Ухвала

від 02.06.2020 по справі 160/8060/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 червня 2020 року

Київ

справа №160/8060/18

адміністративне провадження №К/9901/13443/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі № 160/8060/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авантітранс груп до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання врахувати суму в системі електронного адміністрування ,

ВСТАНОВИВ:

25.05.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.02.2019.

З касаційної скарги вбачається, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.08.2019 апеляційну скаргу ГУ ДПС у цій справі залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших обґрунтованих причин для такого поновлення або доказів своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало зокрема те, що апеляційну скаргу подано після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційним судом встановлено, що апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 08.02.2019 подано 26.07.2019 , тобто після спливу строку на апеляційне оскарження. При цьому, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 вперше подану апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з тим, що вона була підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої апеляційної скарги. Копію зазначеної ухвали було отримано ГУ ДПС 22.05.2019. У подальшому, починаючи з моменту отримання копії ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, Відповідачем не вчинялося жодних дій, спрямованих на апеляційне оскарження судового рішення, адже подання апеляційної скарги вдруге 26.07.2019 не свідчить про здійснення контролюючим органом дій з метою оскарження рішення суду в апеляційному порядку.

У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що вперше апеляційна скарга подана у встановлений законом строк та повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутись до суду.

Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені ГУ ДПС причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, оскільки неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. У зв`язку з наведеним, суд запропонував ГУ ДПС звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, та вказати причину подачі первинної апеляційної скарги через 35 днів після прийняття рішення та звернення із повторною апеляційною скаргою апеляційної скарги через два місяці після отримання ухвали про повернення первинної апеляційної скарги.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції ГУ ДПС подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що вперше апеляційна скарга була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, а повторна апеляційна скарга подана у межах річного строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано в строки, визначені процесуальним законодавством, проте апеляційна скарга повернута оскільки підписана особою, посадове становище якої не зазначено. Зазначає, що справа розглядалось в спрощеному позовному провадженні, копія оскаржуваного рішення від 08.02.2019 отримана представником відповідача 21.03.2019, апеляційну скаргу було направлено до суду поштою з урахуванням вихідних днів 22.03.2019, отже апеляційна скарга вперше подана в межах строку на апеляційне оскарження, а тому просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його. Крім того, повернення апеляційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до суду. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду, оскільки відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано визнано неповажними та на пропозицію суду апелянт не навів інших поважних підстав для цього.

Поряд суд касаційної інстанції зазначає, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 133, 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яке є правонаступником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2019 у справі № 160/8060/18.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

М.Б. Гусак

Є.А. Усенко ,

Судді Верховного Суду