Ухвала

від 04.06.2020 по справі 916/3587/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3587/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою "РОСКО АГРО" (вул. Драгомирова, буд. 16, кв. 212, м. Київ, 01103) про забезпечення позову відносно Селянське (фермерське) господарство "НИВА" (вул. Шабська, буд. 47, село Салгани, Білгород-Дністровський район, Одеська обл., 67725)

по справі № 916/3587/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" (вул. Драгомирова, будинок 16, квартира 212, м. Київ, 01103 ) до відповідача: Селянське (фермерське) господарство "НИВА" (вулиця Шабська, будинок 47, село Салгани, Білгород-Дністровський район, Одеська обл., 67725)

про стягнення 23 555 511,32 грн.;

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Селянське (фермерське) господарство "НИВА", в якому просить господарський суд: про стягнення 26610213,72 грн., з яких 13372330,08грн. - основного боргу, 3454466,02грн. - штраф у розмірі 20% річних, 20% річних - 3225524,10грн., 5521251,98грн. - пеню, 1036641,54грн. - інфляційні витрати .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки від 18.05.2018р..

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2019р. відрито провадження у справі №916/3587/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "23" грудня 2019 ро 15:30.

Господарським судом Одеської області 23.12.2019р. та 21.01.2020р. у судовових засіданнях оголошені протокольні ухвали про перерву до 21.01.2020р. та до 29.01.2020р., про що було відображено в протоколах судових засідань

23.01.2020р. за вх.№177/20 до Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Селянського (фермерського) господарства "НИВА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" про визнання недійсними п. 3.2, п. 3.3 та п. 6.5 Договору поставки № 1 від 15.05.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.01.2020р. зустрічну позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "НИВА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" від 23.01.2020р. про визнання недійсними п. 3.2, п. 3.3 та п. 6.5 Договору поставки № 1 від 15.05.2018р., повернено без розгляду.

29.01.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства "НИВА" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.01.2020р. про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви Селянського (фермерського) господарства "НИВА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" від 23.01.2020р. про визнання недійсними п. 3.2, п. 3.3 та п. 6.5 Договору поставки № 1 від 15.05.2018р.

Ухвалою суду від 29.01.2020р. провадження у справі №916/3587/19 зупинено до розгляду апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства "НИВА" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.01.2020р. про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви Селянського (фермерського) господарства "НИВА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" від 23.01.2020р. про визнання недійсними п. 3.2, п. 3.3 та п. 6.5 Договору поставки № 1 від 15.05.2018р.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020р. ухвалу господарського суду Одеської області від 27.01.2020 року № 916/3587/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "НИВА" - без задоволення.

У зв`язку з надходженням запиту Південно-західного апеляційного господарського суду б/н від 25.03.2020р. (вх. ГСОО № 618/20 від 27.03.2020р.), 30.03.2020р. справу № 916/3587/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" до Селянського (фермерського) господарства "НИВА" про стягнення 26610213,72 грн. направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Верховного Суду.

10.04.2020р. Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких фінансових установах, що належать Селянському (фермерському) господарству "НИВА" та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах основної заборгованості - 26610213,72 грн.

Ухвалою суду від 13.04.2020р. вирішення питання про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" про забезпечення позову за вх.№2-745/20 від 10.04.2020 року по справі №916/3587/19 відкладено до повернення матеріалів справи №916/3587/19 до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "НИВА" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 у справі № 916/3587/19.

19.05.2020 р. справа повернута до господарського суду Одеської області.

12.05.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства "НИВА" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.01.2020р. про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви Селянського (фермерського) господарства "НИВА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" від 23.01.2020р. про визнання недійсними п. 3.2, п. 3.3 та п. 6.5 Договору поставки № 1 від 15.05.2018р.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2020р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "НИВА" б/н та б/д (вх.№1716/20 від 22.05.2020) на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.01.2020 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №916/3587/19.

