Рішення

від 25.05.2020 по справі 906/996/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/996/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Ярош В.В., ордер серія АМ №1000498 від 09.09.2019;

від відповідача: Слівінський А.О., ордер серія АМ №074751 від 13.10.2019;

від третьої особи: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр"

за участю третьої особи, яка не заявляє вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Житомирської міської ради

про стягнення 57 764,09 грн

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житичи" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" заборгованості зі сплати внесків на утримання та ремонт спільного майна за період з 01.10.2017 до 01.09.2019 у розмірі 45 251,72грн, з яких: 42 488,32грн основного боргу, 249,01грн інфляційних, 2 507,39грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2019 суддею Прядко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 13.11.2019 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Житомирську міську раду. Також згідно цієї ж ухвали суд ухвалив перейти до розгляду справи № 906/996/19 за правилами загального позовного провадження та розпочати розгляд даної справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду (суддя Прядко О.В.) від 04.12.2019 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу №906/996/19 до судового розгляду по суті на 15.01.2020.

Згідно бази даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" суддя Прядко О.В. із 26.12.2019 по 05.05.2020 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років.

На підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги ст. 32 ГПК України, керуючись п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України в редакції від 15.09.2016 та п.5.1. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених зборами суддів від 20.04.2016 (із змінами), згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Житомирської області №9/2020 від 10.01.2020 здійснено повторний автоматизований розподіл справи №906/996/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №906/996/19 передано на розгляд судді Шніт А.В.

Ухвалою суду від 14.01.2020 постановлено розпочати розгляд справи №906/996/19 спочатку зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання призначено на 04.02.2020.

27.01.2020 на адресу суду від представника позивача надійшла заява від 25.01.2020 про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд прийняти позовну заяву в редакції з урахуванням збільшеного розміру вимог із додатковими доказами до розгляду та розглядати її як остаточну.

Ухвалою суду від 04.02.2020 постановлено прийняти до розгляду заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ" вх.№02-44/133/20 від 25.01.2020 про збільшення позовних вимог та вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" 57 764,09грн заборгованості, із яких 53 744,32грн основного боргу, 278,28грн інфляційних, 3 741,49грн 3% річних; підготовче засідання відкласти на 27.02.2020.

27.02.2020 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі №906/996/19 до набрання законної сили рішенням у справі №906/884/19.

Ухвалою суду від 27.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 17.03.2020.

Ухвалою від 17.03.2020 постановлено відкласти розгляд справи на 09.04.2020.

В судовому засіданні 09.04.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за вх.№02-44/281/20 від 27.02.2020 про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.04.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.05.2020.

21.04.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про прийняття додаткового доказу - копії постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 у справі №906/884/19.

12.05.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" до Господарського суду Житомирської області надійшла заява про відвід судді Шніт А.В. (вх. №11484 від 12.05.2020).

Ухвалою суду від 13.05.2020 постановлено відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" (вх.№11484 від 12.05.2020) про відвід судді Шніт А.В.

Ухвалою суду від 13.05.2020 постановлено призначити розгляд справи по суті на 25.05.2020.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.239).

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.03.2019 між Комунальним підприємством "Регулювання орендних відносин" Житомирської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" (орендар, відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна №290 (а.с.46-47), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення для розміщення телекомунікаційного обладнання та пункту по обслуговуванню і ремонту комп'ютерної та офісної техніки за адресою: м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 15, загальною площею 281,4 кв.м., вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 1 135 410,00грн без ПДВ станом на 30.11.2018, що знаходяться на балансі КП "ВЖРЕП №6", з орендною платою у розмірі 75,00грн за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

Згідно п. 10.1 договору сторони погодили, що попередній договір оренди №2067 від 01.04.2016 продовжує діяти до моменту підписання цього договору.

31.05.2019 між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна від 20.03.2019 №290, якою пункт 6.8 договору оренди викладено у наступній редакції: "Здійснювати витрати, пов'язані з утриманням об'єкта оренди. Протягом п'яти днів з дати укладання цього договору укласти з балансоутримувачем договір на відшкодування житлово-комунальних послуг, включаючи управління об'єктом оренди, постачання та розподіл газу, постачання та розподіл електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами, відшкодування суми земельного податку тощо. Орендар має право самостійно укладати договори про надання комунальних послуг з виконавцями комунальних послуг та про надання житлових послуг з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, управителем" (а.с.92). Додаткова угода набирає чинності із 31.05.2019.

Згідно матеріалів справи, Територіальна громада міста Житомира в особі Житомирської міської ради є власником нежитлового приміщення, загальною площею 281,4 кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 15 (а.с.26), яке відповідно до договору оренди нерухомого майна №290 від 20.03.2019 передане відповідачу в користування строком до 20.02.2022.

