Ухвала

від 02.06.2020 по справі 918/625/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

УХВАЛА

про вирішення заяви про відвід

02 червня 2020 р. м. Рівне Справа №918/625/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. , розглянувши заяву про відвід судді у справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Книга Сіті"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та Фермерське господарство ім. Шевченка

про визнання права власності на врожай

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО-ЗЕРНО" звернулось в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Книга Сіті", в якому просило визнати за ним право власності на врожай 2017 року.

18 вересня 2017 року рішенням Господарського суду Рівненської області (суддя Марач В.В.) позов задоволено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2019 року прийнято відмову ОСОБА_26 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_27 від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року в справі №918/625/17. Закрито апеляційне провадження в частині розгляду апеляційних скарг ОСОБА_26 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_27 . Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 - задоволено, скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року та прийнято нове рішення, яким відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

15.05.2020, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, третіми особами по справі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 подано заяву про поворот виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року по справі №918/625/17.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19 травня 2020 року (суддя Марач В.В.) вказану заяву залишено без руху, надано третім особам 10-денний строк на подання суду доказу, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем та докази направлення заяви з додатками ФГ "Ім. Шевченка".

29.05.2020 до суду від третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 надійшла заява про відвід судді Марач В.В. у справі №918/625/17.

Заява про відвід мотивована тим, що суддя Марач В.В. ухвалив рішення в даній справі 18.09.2017 про задоволення позову. Проте, вказане рішення постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2019 року скасоване, прийняте нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Заявники вказують, що при таких обставинах виникає сумнів в неупередженості судді щодо повороту виконання незаконного судового рішення, постановленого цим же суддею (п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України); суддя брав участь при вирішенні справи судом першої інстанції, рішення якого скасоване в апеляційному порядку (ч. 1 ст. 36 ГПК України).

Окрім того зазначають, що суддею незаконно залишено без руху заяву про поворот виконання, так як рішення Господарського суду Рівненської області від 18 вересня 2017 року, про поворот виконання якого подано заяву, виконане позивачем без звернення до виконавчої служби. Позивач самостійно зібрав та розпорядився врожаєм 2017 року. Про це містяться відомості в господарській справі № 918/625/17. Ні до банків, ні до виконавчої служби ТОВ "ЮТ-АГРО- ЗЕРНО" не зверталося. Відтак вважають, що заявники не можуть і не повинні подавати неіснуючі документи (докази), зазначені в ухвалі від 19 травня 2020 року.

Зазначають, що по цих же причинах заявники не можуть подати заяву з додатками ФГ ім. Шевченка, тим більше, що ФГ "Ім. Шевченка" не є учасником провадження в зазначеній господарській справі.

Враховуючи вищевикладене, вважають, що наведене ставить під сумнів об`єктивність судді при розгляді справи. Заявники зазначають про необ`єктивність та упередженість головуючого судді Марача Віктора Васильовича у розгляді вказаної справи, що у майбутньому може призвести до зневіри в об`єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення в даній справі і, як наслідок, до недовіри громадян щодо їх права на справедливий та неупереджений судовий розгляд.

Згідно ухвали Господарського суду Рівненської області від 01.06.2020 (суддя Марач В.В.) визнано відвід, заявлений третіми особами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 судді Марачу В.В. - необґрунтованим.

Заяву про відвід передано уповноваженій особі апарату суду, яка здійснює реєстрацію в автоматизованій системі документообігу Господарського суду Рівненської області, для автоматизованого визначення судді в порядку, встановленому ст. 32 ГПК України, для вирішення питання про відвід.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.20 заяву про відвід передано на розгляд судді Горплюку А.М.

Розглянувши заяву про відвід судді, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

За приписами ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Обґрунтовуючи заяву про відвід, заявники вказують, що у провадженні Господарського суду Рівненської області перебуває заява третіх осіб по справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_43., ОСОБА_44., ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ., ОСОБА_21 , ОСОБА_46, ОСОБА_25 про поворот виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2017 по справі №918/625/17. Дана заява розглядається суддею Марачем В.В.