03.06.2020 р. справа повернута до господарського суду Одеської області.

03.06.2020 р. до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшов Відзив Селянського (фермерського) господарства "НИВА" на заяву про забезпечення позову та Пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" до заяви про забезпечення позову.

04.06.2020 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" було подано Заяву про уточнення заяви про забезпечення позову від 10.04.2020 р., та Заяву про зменшення розміру позовних вимог по справі №916/3587/19.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2020р. провадження у справі поновлено.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" (вх.№2-745/20 від 10.04.2020 року по справі №916/3587/19) з урахуванням уточень від 04.06.2020 р. про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За приписами ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Слід зазначити, що з огляду на положення ст.ст. 13 , 74 , 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК , обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначає, що між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки № 1 від 15.05.2018р. Позивач належним чином виконав взятті на себе зобов`язання. Однак, Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 23 555 511,32 грн. (двадцять три мільйони п`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот одинадцять грн., 32 коп.)

Позивач, зазначає, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів.

При цьому, як стверджує Позивач, аналізуючи судові рішення стосовно Відповідача, які наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна дійти висновку, що Селянське (фермерське) господарство НИВА (код ЄДРПОУ 21011443) може мати причетність до кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.364, ч.3 ст.212 КК України, що вказує на ненадійність СФГ НИВА , як контрагента, та реальної можливості ускладнень виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

На підтвердження своїх довідів позивачем надано Ухвалу від 17 грудня 2018 року слідчого судді Печерського районного суду м. Києва про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні ФГ Нива (код ЄДРПОУ 21011443) у звязку досудовим розслідуванням за кримінальним провадженням №42018101060000069 від 12.03.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України про умисне ухилилення від сплати податків на суму 4 106 627,96 грн., що спричинило ненадходження до Державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Також, позивачем надано Ухвалу від 15 серпня 2019 року слідчого судді Печерського районного суду м. Києва постановлену у цьому ж кримінальному провадженні №42018101060000069 від 12.03.2018р.

Крім того, позивачем надано Ухвалу від 06 вересня 2019 р. слідчого судді Дніпровський районного суд м. Києва кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000002035 від 04.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК Україн, у тексті якої зазначено, що у ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено організоване злочинне угрупування, члени якого причетні до впровадження протиправних фінансових механізмів, направлених на незаконне переведення безготівкових грошових коштів у готівку, зменшення податкового навантаження на вітчизняні суб`єкти господарської діяльності (далі - СГД) та розкрадання державних/бюджетних коштів за сприяння службових осіб ГУ ДФС у м. Києві та Донецькій області. Так, посадові особи ТОВ Новатерс торг (код ЄДРПОУ 42871450) здійснивши т.зв. пересортні операції незаконно сформували податковий кредит на загальну суму понад 35 млн. грн. підприємствам, у тому числі ТОВ Нива (код ЄДРПОУ 21011443).

Враховуючи зазначене вище, позивач стверджує про наявність значних ризиків невиконання Селянським (фермерським) господарством "НИВА" взятих на себе договірних зобов`язань та можливість задоволення позивачем своїх вимог до відповідача лише за рахунок можливих грошових коштів на його банківських рахунках.

При цьому, за даними обставинами, як зазначає позивач єдиним, адекватним та спроможним заходом забезпечення позовних вимог в межах даної справи є накладення арешту на грошові кошти у розмірі позовних вимог в сумі 23 555 511,32 грн. (двадцять три мільйони п`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот одинадцять грн., 32 коп.), які знаходяться на розрахунковий рахунках Селянського (фермерського) господарства "НИВА"

Крім того, не вжиття заходів із забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що може призвести до неможливості захисту та відновлення порушених прав та законних інтересів позивача.

