Ухвала

від 03.06.2020 по справі 909/29/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/29/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.06.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні:

скаргу №02-08/1/856 від 27.04.2020 (вх№6500/20 від 05.05.2020) ПАТ "Аграрний фонд" на дії головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76019, при виконанні наказу Господарського суду Івано-Франківської області №151 від 22.03.2018 у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд",

юридична адреса: вул.Б.Грінченка,1, м.Київ, 01001;

фактична адреса: вул. Очаківська, пров.Очаківський, 5/6, м.Київ,03151;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварог ІФ",

вул.Незалежності, 67, офіс 9, м.Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 379 867,04грн, з яких: 318 791,40грн - основний борг, 22 900 ,58грн - пеня, 22 315,40грн - штраф,13 239,46грн - інфляційні втрати, 2 620,20грн - 3% річних,

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Аграрний фонд" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з скаргою №02-08/1/856 від 27.04.2020 (вх№6500/20 від 05.05.2020) про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №56294007; скасування постанови від 15.04.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №56294007; зобов"язання головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відновити виконавче провадження №56294007; зобов"язання головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) вжити у виконавчому провадженні №56294007 усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №151 від 22.03.2018. Скарга призначена до розгляду в судовому засіданні.

Представник скаржника в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце останнього був належним чином повідомлений в судовому засіданні 20.05.2020. Свої обґрунтування ПАТ "Аграрний фонд" виклав у скарзі №02-08/1/856 від 27.04.2020 (вх№6500/20 від 05.05.2020). Звертає увагу суду на те, що державний виконавець не вчинив усіх заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", спрямованих на належне виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №151 від 22.03.2018, зокрема не проводив у визначені законом строки перевірки майнового стану боржника та розшуку майна боржника (статті 36, 48 Закону); не вчиняв дій щодо встановлення наявності майна боржника в інших осіб, а також майна та коштів, що належать боржнику від інших осіб (стаття 53 Закону); не вживав заходів щодо отримання декларації боржника; не звертався до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України (пункт 21 частини 3 статті 18 Закону). У зв"язку з чим скаржник вважає дії державного виконавця у виконавчому провадженні №56294007 - неправомірними, а постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.04.2020 - передчасною та такою, що підлягає скасуванню. Одночасно скаржник просить суд зобов"язати державного виконавця відновити виконавче провадження №56294007 та вжити усіх заходів передбачених Законом України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №151 від 22.03.2018.

Представник органу ДВС в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце останнього був належним чином повідомлений в судовому засіданні 20.05.2020. Слід зазначити, що матеріали справи містять заперечення вх№6234/20 від 20.05.2020 на скаргу, в якому головний державний виконавець Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) вказує, що в процесі виконання зведеного виконавчого провадження №56557401 з виконання в т.ч. наказу Господарського суду Івано-Франківської області №151 від 22.03.2018 державним виконавцем своєчасно вживались усі заходи передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо виконання судового рішення, а винесення оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 15.04.2020 зумовлене відсутністю коштів на рахунках боржника та майна, на яке може бути звернено стягнення і здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Просить суд відмовити в задоволенні скарги.

Представник боржника/відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце останнього був належним чином повідомлений ухвалою суду від 20.05.2020.

Беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що стягувач, боржник та державний виконавець, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги а також, приписи частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України згідно яких, неявка стягувача, боржника, державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд прийшов до висновку, про можливість розгляду скарги у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з"ясувавши обставини на яких ґрунтуються вимоги скарги, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає скаргу №02-08/1/856 від 27.04.2020 (вх№6500/20 від 05.05.2020) такою, що підлягає частковому задоволенню.

Господарським судом Івано-Франківської області на виконання рішення від 27.02.2018 у справі № 909/29/18 видано наказ №151 від 22.03.2018 про стягнення з ТОВ "Сварог ІФ" на користь ПАТ "Аграрний фонд" заборгованості в сумі 379 867,04грн, судового збору в сумі 5 698,01грн.

Стягувачем у встановленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку пред"явлено наказ №151 від 22.03.2018 до виконання в Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області. В свою чергу старшим державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області прийнято виконавчий документ до виконання шляхом винесення постанови від 02.05.2018 про відкриття виконавчого провадження №56294007. В процесі примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №151 від 22.03.2018, державним виконавцем: зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей; неодноразово направлено запити до Державної фіскальної служби про номери рахунків, відкритих боржником - ТОВ "Сварог ІФ"; накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення; неодноразово направлено платіжні вимоги до АТ КБ "Приват Банк", АТ "Ідея Банк" на примусове списання коштів з боржника (списано 10,53грн); накладено арешт на майно боржника; направлено запити до "НАІС ДДАІ" МВС України про зареєстровані за божником транспортні засоби; до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про наявність зареєстрованих за боржником речових прав на земельні ділянки; об"єднано виконавче провадження №56294007 у зведене виконавче провадження №56557401.

Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна - у боржника відсутнє нерухоме майно; згідно інформації "НАІС ДДАІ" МВС України - за божником відсутні зареєстровані транспортні засоби; згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області інформація про зареєстровані за боржником речові права на земельні ділянки - відсутня; згідно акту державного виконавця від 08.04.2020 при виході за юридичною адресою боржника - вул.Незалежності, 67, офіс 9 в м.Івано-Франківськ - приміщення чи квартира відсутні.

Відсутність коштів на рахунках боржника та майна, на яке може бути звернено стягнення стало підставою для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.04.2020.

Виходячи із змісту законодавства України обов"язковість виконання судового рішення, як завершальної стадії судового процесу, за своєю правовою природою належить до основних засад судочинства, що узгоджується із приписами статей 129, 129 1 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Право на виконання судового рішення згідно з практикою Європейського суду з прав людини є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004).

У відповідності до приписів статті 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з нормою статті 326 цього ж Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов"язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування їх посадовими чи службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об"єднаннями на всій території України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі, зокрема наказу виданого судом на виконання судового рішення (частина 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Норми частини 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" вказують на те, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина 1 статті 56 Закону України "Про виконавче провадження").

Приписами частини 2 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" обумовлено, що арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону, яка вказує на те, що якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника; у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт.

У відповідності до частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках (частина 3 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною 5 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи, незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Частиною 4 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження.

Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням (частина 2 статті 36 вказаного Закону).

Матеріалами справи документально підтверджено, що в процесі виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №151 від 22.03.2018 державним виконавцем вжито усіх заходів передбачених вище вказаними правовими нормами Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, як доведено перед судом державним виконавцем та не спростовано скаржником/стягувачем за час перебування виконавчого документу на виконанні з 02.05.2018 по 15.04.2020 боржником не відкривались нові рахунки та не проводилась державна реєстрація права власності на рухоме чи нерухоме майно. Слід зазначити, що боржник не надавав державному виконавцю інформацію, а скаржник не повідомляв про майно боржника, що перебуває в інших осіб, як і не заявляв клопотання про можливість звернення стягнення на таке майно. Вказаним спростовується твердження скаржника про не проведення державним виконавцем своєчасної перевірки майнового стану боржника та розшуку його майна, а також не вчинення дій щодо встановлення наявності майна боржника в інших осіб чи майна та коштів, що належать боржнику від інших осіб.

Щодо посилань скаржника про невжиття державним виконавцем заходів щодо отримання декларації боржника та у зв"язку з цим не звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, то вони в більшому стосуються боржника - фізичної особи, а до боржника - юридичної особи такі заходи можуть бути застосовані лише за наявності обґрунтованих підстав в порядку визначеному законом.

З урахуванням вище викладеного у суду відсутні правові підстави для висновку про неправомірність дій головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) у виконавчому провадженні №56294007, а наслідком є відмова в задоволенні скарги в цій частині.

Поряд з цим у рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2010 у справі " Юрій Миколайович Іванов проти України" зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У цьому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Бурдов проти Росії", у справі "Ясюнієне проти Литви"). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі "Фуклев проти України"). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (рішення у справі "Comingersoll S.A." проти Португалії").

Оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 15.04.2020 винесена державним виконавцем на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", за змістом якого виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Однак висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату. Тобто у цьому контексті недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів чи майна на яке може бути звернено стягнення, обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони, на користь якої прийнято рішення - що відсутнє в даному випадку, а тому постанову від 15.04.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №56294007 слід скасувати, а наслідком є зобов"язання головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) вжити усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №151 від 22.03.2018.

Водночас у суду відсутні підстави для задоволення скарги в частині зобов"язання головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) відновити виконавче провадження №56294007, позаяк відновлення виконавчого провадження за наслідками скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві врегульовано спеціальною нормою - статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження", яка вказує на те, що у разі якщо постанова виконавця, зокрема про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення, а приписи статті 345 Господарського процесуального кодексу України зобов"язують головного державного виконавця повідомити суд про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги.

Керуючись статтями 129, 129 1 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", статтями 2, 234, 326, 339-342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

скаргу №02-08/1/856 від 27.04.2020 (вх№6500/20 від 05.05.2020) ПАТ "Аграрний фонд" на дії головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76019, при виконанні наказу Господарського суду Івано-Франківської області №151 від 22.03.2018 - задовольнити частково.

Скасувати постанову від 15.04.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №56294007.

Зобов"язати головного державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) вжити усіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №151 від 22.03.2018.

В порядку статті 345 Господарського процесуального кодексу України головному державному виконавцю Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76019 у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали повідомити Господарський суд Івано-Франківської області та стягувача про її виконання.

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її підписання безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підписана 03.06.2020

Суддя С.Кобецька