В свою чергу, суддя Марач В.В. вже приймав участь у розгляді цієї справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Книга Сіті", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_47. , ОСОБА_48., ОСОБА_3 ., ОСОБА_49., ОСОБА_50., ОСОБА_6 , ОСОБА_51., ОСОБА_52. , ОСОБА_9 , ОСОБА_53. , ОСОБА_54., ОСОБА_12 , ОСОБА_55. , ОСОБА_56 ., ОСОБА_57., ОСОБА_43., ОСОБА_17, ОСОБА_58, ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ., ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_59., ОСОБА_60., ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та Фермерське господарство ім. Шевченка про визнання права власності на врожай.

За результатами розгляду справи суддею Марачем В.В. 18 вересня 2017 року ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, яке в подальшому повністю скасоване Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2019 року.

Вказана обставина, як зазначають заявники, в силу ч. 1 ст. 36 ГПК (на яку посилаються заявники) є підставою для відводу судді.

Частина перша статті 36 ГПК України, на яку посилаються заявники, передбачає заборону судді, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, брати участь в розгляді цієї самої справи: а) в суді апеляційної інстанції; б) в суді касаційної інстанції; в) в новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду чи ухвали про закриття провадження у справі.

Тобто, дана норма, стосовно відводу судді у першій інстанції, встановлює підставою для відводу судді - новий розгляд справи цим суддею, після скасування рішення суду (чи ухвали про закриття провадження у справі).

Як зазначають заявники, суддя, якому вони заявили відвід, приймав участь в даній справі при розгляді справи по суті. Згідно ж вищевказаних норм ГПК, підставою для відводу судді (за ч. 1 ст. 36 ГПК) може бути лише та обставина, за якої такий суддя повторно приймає рішення по суті у цій справі (після його скасування чи скасування ухвали про закриття провадження у справі).

Проте, з урахуванням того, що відвід судді Марача В.В. при вирішенні ним питання повороту виконання рішення, підстав для застосування ч. 1 ст. 36 ГПК, немає.

Крім того, як підставу для задоволення заяви про відвід заявники вказують на незаконність залишення без руху поданої заяви про поворот виконання рішення суду.

Як видно зі змісту заяви третіх осіб про відвід судді Марача В.В. від розгляду справи №918/625/17, вказана заява зводиться до того, що треті особи не погоджується з процесуальними діями судді щодо залишення заяви про поворот виконання рішення суду без руху - тобто зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що у свою чергу в розумінні статті 35 ГПК України не є підставою для відводу судді та не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді.

При цьому заявником не обґрунтовано та не надано відповідних доказів того, що суддя прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи.

Поряд з тим, як зазначалося за висновком Європейського суду з прав людини, у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Варто зауважити, що при вирішенні питання відносно наявності у конкретній справі обґрунтованих причин для побоювань, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальною у такому випадку є відповідь на питання чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України").

Проаналізувавши наведені заявником обставини, суд приходить до висновку, що за своєю суттю всі аргументи позивача щодо відводу судді Марача В.В. - є незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді.

Суд наголошує, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Згідно з ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судовою практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб`єктивний та об`єктивний.

Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини наводить наступні стандарти.

По-перше, суд має бути суб`єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ`єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал має також бути неупередженим із об`єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії").

Згідно із об`єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").

Як видно з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").

Тобто, у кожній окремій справі необхідно з`ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").

Враховуючи наведені вище обставини та вимоги чинного законодавства, суд доходить висновку, що заява про відвід судді - є необґрунтованою, оскільки треті особи не наводять жодних передбачених законом підстав для такого відводу, а всі аргументи щодо відводу судді Марача В.В. за своєю суттю являються незгодою сторони з процесуальними діями судді, а судом не встановлено об`єктивних обставин, які викликають сумніви в безсторонності вказаного судді та відповідно у його неупередженості або об`єктивності.

Інших підстав для відводу, передбачених ст. ст. 35, 36 ГПК України, заявник не вказав.

Таким чином, в задоволенні заяви слід відмовити.

Поряд з тим, суд звертає увагу заявників, що за правилами частини 4 статті 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У даному випадку суд зазначає, що заперечення заявників з процесуальних питань можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі, однак не можуть бути підставою для відводу.

Керуючись ст. ст. 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 про відвід судді Марача В.В. від розгляду справи №918/625/17 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя А.М. Горплюк