Рішення

від 27.05.2020 по справі 910/1104/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2020Справа № 910/1104/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Майстерліфт

до Товариства з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія

про стягнення 311 098, 80 грн

Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М.

за участю секретаря судового засідання

Тарасюк І.М.

Представники сторін

від позивача: Лелюх Л.П.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Майстерліфт звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія про стягнення 311 098, 80 грн

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договорів про виконання ремонтних робіт будинку в частині оплати наданих послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 285 004, 00 грн, 23 222, 99 грн пені, 524, 19 грн інфляційних втрат та 2 347, 62 3% річних.

Ухвалою від 30.01.2020р. відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.02.2020р.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що в порушенні строків оплати виконаних робіт відсутня вина замовника, оскільки фінансування таких робіт в повному обсязі залежить від співвласників будинку.

26.02.2020р. судом було відкладено підготовче засідання на 11.03.2020р.

11.03.2020р. судом було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 01.04.2020р.

01.04.2020р. судове засідання не відбулось.

Ухвалою від 24.04.2020р. судом було призначено підготовче засідання на 13.05.2020р.

13.05.2020р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2020р.

Представник відповідача у судове засідання 27.05.2020р. не з`явився та подав клопотання про відкладення розгляду справи по суті.

Вказане клопотання було відхилено судом з урахуванням наступного.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання відповідач посилався на неможливість забезпечити явку представника у судове засідання з огляду на продовження строку дії карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Проте, за висновками суду, у даному випадку наведені заявником обставини не є достатніми для відкладення вирішення спору по суті.

При цьому, суд звертає увагу, що відкладення розгляду справи є правом, а не обов`язком суду.

Суд також зауважує, що з метою забезпечення дотримання принципу змагальності та рівності учасників судового процесу з урахуванням обмежень, введених з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), судом в ухвалі від 14.05.2020р. було запропоновано учасникам судового процесу прийняти участь у розгляді справи поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програми Microsoft Teams.

Судом враховано, що відповідачем вже не вперше подається клопотання про відкладення розгляду справи.

З приводу численних клопотань відповідача суд вважає за доцільне також зауважити, що згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України ).

Отже, за висновками суду, задоволення клопотання відповідача могло призвести до затягування строків розгляду справи та, як наслідок, порушення права позивача на справедливий розгляд справи у розумні строки, яке визначено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник позивача у судовому засіданні 27.05.2020р. надав усні пояснення по суті справи, згідно змісту яких позовні вимоги з урахуванням часткового погашення заборгованості відповідачем після відкриття провадження у справі підтримав.

В судовому засіданні 27.05.2020р. на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія (замовник) було укладено договір №1/2 на виконання ремонтних робіт, за умовами п.1.1 якого підрядник зобов`язується по завданню замовника виконати капітальний ремонт ліфта за адресою: вул.Кондратюка, 3 (під.1, в/п 1000 кг на 24 зуп. Зав.№ЕF 609). Для цього замовник відповідно зобов`язується надати безперешкодний доступ та забезпечити необхідні умови для співробітників підрядника для виконання робіт, ухвалити та прийняти виконані роботи, вчасно оплачувати роботи в повному обсязі.

За умовами п.2.1 договору №1/2 від 30.07.2019р. вартість договору становить 82 000 грн., в тому числі, податок на додану вартість в розмірі 20% - 13 800 грн.

Усі платежі за договором здійснюються в національній валюті України по безготівковому розрахунку на поточний рахунок підрядника (п.2.2 договору №1/2 від 30.07.2019р.).

Згідно з п.2.3 договору №1/2 від 30.07.2019р. оплата вартості робіт відбувається наступним чином: замовник зобов`язується перерахувати авансовий платіж на рахунок підрядника в розмірі 30% від вартості робіт, зазначених в кошторисі на протязі десяти банківських днів з дати підписання договору. Остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником на підставі погодженого та підписаного замовником акту приймання виконаних підрядником робіт, протягом п`яти банківських днів. У разі незгоди з об`ємами чи якістю виконаних робіт, замовник в строк не більше 5 календарних днів з моменту отримання актів виконаних робіт, надає обґрунтовані письмові заперечення. У разі ненадання в зазначені строки аргументованих заперечень, надані акти вважаються перевіреними по об`ємам та якості, а роботи прийнятими, тому замовник зобов`язується оплатити їх протягом 5 банківських днів від дати їх подання.

У п.5.3 договору №1/2 від 30.07.2019р. передбачено, що за невиконання своїх обов`язків по договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період, від суми заборгованості.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п.9.1 договору №1/2 від 30.07.2019р.).

