Постанова

від 27.05.2020 по справі 922/2844/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2020 р. Справа № 922/2844/19

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В.І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

за участю секретаря судового засідання Новікової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна" (вх.№764 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2019, ухвалене суддею Присяжнюком О.О. у приміщенні господарського суду Харківської області 23.12.2019 (повне рішення складено та підписано 26.12.2019) у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна", м.Київ,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Енерджі Україна", в якій просить суд стягнути з останнього безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 381 562,56 грн. за користування земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вул. Коломенська, 4-А без правовстановлюючих документів.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за відповідачем зареєстровано право власності, на підставі Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.08.2019 № 177066350, на нежитлову будівлю літ. Г (автомийка) загальною площею 81,2 кв.м., літ. В (будівля операторної АЗС) загальною площею 220,4 кв.м., по вул . Коломенській, 4-А у м. Харкові з 29.12.2015 зареєстроване за ТОВ Сокар Енерджі Україна на підставі свідоцтва про право власності від 31.12.2015 № 51332089 та№ 51330455,а земельна ділянка за цією адресою використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування зазначеної нежитлової будівлі за відсутності належно оформлених і зареєстрованих речових прав на землю, без внесення плати за цю землю. В якості правових підстав вказує на статті 1212-1214 Цивільного кодексу України, статтю 206 Земельного кодексу, статті 14.1.72, 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.12.2019 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Сокар Енерджі Україна" на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 381562,56 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 5723,44 грн.

Відповідач із рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що наданий позивачем розрахунок безпідставно збережених коштів, проведений відповідно до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові та у цьому розрахунку ставку річної орендної плати визначено як 12% від нормативно-грошової оцінки, що є порушенням п.4.3. вказаного Положення, відповідно до якого, на період будівництва та реконструкції об`єктів встановлюється ставка річної орендної плати за земельну ділянку, на якій знаходиться об`єкт будівництва або реконструкції, на рівні 3 % від нормативної грошової оцінки.

Також, апелянт зазначає, що територіальна громада м. Хароква отримала дохід у вигляді орендної плати за спірний період, а тому, позивач, використовуючи судовий механізм, намагається двічі отримати плату за одну і ту саму земельну ділянку.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.08.2019 № 177066350 право власності на нежитлову будівлю літ. Г (автомийка) загальною площею 81,2 кв.м., літ. В (будівля операторної АЗС) загальною площею 220,4 кв.м., по вул . Коломенській, 4-А у м. Харкові з 29.12.2015 зареєстроване за ТОВ Сокар Енерджі Україна на підставі свідоцтва про право власності від 31.12.2015 № 51332089 та№ 51330455.

Разом з цим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.08.2019 № 177066549 на земельну ділянку площею 0,1375 з кадастровим номером 6310136300:07:006:0129 по вул. Коломенській, 4-А у м. Харкові обліковувався договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та ПП Універсал-Петрол для будівництва операторної існуючої АЗС і реконструкції нежитлової будівлі під автомийку строком до 31.12.2014.

Інше речове право за вказаним договором припинено 03.07.2018 на підставі акту від 05.07.2017 № 98/17.

Крім того, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.08.2019 № НВ-0003587062019 земельна ділянка площею 0,1375 га з кадастровим номером 6310136300:07:006:0129 по вул . Коломенській, 4-А у м . Харкові знаходиться у комунальній власності Харківської міської ради. Категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для будівництва операторної існуючої АЗС і реконструкції нежитлової будівлі під автомийку. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 26.06.2013.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул . Коломенській , 4-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:07:006:0129, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1375 га з кадастровим номером 6310136300:07:006:0129 по вул . Коломенській, 4-А у м . Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.08.2019 № НВ-0003587062019.

Відповідно до інформації ГУ ДФС у Харківській області від 30.01.2019 № 2860/9/20-40-12-03-17 ТОВ Сокар Енерджі Україна не значиться платником плати за землю в Шевченківському районі м. Харкова.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ Сокар Енерджі Україна коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Коломенській, 4-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:07:006:0129) від 01.07.2019 № 1088/0/45-19, виданий Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ Сокар Енерджі Україна у період з 01.08.2018 по 31.07.2019 не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул. Коломенській, 4-А у м. Харкові кадастровий номер 6310136300:07:006:0129 плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 12.08.2019 здійснено обстеження земельної ділянки з урахуванням звіту з геодезичної зйомки земельної ділянки по вул. Коломенській, 4-А у м. Харкові, розробленого ТОВ Геодезично-вишукувальний центр та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Коломенській, 4-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:07:006:0129) від 01.07.2019 № 1088/0/45-19, виданого Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Згідно вказаного витягу, а також витягу з Державного земельного кадастру від 14.08.2019 № НВ-0003587062019 про земельну ділянку по вул . Коломенській , 4-А у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:07:006:0129) площа вказаної земельної ділянки складає 0,1375 га.