Власниками житлових приміщень (квартир) і нежитлових приміщень багатоквартирного житлового будинку 15 по вулиці Небесної Сотні в м.Житомирі створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житичи".

30.06.2016 проведено державну реєстрацію Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житичи", за адресою: 10000, Житомирська область, м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 13, 15, основним видом діяльності якого є: комплексне обслуговування об'єктів, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.14).

Відповідно до п.1 розділу І Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Житичи", останнє створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласники) багатоквартирних будинків (багатоквартирних будинків) №13,15 та №50, що розташовані за місцезнаходженням: Житомирська область, м.Житомир, вул.Небесної Сотні та вул.Київській, відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За змістом п.3 розділу ІІ Статуту завданням та предметом діяльності об'єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", зокрема, визначено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників зокрема відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 , 4 ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 № 417-VIII, витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком. Зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

Вказану норму, суд вважає спеціальною при врегулюванні правовідносин з оплати внесків на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності.

Статтею 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що співвласник зобов'язаний зокрема: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням.

За змістом ст.16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою, здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів (за змістом ст.16 Закону).

Приписами ст.17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання зокрема має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Отже, особа, яка є власником (орендарем) приміщення в будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання спільного майна, оскільки обов'язок утримання зазначеного майна виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.20 цього ж Закону частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ст.23 Закону внески на утримання і ремонт приміщення або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.

Отже, розміри внесків встановлюються рішенням загальних зборів і такі рішення є обов'язковими до виконання усіма співвласниками (орендарями) приміщень у будинку.

Так, у рішенні загальних зборів членів ОСББ "Житичи", яке оформлене протоколом загальних зборів членів №4 від 27.09.2017 встановлено розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень в розмірі 8,00грн за кв.м.площі (а.с.27-34).

Додатком до протоколу №4 від 27.09.2017 затверджено порядок сплати внесків і платежів співвласників, відрахувань до резервного та ремонтного фондів в ОСББ "Житичи" (далі - порядок) (а.с.35).

Згідно вказаного порядку співвласники зобов'язані сплачувати внески згідно з квитанціями на сплату внесків, сформованими та наданими правлінням об'єднання, виключно шляхом безготівкового розрахунку на рахунки об'єднання в банківських установах, зазначені у таких квитанціях.

Внески сплачуються щомісячно, не пізніше 20го числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інші періодичність і терміни сплати не визначені загальними зборами об'єднання "Житичи" (п.3 порядку).

У разі, якщо співвласник не отримав сформовану правлінням квитанцію на сплату внесків, він зобов'язаний самостійно розрахувати суму внесків, що підлягає сплаті, та внести її на рахунок об'єднання в банківській установі в строк, визначений п.3 цього порядку (п.4 порядку).

Відповідно до п.5 порядку правління надає квитанції на сплату внесків кожному співвласнику шляхом вкидання їх до поштової скриньки співвласника.

Вказане рішення загальних зборів ОСББ "Житичи" станом на дату вирішення спору по суті в установленому законом порядку не оскаржене та не визнане судом недійсним, а отже є чинним та підлягає виконанню.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача, оскільки законодавством не передбачено обов'язкової умови для виконання зобов`язання зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності наймачем (орендарем) таких квартир та/або приміщень як укладення окремого договору.

За вказаних обставин, відповідач, як орендар нежитлових приміщень загальною площею 281,4 кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Небесної Сотні, 15 повинен виконувати покладений на нього Законом та Статутом ОСББ обов'язок по оплаті внесків у розмірі 8,00грн за кв.м. площі, який встановлений відповідними рішеннями загальних зборів ОСББ, оформленими протоколом від №4 від 27.09.2017.

01.03.2018 позивачем направлено Житомирській міській раді лист №7, згідно якого повідомляє про наявність заборгованості ТОВ "ЖМІЦ" за утримання нежитлового приміщення та просить участі у вирішенні даного питання (а.с.37).

У відповідь Житомирська міська рада надіслала орендодавцю та відповідачу лист №72/10-1 від 16.03.2018 (а.с.38), згідно якого вказує, що відповідно до умов договору оренди орендарі зобов'язані здійснювати витрати, пов'язані з утриманням об'єкта оренди.

Згідно листа №16/5072 від 11.07.2018 виконавчий комітет Житомирської міської ради повідомив позивача, що 04.07.2018 відбулась нарада під головуванням заступника міського голови, за участю представників позивача, відповідача та орендодавця, на якій розглянуті проблемні питання щодо відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням нежитлового приміщення за адресою м.Житомир, вул.Небесної Сотні,15 (а.с.40). За результатами проведеної наради надано рекомендації по вирішенню вказаних проблемних питань, а також вказано ТОВ "Житомирський міський інформаційний центр" на необхідність участі в загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку, в якому знаходяться орендовані нежитлові приміщення та погашення заборгованості за надані послуги ОСББ "Житичи".