30.07.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія (замовник) також було укладено договір №1/6 на виконання ремонтних робіт, за умовами п.1.1 якого підрядник зобов`язується по завданню замовника виконати капітальний ремонт ліфта за адресою: вул.Кондратюка, 3 (під.3, в/п 1000 кг на 24 зуп. Зав.№ЕF 616). Для цього замовник відповідно зобов`язується надати безперешкодний доступ та забезпечити необхідні умови для співробітників підрядника для виконання робіт, ухвалити та прийняти виконані роботи, вчасно оплачувати роботи в повному обсязі.

За умовами п.2.1 договору №1/6 від 30.07.2019р. вартість договору становить 82 000 грн., в тому числі, податок на додану вартість в розмірі 20% - 13 800 грн.

Усі платежі за договором здійснюються в національній валюті України по безготівковому розрахунку на поточний рахунок підрядника (п.2.2 договору №1/6 від 30.07.2019р.).

Згідно з п.2.3 договору №1/6 від 30.07.2019р. оплата вартості робіт відбувається наступним чином: замовник зобов`язується перерахувати авансовий платіж на рахунок підрядника в розмірі 30% від вартості робіт, зазначених в кошторисі на протязі десяти банківських днів з дати підписання договору. Остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником на підставі погодженого та підписаного замовником акту приймання виконаних підрядником робіт, протягом п`яти банківських днів. У разі незгоди з об`ємами чи якістю виконаних робіт, замовник в строк не більше 5 календарних днів з моменту отримання актів виконаних робіт, надає обґрунтовані письмові заперечення. У разі ненадання в зазначені строки аргументованих заперечень , надані акти вважаються перевіреними по об`ємам та якості, а роботи прийнятими, тому замовник зобов`язується оплатити їх протягом 5 банківських днів від дати їх подання.

У п.5.3 договору №1/6 від 30.07.2019р. передбачено, що за невиконання своїх обов`язків по договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період, від суми заборгованості.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п.9.1 договору №1/6 від 30.07.2019р.).

30.07.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія (замовник) також було укладено договір №1/7 на виконання ремонтних робіт, за умовами п.1.1 якого підрядник зобов`язується по завданню замовника виконати капітальний ремонт ліфта за адресою: вул.Кондратюка, 3 (під.5, в/п 1000 кг на 24 зуп. Зав.№ЕF 624). Для цього замовник відповідно зобов`язується надати безперешкодний доступ та забезпечити необхідні умови для співробітників підрядника для виконання робіт, ухвалити та прийняти виконані роботи, вчасно оплачувати роботи в повному обсязі.

За умовами п.2.1 договору №1/7 від 30.07.2019р. вартість договору становить 82 000 грн., в тому числі, податок на додану вартість в розмірі 20% - 13 800 грн.

Усі платежі за договором здійснюються в національній валюті України по безготівковому розрахунку на поточний рахунок підрядника (п.2.2 договору №1/7 від 30.07.2019р.).

Згідно з п.2.3 договору №1/7 від 30.07.2019р. оплата вартості робіт відбувається наступним чином: замовник зобов`язується перерахувати авансовий платіж на рахунок підрядника в розмірі 30% від вартості робіт, зазначених в кошторисі на протязі десяти банківських днів з дати підписання договору. Остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником на підставі погодженого та підписаного замовником акту приймання виконаних підрядником робіт, протягом п`яти банківських днів. У разі незгоди з об`ємами чи якістю виконаних робіт, замовник в строк не більше 5 календарних днів з моменту отримання актів виконаних робіт, надає обґрунтовані письмові заперечення. У разі ненадання в зазначені строки аргументованих заперечень, надані акти вважаються перевіреними по об`ємам та якості, а роботи прийнятими, тому замовник зобов`язується оплатити їх протягом 5 банківських днів від дати їх подання.

У п.5.3 договору №1/7 від 30.07.2019р. передбачено, що за невиконання своїх обов`язків по договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період, від суми заборгованості.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п.9.1 договору №1/7 від 30.07.2019р.).

30.07.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія (замовник) також було укладено договір №1/8 на виконання ремонтних робіт, за умовами п.1.1 якого підрядник зобов`язується по завданню замовника виконати капітальний ремонт ліфта за адресою: вул.Кондратюка, 3 (під.6, в/п 1000 кг на 24 зуп. Зав.№ЕF 628). Для цього замовник відповідно зобов`язується надати безперешкодний доступ та забезпечити необхідні умови для співробітників підрядника для виконання робіт, ухвалити та прийняти виконані роботи, вчасно оплачувати роботи в повному обсязі.

За умовами п.2.1 договору №1/8 від 30.07.2019р. вартість договору становить 82476 грн., в тому числі, податок на додану вартість в розмірі 20% - 13 746 грн.

