Ухвала

від 02.06.2020 по справі 520/9398/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/9398/19

Провадження № 1-кс/947/7560/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12017161470002723 від 27.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та правове обґрунтування клопотання стороною обвинувачення.

Слідчим управлінням ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017161470002723 від 27.11.2017, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.1, 4 ст.358, ч.1, 3, 4 ст.190, ч. 3 ст.365-2 КК України, за фактами зловживання суб`єктами державної реєстрації своїми службовими повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки; шахрайства; виготовлення та використання завідомо підробленого документа.

В ході досудового розслідування встановлено, що у ОСОБА_5 (кримінальне провадження №12020160000000137 від28.02.2020 відносно ОСОБА_5 за ознаками ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, закрите 13.03.2020 на підставі п.5 ч.1 ст. 284 КПК України), ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб виник умисел на заволодіння шахрайським шляхом земельною ділянкою площею 0, 1 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:45:005:0027.

З метоюзаволодіння зазначеноюземельною ділянкою,20.08.2018 державномуреєстратору правна нерухомемайно КП«Агенція державноїреєстрації» ОСОБА_8 із заявою №29715722 серед інших документів надано підроблене рішення №7171-VII від 10.09.2015 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу гр. ОСОБА_5 у приватну власність земельної ділянки, площею 0, 1000 га за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

На підставі зазначеного рішення та інших документів, 22.08.2018 державним реєстратором ОСОБА_8 прийнято рішення № 42672325 про проведення державної реєстрації права приватної власності за ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110137500:45:005:0027.

Разом з цим, з метою надання подальшому переходу права власності на зазначену земельну ділянку вигляду правочину, передбаченого діючим законодавством України, 10.09.2018 року між ОСОБА_6 (позикодавець) та ОСОБА_5 (позичальник) укладено договір позики, зареєстрований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за № 2821.

Згідно договорупозики №2821від 10.09.2018 позикодавецьпередав,а позичальник прийняву власність1693200гривень,які зобов`язується повернути до17.09.2018року.Відповідно доп.7договору,у випадкуневиконання позичальникомсвоїх зобов`язаньпо поверненнюпозики,позикодавець маєправо звернутистягнення намайно позичальникау безспірномупорядку напідставі виконавчогонадпису нотаріуса.

Того ж дня приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за №2822 посвідчує іпотечний договір, укладений між ОСОБА_6 (іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (іпотекодавець) та накладує заборону відчуження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0, 1 га.

Згідно іпотечного договору №2822 від 10.09.2018 іпотекодавець надає в іпотеку нерухоме майно - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0, 1 га, кадастровий номер 5110137500:45:005:0027. А іптекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

За зазначеним іпотечним договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань іпотекодавця за договором позики, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за №2821 від 10.09.2018.

В подальшому, державним реєстратором прав на нерухоме майно КП «Агенція державної реєстрації» ОСОБА_10 на підставі заяви 30200791 від 19.09.2018 прийняте рішення про реєстрацію права власності за ОСОБА_6 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0, 1 га, кадастровий номер 5110137500:45:005:0027.

Разом з цим встановлено, 05.02.2018 року між ОСОБА_7 (позикодавець) та ОСОБА_6 (позичальник) було укладено договір позики. Згідно якого, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі 2788 710 грн., що на момент укладання договору становить за курсом НБУ 100000,00 дол. США зі строком повернення 31.12.2018 року, однак, у свою чергу позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю неустойку у розмірі 1% від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання. На підтвердження отримання гршових коштів ОСОБА_6 написав розписку від 05.02.2018, відповідно до якої, ОСОБА_6 отримав грошові кошти у борг у сумі 2788710 грн. що еквівалентно 100 000,00 дол. США зі строком повернення 31.12.2018 року.

В подальшому за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 суддею Біляївського районного суду Одеської області ОСОБА_11 16.05.2019 по справі №496/579/19 ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 заборгованість за договором позики від 05.02.2018 року у розмірі 2788 710 грн.

На теперішній час в рамках виконавчого провадження , яке перебуває у приватного виконавця ОСОБА_12 , земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0, 1 га, кадастровий номер 5110137500:45:005:0027, яка перебуває у власності ОСОБА_6 , як на майно боржника, виставлено на торги ДП «СЕТАМ».

Таким чином існує загроза подальшої зміни власника земельної ділянки та подальший її продаж особами, які набули право власності на зазначену земельну ділянку із використанням підроблених документів та на підставі договорів, що мають ознаки фіктивності, за відсутності правових підстав на це, що ускладнить поверненню земельної ділянки законному власнику.

В зв`язку із викладеним, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0, 1 га, кадастровий номер 5110137500:45:005:0027 відповідно до ч.2 ст. 167 КПК України є предметом кримінального правопорушення та відсутність заборони щодо розпорядження земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0, 1 га, кадастровий номер 5110137500:45:005:0027, може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи знаявної інформаціїта відомостей,що підтверджуютьсяматеріалами кримінальногопровадження,є реальніобґрунтовані підставивважати,що існуютьнаміри подальшоїзміни власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0, 1 га, кадастровий номер 5110137500:45:005:0027.

