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/2305/18Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/817/514/20 Доповідач - Хома М.В. Категорія - 3040030000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючої - Хома М.В.

суддів - Дикун С. І., Костів О. З.,

секретар - Сович Н.А.

з участю представника ТОВ "УКР-ПАС-ТРАНС" - адвоката Савонік Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ПАС-ТРАНС" та представника ОСОБА_1 - адвоката Кравченко Ксенії Миколаївни на додаткове рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 лютого 2020 року, повний текст якого складено 24 лютого 2020 року, ухвалене суддею Лисюк І.О. у цивільній справі №596/2305/18 за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства "Гусятин Автопасаж", товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ПАС-ТРАНС", ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 грудня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Визнано недійсним Договір оренди будівлі №1 від 1 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та приватним підприємством "Гусятин Автопасаж" (далі - ПП "Гусятин Автопасаж").

Визнано недійсним Договір оренди будівлі №2 від 1 квітня 2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ПП "Гусятин Автопасаж".

Визнано недійсним договір суборенди нежитлового приміщення №01/08/16-2 від 1 серпня 2016 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "УКР-ПАС-ТРАНС" (далі - ТОВ "УКР-ПАС-ТРАНС") та ПП "Гусятин Автопасаж".

18 грудня 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бітківський В.М. звернувся до суду із заявою, в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення з ПП "Гусятин Автопасаж", ТОВ "УКР-ПАС-ТРАНС", ОСОБА_1 , ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі по 6212,50 грн з кожного та судовий збір у розмірі по 352,00 грн з кожного.

Заяву обґрунтовано тим, що між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням "Міжнародна рада адвокатів" укладено Договір №08/04/19 про надання правової (правничої) допомоги від 8 квітня 2019 року, згідно умов якого останнє зобов`язалось надати позивачу правову (правничу) допомогу Замовнику в справі №596/2305/18, а Замовник зобов`язаний оплатити надані послуги у порядку та строки обумовлені у вказаному Договорі. На підставі Актів №1-№8 Виконавцем сформовано та передано Замовнику Рахунок на оплату №1 від 18 грудня 2019 року на суму 24850,00 грн. Крім цього, позивачем за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 1408,00 грн. Однак, під час ухвалення у даній справі рішення не було вирішено питання про розподіл вказаних судових витрат.

Додатковим рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 лютого 2020 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Бітківського В.М. про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено.

Стягнуто з ПП "Гусятин Автопасаж" в користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6212,50 грн, судовий збір у розмірі 352,00 грн.

Стягнуто з ТОВ "УКР-ПАС-ТРАНС" в користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6212,50 грн, судовий збір у розмірі 352,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6212,50 грн, судовий збір у розмірі 352,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6212,50 грн, судовий збір у розмірі 352,00 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ "УКР-ПАС-ТРАНС" просить додаткове рішення Гусятинського районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у повному обсязі у стягнення з ТОВ "УКР-ПАС-ТРАНС" витрат на професійну правову допомогу. Вказує, що додаткове рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суду не надано доказів фактичної сплати коштів для належного підтвердження розміру витрат, які були понесені у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги. Розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є завищеним. Остаточна сума понесених судових витрат є більшою ніж у наданому представником позивача попередньому розрахунку витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Кравченко К.М. просить додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. Вказує, що додаткове рішення є незаконним та необгрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки при поданні позовної заяви не було подано попереднього розрахунку судових витрат, що є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Крім цього, відсутній жодний документ, який би підтверджував оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "УКР-ПАС-ТРАНС" представник ОСОБА_1 - адвокат Кравченко К.М. просить зазначену скаргу задовольнити, а додаткове рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 лютого 2020 року - скасувати. Посилається на обставини, аналогічні тим, що викладені у її апеляційній скарзі.

У відзивах на апеляційні скарги ТОВ "УКР-ПАС-ТРАНС" та представника ОСОБА_1 - адвоката Кравченко К.М., представник ОСОБА_2 - адвокат Бітківський В.М. просить дані скарги залишити без задоволення, а додаткове рішення - без змін. Вказує, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду у справі 901/350/18 від 12 вересня 2019 року відшкодуванню підлягає не лише оплачена на момент винесення рішення сума правничої допомоги, а й та, що підлягає сплаті. Неправомірні дії ПП "Гусятин Автопасаж" вплинули на строк розгляду справи та збільшили час її розгляду. Визначення орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу на стадії подання позовної заяви було неможливим, оскільки така допомога на той момент не надавалась.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційних скарг в їх межах, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням Міжнародна рада адвокатів укладено Договір № 08/04/19 про надання правової (правничої) допомоги від 08 квітня 2019 року.

У пункті 1.1. зазначеного Договору регламентовано, що АО Міжнародна рада адвокатів бере на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу Замовнику в Справі № 596/2305/18, а Замовник зобов`язаний оплатити надані Послуги у порядку та строки обумовлені в даному Договорі.