Усі платежі за договором здійснюються в національній валюті України по безготівковому розрахунку на поточний рахунок підрядника (п.2.2 договору №1/8 від 30.07.2019р.).

Згідно з п.2.3 договору №1/8 від 30.07.2019р. оплата вартості робіт відбувається наступним чином: замовник зобов`язується перерахувати авансовий платіж на рахунок підрядника в розмірі 30% від вартості робіт, зазначених в кошторисі на протязі десяти банківських днів з дати підписання договору. Остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником на підставі погодженого та підписаного замовником акту приймання виконаних підрядником робіт, протягом п`яти банківських днів. У разі незгоди з об`ємами чи якістю виконаних робіт, замовник в строк не більше 5 календарних днів з моменту отримання актів виконаних робіт, надає обґрунтовані письмові заперечення. У разі ненадання в зазначені строки аргументованих заперечень, надані акти вважаються перевіреними по об`ємам та якості, а роботи прийнятими, тому замовник зобов`язується оплатити їх протягом 5 банківських днів від дати їх подання.

У п.5.3 договору №1/8 від 30.07.2019р. передбачено, що за невиконання своїх обов`язків по договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період, від суми заборгованості.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п.9.1 договору №1/8 від 30.07.2019р.).

30.07.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія (замовник) також було укладено договір №1/9 на виконання ремонтних робіт, за умовами п.1.1 якого підрядник зобов`язується по завданню замовника виконати капітальний ремонт ліфта за адресою: вул.Кондратюка, 3 (під.6, в/п 1000 кг на 24 зуп. Зав.№ЕF 627). Для цього замовник відповідно зобов`язується надати безперешкодний доступ та забезпечити необхідні умови для співробітників підрядника для виконання робіт, ухвалити та прийняти виконані роботи, вчасно оплачувати роботи в повному обсязі.

За умовами п.2.1 договору №1/9 від 30.07.2019р. вартість договору становить 79128 грн., в тому числі, податок на додану вартість в розмірі 20% - 13188 грн.

Усі платежі за договором здійснюються в національній валюті України по безготівковому розрахунку на поточний рахунок підрядника (п.2.2 договору №1/9 від 30.07.2019р.).

Згідно з п.2.3 договору №1/9 від 30.07.2019р. оплата вартості робіт відбувається наступним чином: замовник зобов`язується перерахувати авансовий платіж на рахунок підрядника в розмірі 30% від вартості робіт, зазначених в кошторисі на протязі десяти банківських днів з дати підписання договору. Остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником на підставі погодженого та підписаного замовником акту приймання виконаних підрядником робіт, протягом п`яти банківських днів. У разі незгоди з об`ємами чи якістю виконаних робіт, замовник в строк не більше 5 календарних днів з моменту отримання актів виконаних робіт, надає обґрунтовані письмові заперечення. У разі ненадання в зазначені строки аргументованих заперечень , надані акти вважаються перевіреними по об`ємам та якості, а роботи прийнятими, тому замовник зобов`язується оплатити їх протягом 5 банківських днів від дати їх подання.

У п.5.3 договору №1/9 від 30.07.2019р. передбачено, що за невиконання своїх обов`язків по договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період, від суми заборгованості.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п.9.1 договору №1/9 від 30.07.2019р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договори №1/2 від 30.07.2019р., №1/6 від 30.07.2019р., №1/7 від 30.07.2019р., №1/8 від 30.07.2019р., №1/9 від 30.07.2019р. як належні підстави, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків з виконання робіт.

Як вбачається з матерів справи, на виконання умов договору №1/2 від 30.07.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт було виконано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія прийнято роботи на суму 82800 грн., про що сторонами складено підписано акт надання послуг №1515 від 01.10.2018р.

На виконання умов договору №1/6 від 30.07.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт було виконано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія прийнято роботи на суму 82800 грн., про що сторонами складено підписано акт надання послуг №1481 від 23.09.2019р.

На виконання умов договору №1/7 від 30.07.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт було виконано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія прийнято роботи на суму 82800 грн., про що сторонами складено підписано акт надання послуг №1645 від 10.10.2019р.

На виконання умов договору №1/8 від 30.07.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт було виконано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія прийнято роботи на суму 82476 грн., про що сторонами складено підписано акт надання послуг №1644 від 10.10.2019р.

На виконання умов договору №1/9 від 30.07.2019р. Товариством з обмеженою відповідальністю Майстерліфт було виконано, а Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія прийнято роботи на суму 79128 грн., про що сторонами складено підписано акт надання послуг №1643 від 10.10.2019р.

Проте, за поясненнями позивача, які з боку відповідача не заперечувались, Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія було лише частково здійснено розрахунок за виконі позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача станом на момент звернення до суду з розглядуваним позовом утворилась заборгованість в сумі 285 004 грн.