Відповідач надав Відзив на заяву про забезпечення позову, в якому просить в задоволення заяви про забезпечення позову відмовити, вказавши, що фактична сума заборгованості зменшилась у звязку зі сплатою Відповідачем за Договором поставки від 18.05.2018 р. 3 054 702,40 грн. Наполягав, що у разі задоволення Заяви про забезпечення позову суд повинен застосувати до позивача зустрічне забезпечення. А також посилався про відсутність фактичних обставин, що у разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду.

Згідно із ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб як наслідок, у випадку прийняття рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду.

Згідно із ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) емітенту, зберігачу, депозитарію надавати реєстр власників іменних цінних паперів, інформацію про акціонерів або учасників господарського товариства для проведення загальних зборів товариства; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів) Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій. Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) накладення арешту на майно (активи), у тому числі грошові кошти, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, або банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", яке належить або підлягає передачі чи сплаті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і знаходиться у нього чи інших осіб; 2) встановлення заборони або обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банку, віднесеному до категорії неплатоспроможних, банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", їх посадовим особам, іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна (активів) банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, вчиняти певні дії або встановлення обов`язку для таких осіб утримуватися від вчинення певних дій; 3) зупинення дії рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання таких рішень Кабінету Міністрів України, індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, їх посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з таких рішень/актів. Майно (активи), у тому числі грошові кошти, клієнта банку, на яке судом накладено арешт до дня віднесення цього банку до категорії неплатоспроможних або дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), може бути передано приймаючому або перехідному банку у встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб порядку з письмовим повідомленням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб особи, в інтересах якої накладено арешт. При цьому передане майно (активи), у тому числі грошові кошти, залишається обтяженим відповідно до ухвали суду про накладення арешту. Суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу. Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Обраний заявником спосіб забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти співвідноситься з предметом позову.

Суд вважає, що існує прямий зв`язок між заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом заходу до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми, або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Дані обставини, з урахуванням доводів позивача про наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що Селянське (фермерське) господарство НИВА (код ЄДРПОУ 21011443) може мати причетність до кримінального провадження №42018101060000069 від 12.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України , та до кримінального провадження №42016000000002035 від 04.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст.212 КК України, створює у суду вірогідне переконання (ст. 79 ГПК України ) у обґрунтованості доводів з приводу застосування заходів забезпечення позову.

Суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх розміру, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача, на момент ухвалення рішення по справі.

Також господарський суд зазначає, що вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно до ч.5 ст. 137 ГПК України .

Таким чином, оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову та встановивши в їх сукупності обставини, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

При цьому, здійснюючи оцінку адекватності обраного заявником способу забезпечення позову, судом береться до уваги, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки грошові кошти фактично залишаться у володінні боржника (власника), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ними на час розгляду справи в суді.

Щодо зустрічного забезпечення суд вказує, що ч. 1 ст. 141 ГПК України встановлено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи.

Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі № 911/1695/18.

Крім цього, відповідач не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" від 10.04.2020 року по справі №916/3587/19 з врахуванням уточень від 04.06.2020 р. про забезпечення позову, задовольнити.

2. Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відкритих у будь-яких фінансових установах, що належать Селянському (фермерському) господарству НИВА (Код ЄДРПОУ 21011443; 67725, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, село Салгани, вулиця Шабська, будинок 47) та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах суми 23 555 511,32 грн. (двадцять три мільйони п`ятсот п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот одинадцять грн., 32 коп.).

Стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСКО АГРО" (вул. Драгомирова, будинок 16, квартира 212, м. Київ, 01103, код ЄДРПОУ 40486509)

Боржник: Селянське (фермерське) господарство "НИВА" (вулиця Шабська, будинок 47, село Салгани, Білгород-Дністровський район, Одеська обл., 67725, код ЄДРПОУ 21011443).

Ухвала складена та підписана 04.06.2020р.

Ухвала набирає законної сили 04.06.2020р. та підлягає негайному виконанню відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження"

Ухвала може бути пред`явлена до примусового виконання у строк, передбачений ст.12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Літвінов Сергій Володимирович