Обстеженням на місцевості встановлено, що на сформованій земельній ділянці площею 0,1375 га (кадастровий номер 6310136300:07:006:0129) по вул. Коломенській, 4-А у м. Харкові розташовано дві нежитлові будівлі, право власності на яку зареєстроване за ТОВ Сокар Енерджі Україна , а також навіс.

Вказана земельна ділянка використовується ТОВ Сокар Енерджі Україна для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. В та літ. Г (АЗС).

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Коломенській , 4-А у м . Харкові від 12.08.2019.

ТОВ Сокар Енерджі Україна , набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ТОВ Сокар Енерджі Україна про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Академіка Павлова, 130-Б у м. Харкові.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову у справі, є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, на підставі статей 1212-1214 ЦК України, за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій розміщене нерухоме майно, за період з 01.08.2018 по 31.07.2019.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина 2 статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини 1 статті 141 ЗК України).

Отже, за змістом вказаних положень право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Відтак, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

При цьому, з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Однак, відповідач, набувши право власності на нежитлову будівлю, належним чином не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розташована зазначена будівля, та не уклав з Харківською міською радою відповідного договору оренди.

Отже, відповідач як фактичний користувач спірної земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 29.01.2019 у справі №922/536/18).

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те що прямо закріплено в законі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач посилаючись на правову позицію Верховного Суду, висвітлену у постановах від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17, зазначив, що у зв`язку з набуттям відповідачем права власності на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці, в силу прямої законодавчої вказівки до покупця як до нового власника перейшло право користування земельною ділянкою, на якій воно розміщене, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача.

Тобто, відповідач вважає, що у останнього автоматично виникло діюче на сьогодні право оренди на вказану земельну ділянку на умовах попереднього договору оренди землі та, як наслідок, обов`язок сплачувати орендну плату.

З таким висновком не можна погодитися, оскільки норми ст.ст. 120 ЗК та 377 ЦК України застосовуються виключно у випадках наявності діючого договору оренди землі.

Практика, яку застосував Суд, не є аналогічною спірним правовідносинам, оскільки:

- у постанові від 07.11.2018 № 910/20774/17 предметом спору був позов до Київської міської ради про визнання правовідносин за договором оренди земельної ділянки від 31.08.2007 припиненими у зв`язку з переходом від позивачів права власності на нерухоме майно, розташованого на орендованій ними за спірним договором земельній ділянці, до нового власника майна. Позов обґрунтовано було тим, що у зв`язку зі вказаним до останнього автоматично перейшло і право користування цією земельною ділянкою з одночасним припиненням цього права щодо позивачів. Вказане є підставою для припинення правовідносин за договором оренди земельної ділянки з моменту набуття новим власником права власності на нерухомість, оскільки позивачі з цього моменту вже не є землекористувачами та відповідно, не можуть нести обов`язки орендарів за договором оренди, зокрема зі сплати орендної плати.

Отже, визначальною підставою для позову у вищезазначеній справі став діючий договір оренди землі та перехід права власності, що й послугувало підставою для звернення із позовною заявою про припинення права оренди та дії договору.

У спірних же правовідносинах ми вже маємо підтверджений належними та допустимими доказами юридичний факт припинення дії договору оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:07:006:0129.

- у постанові від 27.02.2019 у справі № 913/661/17 предметом спору було стягнення коштів (збитків, потім змінено на безпідставно збережені кошти). Фактичними обставинами справи, які були встановлені судами, є те, що рішенням позивача право користування земельною ділянкою ТОВ… за договором оренди земельної ділянки було припинено у зв`язку з переходом права власності на об`єкт нерухомого майна до іншої особи. Проте, договір оренди не був припинений у встановленому законом порядку - сторонами у справі не вчинено дій, спрямованих на реалізацію вказаного рішення, а саме не укладено письмової угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки з її подальшою державною реєстрацією. (п. 12, 23)

Маємо таку ж саму ситуацію щодо неподібності правовідносин заявлених та наведених у постанові - у спірних правовідносинах договір оренди землі вже був припинений на момент звернення до суду із позовом, у наведених у постанові договір оренди землі був діючим.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.08.2019 № 177066350 право власності на нежитлову будівлю літ. Г (автомийка) загальною площею 81,2 кв.м., літ. В (будівля операторної АЗС) загальною площею 220,4 кв.м., по вул . Коломенській, 4-А у м. Харкові з 29.12.2015 зареєстроване за ТОВ Сокар Енерджі Україна на підставі свідоцтва про право власності від 31.12.2015 № 51332089 та № 51330455.