Одночасно, як свідчать матеріали справи, після відкриття провадження у справі відповідачем було переховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі 57800 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором №1/2 від 30.07.2019р. Вказані обставини підтверджуються представленими суду платіжними дорученнями №1596 від 03.03.2020р., №26 від 03.03.2020р. та №25 від 03.03.2020р., а також поясненнями позивача.

З огляду на вказані обставини, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Отже, з огляду на часткове добровільне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати робіт за договором №1/2 від 30.07.2019р., суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу сумі 57800 грн. відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає таке.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Судом вище вказувалось, що умовами договорів №1/2 від 30.07.2019р., №1/6 від 30.07.2019р., №1/7 від 30.07.2019р., №1/8 від 30.07.2019р., №1/9 від 30.07.2019р. передбачено, що оплата вартості робіт відбувається наступним чином: замовник зобов`язується перерахувати авансовий платіж на рахунок підрядника в розмірі 30% від вартості робіт, зазначених в кошторисі на протязі десяти банківських днів з дати підписання договору. Остаточна оплата вартості виконаних робіт, здійснюється замовником на підставі погодженого та підписаного замовником акту приймання виконаних підрядником робіт, протягом п`яти банківських днів. У разі незгоди з об`ємами чи якістю виконаних робіт, замовник в строк не більше 5 календарних днів з моменту отримання актів виконаних робіт, надає обґрунтовані письмові заперечення. У разі ненадання в зазначені строки аргументованих заперечень, надані акти вважаються перевіреними по об`ємам та якості, а роботи прийнятими, тому замовник зобов`язується оплатити їх протягом 5 банківських днів від дати їх подання.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що строк оплати робіт (остаточного розрахунку) за договорами №1/2 від 30.07.2019р., №1/6 від 30.07.2019р., №1/7 від 30.07.2019р., №1/8 від 30.07.2019р., №1/9 від 30.07.2019р., настав.

Судом вище було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія було лише частково здійснено розрахунок за виконі позивачем роботи, внаслідок чого у відповідача станом на момент звернення до суду з розглядуваним позовом утворилась заборгованість в сумі 285 004 грн.

Одночасно, після відкриття провадження у справі відповідачем було переховано на рахунок позивача грошові кошти в сумі 57800 грн., в рахунок погашення заборгованості за договором №1/2 від 30.07.2019р.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 227 204 грн. в повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення 23 222, 99 грн пені, 524, 19 грн інфляційних втрат та 2 347, 62 3% річних. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом було встановлено, що умовами договорів №1/2 від 30.07.2019р., №1/6 від 30.07.2019р., №1/7 від 30.07.2019р., №1/8 від 30.07.2019р., №1/9 від 30.07.2019р. передбачено, що за невиконання своїх обов`язків по договору, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у цей період, від суми заборгованості.

З огляду на порушення відповідачем строків остаточного розрахунку за виконані позивачем роботи, останнім було нараховано та заявлено до стягнення 23 222, 99 грн пені, 524, 19 грн інфляційних втрат та 2 347, 62 3% річних.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно, наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат не є обґрунтованим з урахуванням наступного.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічні висновки наведено Верховним Судом у постановах від 24.04.2019р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019р. у справі № 924/312/18.

Проте, наведене позивачем при нарахуванні інфляційних втрат враховано не було.

Після здійснення власного перерахунку, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача інфляційних втрат на суму 346,80 грн.

Наразі, суд не приймає посилання відповідача в якості заперечень на позов на те, що в порушенні строків оплати виконаних робіт відсутня вина замовника, оскільки фінансування таких робіт в повному обсязі залежить від співвласників будинку. При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Отже, у даному випадку обставини, на які посилається відповідач, ніяким чином не спростовують обов`язку замовника своєчасно здійснити розрахунок за виконані позивачем роботи та не звільняють від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог. Одночасно, судовий збір в частині вимог провадження по справі за якими закрито, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/1104/20 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Майстерліфт до Товариства з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія про стягнення основного боргу в сумі 57800 грн.

2. Задовольнити позовні вимоги частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київська комунальна компанія (04201, м.Київ, вул.Кондратюка, будинок 1, ЄДРПОУ 38261519) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Майстерліфт (04073, м.Київ, провулок Куренівський, будинок 17 ЛІТЕРА Ш, ЄДРПОУ 33308688) основний борг в сумі 227 204 грн., пеню в розмірі 23 222,99 грн., інфляційні втрати в сумі 346,80 грн., 3% річних в сумі 2347,62 грн. та судовий збір в сумі 4663,82 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. З урахуванням п.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), вказаний строк продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст складено та підписано 04.06.2020р.

Суддя Спичак О.М.