Метою є збереження речових доказів, а саме земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0, 1 га, кадастровий номер 5110137500:45:005:0027,яка перебуваєу власності ОСОБА_6 , від подальшої зміни права власності.

На підставі викладеного, з метою встановлення всіх обставин скоєного кримінального правопорушення невстановленими особами, злочинні дії яких направлені на протиправну реєстраціюправ власності на нерухоме майно,а такождля збереження речових доказів виникає необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0, 1 га, кадастровий номер 5110137500:45:005:0027 (заборони на використання, розпорядження нерухомим майном чи вчинення будь-яких інших юридично значимих дій відносно нього, в тому числі зміни власника та здійснення буд-яких реєстраційних дій).

З метою забезпечення арешту майна, сторона обвинувачення просить розглядати подане клопотання без виклику власника такого майна.

Від слідчого до початку розгляду клопотання надійшла заява про розгляд такого клопотання за її відсутності.

З огляду на обґрунтування такого клопотання, а також фактичні обставини даного кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне здійснити розгляд такого клопотання без виклику особи, яка на теперішній час являється власником зазначеного у клопотанні майна.

Таким чином, вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, враховуючи положення ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

2. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3. Правова підстава для арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 4 ст. 358, ч. ч. 1, 3, 4 ст. 190, ч. 3 ст. 365-2 КК України, а саме за фактом можливого незаконного заволодіння шахрайським шляхом земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137500:45:005:0027.

Відтак, на думку слідчого судді, доводи сторони обвинувачення в частині ймовірних порушень закону при набутті права власності на зазначену у клопотанні земельну ділянку є обґрунтованими, а тому, слідчий суддя вважає доведеним відповідність зазначеної у клопотанні земельної ділянки критеріям речових доказів (ч. 1 ст. 98 КПК України), оскільки остання, згідно викладених у клопотанні та встановлених в ході судового засідання обставин, являється об`єктом кримінально протиправних дій.

Відтак, перед слідчим суддею доведено існування підстав вважати, що зазначена у клопотанні земельна ділянка є доказом в рамках даного кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про наявність у слідчого судді підстав для застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

4. Мета накладення арешту майна.

В судовому засіданні встановлено, що фізична особа (власник) зазначеної у клопотанні земельної ділянки (відомості відносно якого підтверджуються долученою до клопотання інформацією з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно), не має відповідного процесуального статусу підозрюваного, а являються третьою особою, відносно майна якої на теперішній час вирішується питання про арешт майна.

Крім того, слідчим суддею встановлено, що зазначена у клопотанні земельна ділянка відповідає критеріям речових доказів (ч. 1 ст. 98 КПК України в частині об`єкту кримінально протиправних дій), про що зазначено було вище.

Відтак, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), в свою чергу з цієї підстави арешт може бути накладено на майно й третіх осіб (абзац 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).

5. Завдання та необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з поданого клопотання, на теперішній час в рамках виконавчого провадження, яке перебуває у приватного виконавця ОСОБА_12 , земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:45:005:0027 виставлено на торги ДП «СЕТАМ».

Відтак, на думку слідчого судді, на теперішній час об`єктивно існує необхідність в запобіганні можливому відчуженню означеної земельної ділянки, що в подальшому ускладнить повернення такої земельної ділянки ймовірному законному власнику. При цьому, відповідність наявності вказаного завдання арешту майна підтверджується фактичними обставинами даного кримінального провадження, яке в цілому здійснюється з приводу законності набуття у власність означеної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому, на досягнення завдань кримінального провадження в цілому, й повинні застосовуватися в рамках відповідного кримінального провадження ті чи інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема.

Відтак, з метою забезпечення досягнення означених завдань кримінального провадження в цілому (ч. 1 ст. 2 КПК України), й наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні земельні ділянки зокрема.

6. Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зазначеної у клопотанні особи (право власності якої на означену у клопотанні земельну ділянку підтверджується долученими до клопотання відомостями), пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремої особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

7. Висновки слідчого судді.

За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_3 ,яке погодженопрокурором відділупрокуратури Одеськоїобласті ОСОБА_4 про арештмайна врамках кримінальногопровадження №12017161470002723від 27.11.2017року,за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.ч.1,4ст.358,ч.ч.1,3,4ст.190,ч.3ст.365-2КК України задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомого майна № 472163651101, а саме на земельну ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0, 1 га, кадастровий номер 5110137500:45:005:0027 із забороною розпоряджатися ним та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього, а також вчиняти будівництво, реконструкцію, будь-які будівельні та монтажні роботи на земельній ділянці.

Виконання ухвалипокласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1