У пункті 2.1.10 Договору зазначено, що для надання правничої допомоги Замовнику, Виконавець призначає відповідальних осіб: ОСОБА_4 : та ОСОБА_5

У пункті 3.2. Договору зазначено, що вартість послуг, що надаються Виконавцем Замовнику за цим Договором, визначаються з урахуванням Додатку № 1 до Договору Вартість правничої допомоги . Фактично надані Послуги фіксуються у Актах надання правничої допомоги, які підписуються Сторонами поетапно, протягом 3 (трьох) робочих днів після кожного фактичного надання Послуг. Вартість наданих Послуг оплачується Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця, що зазначений у реквізитах даного Договору, на підставі рахунку, який (які) формуються Виконавцем у відповідності з Актами.

На підставі Актів № 1 від 09 квітня 2019 року, 32 від 25 квітня 2019 року, №3 від 17 червня 2019 року, №4 від 18 липня 2019 року, №5 від 30 липня 2019 року, №6 від 21 жовтня 2019 року, №7 від 15 листопада 2019 року, №8 від 18 грудня 2019 року, Виконавцем Адвокатським об`єднанням Міжнародна рада адвокатів сформовано та передано ОСОБА_2 для оплати Рахунок на оплату № 01 від 18 грудня 2019 року на суму 24 850, 00 грн.

У відповідності з Актами № 01 - № 08 правнича (правова) допомога за Договором Позивачеві надавалася адвокатом Бітківським В.М., який є учасником Адвокатського об`єднання Міжнародна рада адвокатів та здійснює свою діяльність у складі Адвокатського об`єднання.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У квітні 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Бітківський В.М. на виконання вимог ухвали Гусятинського районного суду Тернопільської області від 18 квітня 2019 року подав заяву про усунення недоліків, в якій зазначив, що орієнтовний розмір судових витрат складає 20 000,00 грн, що складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Під час судових дебатів у Гусятинському районному суді представник ОСОБА_2 - адвокат Бітківський В.М. зробив заяву про те, що докази на підтвердження понесених судових витрат будуть надані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у даній справі, тобто виконав вимоги ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до частин четвертої статті 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що представником позивача в силу вимог ст. 81 ЦПК України доведено реальність витрат на правову допомогу, розмір яких є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. Розмір витрат на правову допомогу належно обґрунтовано.

Суд першої інстанції, розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу, дійшов вірного висновку про те, що наявні в матеріалах справи: договір про надання правової допомоги від 8 квітня 2019 року, укладений між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням Міжнародна рада адвокатів , опис послуг з кількістю витраченого адвокатом часу і вартістю наданих послуг, Рахунок на оплату №1 від 18 грудня 2019 року на суму 24850,00 грн, а також копії актів надання правничої допомоги є підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з відповідачів, адже цей розмір доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Доводи апеляційних скарг відносно того, що стороною позивача не надано доказів фактичної сплати коштів для належного підтвердження розміру витрат, які були понесені у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги, колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави дійти висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Щодо доводів апеляційних скарг відносно перевищення суми витрат на правничу допомогу у порівнянні із попереднім розрахунком позивача таких витрат слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену у попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Колегія суддів вважає, що різниця між сумою судових витрат, заявленою до відшкодування, не є такою, що істотно перевищує суму таких витрат, заявленою в попередньому розрахунку, оскільки така різниця становить 4850,00 грн, що складає менше 1/4 частини суми, заявленої у попередньому розрахунку.

Посилання ТОВ "УКР-ПАС-ТРАНС" на те, що підготовка представником ОСОБА_2 заяви про усунення недоліків позовної заяви відбулась з вини останнього, а тому стягнення коштів за дану послугу є недопустимим, колегія суддів оцінює критично, оскільки позовну заяву подано до суду 21 грудня 2018 року безпосередньо позивачем ОСОБА_2 , тоді як Договір №08/04/19 про надання правової (правничої) допомоги укладено 8 квітня 2019 року, що в свою чергу виключає вину адвоката Бітківського В.М. у постановленні ухвали про залишення позовної заяви без руху. Слід зазначити, що надання такого виду послуги, як написання позовної заяви, не входить в перелік послуг, який міститься у Рахунку на оплату № 01 від 18 грудня 2019 року.

Таким чином, доводи апеляційних скарг безпідставні та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі Руїз Торіха проти Іспанії ). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги ТОВ "УКР-ПАС-ТРАНС" та представника ОСОБА_1 - адвоката Кравченко К.М. - залишити без задоволення, а додаткове рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 лютого 2020 року - без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ПАС-ТРАНС" та представника ОСОБА_1 - адвоката Кравченко Ксенії Миколаївни - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 17 лютого 2020 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 1 червня 2020 року.

Головуюча

Судді