Позивачем направлено відповідачу претензію №2 від 10.06.2019 про погашення заборгованості зі сплати внеску на утримання будинку, прибудинкової території і спільного майна (а.с.49-50).

У відповідь на вказану претензія відповідачем направлено позивачу лист №26/01-2 від 26.06.2019, згідно якого відповідач погоджується сплачувати витрати на утримання орендованого майна у розмірі 5,00грн за 1 м.кв. та вимагає здійснити відповідний перерахунок. Окрім того, наголошує на необхідності укладення договору відносин власників (орендарів) нежитлових приміщень та ОСББ, оскільки договором оренди передбачено зобов'язання укладення із ОСББ договору на відшкодування житлово-комунальних послуг.

У відповідь на претензію №3 від 29.06.2019 (а.с.55-56) відповідачем надіслано позивачу лист №19/07-1 від 19.07.2019 (а.с.57), згідно якого зазначає, що не погоджується із встановленням різних розмірів внесків (тарифів) для житлових та нежитлових приміщень.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду із вимогою про стягнення із відповідача 57 764,09грн заборгованості, із яких 53 744,32грн основного боргу, 278,28грн інфляційних, 3 741,49грн 3% річних.

З урахуванням пояснень, наданих представником позивача в судовому засіданні, останнім здійснено зарахування отриманих коштів від відповідача в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Позивач вказує, що відповідач до жовтня 2017 розрахунки із позивачем здійснював вчасно та у повному обсязі.

Згідно п.3 порядку внески сплачуються щомісячно, не пізніше 20го числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інші періодичність і терміни сплати не визначені загальними зборами об'єднання "Житичи".

Платіж, який здійснено відповідачем 09.10.2017 на загальну суму 1688,96грн, зараховано позивачем у погашення витрат на утримання будинку та прибудинкової території та внесок у резервний фонд за вересень 2017 на суму 844,48грн.

У період із жовтня 2017 по січень 2020 позивачем нараховано відповідачу щомісячний внесок у розмірі 2251,20грн (281,4кв.м. х 8,00грн).

Частину платежу 09.10.2017 у сумі 844,48грн позивачем зараховано у погашення заборгованості за жовтень 2017.

Також відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості, а саме:

- 04.12.2017 на суму 1688,96грн;

- 05.04.2018 на суму 2533,44грн;

- 11.05.2018 на суму 844,48грн;

- 25.07.2018 на суму 1688,96грн;

- 10.08.2018 на суму 844,48грн;

- 17.08.2018 на суму 844,48грн.

Під час визначення розміру заборгованості зі сплати внесків слід враховувати положення ч.5 ст.254 ЦК України, згідно якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Зважаючи на часткову оплату відповідачем внесків, судом встановлено, що заборгованість відповідача становила за зобов'язаннями:

- жовтня 2017 із 21.11.2017 по 03.12.2017 - у розмірі 1406,72грн (04.12.2017 заборгованість погашено у повному обсязі);

- листопада 2017 із 21.12.2017 по 04.04.2018 - у розмірі 1968,96грн (05.04.2018 заборгованість погашено у повному обсязі);

- грудня 2017:

1) із 23.01.2018 по 04.04.2018 - у розмірі 2251,20грн;

2) із 05.04 2018 по 10.05.2018 - у розмірі 1686,72грн;

3) із 11.05.2018 по 24.07.2018 - у розмірі 842,24грн (25.07.2018 заборгованість погашено у повному обсязі);

- січня 2018:

1) із 21.02.2018 по 24.07.2018 - у розмірі 2251,20грн;

2) із 25.07.2018 по 09.08.2018 - у розмірі 1404,48 грн;

3) із 10.08.2018 по 16.08.2018 - у розмірі 560грн (17.08.2018 заборгованість погашено у повному обсязі);

- лютого 2018:

1) із 21.03.2018 по 16.08.2018 - у розмірі 2251,20грн;

2) із 17.08.2018 по 27.01.2020 - у розмірі 1966,72грн.

Заборгованість за зобов'язаннями лютого 2018 залишається непогашеною на суму 1966,72грн, заборгованість за зобов'язаннями березня 2018 - січня 2020 на загальну суму 51777,60грн залишається непогашеною в повному обсязі. Всього заборгованість відповідача становить 53744,32грн.

Суд зазначає, що позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу у сумі 53744,32грн належними та допустимими доказами у справі.

В свою чергу, відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу про стягнення із відповідача 53744,32грн основного боргу.

Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 3741,49грн 3% річних та 278,28грн інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Під час визначення розміру 3% річних за невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати внесків слід враховувати положення ч.5 ст.254 ЦК України, згідно якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних судом встановлено, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення 1515,59грн, із яких нараховано на зобов'язання:

- жовтня 2017 із 21.11.2017 по 03.12.2017 на заборгованість у розмірі 1406,72грн у сумі 1,50грн;

- листопада 2017 із 21.12.2017 по 04.04.2018 на заборгованість у розмірі 1968,96грн у сумі 16,99грн;

- грудня 2017:

1) із 23.01.2018 по 04.04.2018 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 13,32грн;

2) із 05.04 2018 по 10.05.2018 на заборгованість у розмірі 1686,72грн - у сумі 4,99грн;

3) із 11.05.2018 по 24.07.2018 на заборгованість у розмірі 842,24грн - у сумі 5,19грн;

- січня 2018:

1) із 21.02.2018 по 24.07.2018 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 28,49грн;

2) із 25.07.2018 по 09.08.2018 на заборгованість у розмірі 1404,48 грн - у сумі 1,85грн;

3) із 10.08.2018 по 16.08.2018 на заборгованість у розмірі 560грн - у сумі 0,32грн;

- лютого 2018:

1) із 21.03.2018 по 16.08.2018 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 27,57грн;

2) із 17.08.2018 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 1966,72грн - у сумі 85,50грн;

- березня 2018 із 21.04.2018 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 119,70грн;

- квітня 2018 із 22.05.2018 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 113,96грн;

- травня 2018 із 21.06.2018 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 108,41грн;

- червня 2018 із 21.07.2018 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 102,86грн;

- липня 2018 із 21.08.2018 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 97,13грн;

- серпня 2018 із 21.09.2018 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 91,39грн;

- вересня 2018 із 23.10.2018 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 85,47грн;

- жовтня 2018 із 21.11.2018 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 80,10грн;

- листопада 2018 із 21.12.2018 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 74,55грн;

- грудня 2018 із 22.01.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 68,63грн;

- січня 2019 із 21.02.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 63,08грн;

- лютого 2019 із 21.03.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 57,90рн;

- березня 2019 із 23.04.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 51,79грн;

- квітня 2019 із 21.05.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 46,61грн;

- травня 2019 із 21.06.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 40,88грн;

- червня 2019 із 23.07.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 34,96грн;

- липня 2019 із 21.08.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 29,59грн;

- серпня 2019 із 21.09.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 23,86грн;

- вересня 2019 із 22.10.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 18,12грн;

- жовтня 2019 із 21.11.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 12,57грн;

- листопада 2019 із 21.12.2019 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 7,02грн;

- грудня 2019 із 21.01.2020 по 27.01.2020 на заборгованість у розмірі 2251,20грн - у сумі 1,29грн.

Позивачем визначено період нарахування 3% річних із 01.10.2017 по 27.01.2020. Суд зазначає, що строк виконання зобов'язання на січень 2020 настав 21.02.2020, а тому його не включено до нарахування 3% річних.

Зважаючи на вищевикладене, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення із відповідача 1515,59грн 3% річних. У задоволенні вимоги про стягнення 2225,90грн 3% річних суд відмовляє.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення п о ч и н а ю ч и з м і с я ц я , н а с т у п н о г о з а м і с я ц е м , у я к о м у м а в б у т и з д і й с н е н и й п л а т і ж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду викладено в постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення 278,28грн інфляційних втрат, оскільки представником позивача в судовому засіданні надано пояснення, що нарахування інфляційних втрат здійснювалося позивачем на заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території в місяці, за який нараховано даний внесок, без урахування того, що внески сплачуються щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до положень, встановлених ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00грн.

Зважаючи на вищевикладене, судовий збір слід покласти на відповідача.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 5000,00грн, позивачем подано ордер серії АМ №1000498 від 09.09.2019 (а.с.59), копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю (а.с.60), копію Договору №26/19 про надання професійної правничої допомоги від 21.05.2019 (а.с.61-62), копію квитанції до прибуткового касового ордера 311 від 21.05.2019 (а.с.63), розрахунок понесених витрат (а.с.64).

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Відповідно до ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного суду від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17 та від 06.03.2019 у справі №910/15357/17.

З огляду на заявлену позивачем ціну позову та витрат на послуги адвоката, враховуючи ступінь складності справи та обсяг наданих адвокатом послуг, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення із відповідача 2500,00грн витрат на правову допомогу.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський міський інформаційний центр" (10014, м.Житомир, вул.Небесної Сотні, будинок 15, ідентифікаційний код 24704496) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТИЧИ" (10000, місто Житомир, вул.Небесної Сотні, будинок 13,15, ідентифікаційний код 40607112):

- 53 744,32грн - основного боргу;

- 1 515,59грн - 3% річних;

- 1 921,00грн - судового збору;

- 2 500,00грн витрат на правову допомогу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено:

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2, 3 - сторонам (рек з пов)

4 - третій особі (рек з пов)