Разом з цим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.08.2019 № 177066549 на земельну ділянку площею 0,1375 з кадастровим номером 6310136300:07:006:0129 по вул. Коломенській, 4-А у м. Харкові обліковувався договір оренди землі, укладений між Харківською міською радою та ПП Універсал-Петрол для будівництва операторної існуючої АЗС і реконструкції нежитлової будівлі під автомийку строком до 31.12.2014.

Інше речове право за вказаним договором припинено 03.07.2018 на підставі акту від 05.07.2017 № 98/17.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул . Коломенській, 4-А у м. Харкові з кадастровим номером 6310136300:07:006:0129, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1375 га з кадастровим номером 6310136300:07:006:0129 по вул. Коломенській , 4-А у м . Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.08.2019 № НВ- 0003587062019.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас, суд вважає за важливе відзначити, що для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою відповідачем, зокрема укладення відповідного договору оренди з Харківською міською радою та державною реєстрацією такого права.

Таким чином, відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельних ділянок, на яких розташовані ці об`єкти, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, тому наявність або відсутність вини відповідача в даному випадку не підлягає дослідженню.

З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельними ділянками, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Що стосується розміру заявлених у даній справі до стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 189 Земельного кодексу України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється, зокрема, сільськими радами.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, суд зазначає, що основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 14 Податкового кодексу України.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку безпідставно збережених коштів, позивач здійснює розрахунки як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 4 Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 № 41/08 (зі змінами та доповненнями), закріплений перелік земель, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати. Ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) за використання земельної ділянки під АЗС і АГЗС - 12%.

В листі ТОВ СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА до Харківського міського голови від 08.02.2017 №50, вказано, що ТОВ СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА просить надати в оренду земельну ділянку необхідну для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель, загальною площею 0,1375 га в межах Договору оренди землі №б/н від 09.09.2013 р. укладеного з ПП УНІВЕРСАЛ-ПЕТРОЛ .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.08.2019 № 177066549 земельна ділянка площею 0,1375 га з кадастровим номером 6310136300:07:006:0129 по вул. Коломенській, 4-А у м. Харкові має цільове призначення землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для будівництва операторної існуючої АЗС і реконструкції нежитлової будівлі під автомийку.

Крім того, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 14.08.2019 № НВ-0003587062019 земельна ділянка площею 0,1375 га з кадастровим номером 6310136300:07:006:0129 по вул . Коломенській, 4-А у м . Харкові має цільове призначення - 12.08 для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій; категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для будівництва операторної існуючої АЗС і реконструкції нежитлової будівлі під автомийку.

Вищевказана інформація щодо земельної ділянки також відображена у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.07.2019 № 1088/0/45-19.

Також відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.08.2019 № 177066350 об`єктом нерухомого майна по вул . Коломенській, 4-А у м. Харкові є нежитлова будівля літ. В , якою є будівля операторної АЗС, право власності на яку зареєстроване за Відповідачем.

Із урахуванням вищенаведеного ТОВ СОКАР ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА використовує земельну ділянку площею 0,1375 га з кадастровим номером 6310136300:07:006:0129 по вул. Коломенській, 4-А у м . Харкові саме для експлуатації АЗС, тому на цій підставі застосована ставка річної орендної плати із значенням 12%.

З огляду на те, що відповідач у період з 01.08.2018 по 31.07.2019 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, Харківською міською радою був розрахований розмір безпідставно збережених коштів, як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності, у формі орендної плати за землю, яка нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування за користування земельною ділянкою.

Отже, внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.

Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, та яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.

Так, у пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Щодо інших аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в постанові суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрнутовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", рішення від 10.02.2010).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.12.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.06.2020

Головуючий суддя В.І. Сіверін

Суддя О.І. Терещенко

Суддя М.М. Слободін